НАБУ розпочало кримінальне провадження щодо схем навколо черкаського заводу

НАБУ розпочало кримінальне провадження на основі розслідування НВ щодо нардепа Георгія Логвинського і схем навколо Черкаського лікеро-горілчаного заводу.

Нагадаємо, видання "Новое Время" з'ясувало, що фірма, контрольована Георгієм Логвинським з Народного фронту, купила Черкаський горілчаний завод у багато разів дешевше за його реальну вартість і спробувала перепродати його істотно дорожче.

Раніше завод належав французькій компанії Marie Brizard Wine & Spirits.

Як повідомлялося, у минулому році Черкаський горілчаний завод продали за ціною в 600 разів меншу за реальну вартість.

Компанія «Бельведер Україна», якій належить завод, – «дочка» французького виробника алкоголю Marie Brizard Wine & Spirits (MBWS), чиї акції торгуються на біржах Парижа і Лондона, а капіталізація досягає €460 млн. У цього гіганта, за словами французів, і спробував відібрати Черкаський лікеро-горілчаний завод депутат Логвинський.

За інформацією видання, Черкаський лікеро-горілчаний завод – це дві групи промислових будівель. У старих радянських складах на вулиці Богдана Хмельницького розмістився супермаркет «Гранд», в них же зберігають свій товар місцеві алкотрейдери. А за кілька кілометрів за міською межею Черкас розташовується виробництво, що займає площу 8,7 га відмінного чорнозему. Будівництво цих цехів почалося в 1994‑му.

Французи їх придбали і модернізували, обладнавши лінії розливу горілки і слабоалкогольних напоїв. Сьогодні завод здатний розливати 15 тис. пляшок горілки на годину, але потужності можна збільшити. Підприємство може додатково випускати й інші алкогольні напої, збільшуючи прибуток.

Світова фінансова криза 2007-2009 років боляче вдарила по MBWS. Компанія загрузла в боргах. Зрештою в 2011‑му кредитори українського представництва ініціювали процедуру банкрутства. Найбільший борг у «Бельведера» був перед материнською компанією (MBWS) – 54,3 млн грн. Невеликі борги числилися перед Державною службою зайнятості та Податковою інспекцією. Але банкрутство ініціювала маловідома українська компанія «Рафінад-Медіа». Вона нібито надала «Бельведеру» рекламні послуги на 9,4 млн грн. і не отримала цих грошей. У MBWS кажуть, що рекламні послуги цієї компанії – фікція, тому й борг перед нею фіктивний.

Судові розгляди зайняли кілька років. У 2014‑му черкаський завод виставили на продаж на біржі. Дізнатися про торги міг далеко не кожен — анонс розміщувався в глибинах сайту Мін'юсту. Активи придбала компанія «Авігаль», серед акціонерів якої ще за кілька місяців до аукціону значився нардеп Логвинський, а співзасновником виступала його дружина — Ганна Юдковська. «Авігаль» купила завод всього за 244,5 тис. грн. При цьому глава MBWS Жан-Ноель Рейно в окремому листі вказав, що одна лише вартість будівництва заводу – €11 млн.

Сам Логвинський заявив: «Я не знав, що відбувалося в компанії. Моя участь була формальністю».

Отримавши контроль над черкаським заводом, «Авігаль» поспіхом перепродала актив. Відбулося кілька змін власників.

Завод працював щосили: ще до банкрутства французи запустили виробництво горілки «Sobieski», чия маркетингова стратегія – поєднання невисокої ціни і атрибутів елітності. Завод продовжував виробляти горілку «Sobieski», хоча права на цей бренд належать MBWS.

Тим часом MBWS нормалізувала свою фінансову ситуацію і запропонувала кредиторам розплатитися за всіма боргами. На початку лютого 2015‑го французи вирішили повернути черкаське підприємство і подали апеляцію. Тут їм знову довелося схрестити шпаги з «Рафінад-Медіа». Але судді стали на бік французів. Результати аукціону було скасовано.

Сьогодні у 37‑річного Логвинського є причини хвилюватися. Він представляє Україну в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), а його дружина Ганна Юдківська є суддею Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від України. Ні в ПАРЄ, ні в ЄСПЛ не зрадіють, дізнавшись про схеми подружжя.

У Логвинського – своя версія подій навколо черкаського заводу. Депутат вважає, що став об'єктом медіа-атаки, мета якої – показати його рейдером і зіпсувати їхню з дружиною репутацію. Всі звинувачення на свою адресу, зокрема і слова представників MBWS, він заперечує. А замовником необ'єктивних публікацій проти нього в пресі, на думку депутата, виступає Кримська горілчана компанія (КГК). Партнером цієї структури є Володимир Константинов, один з лідерів сепаратистського руху півострова. Логвинський розповідає, що припинив спроби КГК отримати від України відшкодування фіктивно сплаченого їй ПДВ. За це, мовляв, кримські виробники горілки-сепаратисти йому і мстяться. І він навіть змушений був прийти до посла Франції, вимагаючи справедливості.