Інна Лук’янець про “найкоротшу” міськраду: амбіційна, самовпевнена, популістська (відео)

Черкаська міська рада 7-го скликання, обрана у результаті дострокових виборів 2014 року, є радою із найкоротшим терміном існування – її повноваження закінчаться вже цього року, після місцевих виборів восени. Яка вона, ця найкоротша рада?

Психологічну характеристику їй на прохання Вчасно дала депутат міськради, психолог Інна Лук’янець:

– Психологічний портрет сьогоднішньої міської ради я би охарактеризувала трьома словами: амбіційна, самовпевнена, популістська, – говорить Інна Володимирівна. – Мене дивує наявність у раді деяких молодих «політиків» чи «діячів», як вони себе вважають, які не працюють і, власне, й не працювали. Не мають уявлення про те, що таке трудовий колектив, колективні відносини, не говорячи вже про управлінську діяльність. Когось утримують батьки, когось ще хтось утримує. Але, якщо людина не в змозі заробити собі на життя, то, як вона може забезпечити життєдіяльність цілого міста? Це як мати, яка прожила нещасливе життя, розповідає доньці, як правильно жити, щоб бути щасливою. Нонсенс. Людина, яка не знає, що таке щастя, не зможе навчити цьому інших.

Занадто багато у раді представників бізнесу. Я – єдина від освіти, а Олег Роскопін – від медицини. У раді – 60 осіб. На мою думку, в депутатському корпусі мають бути представлені інтереси багатьох професійних сфер.

Основні фігури ради – Сергій Одарич і Олександр Радуцький. У обох добре почуття гумору, це єдине, що рятує на виснажливих сесіях з їхніми перепалками. У Радуцького – імідж простої, доступної людини. Проте, він деколи виходить із себе, піддається на провокації і не завжди вміє стримувати свої емоції. Його не бентежить сесійна зала, він висловлює їх не лише інтонацією, але може і міцним слівцем. Одарич – грамотний, інтелігентний, ерудований, компетентний у всіх питаннях, якої б галузі вони не стосувалися. Проте, він тримає дистанцію, не відкритий, людина «з подвійним дном». Надзвичайно сильне самовладання у людини, неабиякий контроль емоцій. Його дуже рідко можна «вивести із себе», навіть, якщо й так, то це ніяк не буде виражатися зовні. Максимум, що він може зробити у такому випадку, це закрити сесію, але грамотно підвіши під це юридичне обґрунтування, мінімум – погризти олівець. На мою думку, Одарич взагалі увійде в історію Черкас, як найсильніший політик. Подивіться на сьогоднішню раду: найсильніші депутати-мажоритарники, більшість ймовірних кандидатів у мери вийшли з команди Одарича. Йому з кожним разом важче і важче, бо учні борються із учителем його ж методами, тим, чим він навчив.

Колоритною є постать Миколи Булатецького. У нього – своя харизма, він є родзинкою ради. Вічний революціонер і завжди в опозиції. Часто каже дуже правдиві речі, щоправда, не підбираючи слова і вирази, але від цієї правди часто відмахуються. і він залишається з нею на самоті.

Влада – своєрідний наркотик. Для людей, котрі мають хоч якийсь комплекс меншовартості, це можливість самоствердитися, взяти реванш, доказати свою значимість і потішити самолюбство. Для самодостатніх особистостей – це можливість повноцінної реалізації своїх здібностей, особистого зросту і професійного розвитку. Але, загалом для всіх, влада задовольняє основну людську потребу – бути потрібним. Людина завжди хоче бути комусь потрібна.