90 років лунають пісні у виконанні аматорів хорового співу Звенигородщини

17 грудня в районному Будинку культури відбувся святковий захід приурочений до 90-річчя народної аматорської хорової капели. У залі панувала тепла та дружня атмосфера, адже свято проходило в тісному колі тих людей, які безпосередньо брали участь в хоровій капелі на протязі. Аматорів привітали голова районної ради Володимир Кучер, заступник голови районної державної адміністрації Дмитро Задеряка, заступник міського голови Сергій Дахненко, начальник відділу культури Лариса Кочерга та інші гості. Було відзначено кращих працівників культури обласними й районними грамотами.

Історична довідка хорової капели

Завдяки підтримці молоді міста, з учасників гуртка «Синя блуза», у 1924 році при Звенигородському районному Будинку культури був створений хоровий колектив, який очолив палкий аматор хорового співу Федір Шмигановський.

З успіхом проходили виступи молодого колективу в багатьох селах Звенигородщини, до яких хористи діставалися по бездоріжжю на тряских возах, а іноді й пішки. Любов до пісні перемагала всі негаразди.

В 1926 році керівником хору став досвідчений музикант і диригент А. Г. Шевченко. Колектив розучував твори М. Лисенка, М. Леонтовича, П. Козицького.

У 1928 році хор вперше виступив на фестивалі самодіяльного мистецтва в місті Умані, виборовши почесне право брати участь у Всеукраїнській олімпіаді в Харкові, де здобув 1-ше місце серед хорових колективів України.

З 1931 року колективом керує Іван Іванович Яковлєв, а акомпанує його дружина – Ольга Миколаївна. Подружжя залучили до хору нових учасників, оновили репертуар. Однак війна перервала творчі плани.

Після перемоги у Великій Вітчизняній війні колектив продовжив роботу під керівництвом Й. С. Кончуковського. В ряди його учасників влилися студенти Звенигородського сільськогосподарського технікуму, робітники, представники міської інтелігенції. Хор виконував твори П. Чайковського, В. Шебаліна, М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, Ф. Шуберта, обробки українських народних пісень, пісні про героїв війни, про боротьбу народів світу за мир.

Деякий час хором керував Василь Харитонович Школьний.

Важливим чинником зміцнення хору стала відкрита у 1955 році музична школа. Під керівництвом директора школи Володимира Ілларіоновича Тарнопольського колектив досяг виконавського рівня хорової капели, працює над складними класичними творами. В 1956 році хористи з успіхом виступають на республіканському огляді-конкурсі сільської художньої самодіяльності.

Напередодні відзначення Всесвітнього фестивалю студентів і молоді в 1957 році хорова капела демонструє свою творчість в місті Києві.

В 1960 році на обласному огляді-конкурсі, що передував декаді української літератури і мистецтва в Москві, звенигородчани завойовують першість.

Зростає слава капели, коли її очолив в 1962 році директор Звенигородської музичної школи, досвідчений хормейстер-диригент, ентузіаст хорової справи Іван Федорович Цимбалістий.

Він зумів ще більше згуртувати колектив, який поповнився новими учасниками, зросла виконавська майстерність, завдяки чому хор отримував призові місця на районних, обласних, Всеукраїнських оглядах, виступав у Москві на виставці досягнень народного господарства, а в Києві став володарем п’яти Всеукраїнських Великих золотих медалей переможця.

Велику роботу провів колектив під час підготовки і святкування 150-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Хор виступав в селах Шевченкового краю, в містах – Черкаси, Корсунь-Шевченківський, Сміла, Шпола концерти мають незмінний успіх.

За високу майстерність і культуру співу в січні 1965 року рішенням колегії Міністерства культури УРСР колективу було присвоєно звання «самодіяльної народної хорової капели», а керівнику надано звання заслуженого працівника культури України.

У 1965 році капела на республіканському огляді-конкурсі отримує Диплом 1-го ступеня та велику Золоту медаль, а керівник   нагрудну Золоту медаль.

І знову нові програми, концерти, наполеглива праця, пошуки мистецької майстерності, участь в оглядах-конкурсах, перемоги та вдруге нагородження золотими відзнаками.

Репертуар капели збагатився новими хоровими творами: музика М. Лисенка «Туман хвилями лягає» з опери « Утоплена»; М. Леонтович «Льодолом»; обробками українських народних пісень. В репертуарі капели велика частка творів на вірші Т.Г.Шевченка, серед них: кантата П. Трохименка «Кобзар», обробка Є.Козака «Думи мої», обробка К.Стеценка «Заповіт», В. Волошина «Чого мені тяжко», В. Іконника «Сонце заходить».

Республіканський перегляд приносить колективу нову Золоту медаль і звання лауреата республіканського огляду-конкурсу, присвяченого 50-річчю утворення Союзу РСР.

З 1973 по травень 1974 року з капелою працював Володимир Синяченко.

Високий виконавський рівень хорового співу зберігся в колективі, коли в 1974 році диригентом капели став Григорій Григорович Куцан-заслужений працівник культури України.

Колектив нагороджується Почесною грамотою Президії Верховної Ради України. Капела двічі стає лауреатом Республіканського конкурсу «Сонячні кларнети» та двічі лауреатом Всесоюзних конкурсів, за що була премійована туристичною поїздкою до Москви, де біля пам’ятника Великому Кобзареві на честь видатного земляка учасники капели влаштували імпровізований концерт, який привернув увагу багатьох слухачів і врешті подія перетворилася у справжнє свято пісні.

З 1991 по1996 рік капелою керують директори Шевченківської та Ватутінської музичних шкіл-заслужений артист КОМІ АРСР Олександр Дмитрович Лапський та Володимир Ісакович Циба.Професійний склад співаків, регулярні заняття, різноплановий репертуар - від простих творів гармонічного характеру до складних, підвищили виконавський рівень та популярність колективу. Хорова капела бере участь у 2-му Всеукраїнському конкурсі хорових колективів імені Миколи Леонтовича (місто Київ).

З 1997 року і по даний час капелою керує Надія Федорівна Мацьків - перша жінка-диригент за час існування колективу. Народна аматорська хорова капела продовжує хорові традиції, започатковані своїми попередниками, репертуар поповнюється новими творами українських та зарубіжних класиків, творами сучасних композиторів та поетів (В. Ніколаєв, вірші голови районного літературно-мистецького об'єднання «Звенигора» Людмили Солончук «Черкащино моя», вірші Олени Солодовнікової, музика Ірини Солодовнікової « Наша Україна», музика та вірші С.Желєзняка «Сльози війни»).

Кожного року у виконанні колективу звучить поезія Великого Кобзаря в піснях, на мітингах біля пам’ятників Тарасу Шевченку- обробка В.Косенка «Реве та стогне Дніпр широкий», обробка Є.Козака «Думи мої», обробка К.Стеценка «Заповіт» в місті Звенигородка та в селах Моринці і Шевченкове.

У творчому доробку капелян понад 50 пісень. Серед них твори композиторів – класиків К.Стеценка, М.Леонтовича, О.Кошиця, М. Лисенка, В.Іконника, обробки українських народних пісень, пісні років Великої Вітчизняної війни, класичні твори «Ти прекрасна, о наша Вітчизно» Дж. Верді, «Данко» Й. Брамса, «Серенада» Шуберта, твори духовної тематики «Мізерере» Лотті, «Під твою милість» Д. Бортнянського, «Хорал» П. Чайковського, «Молитва за Україну» М. Лисенка, «Літургія святого Іоанна Златоуста» К. Стеценка.

Велику роль в історії і діяльності капели відіграли відіграли концертмейстери- Лариса Петрівна Соколовська, Галина Володимирівна Бабченко, Наталія Григорівна Лук’яненко, Лариса Анатоліївна Коцюбинська. Вже понад 25 років акомпонує колективу Ольга Павлівна Строїн.

На даний час в складі капели 40 самодіяльних аматорів, хто своє життєве кредо виспівує у пісні:- Україно моя, Україно, я для тебе у світі живу…