Історія організації діловодства Черкаської області У 1920-1970-х рр.: джерела та історіографія

Вивчення теоретичних і практичних питань з діловодства 1920­1970-х рр. зумовлене відсутністю фундаментальних праць з історії ді­ловодства в регіонах України (загальні нариси з історії діловодства в Україні у зазначений відтинок часу зроблені, зокрема О. М. Загорець- кою) та необхідністю аналізу багатого досвіду напрацювань учених і спеціалістів-практиків цього періоду. У спеціальній літературі здійсне­но аналіз досліджень і публікацій з теми у 1920-1970-ті рр., зважаючи на тогочасний активний розвиток наукової організації управлінської праці та діловодства. Однак історія діловодства 1920-1970-х рр., зо­крема, у Черкаській області загалом розглянута в незначній кількості публікацій. Це, зокрема, праці таких учених, у тому числі архівістів, як Т. Клименко, О. Тканко, Г. Романій, Н. Фесенко, С. Кононенко, Г. Ле- нівцева, в яких розкрито окремі аспекти історії діловодства в Черкась­кій області в різні періоди.

Мета статті - надати огляд джерельної та історіографічної бази дослідження діловодства у Черкаській області зазначеного періоду. Аналізуючи джерела 1920-1970-х рр., слід відзначити недостатність висвітлення питань про удосконалення діловодства в області (україні­зація діловодства; поточне діловодство та його зв’язок з архівною спра­вою; підвищення кваліфікації працівників архівних установ). Більшість праць цього періоду створювалася головним чином спеціалістами у ді­ловодстві, які працювали в архівах. В історії діловодства Черкаської області можна виокремити три основні періоди.

Перший охоплює 1920-1930-і роки. Для 1920-х років характерною є українізація діловодства та найбільш оптимальний пошук моделі управління повітами. Так, у нарисах історії Черкащини О. Тканко за­значено, що на території сучасної Черкаської області у січні 1920 року вже був сформований повітовий військово-революційний комітет (по- вітревком), який і приступив до роботи під час організації в повіті ра­дянської влади¹.

Привертає увагу дисертація Т. Клименко, в якій на прикладі Чер­каської області у 1919-2000 рр., детально простежуються особливості процесу становлення й розвитку архівної справи на регіональному рів­ні. У праці зазначено про проведення курсів з підвищення кваліфікації працівників архівних установ та деякі нормативно-методичні докумен­ти з поточного діловодства в архівній справі. Однак, розглядаючи роз­виток архівної справи у праці, автор не ставить за мету дати повно- масштабне відтворення розвитку діловодства на теренах Черкаської області².

На особливу увагу в контексті вивчення питань нормативного ре­гулювання діловодства заслуговує унормування його мови. Одним із перших документів Черкаської повітової народної управи від 1 жовтня 1917 р. постанова “Про українізацію діловодства”, яка фактично унор­мувала впровадження української мови в діловодство³. А вже 1 квітня 1918 р. в одній із постанов зазначалося: “Прийняти на кошт Управи ви­датки по навчанню служачих в Повітових і Міських Харчових управах української мови. Задля улаштування курсів української мови запро­сити лекторів з української мови і одного лектора для діловодства”⁴. У той час приділялася увага щодо правил організації процесів діловод­ства. З метою скорочення витрат на утримання канцелярій та заоща­дження паперу в установах Київської губернії зазначалося в інструкції від 23.07.1919 року “Інструкція з ведення діловодства в закладах Київ­ського губвиконком”⁵.

Розпочато в Україні українізацію за наслідками рішень, проголо­шених ХІІ з’їздом РКП (б) у 1923 р. у Декреті ВУЦВК та РНК УСРР “Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розви­тку української мови” від 1 серпня 1923 р. Для покращання ситуації та прискорення темпів українізації постановою ВУЦВК і РНК УСРР від

• квітня 1925 року “Про заходи термінового проведення повної укра­їнізації радянського апарату” передбачалося з 1 січня 1926 р. діловод­ство державних установ перевести на українську мову⁶. У протоколах Черкаського округового виконавчого комітету простежуються етапи впровадження української мови. Перші заходи щодо виконання поста­нови Шевченківського (Черкаського) окрвиконкому було відзначено:
• у протоколі 31 липня 1923 р. питання № 301 “Про українізацію Радянського апарату”;
• на засіданні президії Черкаського окружного виконавчого комі­тету (ІХ-го скликання) від 10 листопада 1925 р. питання № 578 “Про хід українізації на Черкащині”⁷;
• у протоколі № 18 засідання президії Черкаського округового ви­конавчого комітету (Х скликання) від 20 серпня 1926 р., де зазна­чалося: що “робота по українізації радянського апарату почалась з 1923 р., але до 1925 року мала добровільний характер. Робота курсів з 1925 р. проводилась нормально. Діловодство україні­зовано цілком по всіх установах, але зустрічається неправильні стилістичні звороти, граматичні помилки, русизми та інш. Украї­нізація районів пройшла з запізненням. З боку райвиконкомів не було належної уваги”⁸;
• у протоколі № 6 засідання Черкаської Округової комісії по укра­їнізації радапарату від 22-23 грудня 1926 р. зазначено: що “Золо­тоніська Райкомісія щоб прискорити роботу з українізації скли­калися інструктиви і наради представників установ. Діловодство у більшості установ українізовано”⁹;
• у протоколі № 7 засідання Черкаської Округової комісії по украї­нізації радапарату від 5 січня 1927 р. зазначено: що “Смілянській Райкомісії запропонувати установам, що ведеться діловодство на російській мові, перевести діловодство на українську мову у тих частинах, що мають стосунки з населенням”¹⁰;
• у протоколі № 8 засідання Округової комісії по українізації Ра­дапарату Шевченківщини від 9 лютого 1927 р. доповідачі на засіданні зазначили, що “Корсунська Райкомісія звернулися з проханням щодо забезпечення літературою українською мовою бібліотеки”¹¹;
• у доповіді від 24 червня 1925 р. на засіданні президії Уманського окрвиконкому зазначено про перевірку організації українізації на місцях та наявність певних недоліків ¹².

Серед розробок про перевірку знання української мови службов­цями радянських установ основну частину складала інструкція “Щодо перевірки знань української мови службовців радянських установ”¹³.

За масштабами промислово-аграрний комплекс, що розміщував­ся на сучасній території Черкаської області у 1920-х роках, посідав в Україні друге місце. Тому для соціально-економічного розвитку при­ділялася увага щодо практичного впровадження та налагодження сис­теми документообігу в діловодстві, що сприяли покращанню праці в районних податкових бюро. У наказі Черкаського повітового продо­вольчого комітету “Про порядок ведення діловодства у всіх районних податкових бюро” від 02.01.1922 року зазначалося, які потрібно зроби­ти впровадження, а саме: всі документи повинні записуватися у журнал вхідної та вихідної документації; документи з резолюцією підлягали терміновому виконанню; контролювалися терміни виконання докумен- та¹⁴. В інструкціях “З ведення діловодства у комітетах” “Ревізійним комісіям місткомів” від 1925 року особлива увага на той час приділя­лася таким питанням у розділі “діловодство”: документи повинні бути підшиті, розміщені у хронологічному порядку у теках відповідно до класифікатора. Вхідні і вихідні документи повинні бути зареєстровані у відповідних журналах.

Інший приклад із забезпечення організації діловодства розглядаєть­ся в інструкції “По заведенню єдиної канцелярії в трудових школах Богуславщини”. Основне завдання полягало у тому, щоб всі завідувачі районних трудових шкіл здійснювали діловодство, яке у свою чергу включало: ведення журналів вхідної та вихідної документації. Впрова­джувалася єдина канцелярія у всіх районних трудових школах ¹⁵.

Стан організації архівної справи в Шевченківському окрузі, що вплинув на збереженість діловодних справ, розкрито Т. Клименко у нарисах регіональної історії архівів Черкащини¹⁶. Так, в організації ар­хівної справи певну роль відіграли архівні кореспонденти (архкори), які працювали при кожному окружному архівному управлінні. Їх голо­вне завдання полягало в інформуванні архівних установ про стан ар­хівів на місцях. Згідно з вимогами Київського Губерніяльного Архів­ного управління про негайне виконання постанов Губвиконкому щодо збереженості та реєстрації архівних документів упроваджувалися акти обстеження діловодних справ в архівних відділах різних установ. Ін- спектор-інструктор Шевченківського окрархіву проводив обстеження архівної частини в Черкаському окрузі. Основну увагу під час пере­вірки приділяли “Положенню про архівну частину діловодства по уря­довим і громадських установах” (Зб. Уз. УСРР за 1926 р. № 7 арк 27)¹⁷.

У 1930 р. округи в Україні були скасовані і відбувся перехід на дволанкову систему управління: центр - район. Тому більше приділя­лося уваги раціоналізації діловодства установ, підвищенню кваліфіка­ції працівників архівної справи та діловодства. Так, у травні 1931 році у м. Києві проводилися Всеукраїнські курси з підготовки та перепід­готовки секретарів та інструкторів районних виконавчих комітетів. На курсах були обговорені та запропоновані нові вимоги до організації ді­ловодства відповідно до “Інструкції з діловодства районних виконав­чих комітетів”. В обговоренні інструкції брали участь співробітники архівних установ із Черкаського округу¹⁸. Однак така система виявила­ся неефективною, і у 1932 році впроваджується трьохланкова система: центр - область - район. На початку 1932 року після запровадження нового адміністративного поділу УРСР Черкаський район увійшов до складу Київської області¹⁹. Черкаський державний історичний архів підпорядковувався Київському архівному управлінню²⁰. У цей період були видані постанови уряду щодо організації діловодства в сільських радах, які визначали форми обліку первинної документації та відпо­відальність за ведення діловодства: “О сокращении отчетности сель­советов и райисполкомов (1932 г.), “Об улучшении постановки учета, отчетности и делопроизводства в сельсоветах” (1935 г.)²¹. У березні 1939 р. архівні установи УРСР перейшли у підпорядкування Народно­го комісаріату внутрішніх справ УРСР. Нове підпорядкування архівної справи в СРСР зумовило відповідні зміни в організації управління ар­хівною справою та діловодства. Внаслідок включення архівних установ до НКВС створювалася чітка централізація і секретність документів²².

Другий період охоплює 1940 - 1950-і рр., що були складними для Української РСР - це часи Великої Вітчизняної війни та роки відбудо­ви після визволення від нападника. Джерельна база дослідження історії України в період 1940-1950 рр. за останнє десятиліття значно розши­рилася. Значна роль у виявленні малодосліджених документів з орга­нізації діловодства часів німецької окупації відводиться дослідженням історії Черкаської області.

У період окупації Черкаської області на її території окупантами була створена певна система управління. Вагоме значення приділялося формуванню справ тюремних закладів. Відповідно до інструкції “Про порушення законів” з метою встановлення правил та організації діяль­ності посадових осіб було запропоновано правила оформлення обкладинки справ засуджених німцями 23.

Уже в перші місяці окупації майже в кожному районі були орга­нізовані партизанські загони для боротьби з фашистськими загарбни­ками. З самого початку роботи усіх підрозділів Українського штабу партизанського руху організація діловодства була основною ділянкою в управлінні, тому що обіг документів досягав великої кількості. На­казом Народного комісаріату оборони (далі - НКО) СРСР № 0150 від 4 вересня 1939 року впроваджено “Повчання по секретному діловодству у Робітничо-Селянській Червоній Армії (далі - РСЧА)”. Наказ НКО № 0150 - 1939 р. складався з двадцять одного розділу та тридцять однієї форми для складення та ведення документації²⁴.

Щоб підтримати зв’язок між солдатами та рідними використовува­лося листування. На листах, відправлених солдатами з фронту Черво­ної армії до рідних, які проживали на території України, у тому числі й Черкащини, мали проставлятися всі позначки, що були зазначені у наказі НКО СРСР № 0150. Проставлявся штамп “просмотрено военной цензурой 02850”, штамп польової пошти й адреса відправника польової пошти П.П. №66802 “Л”. З метою покращання організації секретного діловодства впроваджувалися перевірки у 1943 р. згідно з наказом НКО № 0150 від 1939 р. Центральних штабів партизанського руху. В Актах перевірки стану таємного діловодства Українського штабу партизан­ського руху зазначалися такі пропозиції: стан ведення журналу вхідної і вихідної документації, втрачена кореспонденція, стан справ, дотри­мання правил щодо зберігання таємних документів²⁵.

Досить складним завданням, що стало перед українським народом з визволенням Червоною армією окупованих територій, було віднов­лення народного господарства, осередків культури, освіти, науки. Але у цей час не призупиняється робота щодо контролю організації діло­водства у суб’єктах господарювання на території Черкаської області. У 1944 р. 22 березня начальнику Драбівського районного архіву наді­слана директивна вказівка від Управління Народного комісаріату вну­трішніх справ (НКВС) Полтавської області. Архівний відділ “Потрібно узяти на облік всі заклади, організації і села на періодичні перевірки вірного ведення діловодства”²⁶.

У сільських радах у 1946 р. згідно з інструкцією затверджено СНК СССР за № 668 від 17 січня 1943 р. “Про вірне оформлення документів і контролю сімей військовослужбовців”. Затверджували відповідальну особу за оформлення документів.²⁷.

• січня 1954 році утворилася Черкаська область²⁸. Архівний відділ УВС Черкаського обласного виконкому був створений у кінці липня 1954 р.²⁹ Відділ керувався положенням “Про Державний архівний фонд Союзу ССР” від 29 березня 1941 р. Основні завдання полягали в ме­тодичному і технічному забезпеченні архівів, а також удосконаленні документальної частини поточного діловодства закладів, організацій, підприємств за інструкціями Головного архівного управління НКВС СССР³⁰.

Щоб проконтролювати стан діловодства та архівної справи, Архів­не управління МВС УРСР вважало, що інспекторському складу архів­них відділів УМВС та завідувачам районними архівами закладів, орга­нізацій і підприємств робити перевірки цих установ та складати акти перевірки. В актах потрібно було відображати дійсний стан архівної справи та ведення діловодства³¹. Документальні частини установ, під­приємств, організацій становили велику цінність для вивчення досвіду раціоналізації діловодства. Згідно з постановою Ради Міністрів СССР № 246 від 7 лютого 1956 року одним із практичних засобів виконання цих вимог стали огляди стану діловодства й архівів в установах, орга­нізаціях, на підприємствах, які було проведено майже у всій Черкаській області України³².

Третій період, що охоплював 1960-1970-і рр., позначився розроб­ленням та практичним застосуванням Єдиної державної системи ді­ловодства (ЄДСД), що сприяло раціоналізації процесів оформлення та обігу службових документів. Відповідно до постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від 12 серпня 1963 р. і постанови Київської ради народного господарства (РНГ) від 1 липня 1965 р. у м. Черкаси був створений Будинок науково-технічної пропаганди Міністерства хіміч­ної промисловості УРСР³³. З метою прискорення впровадження ЄДСД Будинок науково-технічної пропаганди (далі - БНТП) проводив занят­тя школи “Радянське діловодство і канцелярська праця”. Слухачі, що брали участь у цих заняттях, отримали уніфіковані форми документів та методичну літературу³⁴.

Згідно з рішенням Черкаського обласного виконкому від 07.02.75 р. № 430 “Про впровадження держстандартів на ОРД” та від 31.10.75 р. № 575 “Про затвердження інструкції з діловодства” було проведено перевірки установ, закладів та ін. Так, наприклад, за результатами такої перевірки було зроблено висновок, що Черкаське обласне об’єднання “Сільгосптехніки” керувалося:

• “Інструкцією про порядок виготовлення бланків і оформлення ОРД на підприємствах і в організаціях системи Укрсільгосптех- ніка”, К. 1974 р.;
• “Типовою Інструкцією по діловодству у районному об’єднанні, відділені “Сільгосптехніка”, К. 1978 р.;
• “Інструкцією по діловодству у районному об’єднанні “Сільгосп­техніка””, розробленою силами групи НОТ;
• наказом № 232 від 04.12.77 р. “Про поліпшення стану діловод­ства та ведення документів”;
• наказом № 150 від 28.03.78 р. “Про підвищення відповідальності за використання фірмових бланків”³⁵.

В організації процесів діловодства обласне управління культури керувалося:

• наказом Міністерства культури УРСР від 31 жовтня 1975 р. № 644 “Про затвердження інструкції з діловодства у апараті Мініс­терств культури УРСР”;
• “Інструкцією з діловодства у виконкомах обласної Ради депута­тів працівників”, 1975 р.;
• “Інструкцією з ведення діловодства у центральному апараті Мі­ністерства культури СССР”, затвердженою наказом Міністерства культури СССР від 17.06.77 р. № 457”³⁶.

У веденні діловодства облздороввідділ керувався такими інструк­ціями:

• “Інструкцією з діловодства у виконкомах обласної Ради депутатів працівників”, затвердженої рішенням облвиконкому від 31.10.75 р. № 575;
• наказом Мінздоровохорони УРСР від 29.03.77 р. № 145 “Про введення державних стандартів на організаційно-розпорядчу до­кументацію”;
• наказом від 11.07.75 р. № 368 “Про впровадження державних стандартів на організаційно-розпорядчу документацію .

В організації діловодства Черкаського обласного управління сус­пільного харчування керувалися такими документами:

• “Інструкцією з діловодства у центральному апараті Міністерства торгівлі УРСР”, затвердженою наказом №335 Міністерства тор­гівлі УРСР від 30.10.75 р.;
• “Єдиною державною системою діловодства”;
• “Методичними рекомендаціями з впровадження ЄДСД”³⁸.

Управління місцевої промисловості Черкаської області в організа­ції діловодства управління керувалося:

• “Інструкцією з діловодства в апараті обласного управління місце­вої промисловості”, розробленої у 1978 р.;
• “Типовою інструкцією з діловодства для закладів підприємств

і  організацій Міністерства міської промисловості УРСР”, Київ, 1975;

• “Інструкцією з діловодства у виконкомі обласної Ради депутатів працюючих”, Черкаси, 1975 р.;
• наказом № 137 від 22.10.75 р. про впровадження основних по­ложень ЄДСД і гостів на ОРД³⁹.

З вищезазначеного доцільно зробити висновок, що в установах Черкащини контролювалися норми та правила організації діловодства.

Г. П. Романієм, завідувачем Архівного відділу Черкаського облви­конкому, від 15.02.79 р. в “Огляді практики впровадження основних положень ЄДСД у закладах, організаціях, підприємствах Черкаської області” висвітлені результати виконаних завдань, “...ухвалення дер­жавних стандартів на організаційно-розпорядливу документацію та основні положення Єдиної державної системи діловодства було по­чатком більш поглибленого їх вивчення з метою підготовки до прак­тичного їх впровадження. Архівісти були ініціаторами у розгортанні цієї роботи. Основними нормативними документами, якими визнача­лося практичне впровадження ГОСТ 6-38.72 і 6.39-72 на ОРД, а також основні положення ЄДСД, були ухвали Ради Міністрів УРСР № 28 від 21.01.75 р. “Про впровадження державних стандартів на організаційно- розпорядчу документацію”, № 362 від 31.07.75 р., “Про затвердженні Зразкової інструкції з діловодства у міністерствах і відомствах Україн­ської РСР та виконавчому комітетів місцевих Рад народних депутатів”, а також відповідні рішення Черкаського обласного виконкому № 73 від 07.02.75 р. “Про впровадження державних стандартів на ОРД” і № 575 від 31.10.75 г. “Про затвердження інструкції з діловодства”. Цими рішеннями передбачалися конкретні заходи щодо підготовки і практич­ного впровадження державних стандартів і ЄДСД, а також терміни їх впровадження⁴⁰.

З метою вирішення питань роботи працівників зі скаргами та заява­ми громадян рішенням Виконкому обласної Ради народних депутатів від 14.07.80 № 419 була затверджена “Примірна Інструкція про порядок розгляду письмових і усних звернень громадян у виконкомах обласної, міських і районних Рад народних депутатів, їх відділах і управліннях”. У загальних положеннях висвітлюються питання практичної роботи щодо розгляду листів, заяв і скарг, організацій, особистого прийому громадян виконкоми Рад народних депутатів області, їх відділами й управліннями. Зазначалося, що керівники організацій і служб повинні керуватись постановою ЦК КПРС від 28.04.76 “Про дальше вдоскона­лення роботи з листами трудящих у світлі рішень XXV з’їзду КПРС Конституцією СРСР, Конституцією УРСР, Указом Президії Верховної Ради СРСР” від 04.03.80 р., “Про порядок розгляду пропозиції заяв і скарг, громадян, інструкцію по діловодству у виконкомах обласної, ра­йонних, міських, сільських і селищних Рад народних депутатів, затвер­дженими рішеннями виконкому обласної ради” № 575 від 31.10.75 р.⁴¹

Кращому поданню і засвоєнню інформації з організації діловодства на сторінках “Архівів України” сприяла концентрація публікацій у спе­ціальній рубриці “Діловодство”, яку було започатковано в 1971 р. Тут питанням розвитку архівної справи та діловодства на Черкащині було присвячено статтю Г. Романій⁴² “Організаторська робота архівного від­ділу Черкаського облвиконкому у десятій п’ятирічці”, де зазначало­ся, що Черкаським обласним виконкомом було прийнято ряд рішень, спрямованих на поліпшення роботи державних і відомчих архівів та стану діловодства в установах області. Виконкомом обласної Ради на­родних депутатів приділялася значна увага запровадженню основних положень Єдиної державної системи діловодства, а також прийняттю ряду рішень, які визначали конкретні заходи із запровадження держав­них стандартів на організаційно-розпорядчу документацію та ЄДСД. У ході виконання рішень про запровадження в установах ЄДСД про­водили обласні семінари за участю працівників діловодства та архівів обласних установ. Курсову підготовку при архівному відділі обласного виконкому щороку проходило в середньому 50-60 працівників діло­водного апарату.

У праці Н. Фесенко⁴³ “Наукова організація праці в державному ар­хіві Черкаської області” відзначено, що у 1973 р. було створено Раду наукової організації праці при Державному архіві Черкаської області, основними завданнями якої було покращення наукової організації пра­ці в архівах. Тому працівниками Ради з метою уніфікації і конкретиза­ції відомостей розроблено рекомендації про ведення первинного обліку звітності. Значне місце в системі звітності наукової організації праці належало підготовці й підвищенню кваліфікації працівників.

С. Кононенко⁴⁴ у своїй праці “Творча співдружність архівних уста­нов і Черкаського кооперативного технікуму у справі підготовки ка­дрів працівників діловодства” зазначає, що для поліпшення діловод­ства було сформовано творчу співдружність між Архівним відділом Черкаського облвиконкому та Черкаським кооперативним технікумом

з  підготовки кадрів з діловодного апарату для установ області. Під­готовка майбутніх фахівців відбувалася у технікумі на відділенні “Ор­ганізація діловодства”. Після закінчення навчання випускникам при­своювалася кваліфікація “технік-організатор діловодства”. З метою поліпшення навчального процесу у технікумі був створений методич­ний кабінет діловодства, де знаходилися матеріали Республіканського організаційно-методичного кабінету з діловодства. Там висвітлювалися нормативні документи: ГОСТ 6.39-72 та ГОСТ. 38-72, процеси ство­рення документів, перелік основних реквізитів та ін. Крім цього, ка­бінет оснащувався нормативно-методичною літературою: “Основными положеннями Единой государственной системы делопроизводства” (М., 1974), Примірною інструкцією з діловодства в міністерствах і ві­домствах УРСР та виконавчих кабінетах місцевих Рад народних депу­татів тощо. Завідувачем архівом Г. Ленівцевою⁴⁵ у статті “Підвищен­ня кваліфікації працівників діловодного апарату і відомчих архівних установ і організацій м. Черкас” зазначено, що Черкаський державний міський архів приділяв підвищену увагу роботі з відомствами, органі­заціями та на підприємствах, оскільки від рівня постановки діловодства й архівної справи в установах, організаціях та на підприємствах зна­чною мірою залежало забезпечення ДАФ СРСР. Тому у формі семіна­рів передавався досвід та набуття практичних навичок у роботі з доку­ментами. Значна увага приділялася належній організації діловодства й архівної справи в установах під час громадських оглядів. У ході огляду виявлені комісією недоліки у веденні поточного діловодства супрово­джувалися наданням на місцях консультативної допомоги з організації діловодства. А також для консультативної допомоги створювалися ку­точки “Як оформити документ”.

Отже, аналіз джерел з порушеної проблеми дає можливість нам пе­ресвідчитись у тому, що у Черкаському регіоні у 1920-1970-ті рр. від­бувалися процеси розвитку діловодства. Так, у 1920-тих рр. реалізовано в силу історичних обставин неповною мірою надання українській мові статусу державної, а також мови офіційного діловодства. Протягом Другої світової війни сформувалася чітка централізація і секретність документів як одна з головних ланок у процесах управління військо­вими загонами та листуванням між людьми. В організацію діловодства вносилися корективи щодо системи управління та контролю відбудови господарства, що склалося в регіоні. Розроблялася та практично засто­совувалася Єдина державна система діловодства (ЄДСД), що сприяло раціоналізації процесів оформлення та обігу службових документів. Завдяки цьому можливо дослідити джерела з історії діловодства, що свідчить про досвід Черкаської області у процесах управління.

Отамась Інна Григорівна – здобувач Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства

Журнал «Архіви України», №6, 2014

Джерела:

1. Тканко О. В., Найден С. П. Черкаси. Короткий Нарис. Черкаси, 1958. - 142 с.
2. Клименко Т. А. Розвиток архівної справи на Черкащині (1919-2000 рр.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / Держ. ком. архівів України, Укр. НДІ архів. справи та документознав. - К., 2004. - 20 с.
3. Державний архів Черкаської області (далі - Держархів Черкаської обл.), ф. 25, оп. 1, спр. 9, арк. 171.
4. Там само, ф. 325, оп. 1, спр. 9, арк. 171.
5. Там само, ф. Р-191, оп. 1, спр. 1, арк. 267.
6. Там само, ф. Р-2124, оп. 1, спр. 33, арк. 526.
7. Там само, ф. Р-65, оп. 1, спр. 19, арк. 251.
8. Там само, ф. 174, оп. 1,  спр. 56, арк. 368.
9. Там само, ф. 184, оп. 1,  спр.     62, арк. 1.
10. Там само, ф. 184, оп. 1,  спр.     62, арк. 7.
11. Там само, ф. 184, оп. 1,  спр.     62, арк. 9.
12. Там само, ф. Р-2132, оп. 3, спр. 1, арк. 49.
13. Там само, ф. Р-2243, оп. 1, спр. 84, арк. 513.
14. Там само, ф. Р.-1025, оп. 1, спр. 1, арк. 109.
15. Там само, ф. Р.-148, оп. 1, спр. 2, арк. 30-31.
16. Клименко Т. А. Архіви Черкащини в ХХ ст..: нарис регіональної істо­рії. - Черкаси: “Вертикаль”, видавець ПП Кандич С. Г. - 2005. - 280 с.
17. Держархів Черкаської обл., ф. Р.-228, оп. 1, спр. 78, арк. 59.
18. Державний архів Київської області, ф. Р. - 112, оп. 1, спр. 7243, арк. 52.
19. Тронько П. Т. (ред.). Історія міст і сіл УРСР. Том 24. Черкаська об­ласть. - К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. - 788 с.
20. Клименко Т. А. Архіви Черкащини в ХХ ст..: нарис регіональної істо­рії. - Черкаси: “Вертикаль”, видавець ПП Кандич С. Г. - 2005. - 280 с.
21. Сальнікова Н. В. Нормативне та науково-методичне забезпечення ді­ловодства в Україні у 1920-1930-х роках: автореф. дис. ... канд. іст. наук: 27.00.02 / Держкомархів України; УНДІАСД. - К., 2012. - 24 с.
22. Палеха Ю. І. Організація сучасного діловодства: Навч. посібн. - К.: Кондор, 2007. - 194 с.
23. Держархів Черкаської обл., ф. Р-5, оп. 1, спр. 1, арк. 11-12.
24. Російський державний військовий архів м. Москва, ф. 4, оп. 11, спр. 58, арк. 259.
25. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України), ф. 62, оп. 2, спр. 579, арк. 16.
26. Держархів Черкаської обл., ф. Р-1219, оп. 1, спр. 2, арк. 10.
27. Там само, ф. Р-684, оп. 1, спр. 20, арк. 22.
28. ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 2817, арк. 78.
29. Держархів Черкаської обл., ф. Р-2471, оп. 1, спр. 187, арк.  
30. Там само, ф. Р-2471, оп. 1, спр. 60, арк. 11.
31. Там само, ф. Р-2471, оп. 1, спр. 1, арк. 22.
32. Там само, ф. Р-2471, оп. 1, спр. 419, арк. 1.
33. Там само, ф. Р-4580, оп. 1, спр. 10, арк. 22.
34. Там само, ф. Р-4580, оп. 1, спр. 26, арк. 13.
35. Там само, ф. Р-2471, оп. 2, спр. 529, арк. 38.
36. Там само, ф. Р-2471, оп. 2, спр. 529, арк. 14.
37. Там само, ф. Р-2471, оп. 2, спр. 529, арк. 10-12.
38. Там само, ф. Р-2471, оп. 2, спр. 529, арк. 18.
39. Там само, ф. Р-2471, оп. 2, спр. 529, арк. 5.
40. ЦДАВО України, ф. 14, оп. 2, спр. 2880, арк. 204.
41. Держархів Черкаської обл., ф. П-4313, оп. 5, спр. 386, арк.
42. Романій Г. П. Організаторська робота архівного відділу Черкаського облвиконкому у десятій п’ятирічці // Архіви України. - 1981. - № 4 (168). - С. 8-13.
43. Фесенко Н. А. Наукова організація праці в Державному архіві Черкась­кої області // Архіви України. - 1981. - № 5 (169). - С. 39-42.
44. Кононенко С. І., Косміна О. О. Творча співдружність архівних установ і Черкаського кооперативного технікуму у справі підготовки кадрів працівни­ків діловодства // Архіви України. - 1987. - № 6 (206). - С. 44-45.
45. Ленівцева Г. І. Підвищення кваліфікації працівників діловодного апа­рату і відомчих архіві установ і організацій м. Черкас // Архіви України. - 1988. - № 1. - С. 45-47.