Як «сірі» тимчасові споруди зробити «білими», а також – що робити з «чорними» – обговорив міський голова з підприємцями

Активні суперечки,  голослівні звинувачення, а ще –  численні вимоги та пропозиції. Усе це супроводжувало зустріч міського голови Анатолія Бондаренка з підприємцями.

Відзначимо, що діалог міської влади з представниками малого бізнесу  розпочався безпосередньо під час засідання виконавчого комітету, куди ті зайшли, не дочекавшись його завершення. Тому близько десяти питань з переліку денного виконкому довелось перенести на наступне засідання, повідомляють Новини Черкас із посиланням на прес-службу міськради.

Аби вислухати підприємців та обговорити питання, з якими вони звернулись до міської влади, у залі засідання міськвиконкому, окрім міського голови, також  були присутні практично всі члени виконкому, директори відповідних  департаментів та начальники управлінь Черкаської міської ради.

Міський голова Анатолій Бондаренко закликав присутніх до конструктивного діалогу та напрацювання єдиного бачення щодо діяльності тимчасових споруд у Черкасах, їх  розміщення  та зовнішнього вигляду.

– Я поділяю занепокоєння представників малого бізнесу, які працюють у торгівельній сфері, щодо подальшої роботи їх кіосків. Адже за кожним з них – наймані працівники, які мають родини, дітей. Тому, на мою думку,  кожен крок міської влади має бути зваженим та соціально відповідальним. Вважаю, що у Черкасах, як і в інших обласних центрах України мають бути тимчасові споруди. Проте їх зовнішній вигляд, розміщення  та діяльність має відбуватись винятково у законному полі. Підприємці мають поважати громаду міста та Черкаси в цілому, перетворивши свої об’єкти у взірець охайності, чистоти, безпеки та сучасного дизайну, – відзначив Анатолій Васильович.

Найбільш активний у своїх виступах добре знаний в Черкасах підприємець Олег Лисак обурювався відмовою керівників структурних підрозділів Черкаської міської ради продовжувати дозвільні документи на деякі існуючі кіоски після того, як у них сплинув передбачений термін.

На його переконання, міська влада в обов’язковому порядку має це робити, незалежно від того, наскільки законним було розташування таких тимчасових споруд на вулицях нашого міста. Головним аргументом Олег Лисак  наводив фінансові втрати, які понесе міський бюджет. Адже, за його словами, навіть після завершення терміну дозвільних документів торговці продовжуватимуть здійснювати комерційну діяльність у своїх кіосках. Тоді як вже не буде законних підстав для того, аби сплачувати до міської казни необхідні платежі та податки.

Також він нарікав на примусовий демонтаж незаконних кіосків , що у попередні роки здійснювала міська влада:

– Якщо міська влада вважає, що наші кіоски стоять незаконно, потрібно було звернутися до суду, аби той виніс рішення про те, що кіоски стоять незаконно і підлягають демонтажу. Із рішенням суду вони мали отримати виконавчий лист, на підставі якого –  звернутися до виконавчої служби, аби вона зайнялася демонтажем кіосків. А не наймати приватну фірму, яка зносила наші споруди.

Апелював підприємцю перший заступник міського голови Тарас Хвиль:

– Аби поставити свій незаконний кіоск ви чомусь не поспішаєте  брати дозвіл у міської влади. Спершу – самовільно встановлюєте і  торгуєте,  а після, можливо, подаєте документи, аби узаконити свою тимчасову споруду. А потім обурюєтесь, мовляв, чому місто не йде вам назустріч і примушує демонтувати свій об’єкт. Аналогічна ситуація, коли закінчується передбачений термін дозвільних документів. Коли ви їх оформлювали, то там обов’язково містився пункт про визначені строки, тобто період, на який видається дозвіл. Після чого – дозвіл може бути продовжений, якщо немає підстав для відмови, або ж – ні. У такому разі підприємець має самостійно демонтувати свій об’єкт. Якщо цього не робиться, то міська рада у встановлений Законом спосіб робить це примусово. І кожен з вас чудово знає усі ці вимоги. Проте дехто навмисно іде на порушення та зволікання із самостійним демонтажем і, за допомогою зв’язків у судах порушують справи, які тягнуться рокам. Тоді як увесь цей час підприємці продовжують незаконно працювати, не сплачуючи до казни жодної копійки. Тому розмови про те, начебто вони переймаються наповненням бюджету – для замилювання очей. Міська влада дає можливість працювати у законному руслі, але ж їм цього не потрібно.

Свої претензії висловила і колега по спільному бізнесу з продажу у кіосках тютюну Світлана Лисак. Жінка  стверджує, що у торговому бізнесі в Черкасах вона вже працює більше 20 років, і не розуміє чому нині їй відмовляють у продовженні дозвільних документів.

Кардинально іншої точки зору дотримується голова адміністративної комісії, яка діє при Черкаській міської раді, який також представляє громадську організацію «Україна проти тютюну», Сергій Гончар:

– Я добре знаю родинну діяльність цих підприємців, на яких інспектори управління інспектування Черкаської міської ради регулярно складають протоколи через їх протиправну діяльність з продажу тютюну у всіх районах Черкас, зокрема, у нічний час. Також були зафіксовані факти продажу ними цигарок неповнолітнім. Ми не раз викликали їх на засідання адмінкомісії. На мою думку, підприємцям, які регулярно порушують  законодавство, – не місце в Черкасах.

Такі факти, до речі, підтвердив під час обговорення і член виконавчого комітету Черкаської міської ради Іван Києнко, розповівши, що активісти з Координаційної ради сил Майдану та Цивільного Корпусу  «Азов» під час здійснення контрольних закупок зафіксували порушення у черкаських кіосках. Про що вже проінформовані правоохоронні органи.

Свою думку щодо цього висловив відомий громадський діяч, голова ГО «Праведність» Володимир Єрьоменко, який до того ж  є членом новоствореної комісії при виконавчому комітеті Черкаської міської ради щодо перевірки тимчасових споруд у Черкасах:

– Питання продажу або купівлі алкоголю чи тютюну, зокрема, неповнолітніми, радше, лежить у площині виховання та відповідального ставлення. Адже придбати ці товари можна як у кіоску, так і в магазині. При виконавчому комітеті Черкаської міської ради є спеціально створена комісія, яка має моніторити діяльність тимчасових споруд і, якщо є подібні факти, обов’язково реагувати на них. Зі свого боку, обіцяю об’єктивність роботи комісії. Адже з боку міської ради розроблені та затверджені всі необхідні рішення, Положення та Схеми щодо зовнішнього дизайну, розміщення та діяльності тимчасових споруд у Черкасах. Усі ці документи є у вільному доступі на офіційному сайті Черкаської міської ради. Тому підприємцям їх потрібно лише  дотримуватись і працювати законно.

Присутній на нараді заступник голови – керівник апарату Черкаської ОДА Сергій Овчаренко повідомив, що добре обізнаний із ситуацією з тимчасовим спорудами в Черкасах. Оскільки спільно з головою Черкаської ОДА Юрієм Ткаченко вони  неодноразово зустрічались з власниками черкаських кіосків, аби напрацювати єдині підходи до їх роботи:

– Тоді, зокрема, було домовлено створити спеціальну комісію, яка мала б проінспектувати та перевірити діяльність усіх тимчасових споруд у Черкасах. Так от, можу сказати, що за існуючою інформацією у місті обліковано 612 таких об’єкти, які можна поділити на три категорії: «білі» (абсолютно законні), «сірі» (які мають неповний пакет дозвільних документів) та «чорні» (ті, що працюють поза законом). Відзначу, що малий бізнес – це люди, які платять податки, наповнюючи міську казну. Але, на жаль, у Черкасах є випадків, коли окремі підприємці, маючи в місті десятки успішних кіосків, у рік загалом декларують лише 300 гривень податків.

Тому, на думку посадовця, стоїть питання у доцільності існування таких нелегальних об’єктів. Тоді як для законослухняних підприємців з боку міської влади необхідно створити максимально  сприятливі умови для пришвидшення оформлення документів. Аби ті, так би мовити, з категорії «сірих»  перейшли у «білі».

Директор департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради Артур Савін розповів, що поява перших кіосків в Черкасах та загалом розвиток  такого бізнесу  припав на 90-ї роки. Тоді міська влада всіляко сприяла їх діяльності. Оскільки на той час в місті, як і загалом в Україні не  було розвиненої торгівельно-роздрібної мережі. Тому цю нішу тривалий час успішно заповнювали невеличкі торгівельні павільйони та ринки. Згодом з  появою нових магазинів  та торгівельних центрів в Черкасах потроху акценти почали зміщуватись та запроваджуватись більш сучасні європейські стандарти до здійснення комерційної діяльності.

– Варто враховувати, що зараз – інший час, і  – інші вимоги. Зокрема, і щодо діяльності тимчасових споруд у Черкасах, – зазначив Артур Олександрович.

 А також додав, що міська влада готова розглянути всі пропозиції підприємців та дійти узгодженого рішення.

Тож у підсумку обговорення міський голова дав доручення департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради спільно з власниками тимчасових споруд у найкоротший термін здійснити відповідну роботу.