На сайті Президента з’явилась петиція проти будівництва ГАЕС під Каневом

2 лютого на сайті Президента України зареєстровано петицію про заборону поновлення будівництва Канівської ГАЕС та збереження унікального села Бучак і навколишніх територій.

Автором петиції є Сергій Моцак. Із 25 тисяч необхідних за добу петиція назбирала лише 24 підписи, пише Дзвін.

Автор петиції зазначає, що ділянка навколо Бучака є унікальною археологічною пам’яткою:

«На прибережній смузі завдовжки 6 і завширшки 2,5 км знаходяться 14 поселень, 5 городищ та 2 могильника, які представляють практично всі археологічні культури, відомі в Середній Наддніпрянщині – від Трипільської культури (4-те тисячоліття до Різдва Христового) до пізнього середньовіччя та козацької доби. Унікальність Бучацького археологічного комплексу полягає не лише в культурно-хронологічній повноті – такий комплекс фактично не має аналогів на Подніпров’ї. Причому, більшість пам’яток лише означені, досі повністю не досліджені. Городище на горі Лисуха, за свідченням істориків, не має прямих аналогів з жодною з відомих археологічних культур і може стати гучним відкриттям для сучасної науки. І ці пам’ятки можуть і залишитися навіки недослідженими, бути з’їдені чудовиськом енергопромисловості. Нині досить жваве питання в обговореннях істориків, патріотів та інтелігенції – питання про так звану автохтонність населення України, хронологічну неперервність археологічних культур в її серці – Середній Наддніпрянщині, яка багатьма істориками взагалі розглядається як потенційне ядро розселення всіх слов’ян. І зникнення під будівництвом ГАЕС бучацьких пам’яток назавжди може позбавити нас знайти відповіді на ці запитання».

Моцак також наголошує, що майданчик будівництва розташовано на місці однієї з найгарячіших ділянок Букринського плацдарму.

«Тут досі збереглися тисячі метрів польових укріплень, у навколишніх лісах трапляються залишки бойового спорядження та недосліджені поховання учасників боїв», – зазначає автор.

У тексті петиції також ідеться, що наприцінці 1950-х років видатний український режисер Олександр Довженко «відкрив» для майбутніх поколінь майстрів кіно цей райський сад, майданчик для унікальних зйомок.

Адже як відомо, саме тут творили: режисери Вахтанг Вронський і Василь Лапокниш (фільм-балет «Лілея», 1959 р; Сергій Параджанов («Українська рапсодія», 1961 р.) ; Андрій Тарковський («Іванове дитинство», 1962 р., ); Володимир Денисенко зняв у Бучаку два фільми: «Сон» (1964 р.) і «На Київському напрямку» (1968 р); Юрій Іллєнко («Вечір на Івана Купала”, 1968 р.); Микола Рашеєв і Аркадій Народицький («Бумбараш», 1971 р.).

Петицію можна підписати за цим посиланням.