Головна > Європа / Війна РФ проти України / Головне / Аналітика > Колишній радник Путіна вважає, що очільник Росії схибнувся на Україні та загнав себе у пастку

Колишній радник Путіна вважає, що очільник Росії схибнувся на Україні та загнав себе у пастку


7-04-2022, 18:19. Розмістив: Тетяна Стеценко

Колишній політтехнолог Кремля та радник Володимира Путіна Гліб Павловський, який пізніше перейшов в опозицію, вважає, що президент Росії Володимир Путін сильно прорахувався, коли вторгнувся в Україну й розпочав війну, яка, зрештою, може вийти за межі України й розпалити ще більший вогонь боротьби.

Колишній політтехнолог Кремля та радник Володимира Путіна Гліб Павловський

Колишній радник в інтерв’ю Грузинській службі Радіо Свобода сказав, що рішення Путіна ввести війська в Україну 24 лютого не мало «жодного політичного сенсу».

Це все було особистим рішенням Путіна

«Це все було особистим рішенням Путіна. Ніхто, крім нього, не зробив би цього, навіть Рамзан Кадиров, якби він мав на це якийсь вплив, – сказав Павловський, посилаючись на авторитарного очільника Чеченської Республіки. – Ніхто, зокрема і я сам, не усвідомлював, наскільки маніакальною є одержимість Путіна Україною. Ми недооцінили масштаби ницості російської влади».

Радянського дисидента Павловського перед розпадом Радянського Союзу заслали в іншу частину Росії. Після краху комунізму Павловський став «політтехнологом», працював радником Кремля з 1996-го до 2011 року, після чого став критиком президентства Путіна.

Павловський коментує незначні успіхи російського війська, яке переважно застрягло на позиціях або відступає з території України, утримуючи лише південні міста вздовж узбережжя Чорного моря.

Понад 4 мільйони українців були змушені покинути країну через безпідставний напад Росії. У відповідь на вторгнення Human Rights Watch та багато інших організацій звинуватили російські війська у скоєнні воєнних злочинів і звірств під час окупації територій Чернігівської, Харківської та Київської областей.

В інтерв’ю Радіо Свобода 71-річний Павловський сказав, що Путін «потрапив у пастку в Україні».

«Україна мала бути важелем для тиску, аби схилити Захід до дискусії про питання безпеки Росії», – сказав Павловський, маючи на увазі вимоги Кремля, які Путін вперше висловив у етері у грудні 2021 року.

«Це гра в стратегію. Але я був приголомшений, побачивши, як він відкидає всі можливості для переговорів щодо справжньої безпеки Росії і натомість вибирає цей дивний погром, який він називає «спеціальною військовою операцією», – сказав Павловський.

Російські військові масово відступили з районів на північ від Києва, з наміром зосередити сили в підконтрольних російським гібридним силам районах південного сходу України. Тому, вважає Павловський, Путіну буде важко оголосити «перемогу».

Негайне підписання перемир’я було б найрозумнішим, що могла б зробити Росія зараз

«Негайне підписання перемир’я було б найрозумнішим, що могла б зробити Росія зараз. Вона могла б отримати статус нейтралітету України, але в цій ситуації це майже нічого. Щодо «демілітаризації», яка стала гаслом пропаганди, масштабів нанесеної українській військовій інфраструктурі шкоди достатньо, щоб стверджувати досягнення мети з «демілітаризації». Росія намагатиметься зберегти захоплені до цього території, особливо ті, що межують з Азовським морем, але це залежатиме від готовності українців до переговорів і припинення бойових дій», – сказав Павловський, маючи на увазі море в південно-східній частині України.

Як і інші спостерігачі за діями Кремля, Павловський вважає, що Путін сподівається на припинення воєнних дій до 9 травня, коли він зможе заявити про «перемогу», коли Росія знаменує поразку нацистської Німеччини у Другій світовій війні. «Перемогу» зазвичай відзначають величезним військовим парадом на Красній площі в Москві, якою йдуть солдати, танки та інша військова техніка.

«Якщо припинення вогню буде досягнуто до 9 травня, щоб Росія могла святкувати і «продавати» це як перемогу, тоді це буде хороший результат, якщо ж ні – у нас не буде миру, переговори затягнуться, а Росія матиме ще більші проблеми через санкції», – прогнозує Павловський, застерігаючи, що санкції становлять ще більш серйозну довгострокову загрозу для добробуту Росії.

Як передбачає Павловський, чим довше триватиме війна, тим більшою буде ймовірність ескалації агресії Москви в Україні. Ймовірність поширення її за межі України також зросте.

Це може перерости у війну між Росією та Заходом, війну з НАТО

«І якщо Росія не обере мир, а вирішить продовжити війну, то вона може зробити в Україні речі, які призведуть до ескалації цього конфлікту до непередбаченого рівня. І цей наступний рівень відбудеться вже за кордонами України. Це може перерости у війну між Росією та Заходом, війну з НАТО. Як саме це виглядатиме, важко сказати, але я більше не вважаю це немислимим і неможливим», – сказав Павловський.

На його думку, навіть якщо агресія Росії в Україні затягнеться й кількість жертв та втраченого військового обладнання зростатиме, а глобальні санкції почнуть «кусатися» ще сильніше, росіяни навряд чи почнуть критикувати Росію: вони радше згуртуються навколо прапора.

Я не думаю, що люди усвідомлюють вагу санкцій, вони почнуть відчувати їх вже влітку

«Я не думаю, що люди усвідомлюють вагу санкцій, вони почнуть відчувати їх вже влітку. І як тільки вони зрозуміють, що санкції покликані знищити і економіку Росії, і Російську Федерацію, усі об’єднаються, щоб чинити опір. Чи будуть вони звинувачувати в цьому Путіна або самих себе? Чи хтось із свідків в’їзду німецьких танків у 1941 році звинувачував Сталіна та Молотова?» – сказав Павловський, маючи на увазі колишнього радянського диктатора і міністра закордонних справ Радянського Союзу В’ячеслава Молотова, який першим підписав пакт про ненапад з нацистською Німеччиною, який включав таємні протоколи про поділ Центральної та Східної Європи на відповідні «сфери впливу». Однак Гітлер знехтував умовами та вторгся в Радянський Союз.

Олігархи ніколи не керували Росією

Павловський скептично ставиться до ймовірності того, що російська еліта, так звані олігархи, повстане проти Путіна.

«За цією, так би мовити, теорією, олігархи керують Росією. Олігархи ніколи не керували Росією, навіть за часів слабкого Бориса Єльцина», – пояснив Павловський.

Павловський також вважає, що нещодавній відхід відомого пострадянського реформатора Анатолія Чубайса не є прикладом повстання проти президента. Анатолій Чубайс залишив посаду спеціального представника президента Росії у зв'язках з міжнародними організаціями для досягнення цілей сталого розвитку.

Існує хибне судження, що ближнє коло Путіна почне дистанціюватися від нього. Цього не відбудеться

«Існує хибне, ба навіть дивне судження, що ближнє коло Путіна почне дистанціюватися від нього. Цього не відбудеться. Чубайс і так не був у близькому оточенні президента. За ним не сумуватимуть, бо він більше не потрібен, й не був таким протягом років – він є політичним рудиментом давно минулої епохи. Якби він мав будь-яку цінність для Кремля, йому б не дозволили «втекти», – сказав Павловський. За непідтвердженими даними кажуть, що Чубайс покинув Росію і, як вважають, перебуває в Туреччині.

«Це все ж означає, що загрози владі Путіна немає, особливо від його найближчого оточення» – додав Павловський.

«Вони – не ідеалісти, у них є свої плани на цей «трон». Усі вони чекають перехідного моменту. Путіна насправді дуже нервують зазіхання його оточення на «трон», який він посів. Особливо з огляду на те, що сьогодні керують країною вони, а не він», – запропонував Павловський.

«Якщо хтось думає, що Путін сидить і керує економікою країни або суспільним життям, то це просто смішно. Путін насправді не дуже працьовитий», – додав він.

Озираючись на досвід роботи з Путіним, Павловський нині шкодує про нього.

«Я шкодую про те, що на той час я вимкнув свій мозок як аналітик і певним чином пожертвував його «франшизі Кремля і Путіна», – пояснив він.

«Тепер я розумію, що я повинен був мати ширший погляд на речі, що я повинен був визнати особливості системи, яку ми будували. Путін – дитина цієї системи. Путіна рано чи пізно не буде, але система залишиться».

Написано в Празі Тоні Весоловським на основі інтерв’ю Грузинської служби Радіо Свобода


Повернутися назад