Про регіональну цільову комплексну програму “Коноплі Черкащини”

На Черкащині розроблено регіональну цільову комплексну програму “Коноплі Черкащини”. Її автори - Віктор Бабак та Микола Орлов звернулися до голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка з листом, в якому просять посприяти реалізації перспективного проекту. Це вже не перша спроба “романтиків коноплярства”, як вчені себе жартома називають, ухвалити на обласному рівні надзвичайно важливу для розвитку економіки програму відродження найприбутковішої аграрної галузі.

«Мало не щодня у ЗМІ з’являються повідомлення про те, як наші пильні правоохоронці “спіймали на гарячому наркодилерів”. Ні, не всемогутніх ділків, що нажили і наживають мільйонних статків на наркотиках. Ловлять поодиноких роззяв, любителів “травички” з оберемком конопель. Причому, відразу, без лабораторного дослідження рослини, оголошують у пресі про свої небачені успіхи у боротьбі з наркотиками. Для чого? Для справної цифри, для звіту. Хоч експерти- криміналісти добре знають, що і за кордоном і в Україні давно виведені ненаркотичні сорти конопель й знайти нині плантацію цієї технічної сільгоспкультури з вмістом психотропних речовин просто неможливо.

Від розквіту до занепаду

Як з’явився стереотип про “кримінальну” рослину? Чому до сьогодні пересічна людина не бачить різниці між словами “коноплі” і “наркотик”? Згадаймо історію вирощування і використання цієї культури. З давніх-давен з конопель ткали верхній одяг, сорочки, рушники, постільну білизну. Знахарі вірили, що конопляне полотно має своєрідне магнітне поле, здатне “витягувати” з людини різні болячки. Бактерицидні властивості рослини згодом підтвердили вчені. Насіння рослини широко використовували у харчуванні та лікуванні. З стебел виготовляли папір, надміцні канати, троси, мотузки, шпагати. Коноплям людство завдячує видатними відкриттями і навіть створенням ...флоту. У середньовіччі наймогутніший у світі британський флот відкривав нові континенти і землі під конопляними парусами. У Китаї цю культуру вважали священною, виготовляли з неї “еліксир безсмертя”, обсаджували коноплями монастирі та храми. У США на конопляному папері друкувалися державні акти і долари.

Бурхливий розвиток промислового коноплярства тривав доти, доки не винайшли синтетичні волокна. А ще — коли наркотичними властивостями рослини почали користуватися не лише ескулапи та цілителі, а й бажаючі зловити “кайф”. Споживання маріхуани - суцвіть та листя конопель - набуло на Заході загрозливого розмаху і ООН у 1961 році ухвалила Конвенцію, якою по-суті заборонила вирощування цієї культури. Відтоді на кілька десятиріч за коноплями закріпився імідж наркотичної “кримінальної” рослини.

Утім, - зазначає селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук Микола Орлов, - в СРСР на 60-80-ті роки минулого століття припадає розквіт коноплярства. Ми жили за “залізною завісою” і про лихо наркоманії чули зрідка. Тому в Україні одну з найрентабельніших культур вирощували майже в усіх регіонах. Мережа коноплезаводів давала роботу сотням тисяч робітників та інженерно-технічних працівників.

– У сімдесятих, - продовжує Микола Михайлович, - СРСР приєднався до Конвенції ООН і перед селекціонерами поставили завдання вивести нові сорти конопель. Такі рослини, де б вміст наркотичної речовини - тетрагідроканабінолу (ТГК), не перевищував би 0,15 відсотка. Вчені справилися. Науково-дослідний інститут луб”яних культур у Глухові на Сумщині першим у світовій практиці створив сорти однодомних конопель, які практично не містять наркотичних сполук. Наш підрозділ інституту у Золотоноші також вивів цілий ряд високопродуктивних сортів, вміст ТГК в яких значно нижчий від рівня, законодавчо закріпленого в Україні. Такі сорти як Зоряна, Золотоніські 11, Золотоніські 13, Золотоніські 15 занесені до Держреєстру сортів рослин України, РФ,країн ЄС, Канади.

Здавалося б, зі створенням ненаркотичних, технічних конопель, шлях до подальшого розвитку галузі відкрито. Тим більше, що у країнах Північної Америки, у Європі та Китаї спохватилися і наприкінці 90-тих почали видавати державні ліцензії на вирощування найрентабельнішої аграрної культури. Площі під посіви невпинно збільшувалися, з”явилися нові технології поглибленої, безвідходної переробки, прибутки від збуту продукції зростали.

В Україні ж після розвалу колгоспів новостворені сільгосптовариства майже припинили сіяти коноплі, а приміщення та обладнання коноплезаводів швидко “прихватизували” спритні люди. Галузь опинилася на межі повного занепаду. Держава не лише не стимулювала технічне коноплярство, а суворими циркулярами загнала його у кут. Фермери, котрі брали ліцензію на вирощування конопель, повинні були наймати міліцейські охоронні підрозділи для охорони (ненаркотичних!) посівів. Шість років тому, коли охоронна служба при МВС підняла розцінки на свої послуги усемеро, більшість коноплесіючих господарств остаточно відмовилися від цієї сільгоспкультури. Залишилися “останні із могікан”. Благо, що уряд з 2013 року все таки дозволив не охороняти міліцією площі під технічними коноплями. Однак, залишив у силі ліцензії на вирощування. І заодно ухвалив зовсім абсурдну постанову. У час, коли в ЄС створюють нові наукові заклади з вивчення цінної культури, Кабмін ліквідував Інститут луб”яних культур у Глухові. Той науковий заклад, котрий перший у світі вивів безнаркотичні сорти конопель!

Не рубайте ліс, вирощуйте коноплі!

– Розвиток коноплярства, - переконаний директор проектного відділення №2 ДП УкрНТІ “Промтехнологія” Віктор Бабак, - це ключ до успішних перетворень у будівництві, альтернативній енергетиці, целюлозно-паперовій, легкій промисловості, фармакології та інших галузях. У США довели, що з одного гектара високопродуктивних конопель можна виготовити учетверо більше біомаси для використання у промисловості, ніж з гектару лісу. Тому, наприклад, розсудливі фіни, не рубають свої ліси, а вирощують коноплі.

Учені також переконалися, що при використанні конопель як палива, їх теплотворна спроможність майже упівтора раза вища за тепловіддачу деревини та фрезерного торфу. До того ж, зола, що залишається після спалювання костриці — надзвичайно цінне органічне добриво. Застосування альтернативних, відновлювальних джерел енергії на повну потужність використовуються нині у західних країнах. Невпинно зростає також випуск органічної продукції.

– Сучасні технології, - продовжує Віктор Вікторович, - дозволяють переробляти волокна конопель у котони. На існуючому в країні бавовно-прядильному обладнанні можна виготовляти пряжу в оригінальному вигляді чи у суміші з іншими волокнами. Над цим зараз працює наш науковий підрозділ. Своя, натуральна сировина, зменшить залежність вітчизняних фабрик від дорогої імпортної бавовни і допоможе відновити легку промисловість. Крім того, відродження коноплезаводів забезпечить роботою сільське населення у міжсезоння.

Сьогодні у світі, зазначили мої співрозмовники, попит на конопляне волокно невпинно зростає. Його застовують, зокрема, не лише у традиційних галузях промисловості, а й у будівництві, автомобіле- та літакобудуванні. Це дивовижно, але виявляється, що конопляні біокомпозити міцніші за сталь! Бетон з домішками конопель також переважає за міцністю той, що випускають з металевою арматурою. Корпус знаменитого літака “Боїнг-787” складають з вуглецевих композитів, 87 відсотків яких виготовляють на основі конопель. Канадські винахідники створили навіть електромобіль на базі ударостійкого конопляного біоматеріалу.

Особливо тішить екологів, усіх борців за чисте довкілля, новини з Великобританії та Канади. Там розпочато виробництво конопляного біоволокна, яке за характеристиками краще за скловату. А ще - налагоджено випуск конопляного крохмалу для виготовлення плівки, альтернативи поліетилену. Органічна плівка після використання повністю розкладається без будь-якої шкоди природі. Отже, є надія, що нові конопляні біотехнології очистять нашу планету від пластикового сміття...

В ЄС — бум, а в нас - затишшя

Отже, зараз країни Заходу переживають бурхливий ренесанс конопляної галузі. Високорентабельну рослину вирощують у 13 країнах ЄС. Під нею зайнято десятки тисяч гектарів землі. Протягом останнього двадцятиліття у Німеччині, Франції, Австрії, Канаді, Чехії та інших країнах щороку проводять масштабні виставки коноплярства. В експозиціях — тисячі найменувань товарів будівельної, паливної, целюзно-паперової, текстильної промисловості. Вражає розмаїття продукції харчування: конопляні протеїнові коктейлі, йогурти, макарони, борошно, печиво, сухарики, цукерки, морозиво, пиво, оздоровчі напої... І, звичайно ж, в асортименті олія та насіння конопель — сире і смажене, з цукром чи сіллю.

До речі, насіння конопель має унікальний хімічний склад: фосфор, калій, кальцій, магній, залізо, цинк, вітаміни Е,С, групи В, незамінні кислоти Омега-3, Омега-6 у найоптимальнішому співвідношенні, які відновлюють клітинні мембрани людини.У народній медицині “молочко” з насіння застовують при лікуванні аденоми простати, астми, діабету, артриту, туберкульозу, нервових, шкірних захворюваннях тощо.

Особливе місце на конопляних форумах посідають наукові розробки у галузі фармакології. Навесні цього року у Кельні (Німеччина) відбувся представницький симпозіум, в якому взяли участь 200 експертів з вивчення промислових конопель з 39 країн світу. Учені підтвердили, зокрема, великі перспективи використання у медицині канабідіолу, хімічної сполуки конопель, котра, не викликаючи жодних психотропних ефектів, дає позитивні результати у боротьбі з найгрізнішими захворюваннями людства. Лідерство у розробці нових препаратів на основі канабідіолу належить ізраїльським ученим. Після трьох років досліджень науковці зробили висновок, що канабідіол продемонстрував високий терапевтичний ефект у лікуванні раку, розсіяного склерозу, епілепсії, нейропатичних болів, хвороби Паркінсона, Альцгеймера, гепатиту, дитячої гіперактивності, посттравматичних синдромів та інших недугів, проти яких досі не було кардинальних ліків.

– Перспектива використання у медицині канабіноїдів необмежена, - переконаний Микола Орлов. - Виведені сорти конопель без наркотичних властивостей - до послуг фармацевтів, промисловиків. Ми можемо випускати з цієї рослини не тільки знеболювальні, заспокійливі ліки, а й протизапальні, природно бактерицидні конопляні пов”язки, вату, марлю, бинти. У час, коли наші солдати у боях захищають Вітчизну, їм це вкрай необхідно.

Аби знову повернути коноплярство в Україну, група вчених-селекціонерів В”ячеслав Віровець, Ірина Лайко, Микола Орлов та інші підготували програму селекції, вирощування, первинної та поглибленої переробки безнаркотичних конопель. На Черкащині розроблено регіональну цільову комплексну програму “Коноплі Черкащини”. Її автори - Віктор Бабак та Микола Орлов звернулися до голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка з листом, в якому просять посприяти реалізації перспективного проекту. Це вже не перша спроба “романтиків коноплярства”, як вчені себе жартома називають, ухвалити на обласному рівні надзвичайно важливу для розвитку економіки програму відродження найприбутковішої аграрної галузі. А далі, сподіваються, буде прийнято й національну програму “Коноплі України”, реалізація якої передбачає створення 200-250 сучасних аграрно-промислових комплексів з поглибленої переробки конопель.

Чи збудуться сподівання українських науковців, котрі на одному лиш ентузіазмі намагаються “догнати Європу”? Це покаже час. Але дуже б хотілося, аби владці не відмахнулися від масштабного інноваційного проекту, який виведе економіку країни на нові рубежі. У нас для цього є все: земля, селекція, виробничі потужності, робочі руки і розумні голови. Потрібна лиш воля державних мужів.

З газети «Голос України»