В Умані «анексували» землі?

Маєш будинок, але нічого зробити не можеш. Павло Притуляк отримав у спадщину хату в місті Умань по вулиці Мічуріна, 45. Проте, щось зробити з нею – добудувати хату чи провести комунікації, легально не може. Причина – хата виявилася «на два села». По документах будинок уманський, а земля… села Родниківка.

Місто виявилося міцно застиснутим між трьома селами і не може сьогодні розвиватися та видати ділянки учасникам АТО, пише Вечірня Умань. А частину земель «анексували» села, які хочуть «дружити» з містом, але не хочуть «платити» за це…

Місто серед села

– Заходжу в сільраду і до районної влади, щоб отримати дозвіл на добудову, а мені кажуть – будинок міський, – бідкається Павло, – захожу до міських чиновників. Кажуть – так земля районна… Уже рік тиняюся між кабінетами. Є ескізний проект, а узаконити будівництво не можу.

Разом з проблемою документів людей по Мічуріна турбує й просте питання – а хто має зробити дорогу? Бо виходить, що і місто, і район відхрещуються від неї.

– Тут оборону від сепаратистів тримати можна. – жартує Павло. – дощ ляпне, і тільки танком і проїдеш…

Головний архітектор міста Володимир Лісаченко говорить, що ситуація складна. Місто «затиснуте» між трьома селами:: Родниківка, Піківець, Городецьке. А віднедавна ще й Паланка почала експансію в Умань. Але місто найбільше оточило село Родниківка… І хоча місто з селом зрослося на північному краї, виявилося, що частини Родниківки оточують Умань і на протилежному боці міста – південному заході… А Уманський тепличний комбінат, хоча і має назву «Уманський», знаходиться на землях Паланки і Родниківки… І вирішити проблему Павла неможливо, поки не вирішиться питання меж міста та сіл…

– Родниківка, як спрут, ще трішки, і треба буде назву міста змінювати, – жартує Володимир Лісаченко. – На сьогодні є акт узгодження меж 1966 року. І цей документ визначає межі. І якщо взяти літературу, то ми маємо 57,8 квадратних кілометрів. А тут виходить вже, по земельній кадастровій карті, що межі давно змінені і місто «схудло» на 5 квадратних кілометри. Виявляється, що район у свій час займався інвентарізацією земель. Робила черкаська землевпорядна організація. І зробили облік, не враховуючи уманські дані. Вийшло що частина земель під «подвійним обліком»… Вихід я бачу один – генплан, що на сьогодні діючий, він включає в себе село родниківку і городецьке. Це два населенних пункти що практично злилися. Села тяжіють до міста. Інфраструктура і т.д. Потрібно зупинити факт економічного протистояння. Та відкласти в бік власні амбіції та подумати про інтереси людей.

Вихід – у компромісі з містом та сільськими головами?

Ситуація з Уманню сьогодні схожа на ситуацію з країною. Частина земель «анексували» села, а розвиток міста блокується «боями» в судовій залі – без уточнених меж неможливо прийняти новий Генплан. І якщо колись визволителі заходили в місто з боку Родниківки, то тепер видача земельних ділянок нинішнім героям – бійцям АТО, під питанням – місто не має резервів, а села на децентралізацію не погоджуються.

– Села тяжіють до міста. Користуються нашими дорогами, лікарнями, магазинами. Їздять на колгоспний ринок. Паспортний стіл, податкова. Навіть представники району сидять у нас в Умані, – розповідає перший заступник міського голови Сергій Клочко. – Тому моя думка – ми маємо шукати компроміси. І працювати разом на користь людей.

Не знаєте що робити? Спитайте людей…

Сьогодні розробкою Генплану Умані займається Інститут містобудування. У них складне завдання – помирити місто та село. Але силоміць вони цього робити не хочуть…

– Ми рекомендували і меру, і сільраді спокійно зібратися. Не відштовхуватися від емоцій моє-твоє. Бо це питання стосується людей. А земля належить держава. Тому більш правильно – вирішити питання в інтересах людей. Може дійсно зробити, як держава пропонує – об’єднати бюджети. І вирішити як будуть будуватися дороги, як будуть будуватися дитсадочки, – розповів заступник директора ДП “Науково-дослідний і проектний інститут містобудування”, фахівець Інституту містобудування Ігор Соколов. – Я не хотів би, щоб все вирішувалися на рівні керівництва. А пропоную створити умови, щоб люди поспілкувалися і прийняли рішення – де будуть жити. І щоб депутати відчули настрій людей та прийняли рішення, яке буде покладено в основу планування територій, давайте відкладемо амбіції, та досягнемо компромісу і узгодимо вигідний варіант для міста й села.

Родниківка буде боротися

Проте дана ситуація попри заклики ще далека до вирішення.

– Наразі ситуація патова. Я не бачу виходу з неї. Ми відстоюємо інтереси села Родниківка, – заявив сільський голова Родниківки Руслан Яремчук.

Відтак, питання межі гальмує створення Генплану. А це сьогодні – основний документ. Без якого місто не зможе розвиватися. І чим далі триває війна за межу, тим гірше уманчанам…