«Символ Євромайдану» завітала в Черкаси
- 8-05-2016, 15:42
- Черкаси та область / Війна РФ проти України
- опублікував Тетяна Стеценко
- 0
- 771
До Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького завітала письменниця, поетеса, "символ Майдану" Анастасія Дмитрук. Вона презентувала студентам збірку поезій "Верните нам наше небо".
Зустріч відбулася завдяки співпраці буккросинг-клубу Черкаського національного "Freebook" та арт-клубу "ARTCOM", інформують Черкаські новини.
Зустріч розпочалася з пісні на слова Анастасії "Небо падає". Поетеса розповідала, що виступати перед чисельною аудиторією для неї незвично. Зізналася, що завжди нервує у таких випадках. Розповіла студентам, що свої вірші почала писати ще зі школи, лише для себе. Ніхто ніколи не читав ці твори.
— Писала, як і більшість дівчат, про любов, про першу, про другу, про третю. Ніколи не сподівалася, що вірші будуть для мене щось означати в житті. Ніколи я їх не читала нікому. Читати на сцені це було для мене завжди тяжке випробування", — каже Настя.
Сьогодні її вірші — це патріотичний поклик України. Вона стала відомою завдяки твору "Никогда мы не будем братьями!". За лічені дні ця поезія заповнила весь Інтернет. На прохання шанувальників Анастасія зняла відеоролик до свого твору. На превеликий подив дівчини, за кілька днів назбиралося до десяти тисяч переглядів. Сьогодні ця цифра збільшилася до двох мільйонів.
Анастасія зізнається, що коли писала цю поезію, навіть не думала уособлювати протистояння Україна-Росія.
— Насправді писала про різні свідомості, різні цінності. Про тих, хто прагне до свободи, і про тих, хто прагне до царя над собою. Скоріше про прихильників Радянського Союзу та тих, хто хоче будувати нове". "Никогда мы не будем братьями ни по родине, ни по матери. Духа нет у вас быть свободными – нам не стать с вами даже сводными. Вы себя окрестили "старшими" — нам бы младшими, да не вашими. Вас так много, а, жаль, безликие. Вы огромные, мы — великие...", — процитувала гостя власний вірш.
Анастасія зачитувала й інші свої твори, що стосуються подій на Сході. Усі вони пронизані невимовним болем та жалем, у них звучить заклик до боротьби, заклик надіятися на те, що все буде добре, а також вдячність тим, хто сьогодні захищає нашу країну.