Велика Вітчизняна Війна за документальними матеріалами державного архіву Черкаської області

В історії кожного народу є не тільки світлі, а й трагічні дати. День 22 червня 1941 р. навіки закарбувався в нашій пам’яті - саме цього дня почалась війна, яка забрала близько 170 тис. мешканців Черкаського краю, в тому числі військовослужбовців, партизан, бійців народного ополчення, винищувальних батальйонів та мирних жителів1.

Непоправних втрат зазнали архіви Черкащини. Під час фашист­ської окупації мережу архівних установ Черкащини було зруйновано. Залишаючи територію області, окупанти в 1943 р. розграбували або спалили документи та майно районних і міських державних архівів.

Із Черкаського філіалу Київського обласного архіву в 1941 р. вда­лося евакуювати до м. Суми (потім до м. Саратов) лише матеріали та­ємних фондів (97 тюків). Втрачено 1626 фондів, 277714 справ за 1795­1936 рр.2 Всі документи архівосховища по вул. Урицького, 7 згоріли 29-31 серпня 1941 р. Повністю було знищено документи архівосхови­ща по вул. Комсомольській, 21, де розміщувався німецький прикор­донний загін. Документи, що зберігалися в сховищі по вул. Леніна, 3, були розграбовані Черкаською поліцією, що займала цю будівлю; дуже постраждали і документи сховища по вул. Комсомольській, 19, де в роки окупації розташовувалися відділи Черкаської районної управи3. Документи використовувались різноманітними військовими і цивіль­ними німецькими окупаційними органами для канцелярських потреб. Практично повністю було знищено довідковий апарат архіву. Знищено і розграбовано 3,2 тис. книг науково-довідкової бібліотеки, виданих у XIX - на початку XX ст.

До окупації фашистськими військами в м. Умань існували філіал Київського обласного державного архіву та міський державний архів. В Уманському філіалі Київського обласного архіву на зберіганні зна­ходились документи 1154 фондів 305227 од. зб. та 1тис. кг неупорядкованих документів за 1753-1935 рр. Під час бомбардування ворожою авіацією м. Умань в липні 1941 р. запалювальна бомба влучила у бу­дівлю готелю, яка знаходилася поруч із приміщенням філіалу. Вогонь перекинувся на приміщення архіву і воно згоріло разом з усіма доку­ментами й майном.

В Уманському міському державному архіві на зберіганні знаходи­лись 103 фонди 12559 од. зб. за 1916-1936 рр.4 Будинок по вул. Карла Маркса, 2, дві кімнати в якому займав міський державний архів, було частково зруйновано5.

Одразу після визволення області взимку 1943 р. та восени 1944 р. відновили свою діяльність Черкаський філіал Київського обласного ар­хіву6 та Уманський міський та районний архіви7.

Важливе значення для відновлення діяльності архівних установ в Україні та виявлення і збирання документів періоду Великої Вітчизня­ної війни мали спеціальний циркуляр НКВС УРСР від 16 лютого 1944 р. “Про виявлення, концентрацію і охорону документальних матеріалів Вітчизняної війни радянського народу проти фашистських загарбників” та постанова РНК УРСР від 31 серпня 1944 р. “Про заходи до створен­ня документальної бази з історії України та історії Вітчизняної війни і впорядкування архівного господарства УРСР”8. Головним завданням архівістів області у 1943-1945 рр. було збирання документів установ і організацій німецької окупаційної влади, забезпечення їх зберігання та оперативного використання. Завдяки наполегливості й високій свідо­мості співробітників Черкаського філіалу Київського обласного архіву, котрі працювали кілька місяців без вихідних, у 1944 р. було прийнято 732 од. зб. 48 окупаційних установ та документів 80 кг розсипу9, а та­кож листи, що надходили з німецької неволі. Документи доводилось виймати напівспаленими з груб, очищати їх від бруду, пилу, сміття. До збирання документів цього періоду залучались не тільки працівники архівних установ. але й громадськість. У районах створювались спе­ціальні комісії для виявлення та збирання документів, газет, журналів, листівок та ін. Було проведено велику роботу щодо визначення фон­дової належності документів розсипу та формування з них справ, від­новлення основних елементів науково-довідкового апарату. На 1 січня 1946 р. у Черкаському філіалі державного архіву Київської області на­лічувалося 1330 фондів, 30100 справ.

У 1947 р. до філіалу надійшло 1337 справ 110 фондів від Сумсько­го обласного державного архіву з числа евакуйованих в 1941 р.10

Документальні матеріали Державного архіву Черкаської області, пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни, нині налічують понад 300 фондів, основу яких складають фонди райвиконкомів, районних планових комісій, сільрад, промислових підприємств, установ, орга­нізацій, колгоспів; у них сконцентровані документи періоду війни та відновлення народного господарства після визволення області від фа­шистської окупації. Джерельна база включає акти, довідки про збитки, що були нанесені народному господарству Черкащини11, спогади та особисті документи учасників Великої Вітчизняної війни12; свідчення про кількість могил бійців, сержантів, офіцерів, партизан; списки вій­ськовослужбовців, які брали участь у Корсунь-Шевченківській битві13; відомості про звільнення населених пунктів від загарбників14; списки частин та з’єднань Радянської армії, що визволяли населені пункти Черкащини15; вітальні листи з фронту16; відомості про допомогу насе­лення армії17; списки громадян, які внесли гроші на будівництво тан­кової колони; відомості і списки військовослужбовців, котрі пропали без вісти, та громадян, які були замучені німецькими окупантами, а також тих, кого насильно вивезли до Німеччини; списки інвалідів ві­йни, сімей загиблих; звіти і листування з райвиконкомами, військкома­тами про працевлаштування демобілізованих воїнів, надання допомоги сім’ям фронтовиків, влаштування дітей-сиріт у дитячі будинки та ін.

Окремий фонд складає колекція “Історичні довідки про найваж­ливіші події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. в м. Черкаси і Черкаському районі”. У фонді є свідчення про патріотичну діяльність поета Миколи Негоди. Представлені невелика колекція розпорядчих до­кументів німецьких владних структур, а також анкети, спогади, довід­ки про злочинства гітлерівців та вербування і вивезення до Німеччини на примусові роботи місцевих мешканців, список громадян м. Черкаси репатрійованих до Німеччини. У фонді Управління Служби безпеки в Черкаській області зберігається 30,6 тис. фільтраційних справ на 77,4 тис. осіб, вивезених на примусові роботи до фашистської Німеччини в період Великої Вітчизняної війни. У фонді “Листи радянських грома­дян, жителів Черкащини, які перебували на примусових роботах в Ні­меччині під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.” зберігаються 11677 листів радянських громадян, надісланих з фашистської Німеччи­ни, сформованих у 207 справ. До фонду “Листи та спогади радянських громадян, жителів Черкащини, які перебували на примусових роботах в Німеччині та на тимчасово окупованій території під час Великої Ві­тчизняної війни 1941-1945 рр.” увійшли листи-спогади про примусові роботи в Німеччині жителів Черкащини, які після закінчення війни по­вернулись на Батьківщину, та листи про примусові роботи у концтабо­рах та гетто на тимчасово окупованій території під час війни.

Окупаційна влада надавала великого значення друкованому слову. У державному архіві зберігаються періодичні видання, що друкувалися окупаційною владою українською мовою. Серед цих видань є “Україн­ська думка” (м. Черкаси), “Корсунські вісті” (м. Корсунь), “Рідне слово” (м. Звенигородка), “Українське слово” та “Золотоніські вісті” (м. Зо­лотоноша), “Українські новини” (м. Сміла), “Тальнівський вісник” (м. Тальне), «Уманський голос” та “Український голос” (м. Умань), які складають основу фонду “Видавництво “Українська думка”». У фонді міститься 73 справи, документи яких висвітлюють діяльність установи

з вересня 1941 р. по вересень 1943 р.

Головним завданням перших місяців окупації було забезпечення установ, що утворювалися, печатками та штампами. Заяви на їх ви­готовлення та зразки відбитків зберігаються також у цьому фонді. Ці документи дозволяють встановити час відновлення діяльності підпри­ємств, установ, органів місцевого самоврядування, навчальних закла­дів, приватних майстерень, релігійних та громадських об’єднань, їх керівний склад та юридичні адреси.

Окрему частину продукції видавництва складають накази та ого­лошення місцевої влади. А саме: про світломаскування18; про негай­не інформування поліції про всіх підозрілих осіб19; про обов’язкову здачу зброї, вибухівки, військового обмундирування та майна20; про обов’язкову реєстрацію комуністів та євреїв21; про обов’язкове пересе­лення черкаських євреїв у зазначений район міста та відповідальність за вбивства “працівників нової влади” та спалення будинків22. Саме цей наказ дозволяє документально встановити час заснування та місце роз­ташування єврейського гетто.

У фонді видавництва також зберігається багато інструкцій, які ре­гламентували діяльність різних установ та життєвий устрій громадян; ціноутворення та податки; торгівля на ринках; комунальні правила та платежі; порядок видачі аусвайсів; правила керування велосипедами та ін. Для дослідників української поліції окупаційного режиму певний інтерес має інструкція про надання пільг сільським поліцаям та членам їхніх родин на випадок поранення або смерті годувальника23.

Великий інтерес становлять оголошення, звернення, застереження із закликами до збору врожаю, виїзду до Німеччини, попередження про заборону самогоноваріння, торгівлю “на міру”, а не “на вагу”, оголо­шення про проведення концерту та кіносеансу тільки для райхсдойче та ін. Підтримувалась критика радянського режиму у гострих памфле­тах, висвітлення страхіття радянських в’язниць та концтаборів, розкуркулення, голодомор.

Багато місця у пресі відводилося інформуванню про місцеві по­дії: відкриттю церков та відродженню релігійного життя, діяльності аматорських колективів. Друкувався новий антирадянський фольклор: думи про концтабори, голод, вірші про колгоспне життя, анекдоти, ка­рикатури.

Широке висвітлення отримала підтримка місцевими цивільними органами радянських військовополонених. Газети друкували списки полонених, яких, з дозволу німецької влади, можна було забирати їх родичами додому. Для тих, хто залишався, збирали одяг і харчі, що зберегло життя багатьом людям.

Найбільш цінним джерелом є документи установ і організацій ні­мецької окупаційної влади. Ці документи допомагають отримати більш повне уявлення про умови тогочасного життя населення, відображають широкий спектр подій, які відбувалися на окупованій території. Ціка­вими є документи місцевих органів влади: районних, сільських управ, дільничних уповноважених районних управ, відділів та управлінь ра­йонних управ, старостатів.

У районних центрах було створено німецьку цивільну і україн­ську допоміжну адміністрації, котрі за своєю структурою поділялись на округи на чолі з гебітскомісаром, міські громади, які очолював бур­гомістр, райони на чолі з головою районної управи та села, сільську управу очолював староста24. На кожну дільницю районною управою призначався дільничний уповноважений, котрий розглядав побутові, трудові та житлові питання: виписував наряди на виконання трудової повинності і стежив за їх виконанням, перевіряв санітарний стан та житлові умови мешканців будинків та ін.25

Районні управи контролювали діяльність установ, організацій і підприємств району, займалися господарськими, житловими і громад­ськими питаннями безпосередньо та через квартальних і дільничних уповноважених, а також через старостати26.

До структури управ належали бухгалтерія, канцелярія та відділи: загальний, фінансовий, промисловий, житловий, будівельний, земель­ний, охорони здоров’я, освіти і виховання. В їх підпорядкуванні були сільські управи (старостати), земельне управління, ветеринарна мере­жа, громадська опіка, суд та ін. Функцією сільських управ (старостатів) було виконання постанов, наказів, розпоряджень окупаційних органів влади щодо збирання грошових та натуральних податків, продуктів харчування, одягу з населення; організація роботи громадських дворів; підготовка і відправлення людей на роботи до фашистської Німеччини27 та виконання інших трудових повинностей28.

При районних управах також створювалися служби порятунку, функціями яких були: боротьба з партизанами, самогоноварінням і спекуляцією, виявлення зброї і нелегальних зборів населення. Однак не завжди вони виконували свої головні функції. У фондах районних управ містяться документи, в яких йдеться про незадовільну роботу цих служб. Так, в розпорядженні начальника Чигиринської служби порятунку йдеться про те, що сільські служби проводять роботу, що не входить до їх компетенції: займаються збором наклепів, помстою, систематичним пияцтвом, залякуванням і безпідставними обшуками населення. За виявленням таких дій винним виносили догану, карали у вигляді штрафу в розмірі 200 крб. і звільняли з роботи29. Згідно з на­казами районних управ та жандармських постів, у населених пунктах була встановлена комендантська година - з 2100 до 400 години, яка була обов’язковою до виконання і “направлена для забезпечення спокою на­селення та гарантування його приватної власності”. У вечірні та нічні часи проводилося затемнення населених пунктів30. У розпорядчих документах зазначалося, що “особи, які порушуватимуть наказ, будуть затримуватись і каратись штрафом або іншим покаранням, залежно від характеру порушення”31.

У перші місяці окупації території, згідно розпорядженню гебітскомісара “Про порядок і заходи боротьби з бандитизмом”32, німецькі комендатури почали збирати відомості про місцезнаходження та кіль­кість поранених і хворих радянських солдат33, складалися списки ра­дянського активу з метою його знищення. Населення ж, яке надавало їм притулок, суворо каралося. При появі радянських літаків і парашу­тистів негайно вживались заходи для їх ліквідації. За кожного виявле­ного партизана або зазначення його місцеперебування видавалась пре­мія. Німецькою владою вилучались у населення вогнепальна зброя і набої та знищувались листівки і газети, які закликали до партизанської боротьби та саботажу34.

Але й за цих неймовірно жахливих умов люди не мирилися з по­рядками, запровадженими окупантами. У містах і селах створювалися підпільні організації, осередки й явочні квартири, формувалися пар­тизанські загони й диверсійні групи35. На Черкащині за весь період окупації до антифашистського підпілля та партизанського руху було залучено понад 15 тис. осіб36, в т. ч. 33 підпільних організацій і груп у селах Вільшана Городищенського району, Нехайки Драбівського ра­йону, Кривчунка Жашківського району, Шевченкове Звенигородського району, Іркліїв Чорнобаївського району, Кам’янка Кам’янського райо­ну, Канівського району, Вербовець, Шостакове Катеринопільського ра­йону, Бровахи, Квітки, Петрушки, Сотники, Селище Корсунь-Шевченківського району, Почапинці Лисянського району, Буки Маньківського району, Коритня, Цибулів Монастирищенського району, Балаклея, Ве­лика Яблунівка, Тернівка, Смілянського району, Бабанка Уманського району, Свидівок Черкаського району, Іркліїв Чорнобаївського райо­ну, Васильків, Лебедин Шполянського району; в містах Звенигород- ка, Канів, Корсунь-Шевченківський (“Комітет - 103”), Сміла, Шпола, Умань 57 диверсійних організацій і груп, у селах Мліїв, Набоків Городищенського району, Чапаївка Золотоніського району, Богачівка, Хлипнівка, Юрківка, Дар’ївка, Копіювата, Мартинівка, Полствин, Таганча Канівського району, Косарі Кам’янського району, Іваньки, Багва, Маньківка, Мар’янівка, Подібна Маньківського району, Копіювата, Коритня, Новосілка, Шабастівка Монастирищенського району, Сунки, станція ім. Т.Г. Шевченка Смілянського району, Білашки, Кобринове, Павлівка Перша, Романівка, Тальянки, Верхнячка, Ліщинівка, станція Христинівка Христинівського району, Будище, Ірдинь, Руська Поляна, Свидівок, Степанки, Хацьки, Худяки Черкаського району, Капустине Шполянського району; містах Городище, Жашків, Звенигородка, Смі­ла, Тальне, Умань, Черкаси, Чигирин 29 партизанських загонів, груп і з’єднань, які діяли в Золотоніському, Кам’янському, Смілянському (за­гін “За Вітчизну”), Канівському, Катеринопільському, Корсунь-Шевченківському (в загін входили партизанські групи: ім. Т. Г. Шевченка, “Винищувач”, ім. В. Н. Боженка), Лисянському (загін ім. М. О. Щорса), Монастирищенському (четвертий окремий батальйон 2-ої партизанської бригади ім. Й. В. Сталіна, Коритнянська партизанська група), Христинівському, Городищенському, Черкаському (загони ім. Д. М. Пожарського, ім. М. С. Хрущова, 2-й партизанський полк військ НКВС), Маньківському, Тальнівському, Уманському (загін “Партизан Украї­ни”, загін ім. М. І. Кутузова), Чигиринському (загони “Холодний яр”, “За перемогу”, ім. Й. В. Сталіна, ім. О. В. Суворова, ім. Ф. Е. Дзержинського, “За Батьківщину”), Чорнобаївському, Звенигородському (загін ім. К. Є. Ворошилова) та 7 партизанських загонів з’єднання “Грозний”, що діяв на Черкащині та Київщині37.

Місцеве населення боролося з німецькими загарбниками, завдаючи їх майну матеріальної шкоди38. Про це свідчить плакат окупаційної вла­ди, що зберігся у фонді “Суботівська сільська управа”, в якому йдеться про боротьбу із саботажниками, які “нищать місце праці”39. Військове командування використовувало різні форми боротьби з опором насе­лення. У численних наказах місцеві жителі застерігалися проти всі­ляких стосунків з “бандитськими зграями”, зобов’язувалися “пильно стежити за тим, аби на терені того чи іншого села не появлялись як окремі бандити, так і групи людей”, а в разі появи - “негайно повідо­мляти про це відповідні сільські управи або начальників служби порятунку”40. Попереджалося, що “люди, які порушують цей наказ будуть затримані німецькою жандармерією або поліцією і відправлені в робочі табори”41. В оголошеннях німецького командування місцеве населення закликалося до співпраці із владою, його запевняли, що “бандити бу­дуть знищені”42.

За неповними даними на території краю окупаційною владою, ка­ральними органами та їх посібниками закатовано і розстріляно 16 тис. мирного населення, понад 10 населених пунктів були повністю спалені

і зруйновані за опір ворогові, саботаж заходів окупаційної влади, за надання допомоги, зв’язок і участь у підпільно-партизанському русі. Зокрема, 16 січня 1944 р. село Острівець Уманського району повніс­тю спалено - 200 дворів, а 156 мешканців було розстріляно за зв’язок із партизанами; хутір Буда Чигиринського району спалено 18 червня 1943 р. 82 особи розстріляно за надання допомоги партизанському за­гону “За перемогу”; хутори Вдовичин і Ленінський Чигиринського ра­йону спалено 19 жовтня 1943 р. і 466 осіб розстріляно за зв’язок з пар­тизанами; с. Мельники спалено у жовтні 1943 р. - 352 двори і знищено 300 мешканців; у с. Вдовин Хутір спалено 140 дворів і розстріляно 409 мешканців. Така ж доля спіткала і села Будище Черкаського району, Шестеринці Лисянського району, хутір Павлопіль Маньківського райо­ну та ряд інших43.

Певний інтерес становлять матеріали, що відтворюють події Корсунь-Шевченківської битви як одного із прикладів військової майстер­ності та масового героїзму радянських воїнів. Ця операція двох Укра­їнських фронтів була однією з найблискучіших в історії військового мистецтва44. На ознаменування Корсунь-Шевченківської битви 18 лю­того м. Москва салютувала доблесним військам 1-го та 2-го Україн­ських фронтів 2-ма артилерійськими залпами з 224-х гармат45. Шістьом військовим з’єднанням і частинам, які відзначились у боях за звіль­нення м. Звенигородки, присвоєно почесне найменування “Звениго­родських”; 7 - нагороджено орденом Червоного Прапора; 2 - орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня, 23 військовим з’єднанням і час­тинам присвоєно почесне найменування “Корсунських”46.

У ході бойових дій під час Корсунь-Шевченківської операції масо­вий подвиг солдатів і офіцерів ставав загальною і повсякденною нор­мою. Фронтовий кореспондент газети “Правда” Борис Полєвой, який у ті дні перебував під м. Корсунь-Шевченківським, писав на сторінках газети: “Скільки ж тут було героїв! Героїзм був явищем масовим, ге­роїв треба лічити на сотні. Героїзмом насичене повітря...”47. За високу військову мужність кілька тисяч воїнів були нагороджені орденами і медалями, 73-м воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу48.

У значній кількості фондів державного архіву області сконцентро­вані документи про бойові дії радянських військ та звільнення терито­рій Черкаського краю від фашистських окупантів.

Велика перемога оплачена дорогою ціною - життям та зруйнова­ними долями мільйонів співвітчизників. Головне завдання нинішнього і майбутніх поколінь - творити правдивий літопис безсмертного по­двигу нашого народу у Великій Вітчизняній війні задля збереження історичної пам’яті.

Клименко Т.А., кандидат історичних наук, директор Державного архіву Черкаської області.

Вперше опубліковано в журналі «Архіви України», № 2-3, 2012

Джерела

  1. Черкащина в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Збірник документів та матеріалів / Укл.: П. М. Жук, П. П. Жук, С. І. Кононенко. - Черкаси: Брама - ІСУЄП, 2000. - С. 5.
  2. Державний архів Київської області, ф. Р-2407, оп. 6, спр. 11, арк. 2.
  3. Державний архів Черкаської області, ф. Р-2407, оп. 1, спр. 4, арк. 2-3.
  4. Державний архів Київської області, ф. Р-907, оп. 6, спр. 11, арк. 36.
  5. Там само, спр. 5, арк. 22.
  6. Державний архів Київської області, ф. Р-907, оп. 6, спр. 11, арк. 35.
  7. Там само, ф. Р-907, оп. 6, спр. 5, арк. 22.
  8. Архіви України. - 1985. - № 3. - С. 27.
  9. Державний архів Черкаської області, ф. Р-2471, оп. 1, спр. 203, арк. 9.
  10. Там само, ф. Р-2471, оп, 1, спр, 108, арк. 44.
  11. Там само, ф. Р-2688, оп. 1, спр. 2, арк. 59.
  12. Там само, ф. Р-5950, оп. 1, спр. 38, арк. 1-141.
  13. Там само, ф. Р-4966, оп. 1. спр. 225, арк. 1-27; ф. Р-5521, оп. 1, спр. 591, арк. 21.
  14. Там само, ф. Р-624, оп. 1, спр. 3, арк. 44; ф. Р-5624, оп. 1, спр. 199, арк. 268-279.
  15. Там само, ф. Р-4738, оп. 2, спр. 107, арк. 23; ф. Р-3445, оп. 1, спр. 4, арк. 2.
  16. Там само, ф. Р-121, оп. 2, спр. 82, арк. 1-3.
  17. Там само, ф. Р-2420, оп. 2. спр. 3, арк. 5; ф. Р-534, оп. 1, спр. 3, арк. 63.
  18. Там само, ф. Р-51, оп. 1, спр. 20, арк.
  19. Там само, ф. Р-51, оп. 1, спр. 33, арк.
  20. Там само, ф. Р-51, оп. 1, спр. 20, арк. 54, 65.
  21. Там само, ф. Р-51, оп. 1, спр. 20, арк.
  22. Там само, ф. Р-51, оп. 1, спр. 20, арк.
  23. Там само, ф. Р-51, оп.1 , спр 20, арк. 46.
  24. Пономаренко М. Ф. Нацистський окупаційний режим на Черкащині // Велич подвигу народного. - Черкаси. - 1995. - С. 86.
  25. Державний архів Черкаської області, ф. Р-52, оп. 1, спр. 20, арк. 2.
  26. Там само, ф. Р-2489, оп. 1, спр. 1, арк. 32.
  27. Там само, ф. Р-1854, оп. 1, спр. 2, арк. 7-11.
  28. Там само, ф. Р-1850, оп. 1, спр. 5, арк. 63.
  29. Там само. ф. Р-1353, оп. 1, спр. 2, арк. 108.
  30. Там само, ф. Р-1353, оп.1, спр.2, арк. 114.
  31. Там само, ф. Р-1352, оп. 1, спр. 1. арк. 18.
  32. Там само, ф. Р-1353. оп. 1, спр. 5, арк. 4.
  33. Там само, ф. Р-1850, оп. спр. 1. арк. 19.
  34. Там само, ф. Р-1353, оп. 1, спр. 5, арк. 2-8.
  35. Там само, ф. Р-3500, оп. 1, спр 615, арк. 265.
  36. Там само, ф. П-4619, оп. 8, спр. 231, арк. 5.
  37. Там само, ф. П-4619, оп. 8, спр. 145, арк. 1-34.
  38. Там само, ф. Р-80, оп. 4, спр. 154, арк. 5.
  39. Там само, ф. Р-1352, оп. 1, спр. арк. 3.
  40. Там само, ф. Р-46, оп. 1, спр. 3, арк. 3.
  41. Там само, ф. Р-1352, оп. 1, спр. 1. арк. 5.
  42. Там само, ф. Р-1351, оп. 1, спр. 2, арк. 5.
  43. Книга пам’яті України. Черкаська область. - Т. 1. - С. 13. Книга Пам’яті України. Черкаська область [Текст] / ред. І. О. Герасимов [та ін.]. - К. : Книга Пам’яті України, 1995 . Т. 1 : Городищенський район, Драбівський район, Жашківський район. - [Б. м.] : [б.в.], 1995. - С. 13.
  44. Там само, ф. Р-5662, оп. 1, спр. 25, арк. 92.
  45. Там само, ф. П-5644, оп. 6, спр. 353, арк. 137.
  46. Там само, спр. 1, арк. 88, 89.
  47. Там само, ф. П-5662, оп. 1, спр. 25, арк. 66.
  48. Там само, ф. П-5644, оп. 6, спр. 353, арк. 112.

 

Коментарі

Додати коментарій
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail:

Питання:
Відповідь:
Введіть код:
ІНШІ НОВИНИ
НАЙПОПУЛЯРНІШЕ / ЩО КОМЕНТУЮТЬ
  1. А ти підготувався до найочікуванішої події літа 2020?
  2. У Черкасах педофіла засуджено до 9 років позбавлення волі
  3. Новий голова Черкаської ОДА чекає пропозицій підприємців для розвитку області
  4. Підприємці області вимагають взяти під контроль кількість та якість дорожніх робіт на Черкащині
  5. Іноземні інвестори вивчають ринок праці Черкащини з метою створення нових робочих місць
  6. На ПрАТ «Юрія» зацікавлені у висококваліфікованих випускниках ЧДТУ
  7. Зібрано понад 5 тисяч гривень на допомогу безпритульним тваринам
  8. Черкаський лікар розповів, як сумні думки перетворюються на складні болячки
  9. Брюки камуфляж мужские
  10. ЧДТУ розвиває співпрацю з освітніми закладами Чигиринщини
ОПИТУВАННЯ

Оцініть наш портал


 
А ти підготувався до найочікуванішої події літа 2020?
А ти підготувався до найочікуванішої події літа 2020?
Цей фестиваль є одним з найжаданіших та найочікуваніших у Східній Європі. П’ять років поспіль Atlas Weekend щиро розкриває Читати далі
Святослав Вакарчук з камерним оркестром завершив Всеукраїнський тур у Черкасах
Святослав Вакарчук з камерним оркестром завершив Всеукраїнський тур у Черкасах
2 квітня 2019 року з Одеси розпочався Всеукраїнський тур Святослава Вакарчука з камерним оркестром «Віртуози Києва» Читати далі
Святослав Вакарчук виступить у Черкасах
Святослав Вакарчук виступить у Черкасах
24 травня у Черкаському палаці культури відбудеться головна музична подія весни - концерт Святослава Вакарчука з оркестром. До Читати далі
Фронтмен українського рок-гурту представить свій дебютний роман у Черкасах
Фронтмен українського рок-гурту представить свій дебютний роман у Черкасах
13 грудня у Черкасах відбудеться творча зустріч із фронтменом музичного рок-гурту «Фіолет» Сергієм Читати далі
Всі новини шоу-бізнесу
КУРЙОЗИ