Головна > Черкаси та область / Суспільство > «Таке буває на фронті – бійці й волонтери заочно знайомі»

«Таке буває на фронті – бійці й волонтери заочно знайомі»


17-10-2017, 11:11. Розмістив: Сергій Корнелюк

9-11 жовтня збірний екіпаж Черкаської області знову побував на передовій. Цього разу зону АТО відвідали волонтери Канівського, Черкаського та Кам’янського районів. Серед них й мошнівчанин Григорій Константинов, а також члени об’єднання із визволення заручників ГО «Патріот».

збірний екіпаж Черкаської області знову побував на передовій. Цього разу зону АТО відвідали волонтери Канівського, Черкаського та Кам’янського районів. Серед них й мошнівчанин Григорій Константинов, а також члени об’єднання із визволення заручників ГО «Патріот»

Про це сьогодні повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Леся Константинова.

«Бійцям не вистачає пального, - пише вона. - Та цього разу соляркою допомогли сільський голова Мошен Богдан Шкарбута, волонтер і ветеран АТО Ігор Зінченко та Григорій Константинов. До збору допомоги також приєднався голова Черкаської районної ради Олексій Собко».

Гуманітарку збирали за принципом «з миру по нитці». Так, працівник Мошнівського лісництва Роман Козовий придбав для бійців бензопилу. Приватний підприємець Микола Панич, як зазвичай, передав на передову м’ясні копчені вироби. Ці смаколики від пана Миколи знають уже на всій лінії фронту. Депутат сільської ради із Байбуз Катерина Немеш допомогла фінансово. Очільниця села Сагунівка Ірина Бодяненко передала бійцям два теплі спальні мішки. А господині «Солодкої сотні» із міста Черкаси напекли і насмажили усіляких домашніх смаколиків. Смачною випічкою воїнів порадувала також й дружина Григорія Леся Константинова.

− Було так приємно, коли скуштувавши мої пиріжки, один із бійців почав розповідати, що він уже їв випічку із Мошен, її передавала Леся. А коли довідався, що Григорій – це мій чоловік і ми уже не раз допомагали їх частині, то дуже зрадів, − розповідає Леся. − Таке буває на фронті, що заочно волонтери і бійці, уже рідні люди, а зустрітися не доводиться, тому такі зустрічі надзвичайно теплі і зворушливі.

Учні Байбузівської, Будищенської та Мошнівської загальноосвітніх шкіл передали нашим захисникам домашні гостинці, вітальні листівки, малюнки, постери та листи, які радують і зігрівають душі солдатів. В свою чергу, бійці передали школярам бойовий прапор зі словами вдячності дітям і педагогічному колективу.

Повертаючись додому із передової волонтери «прихопили» на ремонт військовий автомобіль. Їхали довго, бо зламана техніка щоразу «просила передиху». До речі, бажаючі допомогти із ремонтом, приєднуйтесь – ось контактний номер телефону 0979765245.

Та найрадіснішим у поверненні видалось те, що волонтери привезли додому нашого земляка із Байбуз Миколу Кузьменка. Микола знаходився на лікуванні у місті Дніпро. Зараз йому ще дуже важко рухатися та, сподіваємось, «рідні стіни» допоможуть пришвидшити одужання.


Повернутися назад