Башта Бісмарка знаходиться в Черкасах?

Перші німці оселилися в Черкасах задовго до 1941 року. Про це свідчать деякі архітектурні споруди на старих фотографіях нашого міста.

Німецький кулеметник на схилі Дніпра у Соснівці, 1941 р. [1] (за задньому плані видно дамбу, а за нею – Черкаси)

1. Лютеранська кірха:

Давайте спочатку пригадаємо, що нам відомо про гімназичну церкву при Першій міністерській гімназії в Черкасах [2].

Прийнято вважати, що гімназична Святопречистенська церква була побудована після 1891 року.

Так, в архівних документах Черкаської міської думи збереглася згадка про те, що (далі – цитата): «у вересні 1891 року архітектору В.В.Городецькому доручено облаштувати домову церкву для прогімназії».

Приміщення церкви було розраховане на 400 осіб. Але коштів на її будівництво постійно не вистачало, і вона була добудована значно пізніше [3].

Цікаво, що з відкриттям у Черкасах жіночої гімназії [4] її учениці деякий час відвідували церкву при чоловічій гімназії, що часто створювало хвилюючі моменти.

Ось як про це пише наш земляк, безпосередній учасник тих подій і, в подальшому, відомий радянський письменник Олександр Гервасійович Лебеденко (1892 – 1975 рр.) [5] в автобіографічній повісті «Перша міністерська» [6]:

«Гімназична церква блищить, як надраєна палуба. Та нема в ній ні сусальних ікон, ні золочених панікадил. Вузька будівля кораблем, увінчана двоскатним дахом, що дивиться всередину різьбленими горіховими пластинами. Іконостас невеликий – в один ярус.

Посеред церкви – синій, з вишневими квітами, килим. Праворуч від нього – гімназистки, ліворуч — гімназисти. Стояти виснажливо та нудно.

Ще година, півгодини, 10 хвилин. А потім починається приємне.

Біля входу до церкви, у затінку кремезних каштанів, шикуються у дві шеренги старші гімназисти та молодші підлітки, а дівчатка-гімназистки з довгими косами проходять крізь цей стрій, опустивши очі. Час від часу злітають над рядами сині кашкети гімназистів, і обличчя дівчат шаріють під перехресними поглядами…».

Церква була зруйнована у 1961 році для будівництва нового приміщення обласної бібліотеки ім. Маяковського (сьогодні – бібліотека ім. Шевченка).

Так що ж не так із гімназичною церквою?

По-перше, порівняйте ще раз фотографії церкви та жіночої гімназії. Вони зроблені одночасно – на початку 1900-х років.

Більше того, ці фотографії зроблені практично відразу після завершення будівництва обох споруд. Але лише жіноча гімназія виглядає як новозбудований об’єкт.

Гімназична ж церква схожа на дуже давню споруду.

По-друге, архітектор Городецький не мав жодного стосунку до будівництва гімназичної церкви, як і до всіх інших архітектурних пам’яток у Черкасах, які помилково пов’язують з його ім’ям.

Факт неймовірний, але у реєстрі національних пам’яток України всі ці будівлі мають статус «збудованих невідомим автором» [7].

Нарешті, по-третє: якщо збільшити фотографію, то легко помітити, що на стіні православної церкви чомусь знаходяться неправославні хрести.

Ось так виглядає восьмикутний православний хрест [8]:

А ось так – чотирикутний латинський хрест [9].

Саме такі чотирикутні латинські хрести традиційно розміщують на стінах лютеранських кірх [10].

Для порівняння: на стінах старих православних церков були восьмикутні православні хрести [11]:

Виходить, що лютеранську кірху в Черкасах років 120 назад просто перепрофілювали в домову гімназичну церкву, а лаври її архітектора незаслужено віддали Владиславу Городецькому.

2. Башта Бісмарка в Черкасах?

На фотографіях Черкас посеред кварталу, сьогодні оточеного бульваром Шевченка та вулицями Смілянською, Остафія Дашковича та Хрещатик, можна помітити цікаву споруду, яку чомусь прийнято вважати пожежною вежею №1.

Це трохи дивне припущення, оскільки буквально в кількох кварталах поруч знаходилася ще одна пожежна вежа (біля нинішнього Пагорба Слави).

Навіщо було 100 років назад в центрі Черкас будувати 2 пожежні вежі, якщо усе населення міста тоді складало 30 тисяч осіб?

Для порівняння: сьогодні в Черкасах проживає в 10 разів більше народу, але пожежна вежа в центрі у нас тільки одна. І її цілком достатньо.

Дивна прямокутна вежа, яка знаходилася за нинішнім магазином «Рубін», дуже схожа на так звані «башти Бісмарка» [12], які будувалися німцями у різних країнах світу на честь «залізного канцлера» Отто фон Бісмарка. Протягом 1869 – 1934 років було збудовано приблизно 250 таких башт, з яких і досі збереглося 175.

Погляньте на деякі з таких башт Бісмарка – справжніх близнюків черкаської «пожежної вежі».

Башта Бісмарка в місті Бад-Зальцуфлен, Німеччина [13]

Башта Бісмарка в місті Альтенкірхен, Німеччина[14]

3. Німецькі колоністи:

Надійшов час розібратися, а звідки ж взялися німці, які могли б побудувати в Черкасах вищевказані будівлі?

Відповідь на це питання ми легко знайдемо на карті німецької імміграції до Росії у 18 та 19 століттях [16]. Червона стрілка вказує на місцезнаходження Черкас.

Як бачимо, 200 років назад Черкаси були транзитним пунктом на шляху масової імміграції німців в південні регіони України та Поволжя. Маршрут пролягав з Кенігсбергу та Риги – через Мінськ – Київ – Черкаси і далі на Запоріжжя.

Помаранчевим кольором на карті позначені місця компактного проживання німецьких колоністів (а їх було чимало).

Чому ж ми сьогодні крім німців Поволжя вже не пам’ятаємо про численних німецьких колоністів на теренах України?

Цілком можливо, що в історичних архівах добре потовклася ще царська цензура часів Першої світової війни, коли німці стали ворогами для Росії.

Вадим Мишаков, спеціально для сайту «Новини Черкас»

Використані джерела: