У Білозір’ї відбувся перший форум голів об’єднаних громад Черкащини

Керівники трьох об’єднаних територіальних громад Черкащини – Білозірської, Єрківської та Мокрокалигірської – провели перший Форум голів об’єднаних територіальних громад та сільських старост, аби обговорити проблеми та перспективи, які стосуються подальших децентралізаційних процесів у громадах, що об’єдналися.
Учасники зустрічі наголосили, що минулого тижня Верховна Рада України ухвалила ряд дуже важливих законів та законопроектів, які після набуття чинності значно полегшать роботу в напрямку створення та становлення об’єднаних територіальних громад, насамперед, формування представницьких органів рад, їх виконкомів, ведення бюджетно-фінансової та іншої діяльності.

Уже три об’єднані територіальні громади Черкащини мають голів та старост згуртованих сіл. Новостворені громади пишуть бізнес-плани, шукають іноземних донорів та чекають фінансування від держави на «перебудову» інфраструктури, створення центрів надання адміністративних послуг, ремонт доріг та вирішення інших нагальних потреб. «Піонерами» втілення адміністративно-територіальної реформи на Черкащині стали Білозірська, Єрківська та Мокрокалигірська об’єднані громади. Минулої неділі «першопрохідці» зібралися на перший в Україні Форум голів об’єднаних територіальних громад та сільських старост, який відбувся в с. Білозір’я. Учасниками Форуму також стали представники Черкаського «Офісу реформ» та Черкаської ОДА. Захід був організований за підтримки громадської ініціативи «Активна громада» та Інституту «Республіка», у межах серії заходів з активізації місцевих громад.
Журналістам Нової Доби, яка виступила інформаційним партнером Форуму, голови громад розповіли про проблеми, з якими вони зіштовхуються, про очікування та плани на майбутнє.

Володимир Міцук, голова Білозірської об’єднаної громади (Черкаський р-н): 
«До нашої об’єднаної громади увійшло селище міського типу Ірдинь, і нині ми є єдиною об’єднаною громадою в районі. У Білозір’ї проживає 8 500 осіб, у Ірдині – 900. Тобто об’єднана громада налічує майже 10 тисяч осіб. Таким чином, ми відповідаємо вимогам державної методики про об’єднання громад, і нам буде значно легше господарювати разом. Маємо також спільний кордон із селом Дубіївкою, в якому проживає 3 тисячі осіб, проте в цьому селі сільський голова не захотів піти нам назустріч, бо в першу чергу думав про себе, а не про людей. Із закликом «Не станемо на коліна перед Білозір’ям» він вивісив на в’їзді до села таб­личку «Об’єднана Дубіївська громада». Хоча з ким вони об’єднані – й досі не відомо. Водночас жителі селища міського типу Ірдинь не пожалкували про те, що приєдналися до нас, адже ми готові виділити гроші на дотацію для утримання їхніх закладів освіти. Додаткове фінансування надасть нам держава, тож виграють усі.
Ірдинь знаходиться на відстані 50 кілометрів від Черкас. Це ніби й недалеко, але ж до Білозір’я вдвічі ближче – 25 кілометрів. І тут люди з Ірдиня зможуть отримати всі необхідні адміністративні послуги, та й білозірцям не треба буде їздити до Черкас.
Зараз у нашому селі є три школи та садочок на 220 дітей. Минулого року в нас народилося 92 дітей, померло 154 людини. Цьогоріч народилося 88 дітей, померло 150 осіб. Також у нас є Центр культури і дозвілля, сільський клуб, дві бібліотеки і музей. Хочу зауважити, що у Центрі культури і дозвілля працює 15 осіб, відвідує різні гуртки близько 200 жителів села. А річний бюджет цього Центру за розміром такий же, як і сільський бюджет Ірдиня, тобто їм було лише вигідно приєднатися до нас. Загалом же сільський бюджет Білозір’я складає близько 8 мільйонів гривень. З цього бюджету ми фінансуємо дитячий садочок, школи. Вже майже взяли на свій баланс лікарню (медичний заклад на 20 ліжок, працюють 43 лікарі). В садочку працює також майже 50 осіб. Штати, звісно, великі, але сільська рада спроможна й заборгованості немає. Найголовніше питання для нас зараз: «Як?» Як правильно діяти під час перехідного періоду? Як провести реєстрацію, щоб із 1 січня запрацювали бюджети об’єднаних громад? 
Що стосується Ірдиня, хоч населення там і небагаточисельне – 900 осіб, але є школа, де навчається 70 дітей, садочок на 40 дітей. Це маленьке село, але школу ми не закриватимемо і будемо вирішувати проблему з водопостачанням. Ще одна нагальна проблема – працевлаштування, адже державний брикетний завод зараз на грані банкрутства. У нас же в селі зареєстровано 30 підприємств та 300 приватних підприємців, тож повернення 60 відсотків ПДФО дасть нам змогу вирішувати і свої питання, й Ірдиня, який тепер входить в об’єднану громаду».

Вікторія Пипа, голова Мокрокалигірської об’єднаної громади (Катеринопільський р-н): 
«До складу Мокрокалигірської об’єднаної громади увій­шли села Мокра Калигірка, Суха Калигірка, Любисток, Ярошівка та Єлизаветка. Нині населення об’єднаної громади складає майже 4,5 тисячі людей. У Мокрій Калигірці є велике сільськогосподарське підприємство, яке орендує 1 700 гектарів землі, товариство «Сиророб», що займається виготовленням твердих сирів (дає роботу 150 людям), психоневрологічний інтернат, Мокрокалигірський професійно-аграрний ліцей. Слід зауважити, що бюд­жет села Мокра Калигірка становить близько двох мільйонів, і половину цієї суми ми повинні витрачати на дотації дитячому садку, тож об’єднання і залучення нових коштів дуже потрібне. Окрім того, в об’єднаній громаді маємо 2 абмулаторії, 4 дитячих садки, 4 будинки культури, 4 бібліотеки. А щоб утворити новий апарат для надання всіх необхідних адміністративних послуг, нам потрібно залучити 38 працівників.
Ще одним надважливим питанням є створення власної пожежної команди, адже відстань від села до районного центру Катеринополя сягає 25-30 кіло­метрів, тож пожежна машина їде на виклик близько 40 хвилин. На ремонт пожежної машини та набір відповідного персоналу потребуємо 1 мільйон 800 тисяч гривень. Сподіваємося, що спрямуємо на вирішення цього питання кошти від нових надходжень, які обіцяє держава після об’єднання».

Леонід Польовий, голова Єрківської об’єднаної громади (Катеринопільський р-н): 
«Наш район – в основ­ному сільськогосподарський, але Єрки є промисловим центром, оскільки тут розташований головний офіс підприємства «Наша Ряба» на Черкащині. Тому структура надходжень до бюджету в нас є такою, що основний прибуток ми отримуємо не від оренди землі, а від прибуткового податку (88-89% надходжень). В процесі проведення адмінтерреформи ми були одними з перших у районі, проте на цьому шляху під час проведення сходок, зборів, різних зустрічей та погоджень було багато людей, які неоднозначно ставилися до цього процесу. До села Єрки приєдналися села Залізнячка і Радчиха. До речі, хочу принагідно подякувати голові села, а нині виконуючій обов’язки сільського старости Ользі Лавренюк, яка перейнялася цим питанням, оскільки доля процесу об’єднання часто залежала саме від позиції сільських голів. На сьогодні сукупно ми маємо понад 5 тисяч жителів у об’єднаній громаді. Громада має школу на 430 учнів, три дитячих садки (120 дітей та 26, але в перспективі плануємо збільшити кількість дітей у другому садку до 50, а також садок села Радчиха на 18 дітей). Також маємо свою пожежну команду, 3 бібліотеки, 2 будинки культури, комунальне спеціалізоване селищне підприємство, яке надає послуги з водовідведення та вивозу побутових відходів.
Спочатку, до речі, в першому варіанті перспективного плану ми мали об’єднатися з селом Стебне Звенигородського району, і я навіть проводив переговори з головою села. Але таке об’єднання не зовсім відповідало методиці, й для погодження треба було б отримати згоду Верховної Ради, тож ми відкинули цей варіант».

Наталія Даньковська, керівник Черкаського «Офісу реформ»: 
«Як відомо, в нас в області об’єдналося на разі три громади й у них уже відбулися перші вибори. Всі громади можуть бути спроможні, але більше можливостей є у Білозірської, оскільки й більша кількість населення та бачення подальшого розвитку вже є у сільського голови Володимира Міцука. Мокрокалигірській і Єрківській громаді варто подумати над подальшим розширенням та залученням інших населених пунктів. Хоча, враховуючи ті підприємства, які є на їхніх територіях, можна говорити про можливість надання тих повноважень, які будуть передані в подальшому. У Білозірській громаді в нас, до речі, унікальний випадок, оскільки до села приєдналося селище міського типу. Причому екс-голова селища, нині виконуючий обов’язки старости, не жалкує, що погодився приєднатися, а, навпаки, зауважив, що такої кількості коштів селище не бачило ніколи, як зараз планується в проекті об’єднаної громади на фінансування об’єктів та робіт у селищі. Це вже реальний показник, а не теорія, що варто об’єднуватися і не боятися, що села (селища), які не є адміністративними центрами, будуть менше фінансуватися. Хочу звернути увагу, що, крім бюджетних коштів, громади можуть розраховувати на кошти різноманітних донорів, у яких в пріоритетах саме підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні».

Голови об’єднаних громад не лише сподіваються на допомогу держави, а й активно залучають кошти міжнародних донорів. Так, Ольгою Шаригою, начальником відділу економіки і розвитку Катеринопільської РДА, було написано 18 проектів, 11 із яких спрямовані на підтримку територіальних громад. 
4 проекти вже реалізуються. Серед них – монтаж вікон у загальноосвітній школі в с. Мокра Калигірка; встановлення піролізних котлів у селі Єлизаветка, де також планується створення інформаційно-культурного центру та ФАП; розроблення альтернативних видів опалення та застосування теплових насосів у с. Бродецьке; реконструкція сільського водогону в селі Лисечка.

Офіси реформ, що сприяють процесу проведення реформи децентралізації, створені і діють на виконання Меморандумів між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Асоціацією міст України.