Досі невідомо, для чого будували підземні тунелі у Черкасах, - краєзнавець

Продовження публікації «Про таємниці підземних Черкас розповів краєзнавець».

Ті, хто у радянські часи намагалися замаскувати будівництво в Черкасах секретної лінії метрополітену, трохи перестаралися. Вони залишили забагато документів, які один одному суперечать.

Суперечності

В архівах 1980-х років «Першотравнева труба» називається «зливовим колектором». Замовником будівництва начебто виступало управління капітального будівництва Черкаського міськвиконкому [2].

Очевидно, що саме ці документи мав на увазі міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, коли розповідав про наміри міської влади вирішити проблему повеней на вулицях міста після злив [3].

Разом з тим, інший очільник Черкас – колишній секретар Черкаської міської ради Віктор Горкун – бачив зовсім інші документи і тому називав недобудований тунель інакше, а саме «першим в СРСР проектом побудови колекторної системи всіх комунікацій (газ, зв’язок, тепло, каналізація, водопровід)» [4].

Віктор Горкун презентує проект кандидату в народні депутати Володимиру Зубику [4]

Таким чином, в Черкасах одночасно існують дві різні версії щодо «Першотравневої труби», причому обидві підкріплені документально.

За однією із версій, підземний тунель – це банальна зливова каналізація. Натомість, за іншою – це вже експериментальний і перший (!) в СРСР проект будівництва колекторної системи усіх інженерних комунікацій.

Які ще вражаючі відкриття нас чекають щодо «Першотравневої труби»?

Припускаю, що якщо добряче покопирсатися у міських архівах, то цілком можливо знайти ще кілька схожих «версій», підтверджених документально, але однаково далеких від реальності.

Це не зливова каналізація

Ось так виглядає справжня зливова каналізація в Черкасах («Казбетська труба»):

Джерело фото [5]

«Першотравнева труба» занадто велика для дощової каналізації.

Джерело фото [6]

На цю важливу обставину звернули увагу черкаські діггери [7].

«(Першотравнева) труба, можливо, є частиною недобудованої зливової системи, – розповідає діггер Дмитро. – Її діаметр – 3 метри. Щоправда, не можу збагнути, навіщо для зливової системи потрібна труба такого розміру. Адже “зливівка” на Казбеті має діаметр 1,85м, обслуговує Південно-Західний район (вулиця Сумгаїтська), частину центру (вулиця Гоголя), і, якщо робити висновок зі слідів на стінах, рівень води в ній не піднімався навіть до половини діаметра. А площа розрізу “першотравневої” труби в 2,6 рази більше, отже – тут може текти ціла повноводна підземна річка».

Для порівняння – навіть Головний каналізаційний колектор міста Києва має менший діаметр труби (2,7 м), ніж банальна «дощова каналізація» у Черкасах (3 м).

Мер Києва Віталій Кличко перевіряє новозбудований колектор [8]

І це притому, що київський каналізаційний колектор забезпечує водовідведення для половини столиці (а це 1,5 мільйони мешканців [9]), в той час як черкаська «Першотравнева труба» мала обслуговувати територію, де проживають лише 50 тисяч городян (тобто в 30 разів менше).

Це не колектор всіх комунікацій

Ось так виглядає типовий колектор усіх інженерних комунікацій:

Джерело фото [10]

До речі, є такий і в Черкасах.

Комунікаційний колектор у середмісті Черкас [11]

Порівняйте його з «Першотравневою трубою» і зрозумієте, що це різні за призначенням об’єкти.

Джерело фото [3]

Крім того, відповідно до будівельних норм часів СРСР [12] не допускалося прокладення підземних газопроводів крізь комунікаційні колектори. Ця заборона залишається чинною і сьогодні [13].

Колишній же секретар Черкаської міської ради вперто згадував газопровід серед інших комунікацій, що мали проходити у «Першотравневій трубі»: «це був перший в СССР проект побудови колекторної системи всіх комунікацій (газ, зв’язок, тепло, каналізація, водопровід)» [14].

Евакуаційний тунель

«На думку другого діггера, Олега, все це може свідчити на користь поширених чуток про те, що труба могла бути запланована як засіб евакуації радянських партійних працівників, які готувалися до атомної війни. Труба будувалася наприкінці 1980-х років працівниками “Метробуду” одночасно з будівлею нового обкому партії (зараз будівля обласної податкової). Вона йде з району залізничного вокзалу в центр, де звертає ліворуч, у бік колишніх партійних будівель» [7].

Дійсно, «Першотравнева труба» незбагненним чином тяжіє до осередків партійної еліти (позначені червоними позначками на карті), зокрема: міського комітету Компартії (сьогодні тут знаходиться Черкаський обласний художній музей) та недобудованого обкому (нині тут розташована податкова).

Відомо, що підземний тунель мав дійти до самого аеропорту [2].

Якби це була банальна зливова каналізація, тягнути її до самого аеропорту не було жодного сенсу. Це зайві і, до того ж, обтяжливі для міського бюджету витрати, та й заради чого? Щоб перекинути дощові стоки з одного кінця міста на інший? Чи не простіше було їх спрямувати на навколишні поля?

Інша річ, коли йдеться про евакуацію партійної еліти. Без підземного тунелю до аеропорту тут ніяк не обійтись.

Метро-2

Наприклад, у Москві секретна лінія урядового метро була прокладена від будівлі ЦК КПРС до урядового аеропорту «Внуково-2» [15].

У звіті Міністерства оборони США «Військові сили у перехідний період» за 1991 рік [16] на сторінці 43 надрукована схема секретного метро в Москві. Червоним кольором позначений підземний тунель від Кремля до урядового аеропорту.

За радянських часів своє «Метро-2» було і в столиці України. Червоним кольором позначений підземний тунель від урядового кварталу до аеропорту «Жуляни» [17].

Сьогодні від секретної гілки київського метрополітену залишилися тільки занедбані руїни.

Джерело фото [18]

Джерело фото [19]

Джерело фото [20]

Останнє фото київського «Метро-2» підозріло нагадує черкаську «Першотравневу трубу», хіба ні?

Джерело фото [3]

У питанні будівництва свого приватного метро черкаські партійні керівники цілком могли брати приклад зі своїх старших товаришів у Києві та Москві.

Підземний транспорт для еліти

Якби харківські метробудівці встигли добудувати тунель до самого аеропорту в Черкасах, то його загальна довжина склала б майже 7 км (побудовано ж трохи більше 3 км). Зрозуміло, що пішки таку дорогу ніхто з партійних босів не збирався долати.

Як свідчить світова практика, на урядових лініях підземного метро застосовувався спеціалізований рухомий склад, як правило, невеличкі електропоїзди.

Урядове метро у Вашингтоні [21]

Лондонський поштовий метрополітен [22]

Втім, для евакуації партійної еліти у провінційних Черкасах цілком могли застосувати і бюджетний варіант: замінити дорогі спецелектровози на дешевший автотранспорт, тим більше, що діаметр «Першотравневої труби» дозволяє проїхати тут невеликому автомобілю [7].

Цікаво, що наприкінці 1970-х років в СРСР були створені спеціальні електромобілі на базі мікроавтобусів РАФ-2203 для роботи в підземних евакуаційних тунелях [17, 23].

Електромобіль РАФ-2204 [24]

«Цей кумедний мікроавтобус був мало відомий широкому загалу, оскільки не потрапляв на шпальти автомобільної преси. Компонування передбачало розміщення електрообладнання в передній частині машини, а в задній – пасажирського салону на 10 осіб. Сидіння виготовлялися із склопластику на металевому каркасі та розміщувалися півколом вздовж салону» [24].

Пасажирський салон

Замість післямови

На сайті спеціалізованого будівельно-монтажного управління «Тунельбуд» (м. Харків) розміщена інформація про виконані роботи у Черкасах, зокрема про будівництво підземних тунелів великого діаметру [25].

Виявляється, «Тунельбуд», який є правонаступником «Союзшахтоспецпромбуду» (побудував «Казбетську трубу») та «Харківметробуду» (будував «Першотравневу трубу»), нарахував аж 12,4 км побудованих тунелів.

Це трохи дивна цифра, оскільки додавши довжину «Казбетської труби» (3,3 км) та «Першотравневої труби» (3,2 км), ми отримаємо тільки 6,5 км тунелів.

А де загубилися ще 6 км підземних тунелів великого діаметру в Черкасах?

Цікаво, що 15 років назад ця цифра була меншою. Так, у доповіді фахівця Інженерного центру підземних споруд «ИТЭП» (м. Тула) П. Бессолова йшлося лише про 11 км підземних тунелів, побудованих у Черкасах [25].

Виходить, що харківські метробудівці про нас не забувають, і за останні роки спорудили в Черкасах ще майже півтора кілометри підземних тунелів. Шкода, що невідомо де.

Бо хтозна, можливо, у цей самий момент, коли Ви читаєте ці рядки, десь у товщі землі під вашим будинком славетні харківські метробудівці тягнуть чергову гілку таємного метро в Черкасах?

Вадим Мишаков, спеціально для сайту «Новини Черкас»

Використані джерела:

1. Публікація «Про таємниці підземних Черкас розповів краєзнавець»

2. Публікація «Підземелля Черкас»

3. Публікація «Які таємниці приховує підземелля Черкас (фото)»

4. Публікація «У Черкасах добудують колектор. Це вирішить глобальну проблему міста»

5. Відеосюжет «Черкаси, Казбет, на велосипеді в трубі...»

6. Публікація «Черкащани мандрують під землею двома трубами»

7. Публікація «Черкаське підземелля»

8. Публікація «Завершення будівництва тунелю другої нитки Головного каналізаційного колектора м. Києва»

9. Публікація «Канализационный ад по-киевски»

10. Публікація «Железобетонные коллекторы и его элементы»

11. Відеосюжет «Underground City»

12. Строительные нормы и правила, «Газоснабжение», СНиП 2.04.08-87

13. Державні будівельні норми України, «Газопостачання», ДБН В.2.5-20-2001

14. Публікація «Реалізація соціальної угоди варта сил і енергії, які я на неї витратив»

15. Стаття «Метро-2» на Вікіпедії

16. Звіт Міністерства оборони США «Military forces in transition. Department of Defence. 1991»

17. Тема «Метро-2, Всё, что связано со “странными” туннелями» на форумі «Наш транспорт»

18. Публікація «Заброшенный город. Возвращение»

19. Публікація «Заброшенный город под Киевом»

20. Публікація «Дигг в Киеве – заброшенное метро»

21. Публікація «Taking counseling’s cause to Capitol Hill»

22. Публікація «London secret “mail rail” line to reopen for public»

23. Стаття «РАФ-2203» на Вікіпедії

24. Публікація «Электрический Бейби-РАФ»

25. Публікація «Тоннели различного назначения»

26. Доповідь «Подземное строительство в России. Прошлое. Настоящее. Будущее»