У Черкасах склалася критична ситуація з утриманням закладів професійної освіти

В Черкасах склалася критична ситуація з утриманням 6 професійних навчальних закладів, адже для забезпечення їх потреб держава цьогоріч не виділила коштів. Розроблені спільно з фахівцями департаменту заходи з економії в 6 міських училищах дозволять заощадити 7 млн грн.  Місто зробило максимально в межах свого бюджету і вже виділило на потреби закладів 37 млн. грн цього року. А додаткова потреба складає  більше 33 млн грн.

Про це інформує директор департаменту освіти та гуманітарної політики Ігор Волошин.

На черговому засіданні робочої групи щодо цього питання Наталія Джуган запропонувала піти шляхом Житомира, де профтехосвіту оптимізують за так званим “пілотним проектом”. Проте, там є що консервувати і об’єднувати: на 7 закладів – більше 30-ти приміщень. У нас такої оптимізації-консервації не вийде, бо нічого консервувати. Хіба що одне приміщення Вищого училища ім. Короленка.

Наш єдиний вихід дофінансувати профтехосвіту – отримати допомогу з обласного бюджету! Що було б справедливо, адже на 100 учнів ПТУ 60 – діти з районів. Проте, в області нас наразі не чують. Тим часом оптимізація, яку можуть запропонувати ПТУ, – це економія на харчуванні, заробітній платі, енергоносіях, зняття стипендій (за рахунок підвищення рівня навчальних досягнень), а також коригування навчального процесу, який зменшить контингент учнів. А внаслідок цього зменшаться і надходження коштів до спецфондів закладів, які перераховують роботодавці за практику учнів. Так, разом із економією, ПТУ отримають і зменшення можливостей заробляти самим.

Після тривалих дискусій ухвалене рішення проаналізувати досвід Житомира, переглянути штати закладів під час перевірки, підписати протокол намірів. Проте, процес оптимізації доречний лише з початком нового навчального року. Він ускладнюється тим, що потрібно дотримуватися держстандартів, які регулюють терміни навчання, та законодавства про освіту, яке регулює кількість учнів у групі. Тобто керуватися лише економічною доцільністю не вийде. Так само як і визначати, за якими професіями готувати, а за якими – ні. Бо ніхто не досліджував потребу ринку у конкретних робітничих кадрах. Вона відома хіба що самим закладам, які укладають із роботодавцями угоди щодо підготовки тих чи інших кадрів. Які, до слова, підписує і керівники обласного управління освіти та праці й соціального захисту.

Таким чином, після пропозицій робочої групи, долю ПТУ вирішуватимуть на рівні керівників області й міста. Як освітянин, виступаю виключно за заходи, які не зруйнують систему забезпечення робітничими кадрами. Статистика, де 70% вакансій Центру зайнятості саме для продавців, пекарів чи слюсарів – дуже показова. І це потрібно враховувати. Як і той факт, що на технічне оснащення і витратні матеріали саме на навчальні цілі заклади заробляють самостійно. Задача влади наразі – профінансувати зарплати, стипендії та енергоносії. За останні два місяці з фахівцями департаменту освіти та представниками училищ було проведено 10 нарад! Проблему ми тримаємо на контролі. Переконаний, спільними зусиллями можна досягти консенсусу. Але треба прагнути його досягнення, а не абстрагуватися від проблеми.