У Черкаському художньому музеї відкрилася посмертна виставка робіт художника-аматора з Чапаєвки Миколи Сапієнка

Черкаський художній музей презентує виставку-реквієм, присвячену віртуозному таланту художника-аматора з села Чапаєвка Миколі Даниловичу Сапієнку. Музей показує лише невелику частку творчого доробку митця. Це 49 робіт різних жанрів, виконаних у техніці олійного живопису.

Талановитий художник Микола Сапієнко народився 15 травня 1935 р. у селі Теремці Чорнобильського району, що на Київщині у родині колгоспників.

Майбутній митець зацікавився малярством у пору шкільної юності, намагаючись копіювати картини майстрів пензля, писати портрети шкільних друзів-товаришів, класти на папір синьо-зелені кольори рідної Чорнобильщини. Закінчивши на відмінно 7 класів відразу подався до Києва, аби вступити до середньої художньої школи при столичному художньому інституті. Однак його спіткала невдача, тому він вступив до Шевченківського гідромеліоративного технікуму, після якого продовжив навчання в Українському інституті інженерів водного господарства (м.Рівне). Пізніше протягом 4-х років служив на кораблях Чорноморського військово-морського флоту. Серед штилів і штормів, неповторних барв цього найсинішого у світі моря продовжили формуватися естетичні почуття майбутнього пейзажиста й мариніста.

Звільнившись у запас у 1960 р., розпочав трудову діяльність завдовжки в понад 35 років. 27 років очолював Золотоніську ремонтно-експлуатаційну дільницю Управління служби захисних споруд Кременчуцького водосховища. Попри велику зайнятість він весь свій вільний час віддавав улюбленій справі – живопису. Його вмілим пензлем створено кілька сотень картин. А на Всесоюзній виставці художників-аматорів «Слава праці» саме його полотно «Рідні простори» було визнане в числі трьох найкращих. Він брав участь у різноманітних виставках і пленерах, його картини охоче придбавали колекціонери СРСР та інших країн.

Від 1989 р., залишивши меліоративну службу, він працював у різних художньо-оформлювальних організаціях Золотоноші й Черкас, певний час був на посадах заступника директора Черкаських виробничих майстерень Художнього фонду СРСР, завідувача сектору виставок Черкаської обласної асоціації майстрів народної творчості і художніх ремесел. Останні 20 років працював як вільний художник, здійснивши таким чином мрію всього свого життя.

Картини художника зберігаються у фондах Золотоніського державного краєзнавчого музею, народного музею «Пам’ять» Чапаєвської ЗОШ І–ІІІ ст. ім. Г. Берези, а також у приватних колекціях України та зарубіжжя.

Серце митця перестало битися 10 вересня 2014 р. Похований на центральному кладовищі села Чапаєвки.

Провінція