У Черкасах запрацювала виставка унікальної радіотехніки

Приймачі танкової радіостанції, раритетні телефони апаратура для наземної та авіарозвідки часів Другої світової війни, вироблені в СРСР, Німеччині та США – усе це на власні очі можна побачити в черкаському художньому музеї. Там минулої суботи до 70-ої річниці Перемоги виставили унікальну колекцію радіотехніки. Побачити з півтори сотні різноманітних експонатів можна буде до 9 травня.

Усі ці рарититені й тепер уже рідкісні екземпляри майже впродовж 25 років збирав ентузіаст Володимир Вотінов із Черкас. Хоча це захоплення для нього стало справою всього життя значно раніше: ще в 7-ому класі почав відвідувати гурток для радіотелеграфістів.

– При переозброєнні армії стару апаратуру передавали в ДОСААФ, звідки – радіолюбителям. Зіштовхнувшись з воєнною радіотехнікою (як вітчизняного, так і іноземного виробництва), у мене виникло бажання зберегти хоча б щось із того, що я бачив колись. Тож після розпаду Радянського Союзу розпочав створювати цю колекцію, – пригадує чоловік. – Ходив на ринок у Черкасах та Києві… Як розвідник "винюхував", дивився на продавців, спілкувався з ними, прислуховувся й поступово визначав, чи можна в нього щось таке унікальне купити. У такий спосіб знаходив настільки виняткові речі, про які й сам певний час навіть не мав уявлення.

За словами колекціонера, один із найдорожчих його експонатів німецький довоєнний приймач. За нього двадцять років тому віддав 150 доларів.

Загалом виставка поділена на три тематичні частини. Перша продемонструє радіоапаратуру, яка була в розпорядженні Червоної армії, далі – та, якою користувалися по ту лінію фронту, й апаратура, якою вітчизняним армійцям підсобляли союзники (переважно, американського виробництва).

Наступний розділ, як розповідає Володимир Вотінов, вміщує в собі українську радіопромисловість післявоєнного періоду. В основному це речі, які виготовлялися для побутових потреб, – магнітоли, радіоли, гучномовці й телевізори. А ще – на виставці продемонструють апаратуру, яку Радянський Союз та європейські країни виготовляв ще в довоєнний час.

– Також у експозиції буде представлена спеціалізована література. Приміром, журнал "Радіо", який у період із 1931 й до 1941 виходив у світ українського видавництва. Це рідкість, – розповідає про цікавинки виставки колекціонер. – Є книга «Спутник телеграфного надсмотрщика», датована ще 1914-им роком, видана вона в Києві. Або ж навушник, який був виготовлений ще до революції в Санкт-Петербурзі на заводі «Сіменс і Гальське». На ньому навіть напис зберігся. Маю й не менш ексклюзивний, більше того – єдиний у СРСР приймач на дистанційному управлінні. Він, до всього, і нині в робочому стані.

Загалом, каже Володимир Григорович, на виставці, що запрацювала покажуть лишень невелику частину його колекції. Бо та нараховує понад дві тисячі екземплярів й аби всі їх продемонструвати потрібен зал площею, щонайменше, 500 квадратних метрів.