Громадська рада при Шполянській РДА виступила проти продажу земель

6 липня 2017 року за участю голови Шполянської райдержадміністрації Володимира Потапенка, голови районної ради Олександра Кузуба, начальника управління АПК Вололимира Коваля, головного спеціаліста із земельних питань Віталія Пуховського, керівників сільськогосподарських підприємств різної форми власності, фермерських господарств, приватних землевласників, власників земельних паїв та голів сіл відбулось чергове засідання Громадської ради при Шполянській районній державній адміністрації.

Про це повідомляє кореспондент онлайн-газети Новини Черкас.

Цього разу учасниками зібрання розглядались питання земельної реформи, а саме "Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та Урядовий законопроект щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". Йшлося на засіданні і про розвиток агропромислового комплексу. Створення сприятливих умов для успішного господарювання малих сільськогосподарських товаровиробників;

Оскільки перше й друге питання пов’язані між собою, вони слухались в комплексі.

Голова Гомадської ради при РДА Ігор Зачепа зазначив, що на сьогодні питання Земельної реформи найважливіше в Україні. Це питання зачіпає дуже велику кількість населення – це насамперед селяни, які проживають в сільській місцевості та працюють на землі, це і спадкоємці земельних паїв, які проживають в містах при цьому мають земельні паї та здають їх в оренду, це і сільськогосподарські виробники ( від великих холдингів до малих сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств), які на сьогодні забезпечують вагомий відсоток валютних надходжень в Україну та продовольчу безпеку держави. Ігор Леонідович передав слово директору асоціації сільськогосподарських виробників «Авангард», члену ГР при райдержадміністрації Валентині Биковець, яка у своєму виступі зупинилась на наступних питаннях:

В 2001 році введено Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Це був тимчасовий захід, який продовжується до цього часу. 6 жовтня 2016 року Верховною Радою України продовжено дію Мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення мінімум до 2018 року.

В підписаному Меморандумі між Україною та Міжнародним валютним фондом одною із вимог є проведення Земельної реформи. Але 3 липня 2017 року Президент України Петро Порошенко і голова МВФ Кристін Лагард домовились про виключення питання Земельної реформи із кола питань, які впливають на виділення чергового траншу, тобто пункту про необхідність проведення Земельної реформи в Україні не буде в Меморандумі України і МВФ.

16 червня 2017 року заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк заявив, що народні депутати розглянуть законопроект про відміну Мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення після літніх канікул. Він розраховує на відкриття ринку землі з початку 2018 року.

При Міністерстві аграрної політики і продовольства України створена Робоча група з питань реформування земельних відносин, в яку ввійшли народні депутати, представники аграрних асоціацій ( ВАР, ГР «АСУ», Асоціація фермерів та приватних землевласників), яка буде займатися розробкою Проекту Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

Запропонований Урядовий законопроект щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, який має найбільше шансів бути прийнятим, пропонує взагалі не дозволяти юридичним особам ( а це сільськогосподарські підприємства різної форми власності та фермерські господарства) купляти землю сільськогосподарського призначення, купити таку землю можуть лише фізичні особи із обмеженням по 200 га в одні руки.

Власник сільськогосподарського підприємства та фермерського господарства зможе купити лише 200 га, як фізична особа. За нинішньою нормативно грошовою оцінкою землі (вартіть одного гектара від 21.2 тис. грн./га – Житомирська область до 33,9 тис. грн./га Черкаська область - додаток до Порядку нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення) це приблизно 200 тис. доларів. Сільськогосподарському підприємству та фермеру доведеться ці кошти вивести з обороту підприємства, так як кредити із-за їхньої ціни недоступні та під покупку землі не видаються. Остачу земельного банку сільгоспвиробник братиме в оренду за ставками, які мають підскочити в рази, адже це одна із цілей запровадження ринку землі. Ми знову повертаємось до зростання витрат на виробництво і відповідно - зростання цін на продукцію. Це проста економіка – зростають ціни на продукцію – дорожчають продукти харчування на полицях магазинів. При цьому з 1 липня 2017 року набула чинності Постанова КМУ про скасування державного регулювання цін на продукти харчування. Дія Постанови поширюється на граничні торгівельні надбавки до оптової ціни виробника на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину та інші продукти харчування.

Але найбільше побоювання – що після запуску ринку землі у сільськогосподарських підприємств та фермерів зникне бажання далі працювати в тваринництві. Ця галузь дуже витратна з точки зору ресурсів, особливо людських. Більшість галузей в тваринництві за відсутності реальної Державної підтримки є збитковими, а хто буде займатись збитковим бізнесом? Враховуючи необхідність компенсувати витрати на покупку землі та підвищення орендної плати, які понесуть сільгоспвиробники та фермери в перші роки після відміни Мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, багато тваринницьких підприємств перекваліфікуються на вирощування зернових та технічних культур, які є високорентабельними.

За даними статистичної звітності в 2017 році в Шполянському районі працює 104 сільськогосподарських підприємств різної форми власності. В тому числі 59 фермерських господарств.

Сільськогосподарських підприємства різної форми власності та фермерські господарства, відповідно банку землі поділяються:

До 50 га ріллі – 25 фермерських господарств;

Від 51 – 100 га ріллі – 25 фермерських господарств

від 101 га до 500 га ріллі - 26 сільгосппідприємств та фермерських господарств;

від 501 га до 1000 га ріллі - 7 сільгосппідприємств та фермерських господарств;

від 1001 га до 5000 га ріллі - 20 сільгосппідприємств, із них 2 фермерських господарства;

більше 5001 га ріллі - 1 сільгосппідприємство.

Тобто із загальної кількості сільськогосподарських підприємств та ФГ - 76, або 73% - це малі сільськогосподарські підприємства та ФГ.

Вони засівають 5958 га ріллі, що становить 10,6% від усієї посівної площі сільськогосподарських підприємств різної форми власності та фермерських господарств.

Відповідно звітності 4-СГ посівна площа 104 сільськогосподарських підприємств різної форми власності та фермерських господарств становить 56414 га.

Зернові і зернобобові культури займають 33626 га, або 59,6% від загальної посівної площі: в структурі зернових і зернобобових – 26,8% - пшениця та 67,7% - кукурудза, решта жито, ячмінь, гречка та горох.

Технічні культури займають 20841 га, або 37% від загальної посівної площі: в структурі технічних культур соняшник займає 56%, решта соя, ріпак та інші.

Кормові культури займають 1914 га, або 3,6% від загальної посівної площі. Сіють кормові культури лише 14 сільгосппідприємств.

Під картоплею та овочами зайнято лише 33 га.

Галуззю тваринництва в районі займаються 18 с/підприємств, із них 4 ФГ. Велику рогату худобу та корови утримують 14 с/підприємств, із них 2 ФГ; свиней – 9 с/підприємств та вівець – 8 с/підприємств. В районі працює 3 племпідприємства, 2 із яких молочного напрямку продуктивності та 1 – м’ясного напряму продуктивності. Біля 25% корів молочного напрямку продуктивності, від всієї чисельності корів в с/підприємствах, знаходиться в СПОП «Відродженні».

Сільськогосподарська земля – це виробничий актив, а не предмет споживання. Таку землю не купують для розваги або як заміну золоту. На землі потрібно працювати, інакше вона заростає бур’янами і знецінюється. Урядовий законопроект не дозволить власникам землі отримати справедливу ціну. Вилучення виробників (юридичних осіб, що працюють на землі) з числа покупців обмежує попит, а не пропозицію. В результаті земля буде продаватися за низькою ціною, навіть нижчою, ніж зараз, і ніякими адмінзаборонами цього не запобігти. У паперах будуть писати одну ціну, а платитимуть меншу або домовлятися про «відкат». Відповідно, власники, швидше за все, не отримають і тих грошей, на які можуть розраховувати зараз за Договором Ефмітевзису на 40 – 50 років. При цьому земля залишається за її власником.

Пропозиція продажі землі лише фізичним особам передбачає, що землю скуплять найбагатші, які встигли заробити на корупції і мають живі гроші в готівці. Основна частина земель буде сконцентрована в руках людей, які не збираються займатися аграрним виробництвом. Для виробництва зерна, технічних та олійних культур - основи нашого аграрного виробництва – 200 га – це нічого. Розмір ефективного зернового господарства в Україні, за даними міжнародних експертів, становить 3000 – 3500 га.

Аграрії, а тобто ті, хто безпосередньо працює на землі, для кого вона є основним засобом існування, вимагають від Уряду, ВРУ та Президента України попередньої підготовки до запуску ринку. Необхідно доопрацювати Кадастрову карту ( провести повну інвентаризацію та завершити реєстрацію земель державної та комунальної власності; визначити правовий статус земель колишньої колективної власності, як то лісосмуги, польові дороги, прийняти ЗУ «Про консолідацію земель сільськогосподарського призначення»), провести розпаювання земель державних сільськогосподарських підприємств, встановивши справедливість по відношенню до селян, які не отримали земельні паї в 1990 – ті роки.

При розробці Законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» відмовитися від обмеження площі землі в одних руках 200 га, надати можливість сільськогосподарським підприємствам та фермерським господарствам ( юридичним особам), за умови проживання та господарської діяльності власників таких підприємств в даному регіоні, бути учасниками ринку землі. Основним покупцем землі сільськогосподарського призначення повинна стати держава в особі міських, селищних та сільських рад – громад, з подальшою передачею такої землі в оренду за достойну орендну плату, тим, хто на ній працює або хоче працювати.

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення повинен бути продовжений, а повноцінний ринок землі можливий не раніше 2024 року.

В обговорені даних питань взяли участь Дмитро Вовк – член ГР при райдержадміністрації , який запропонував звертатися до міжнародного досвіду з даного питання, зокрема вивчити досвід Польщі.

Голова райдержадміністрації Володимир Потапенко відмітив, що сільськогосподарські виробники та фермери, прості селяни уже знають, як обробляти землю та що на ній вирощувати. Відкриття ринку землі руйнує все, що створено нашими дідами. На даний час всі повинні мати можливість працювати на землі. Земельна реформа потрібна, але вона повинна захистити інтереси всіх, як власників землі так і сільськогосподарських виробників. Держава ( через відповідні бюджети) повинна одержувати кошти в вигляді податків за користування землею, а не торгувати нею. Стосовно державної підтримки сільськогосподарського виробника – то на сьогодні вона в Україні практично відсутня, а в першу чергу вона потрібна тим, хто займається галуззю тваринництва.

олова с.Сигнаївка Сергій Ошовський наголосив на наступному: 200 га в одні руки – це рух назад, тих хто працює на землі (юридичні особи, як то сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства) убирають від участі в ринку землі. На сьогодні сільська рада не бачить, кому Держгеокадастром передається Державна земля, що знаходиться в межах сільської ради, ніхто не питає дозволу або погодження сільської ради. Це дозволяє лишати фермерів землі, яку вони обробляли, при переукладенні договорів оренди. Право на купівлю землі сільськогосподарського призначення повинні мати міська, селищна та сільська ради – громади, з подальшою передачею такої землі в оренду за достойну орендну плату, тим, хто на ній працює або хоче працювати.

Голова районної ради Олександр Кузуб у своєму виступі наголосив, що дана реформа не на часі. Немає чіткої дорожньої карти реформи. На сьогодні немає повної інвентаризації земель, немає закону про консолідацію земель, немає ціни землі. Стосовно державних та комунальних земель – категорично проти їх продажу, хто може виступати продавцем таких земель - Держгеокадастр, який є найкорупційнішою системою в Україні.

Свою думку з цього приводу висловила і заступник директора ТОВ «Шпола Агро Індустрі» Ірина Береза, яка наголосила, що сьогодні орендна плата за землю забезпечує її власника продуктами харчування на цілий рік (борошно, цукор, олія, крупи, макаронні вироби), крім того орендар надає послуги по обробітку присадибної земельної ділянки, виділяє паливо та надає іншу матеріальну допомогу. Сьогодні пайовики (власники земельних паїв) по всіх проблемах звертаються до орендатора, а завтра пай продано і хто буде допомагати цій людині. Орендатору вона не потрібна, а в сільської ради на це немає коштів.

Член ГР при райдержадміністрації Борис Кулик відмітив, що сільськогосподарська земля України не повинна бути товаром. На сьогодні Уряд повинен провести інвентаризацію землі, так як дуже багато землі безхозної, яка використовується безконтрольно та безоплатно, при цьому громади повинні мати право брати на баланс такі землі.

Категорично проти запуску ринку землі висловився і член ГР при райдержадміністрації Олександр Присяжненко. На місцях громади не мають доступу до земель державної власності,а Держгеокадастр – це корупційна система, яка нищить Україну, її працівники наживаються на Українській землі.,. – зазначив виступаючий. Думку виступаючих підтримав і член ГР при райдержадміністрації Віктор Слюсар. Він зокрема зазначив, що реформи повинні йти в інтересах людей. Земельна реформа в такому її вигляді не на користь Україні. Через підставних осіб земля буде скуплена, тому категорично проти відкриття ринку землі. До такої реформи Україна не готова.

Підсумовуючи розмову учасники засідання Громадської ради вирішили підготувати пропозиції з даного питання та направити І заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України, координатору Проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Максиму Мартинюку, голові Громадської Спілки «Аграрний Союз України» Геннадію Новікову, голові Всеукраїнської Аграрної Ради Андрію Дикуну для врахування їх при розгляді питання Земельної реформи в Україні, також направити інформацію з розгляду питання: Земельна реформа: "Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та Урядовий законопроект щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" Громадською радою при райдержадміністрації в засоби масової інформації та розмістити на офіційному веб - сайті Шполянської райдержадміністрації.

Текст звернення

Першому заступнику Міністра аграрної політики

та продовольства України, Координатору Проекту

 «Підтримка реформ у сільському господарстві

та земельних відносинах в Україні»

Мартинюку Максиму Петровичу

Голові Громадської Спілки «Аграрний Союз України»

Новікову Геннадію Володимировичу

Голові Всеукраїнської Аграрної Ради

Дикуну Андрію Євгеновичу

06 липня 2017 року Громадською Радою при Шполянській райдержадміністрації за участю керівників сільськогосподарських підприємств різної форми власності, фермерських господарств, приватних землевласників, власників земельних паїв, голів сіл проведено розгляд питання: «Земельна реформа: Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та Урядовий законопроект щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

По даному питанню сформовано ПРОПОЗИЦІЇ:

1. Зняття Мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення не на часі. Мораторій потрібно продовжувати мінімум до 2024 року.
2. На рівні держави ліквідувати корупцію в органах Держгеокадастру з використання земель державної власності та передати їх на місцевий рівень в громади для ефективного використання та чіткого контролю за використанням земель державної власності.
3. Доопрацювати Кадастрову карту: провести повну інвентаризацію та завершити реєстрацію земель державної та комунальної власності; визначити правовий статус земель колишньої колективної власності6 лісосмуги, польові дороги.
4. Встановити справедливість до селян, які працюють в Державних сільськогосподарських підприємствах та не одержали земельні паї до цього часу.
5. Не допускати навіть думки про продаж державних та комунальних земель сільськогосподарського призначення. Використання даних земель проводити через орендні відносини, забезпечуючи при цьому наповнення відповідних бюджетів через достойну орендну плату за землю.
6. Для забезпечення Конституційних прав власників земельних паїв надати дозвіл державі в особі міських, селищних та сільських рад, ОТГ викупляти земельні паї у їх власників для подальшої передачі їх в оренду тим, хто на них працює або хоче працювати. При цьому ціна придбання такої землі не повинна бути нижчою НГО земель сільськогосподарського призначення відповідного регіону України.

Голова ГР при райдержадміністрації І.Л. Зачепа