Яковенко: «Або у прокуратурі сидять люди із дипломами, купленими за сало, або розкрадання копалин в області надійно «кришується»

Голова «Автомайдану-Черкаси» Сергій Яковенко коментує поширену 21 вересня через черкаські ЗМІ позицію прокуратури Черкаської області у справі бездіяльності прокуратури Черкаського району. Нагадаємо: днями «Автомайдан-Черкаси» виявив факт незаконного вивозу на комерційний об’єкт глини, проте, вантажівки, затримані завдяки їх втручанню, було відпущено зі штрафмайданчика за вказівкою в.о. прокурора Черкаського району Ф. Костюковича. З цього приводу «автомайданівці» і були змушені звернутись до прокуратури області.

Обґрунтування обласної прокуратури, поширене через черкаські ЗМІ, м’яко кажучи, не витримує жодної критики – і довести це може навіть студент другого курсу юридичного факультету. Прокуратура послалась лише на частину 1 ст.170 КПК України (Підстави для арешту майна), але вибірково промовчала про частину 2 цієї статті, яка визначає, що слідчий, суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно - якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу (у даному випадку, підстави відповідають всім критеріям). Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову - до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Але наша прокуратура не знає (а може - не хоче знати), що таке цивільний позов (ст.128 КПК), і що саме прокурор повинен пред’явити цивільний позов у кримінальному провадженні, якщо кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди інтересам держави, адже мова йдеться про незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Звичайно ж, ніхто ніякого цивільного позову і не збирався готувати.

Більше того, навіть сама кваліфікація кримінального правопорушення не є правильною, бо визначена відповідно до редакції ст. 240 Кримінального кодексу України, яка діяла до 2009 року (!).

Згідно з чинною редакцією ККУ, незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення відноситься до ч.2 ст.240, а не до ч.1, як це зазначено у прокурорському «спростуванні».

З усього вищезазначеного можна зробити один із наступних висновків: або у прокуратурі працюють «фахівці», які купили свої юридичні дипломи за сало, або ж вони «кришують» незаконний видобуток корисних копалин - або перше і друге разом взяті. На жаль, варіант того, що прокуратура у повному обсязі виконує свої функції і захищає закон, тут не проглядається. Ця структура не захищає закон – вона захищає лише свої феодальні привілеї.

Уявіть собі ситуацію: повертається прокурор до свого маєтку, а біля нього стоять чотири вантажівки з його добром, які він нажив «непосильною» працею. Викликає він міліцію, затримують вони вантажівки з майном, яке грабіжники винесли з його хати, складають протокол, опечатують вантажівки (це ж речові докази), відганяють їх на штрафмайданчик. Угадайте з одного разу: чи відпустить наступного дня прокурор ці вантажівки, як ті – з глиною?..