Жодні стереотипи щодо «чоловічих» та «жіночих» професій не стали на заваді для двох черкащанок

«…Отже, в мені є хтось з ким я борюся, щоб рости...», – писав Антуан де Сент-Екзюпері. Взагалі гендерні стереотипи виступають в ролі внутрішніх установок відносно місця чоловіка і жінки в суспільстві, їх функцій і соціальних задач, а проблема гендерної нерівності – це, перш за все, проблема нашого мислення. В соціумі ці стереотипи часто діють як соціальні норми.

Але стереотипи не вічні, не раз і назавжди, вони змінюються на вимогу часу. Вже сьогодні в нашому суспільстві відбуваються процеси демократизації і гуманізації, що сприяють створенню рівних можливостей для реалізації особистості незалежно від соціального походження, положення, національності, віку і статі.

Гарним прикладом успішного подолання гендерних стереотипів є життєві історії двох звичайних жінок з Черкаського району – Ольги Левадної та Ірини Охріменко. Жодні стереотипи щодо «чоловічих» та «жіночих» професій не стали на заваді для них. Маючи достатньо великий трудовий стаж  роботи за різними робітничими професіями за направленням Черкаського районного центру зайнятості Ольга та Ірина пройшли навчання шляхом стажування, засвоїли нові вміння і навички. В результаті чого жінки опанували нову актуальну на ринку праці «чоловічу» професію «вагаря» і були працевлаштовані на сільськогосподарські підприємства району.

Таким чином проблема гендерної нерівності поступово долається, а отже і змінюється мислення.