Відомий історик пропонує перейменувати черкаську вулицю Байди Вишневецького

Автори книги «Археологія та рання історія Черкас» Дмитро Куштан і Валерій Ластовський вважають, що черкаській вулиці Байди Вишневецького варто було б дати іншу назву, оскільки Байда (Дмитро Вишневецький) має до Черкас лише дуже опосередковане значення. Так, вулицю можна було б назвати на честь Князів Вишневецьких (оскільки четверо родичів Дмитра справді були черкаськими старостами) або Князів Коріатовичів – засновників Черкас.

Про ці історичні перипетії повідомляє Прочерк.

«У вітчизняній історіографії князя Дмитра Вишневецького часто представляють як старосту черкаського та канівського і стверджують, що обіймав він цю посаду в середині XVI століття, – пише у «Фейсбуці» Дмитро Куштан. – Така традиція бере початок з праць знаних істориків кінця XIX – початку XX століть Володимира Антоновича та Дмитра Яворницького (причому в обох випадках цей факт не підтверджений жодними історичними джерелами). З того часу, зважаючи на авторитет істориків, ця теза стає аксіомою у дослідженнях істориків новітнього часу. Втім, аналіз історичних документів того часу засвідчує, що Дмитро Вишневецький ніколи не обіймав цієї посади: на середину XVI ст. згадані старости Ян Хрщонович (1547–1552), Дмитро Санґушко (1552–1553), Йосип Халецький (1553–1559)».

За інформацією історика, Дмитро Вишневецький після зруйнування Хортицької Січі татарами на чолі з ханом Девлет-Гераєм у 1557 році, очевидно, щоб помститися польському королю і великому литовському князю Сигізмунду ІІ Августу за ненадання обіцяної підмоги, відступивши уверх по Дніпру, силоміць захопив Черкаси й Канів і звідти звернувся по «інструкції» до свого союзника – московського царя Іоанна IV Грозного. Цар звелів залишити ці міста, оскільки він на той час був із литовським великим князем і польським королем у перемир’ї. Після цього Вишневецький разом із відданими козаками перейшов на московську службу, де пробув до 1561 року, в тому числі й під час Лівонської війни, в якій Велике князівство Литовське (включно з Україною) протистояло Московії.

Цікаво, що через два роки після захоплення Черкас і Канева Дмитром Вишневецьким посаду старости отримав його двоюрідний брат князь Михайло Олександрович Вишневецький. Дмитро Куштан припускає, що могла бути якась домовленість між бунтівним князем та владою Великого князівства Литовського.

Відповідно, не був Дмитро Вишневецький і будівничим Черкаського замку середини XVI століття – його збудували за старостування пана Яна Хрщоновича в 1549–1552 рр.

Так само не відповідає дійсності міф про розташування у Черкасах «замку Вишневецьких»: окрім міського замку, тут не було інших діючих фортифікаційних споруд. До того ж черкаським старостам Вишневецьким (а їх у другій половині XVI ст. – на початку XVIІ ст. було аж чотири) не потрібно було мати у місті свій замок-палац, адже управління староством вони здійснювали «дистанційно» через своїх підстарост, серед яких були навіть родовиті князі: Ружинські, Жижемські, Курцевичі та ін.

«Отже, роль князя Дмитра Вишневецького в історії нашого міста досить сумнівна і неоднозначна, – робить підсумок Дмитро Куштан. – Безумовно, він був непересічною особистістю, що зіграла важливу роль у формуванні запорізького козацтва і боротьбі проти татар. Втім, треба тверезо оцінювати історичні реалії й перестати, нарешті, ідентифікувати його як черкаського старосту».