Головна > Черкаси та область / Європа / Технології > Черкаський науковець стажувалася в Грузії з питань біобезпеки

Черкаський науковець стажувалася в Грузії з питань біобезпеки


26-10-2017, 11:52. Розмістив: Тетяна Стеценко

У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького дбають про те, щоб освіта була не лише якісною, а й відповідала вимогам сьогодення.

Невипадково в навчально-науковому інституті природничих наук протягом останніх років приділяється значна увага питанням біобезпеки та біоетики. Зокрема, студентам викладають цю дисципліну. Викладачі та студенти інституту в 2016 році брали участь у міжнародному проекті, який фінансувався Міністерством оборони Великої Британії і був присвячений питанням біобезпеки та біозахисту. Координує цю діяльність доцент кафедри біології та біохімії Тетяна Мельник.

Нещодавно Тетяна Олександрівна пройшла стажування з курсу «Лабораторна біобезпека та біозахист» у Центрі Лугара при Національному центрі контролю хвороб та публічного здоров’я Грузії.

З колегами Кеті Зарідзе та Паата Імнадзе з NCDC (Національний центр контролю захворювань та громадського здоров'я), Тбілісі, Грузія

З колегами Кеті Зарідзе та Паата Імнадзе з NCDC (Національний центр контролю захворювань та громадського здоров'я), Тбілісі, Грузія

— Тетяно Олександрівно, чому саме Центр Лугара був обраний для стажування?

— Центр Річарда Лугара із дослідження публічного здоров’я, відкритий завдяки американській програмі, почав функціонувати в Грузії в 2013 році. У цьому ж році  на черговому симпозіумі з питань біобезпеки в  Києві я познайомилась із професором Паатою Імнадзе, науковим директором Національного Центру, в підпорядкуванні якого працює Центр Лугара. Наші магістри-біологи вивчають курс «Біобезпека та біоетика», але лабораторна біобезпека була для мене як викладача суто теоретичним напрямом. Виникло бажання особисто долучитися до практики лабораторних досліджень у лабораторіях підвищеного рівня безпеки, тобто до безпечної роботи з особливо небезпечними агентами (вірусами, бактеріями, хімічними реагентами тощо).

— Мабуть, Вас мотивувало ще й те, що в ЧНУ розпочалася підготовка магістрів зі спеціалізації «Лабораторна діагностика»?

— Саме так, адже «краще один раз побачити…». Навчаючи студентів, потрібно і самому весь час навчатися, таке наше викладацьке життя.

У тренувальній лабораторії BSL-2

У тренувальній лабораторії BSL-2

— Ваше стажування проходило за програмою для викладачів?

— За програмою для викладачів стажувалась в Києві і під час виїзного семінару в нашому університеті. Проходив виїзний семінар у рамках  спільного проекту ряду українських організацій з Бредфорським університетом (Великобританія), фінансувався Міністерством оборони Великої Британії.

У Грузії я стажувалася за навчальною програмою для офіцерів із біобезпеки та працівників лабораторій другого та третього рівнів біологічного захисту. Фактично, я була першим викладачем ВНЗ, яка виявила бажання отримати такі знання.

— А хто фінансує такі стажування?

— У моєму випадку стажування надавалося безкоштовно. Якщо такі стажування надаються групам працівників, скажімо офіцерам із біобезпеки та працівникам лабораторій із регіону Південного Кавказу (Вірменії, Азербайджану, Туреччини, Грузії), то для цього є спеціальні проекти ООН та Європейських комісій.

— У чому унікальність лабораторії в Грузії?

— На східних теренах пострадянських просторів вона є єдиною. Вартість лабораторії та її філій — а це ще 2 регіональні та 7 локальних — становить 380 млн доларів. І це в невеликій Грузії з 4-х мільйонним населенням. До речі, в цьому комплексі працює ще й 10 ветеринарних лабораторій. Слід зазначити, що шанс мати такі лабораторії був і в Україні, проте Янукович за «порадою» Путіна відмовився від проекту, який уже був готовий до старту. Дуже боляче про такі речі говорити, бо це втрачені можливості для здоров’я і життя українців.

— Як Вас приймали в Грузії, якою мовою спілкувались?

— Загальновідомо, що грузини — дуже гостинна нація! Всі, з ким мені доводилося спілкуватися, проявляли увагу, віддавали свій час і знання сповна.

А мова спілкування — в основному англійська. Молодь російської не знає, а старше покоління використовує її хіба що для спілкування з туристами в сфері обслуговування. Навіть діти володіють англійською на достатньому  рівні і дуже цим пишаються!

Олександр Ілюха, кандидат біологічних наук, викладач кафедри біології та біохімії

Новини Черкас


Повернутися назад