У Черкасах всерйоз зібралися будувати завод, від яких відмовляється Європа

Днями у Черкаській ОДА відбулася чергова презентація проекту із будівництва сміттєпереробного заводу - який, за динамічної підтримки обласної влади, у Черкасах планують побудувати на пропозицію компанії «OAK Utility Solutions and Development» (Бахрейн).

За словами  виконавчого  директора цієї компанії (яка – зазначу – досі не мала досвіду реалізації подібних проектів) Гарета Брауна, переробка черкаських відходів «даватиме зольний залишок, який сягатиме 5-10%, залежно від складу сировини».

Саме ця цифра і стала провідною причиною визнання у всьому світі подальшого будівництва заводів зі спалювання сміття методом піролізу неефективним. Чому? Відповідь дає Директива Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу від 4 грудня 2000 року "Щодо спалення відходів" (Directive 2000/76/ЕС of the European Parliament and of the Council of 4 December 2000 on the incineration of waste), що  визначає показник «зольного залишку» меншим, ніж 3%, а типовим є діапазон від 1 до 2%, інформують Черкаські новини.

Саме з цієї причини – великий ризик отруєння довкілля -  у останні роки заводи такого типу, який планують побудувати у Черкасах, закрилися одразу у Франції, Голландії та Англії. Методом, що пропонується для Черкас як прогресивна технологія переробки сміття, сьогодні утилізується лише п’ята частина європейських твердих побутових відходів.

Під час процесу переробки сміття, який планують запровадити у Черкасах, у повітря потрапляє діоксин (що призводить до появи онкологічних захворювань) та ще десятки інших отруйних речовин і важких металів, позначених у Директивах ЄП та Ради ЄС 2000/76/ЄС та 2008/1/ЄС  («on the incineration of waste», «concerning integrated pollution prevention and control»). Ймовірна зона зараження діоксином визначена у 5 км, хоча, за дослідженнями активістів Greenpeace,  небезпечна зона значно більша.

Запропонована інвесторами технологія переробки відходів є римейком конверсійної технології радянських інженерів, розробленої для знешкодження небезпечних відходів. Представники компанії-розробника зазначають: «над доробкою технології російські і зарубіжні інженери чаклували більше 10 років, доводячи задумки до досконалості». Головним конструктором проекту є Кулаков Марат Хасбулатович, що має більш ніж 50-річний досвід роботи конструктором. Перший та єдиний дослідний зразок встановлено у місті Воскресенськ Московської області.

Наостанок слід зазначити, що виробництво основного обладнання для черкаського заводу планується здійснювати на російських підприємствах - у Московській області (Воскресенський завод "Машинобудівник".) та у Карелії (м. Петрозаводськ, ЗАТ "Петрозаводскмаш"). Модель запроектованого виробництва розрахована на 25 років, але   гарантія виробником надається  чомусь тільки на 5…

Тож, незважаючи на переконання голови Черкаської ОДА  Юрія Ткаченка, що цей «проект матиме велике значення для Черкащини» (http://www.eco-baik.com/?p=108), та запевнення виконавчого директора проектної компанії ТОВ «Еко-Баік» Андрія Богоявленського, що «це без перебільшення крок у завтра, найекологічніша технологія в світі на даний час», маю великі сумніви, що пост-радянська технологія переробки, яка  проводитиметься на російському обладнані, зможе гарантувати Черкащині сподіване  «світле майбутнє». Чи готові до таких експериментів черкащани - нас ніхто не спитав…

Керівник Аналітичного центру Інституту досліджень інвестиційної привабливості та економічного розвитку Дмитро Виноградов.