Головна > Черкаси та область / Суспільство > Відомий історик пропонує перейменувати черкаську вулицю Байди Вишневецького
Відомий історик пропонує перейменувати черкаську вулицю Байди Вишневецького25-12-2016, 14:14. Розмістив: Сергій Корнелюк |
Про ці історичні перипетії повідомляє Прочерк. «У вітчизняній історіографії князя Дмитра Вишневецького часто представляють як старосту черкаського та канівського і стверджують, що обіймав він цю посаду в середині XVI століття, – пише у «Фейсбуці» Дмитро Куштан. – Така традиція бере початок з праць знаних істориків кінця XIX – початку XX століть Володимира Антоновича та Дмитра Яворницького (причому в обох випадках цей факт не підтверджений жодними історичними джерелами). З того часу, зважаючи на авторитет істориків, ця теза стає аксіомою у дослідженнях істориків новітнього часу. Втім, аналіз історичних документів того часу засвідчує, що Дмитро Вишневецький ніколи не обіймав цієї посади: на середину XVI ст. згадані старости Ян Хрщонович (1547–1552), Дмитро Санґушко (1552–1553), Йосип Халецький (1553–1559)». За інформацією історика, Дмитро Вишневецький після зруйнування Хортицької Січі татарами на чолі з ханом Девлет-Гераєм у 1557 році, очевидно, щоб помститися польському королю і великому литовському князю Сигізмунду ІІ Августу за ненадання обіцяної підмоги, відступивши уверх по Дніпру, силоміць захопив Черкаси й Канів і звідти звернувся по «інструкції» до свого союзника – московського царя Іоанна IV Грозного. Цар звелів залишити ці міста, оскільки він на той час був із литовським великим князем і польським королем у перемир’ї. Після цього Вишневецький разом із відданими козаками перейшов на московську службу, де пробув до 1561 року, в тому числі й під час Лівонської війни, в якій Велике князівство Литовське (включно з Україною) протистояло Московії.
Відповідно, не був Дмитро Вишневецький і будівничим Черкаського замку середини XVI століття – його збудували за старостування пана Яна Хрщоновича в 1549–1552 рр. Так само не відповідає дійсності міф про розташування у Черкасах «замку Вишневецьких»: окрім міського замку, тут не було інших діючих фортифікаційних споруд. До того ж черкаським старостам Вишневецьким (а їх у другій половині XVI ст. – на початку XVIІ ст. було аж чотири) не потрібно було мати у місті свій замок-палац, адже управління староством вони здійснювали «дистанційно» через своїх підстарост, серед яких були навіть родовиті князі: Ружинські, Жижемські, Курцевичі та ін. «Отже, роль князя Дмитра Вишневецького в історії нашого міста досить сумнівна і неоднозначна, – робить підсумок Дмитро Куштан. – Безумовно, він був непересічною особистістю, що зіграла важливу роль у формуванні запорізького козацтва і боротьбі проти татар. Втім, треба тверезо оцінювати історичні реалії й перестати, нарешті, ідентифікувати його як черкаського старосту». Повернутися назад |