Пляжі в Черкасах вже працюють, але як там треба поводитись?

Натепер у Черкасах функціонує три комунальні пляжі – «Соснівський», «Пушкінський» та «Смілянський». На кожному з них від першого червня безпеку відпочивальників охоронятимуть рятувальники. Вони чергуватимуть із 10-ої ранку й до 19-ої вечора.

Про це «Новинам Черкас» повідомив директор Черкаської міської комунальної аварійно-рятувальної служби Сергій Микитченко.

– Усі пости укомплектовані необхідним рятувальним обладнанням, плавзасобами та засобами для надання першої медичної допомоги, – зазначає він. – Є велике прохання до всіх жителів та гостей нашого міста – бути вкрай обережними під час відпочинку біля води та дотримуватися елементарних правил поведінки.

Адреси пляжів, які належать до сфери управління Черкаської міської ради:

1) пляж «Соснівський» – прибережна територія від залізничного насипу до спуску по вул. Пролетарській;

2) пляж «Пушкінський» – прибережна територія між спусками по вул. Франка та вул. Пушкіна;

3) пляж «Смілянський» – прибережна територія навпроти будинку № 89 по вул. Героїв Дніпра.

Поради щодо поведінки на пляжі (за матеріалами, наданими управлінням цивільного захисту департаменту ЖКК)

– Купатися краще зранку або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Температура води повинна бути не нижче +17-19 С , у більш холодній – перебувати небезпечно.

– Плавати у воді можна не більше 20 хвилин, при чому цей час повинен збільшуватися поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

– Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися припинення дихання, втрата свідомості. Краще купатися декілька разів по 15-20 хвилин, а у перервах пограти в рухливі ігри: волейбол, бадмінтон.

– Не входити, не пірнати у воду після тривалого перебування на сонці. Периферичні судини сильно розширені для більшої тепловіддачі. При охолодженні у воді наступає різке рефлекторне скорочення м’язів, що спричиняє за собою припинення дихання.

– Не входити у воду в стані алкогольного сп’яніння. Алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку.

– Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибрати безпечне для купання місце з поступовим ухилом та твердим і чистим дном. У воду заходьте обережно. Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях, спеціально необладнаних. Навіть якщо напередодні це місце було безпечним для стрибків, то за ніч могли щось вкинути у воду або плином могло принести корчі.

– Не запливати далеко, особливо за буї, тому що можна не розрахувати своїх сил. Відчувши втому, не треба губитися і рватися, якнайшвидше доплисти до берега. Треба навчитися «відпочивати» на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перевернувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами кінцівок, ви зможете відпочити.

– Якщо Вас захопило плином, не намагайтеся з ним боротися. Треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким кутом, наближаючись до берега.

– Не губіться, навіть якщо Ви потрапили у вир. Необхідно набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти.

– У водоймах із великою кількістю ряски потрібно намагатися плисти поблизу самої поверхні води, не чіпати рослини, не робити різких рухів. Якщо усе ж руки або ноги заплуталися стеблами, необхідно зупинитися (прийняти положення «поплавка», «спливання») і звільнитися від них.

– Дуже обережно плавати на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега, а хвилею – захлеснути, із них може вийти повітря, і вони загублять плавучість.

– Купання з маскою, трубкою і ластами потребує особливої обережності. Не можна плавати з трубкою при сильному хвилюванні води у морі. Плавати слід тільки уздовж берега та обов’язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога.

– Не допускати грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купається, хапати їх за ноги, «топити», подавати помилкові сигнали про допомогу тощо.

– Купання дітей ні в якому разі не повинно проходити без нагляду дорослих, які добре вміють плавати. Вчитися плавати обов’язково потрібно під керівництвом інструктора або батьків. Навчити плавати свою дитину – обов’язок, такий же, як навчити переходити вулицю. Впевнено триматися на воді можна навчити за 5- 7 днів, і це вже перший крок до безпеки: діти тонуть не тільки в ставках і річках, але й у бочках із водою, і в домашніх ваннах, залишені батьками, дорослими «буквально на одну хвилинку».

– Не лишати біля води малят. Вони можуть оступитися і впасти, захлинутися водою або потрапити в яму.

– Не запливати за обмежувальні знаки, які обмежують акваторію з перевіреним дном, визначеною глибиною, там гарантована відсутність водовирів та інших небезпек. Не треба відпливати далеко від берега або перепливати водойми на суперечку. Довести своє уміння плавати можна, пропливши декілька разів ту саму дистанцію поблизу берега.

– Не наближатись до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу Вас.

Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді. Утім, називають і іншу причину загибелі на воді: спочатку самовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того, і від іншого часто рятують знання.

– У плавця починає судомити ногу. Знаючи, що це звичайна ситуація, ви повинні на секунду зануритися з головою у воду і, розпрямивши ногу, сильно рукою потягнути на себе ступню за великий палець. Якщо не знати цього прийому, легко злякатися, і, гублячи сили і збиваючи дихання, намагатися плисти до берега, а там вже – як поталанить.

До речі, одночасно з умінням плавати необхідно навчитися і відпочивати у воді.

– Перший спосіб – лежачи на спині. Спокійно розправивши руки і ноги, закрити очі, лягти головою на воду і розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утриматися в горизонтальному положенні. Набрати в легкі повітря, затримати, повільно видихнути.

– Другий спосіб – зіщулившись «поплавцем». Вдихнути, занурити особу у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих (але не напружуючись), повільно видихати у воду, а потім – знову швидкий вдих над водою і знову «поплавець». Якщо ви змерзнули, треба робити нерухому (статичну) гімнастику, по черзі напружувати руки і ноги.