DataLife Engine > Версія для друку > Матері військовополонених з Черкащини просять звільнити їхніх дітей

29 січня у міськвиконкомі Черкаської міської ради зібралися матері тих військових з Черкащини та Кіровоградщини, які потрапили в полон до бойовиків на Сході. Дехто – тиждень тому, при обороні Донецького аеропорту. Дехто в полоні вже п’ять місяців, з 27 серпня 2014 року, пише Нова Доба.

За свідченнями самих родичів, з якими наші вояки іноді, дуже рідко, виходять на зв'язок, їх усіх утримують в Донецьку в колишньому приміщенні СБУ. Щоправда, не разом, а в окремих приміщеннях. Проте іноді їм щастить спілкуватися, передавати вісточки від рідних, від земляків та волонтерів. Це дуже допомагає вистояти.

– Дуже важливо не піддатися психологічному тиску, який бойовики застосовують до наших хлопців дуже жорстко. Мовляв, про вас усі забули, ви нікому не потрібні, ніхто про вас не переймається, навіть рідні, а влада тим більше, і таке інше, – говорить один з ініціаторів зібрання, правозахисник Валерій Макеєв, який сам провів у полоні кілька місяців і був звільнений не так давно. – Дуже важливо, коли людина знає, що це не так, що про нього пам’ятають, шукають і чекають. Там час тече по-іншому. Рахунок йде не на дні, а на години.

За словами пана Макеєва, в першу чергу завжди намагаються звільнити поранених: затримка з їхнім лікуванням може коштувати бійцю здоров’я: був випадок, коли воїну (Руслану Диваку) ампутували ногу – врятувати її лікарям вже було не до снаги.

Проте й про інших треба дбати. Родичі розвідників з Кіровоградського третього полку спецпризначення кажуть, що їхніх дітей вже планували обміняти, але щоразу їхнє звільнення відкладалось з незрозумілих причини і міняли когось іншого. Ось їхні імена: Степаненко Дмитро Олегович, 1989 р. н., Гненний Денис Олегович, 1992 р. н., Бугаєнко Роман Іванович, 1993 р. н., Сагайдак Олександр Вікторович, 1989 р. н., Прокоф’єв Ярослав Олександрович, 1988 р. н.

До кіровоградців приєдналися і черкащани: їхніх рідних полонили 20-21 січня при обороні Донецького аеропорту.

Миколенко Валентин Миколайович, також з кіборгів, з тієї ж 95-ої бригади, теж втрапив у полон разом з нашими земляками – він з Чернігівщини. На цю зустріч приїхали його брат і теща.