17% черкаських пацієнтів мають проблеми з легенями

17 листопада − Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легень. В Україні смертність від цього захворювання посідає 4 рангове місце.

Про проблему та її профілактику розповіла головний позаштатний пульмонолог Департаменту охорони здоров’я Черкаської ОДА Олена Голуб.

На хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) страждають жителі усіх промислово розвинутих країн. Сьогодні це соціальна проблема, яка стрімко поширюється.

В Україні хронічні обструктивні захворювання легень на другому місці серед захворювань дихальних шляхів. До 2020-го року експерти прогнозують, що ХОЗЛ увійдуть до п’ятірки найбільш поширених недугів після ішемічної хвороби серця, депресій, травм внаслідок ДТП та захворювань судин головного мозку.

− Нині в Україні ці захворювання посідають четверте рангове місце, − додає головний позаштатний пульмонолог області Олена Голуб. − Вони характеризуються стійким обмеженням дихальних шляхів, тобто порушенням дихання, мають прогресуючий перебіг і запальну відповідь легень та дихальних шляхів на гази та частки в повітрі. На Черкащині пацієнтів із таким діагнозом 16,9 відсотків від загальної кількості. Це досить значний показник. Середній по Україні − 17-17,3 відсотка.

Серед основних симптомів ХОЗЛ − хронічний кашель, виділення мокротиння з прожилками крові, задишка.

Фактори, які викликають ХОЗЛ: забруднення навколишнього середовища, інфекції, тютюнопаління, низький рівень життя.

− Таке захворювання можна попередити на ранніх стадіях, – говорить Олена Юріївна. − Проте, люди не надають серйозного значення кашлю, який виникає тричі на рік і триває три-чотири тижні. А це свідчить про хронізацію процесу й потребує серйозного лікування.

Лікарка зауважує, що фахівці первинної ланки медичної допомоги для діагностування ХОЗЛ мають особливу увагу приділяти наступним групам населення: людям віком від 35-ти років, які працюють у шкідливих умовах (пил, гази тощо), дітям, які часто хворіють бронхітами або мають статус ВІЛ/СНІД, курцям зі стажем 10 і більше років, а також пасивним курцям, пацієнтам із вродженими вадами легень та низьким матеріальним становищем. .

Відповідно, ці категорії громадян мають більш уважно ставитися до стану власного здоров’я.

− Основне в роботі лікарів − бачити пацієнта, мати можливість його регулярно оглядати, адже велике значення має, коли виникає кашель, чи він сухий чи з мокротинням, чи є свист, як довго триває тощо, − додає фахівець. − Тож для профілактики важких розладів найперше потрібен пильний нагляд за хворими. – У нас був випадок, коли пацієнт кашляв упродовж півроку. При бронхоскопії була виявлена частина кістки, яка вже фіброзувалася. Після її видалення пацієнта ми не бачимо вже кілька років. Саме тому своєчасне звернення до лікаря, раннє виявлення захворювання покращує рівень життя пацієнтів, їх працездатність, знижує показник інвалідизації та рівень смертності.

Олена Голуб застерігає: іноді кашель може бути єдиною ознакою онкопатології, туберкульозу, початкової стадії бронхіальної астмита інших небезпечних захворювань. Тож раз на рік кожен має робити рентген легень.

Без адекватного лікування ХОЗЛ швидко прогресує й призводить до смерті.