Відбулася публічна дискусія "Що треба знати українським політикам про розвиток стосунків України, США і Росії"

30 листопада відбулася публічна дискусія "Що треба знати українським політикам про розвиток стосунків України, США і Росії", що проводилася в Києві в рамках проекту «Академія сучасного політика» (далі – АСП).

Як зазначила керівник проекту АСП Марія Колесник, дискусія – це пошук відповідей на запитання: як вплинуть зміни на політичній арені на події в Україні, зокрема в питаннях повернення Криму та припинення протистояння на Сході?

Учасники, зокрема політичні аналітики Олександр Палій, Павло Жовніренко, Володимир Цибулько, радник міністра освіти і науки Сергій Пархоменко, помічники народних депутатів, представники керівництва Міжнародної комісії з прав людини, учасники АТО та громадські діячі, побудували дискусію у форматі "запитання - відповідь". Зі вступним словом до аудиторії звернувся Георгій Сигуа, професор, доктор економічних наук, віце-президент Асоціації економістів-міжнародників України та представив ключового спікера заходу Іллю Пономарьова, депутата Державної думи Росії 5-го і 6- го скликань.

На думку російського політика, Україна - це та "голка, на вістрі якої знаходиться кінець путінського режиму". І це не дивлячись на те, що на тлі подій в Сирії риторика США щодо Росії і в зворотному напрямку дещо видозмінюється: від відвертої ворожнечі до обережної риторики партнерства в боротьбі з ісламським радикалізмом. В цілому світ балансує між миром і війною. Лише війною не "гарячою" і не "холодною", як це було в минулому столітті. А війною гібридною з урахуванням ядерного потенціалу США і Росії, і фатальності для людства в разі його застосування.

Щодо місця України на світовій політичній сцені Ілля Пономарьов зазначив: " Головним фактором, який визначає місце країни в політичних розкладах, є, безперечно, населення. В цьому контексті Україна могла б стати вирішальним гравцем в Європі. Але за умови певних важелів. Перший - Україна має сама відчути себе таким гравцем. Не периферією Європи, не пострадянським простором, а справжнім гравцем. Перш за все, це має відбутися на рівні політичної еліти. На друге місце я б поставив економіку. Україна уже зараз - великий постачальник сільськогосподарської продукції, що для 21 століття є вирішальним ресурсом. Україна може стати також енергопрофіцитною державою і головним із постачальників енергоресурсів. Тут навіть нічого придумувати не потрібно, а просто повернутися до практики 70-х років. Це все цілком реально. Третій важель - це потенційний ринок України, як великої європейської держави. В той же час потрібно зазначити, що ті економічні лекала, які зараз пропонують Україні міжнародні фінансові організації до успіху не призведуть. Уряду України потрібна власна стратегія з чітко окресленими цілями, що здійснюється за підтримки народу. Такої наразі нема. Ось головна причина, чому на даний час портом моєї приписки є США, хоча більшість часу я працюю в Україні".

Учасники дискусії торкнулися питання перспективи Росії, обговорюючи проблематику Криму та Донбасу.   На твердження Іллі Пономарьова, настрої майже 80% населення Росії є психозом, який роздмухується за вказівкою Путіна. А політика Росії перетворилася з інтеграційної на колоніальну під виглядом месіанства – звільнення світу від хунт і антинародних режимів. Використовуються і трагічні події, як от терористичні акти в Парижі, для підтримки лінії Путіна як провидця і захисника миру в Росії від бандерівців та радикальних ісламістів. "В той же час ситуація в Росії не однозначна і досить хитка. При відсутності явного сепаратизму на сьогоднішній день вона має всі підстави змінитися раптово. Як це було при розпаді СРСР. Головне питання – не коли це станеться. Тут питання – стане або ні цей больовий шок кінцем Росії у нинішніх кордонах", - наголосив російський політик.

В Україні вирішення питання територіальної цілісності залежить від багатьох факторів, які вималюються найближчим часом як в самій країні, так і на міжнародній арені.

На переконання Іллі Пономарьова, питання повернення Криму і завершення військового протистояння на Донбасі будуть розв'язані в різних площинах аналогічно різниці передумов того, що сталося.

"Анексія Криму є результатом виключно рішення Путіна. Навіть його найближче оточення було зацікавлене спрацювати по абхазькому або південно-осетинському сценарію. В такому разі світ не мав би підґрунтя вводити будь-які санкції. Але Путіну було надважливо показати, що внаслідок "майданів" розвалюються країни, відповідно жодні революції не можуть бути успішними. Донбас – це зовсім інша історія. Там процес йшов знизу за рахунок пристосуванців, які керувалися своїми кар'єрними, комерційними інтересами, та деяких романтиків. Путін скористався ними, хоча і не збирався приєднувати Східну Україну", - наголошує Ілля Пономарьов.

Російський політик поділився своїм баченням кримського питання: "Питання Криму є імперіалістичним як для України, так і для Росії. На даний час в умовах сирійського конфлікту ситуація з півостровом розмивається. Захід розуміє, що в найближчі 10 років питання Криму не "розрулити", тому й відчувається відхід від цієї теми особливо з огляду на те, що в економічній площині Україні поки що нема чим похвалитися. Якщо Україна вважає, що ця частина території належить їй, то потрібно діяти так, аби вона сама забажала повернутися в українське лоно".

Підводячи підсумки дискусії, аудиторія зійшлася в єдиній позиції: ситуацію в Україні треба розглядати в контексті світових процесів, хоча є й інша сторона медалі – це перелом в економічній ситуації від сталого падіння до сталого підйому. Але для цього потрібна політична воля і злагоджена командна робота українського уряду.

Нагадаємо. Ілля Пономарьов – російський політичний діяч, підприємець в сфері високих технологій. Депутат Державної думи Росії 5-го і 6-го скликань. 20 березня 2014 року єдиний проголосував проти приєднання Криму до Росії. Влітку того ж року виїхав із Росії до США, але у зв'язку із сфабрикованою кримінальною справою не зміг повернутися на батьківщину. На даний час перебуває у федеральному розшуку, залишаючись депутатом Держдуми, проживає в США.