Чигиринські лісівники: «Ліс – не для червоного півня»
- 21-04-2017, 09:04
- Черкаси та область / Суспільство
- опублікував Віктор Мельник
- 0
- 1049
Ось і настала весна, впевнено вступивши в свої права – нести тепло, пробуджувати природу від зимового сну. Погожі сонячні дні, лагідний весняний вітер не лише милують людей своєю чарівністю, а й створюють умови для швидкого підсихання старої трави на луках, пасовищах, пагорбах, лісової підстилки в лісонасадженнях. Одним словом, настав пожежонебезпечний сезон у природних екосистемах. З його приходом додається чимало клопотів у працівників лісової охорони Чигиринського лісгоспу.
Прихід весняного тепла, котрий спонукає частину людей брати до рук сірники і йти випалювати так звані «старники», тобто суху стару траву, яка розгоряючись, перетворюється у шквал вогню, який нищить усе на своєму шляху. За лічені хвилини знищуються, або серйозно пошкоджуються лісові насадження, на вирощування яких потрачені десятиліття.
А це титанічна праця не одного покоління людей, значні державні кошти. Дуже часто у вогні гинуть птахи, які влаштовують собі гнізда для виведення потомства, гине безпомічний молодняк диких тварин. Гине все беззахисне від безжальної сили вогню. А хто йому дав цю силу? Звичайно, ми, люди. Тут хочеться сказати: люди, пам’ятайте одне – необачно запалений весною один сірник приносить багато лиха. Адже ні за яких умов трава, дерева, кущі не загоряються самі. Основна причина пожеж – безвідповідальність, низька загальна і екологічна культура окремої частини населення, почуття безкарності за скоєне, байдужість до всього, що відбувається в природі.
Кожному із нас, хто хоч раз був в лісі, милувався його красою і чарівністю, хочеться, щоб там, де ти вчора прогулювався, відпочивав, збирав гриби, і через десять років був ліс, щоб ти міг посидіти на галявині, оточеній красунями-соснами чи могутніми дубами і, через кілька десятків років, але вже сам змужнілий і мудріший. І щоб всі могли розповісти своїм дітям чи онукам, відвідавши свій ліс, як в роки своєї молодості тут бували зі своїми батьками. Тобто ми живемо, старіємо, а ліс росте і приймає до себе в гості не одне покоління людей. І всі ми, і лісівники, які покликані його вирощувати і оберігати, і всі свідомі громадяни, повинні своєю поведінкою в лісі не зашкодити йому рости та розвиватися.
Необхідно пам’ятати, що під час випалювання минулорічної сухої трави, або так званої вогневої очистки територій луків, пасовищ, виникає реальна загроза для прилеглих об’єктів – житлового сектору, лісів, лісосмуг. Нещодавно довелося спостерігати таку картину. Чоловік уже поважного віку, керуючись бажанням прибрати суху траву біля свого подвір’я, влаштував міні-пожежу, але під дією вітру вогонь почав швидко рухатись в бік його будинку. Треба було бачити, як ця людина гасила вогонь, бо він реально загрожував його приватній власності – подвір’ю, будинку. Останнім часом частенько навідуються до лісу так звані «чорні археологи», які також випалюють сухі стару траву для зручного проведення своїх розкопок. А ті, хто влаштовує підпали не на своїй, а на громадській землі, лише дочекавшись, щоб вогонь набрав сили, просто йдуть геть, не задумуючись над тим, чим все це закінчиться.
А закінчується воно, як завжди, – збитками, які часом неможливо виміряти чи відобразити у грошовому еквіваленті. Адже спалена ділянка лісу, якщо трохи вдуматись у складні біологічні, лісогосподарські процеси, та навіть у філософію життя, означає, що ці «сотки», гектари лісу перестали жити. Важку працю десятків людей, які його ростили роками, часто зрошуючи своїм потом, щоб він ріс на віки, одна людина, одним сірником за хвилини просто все знищила. Чому так сталося, що керувало свідомістю цих громадян? Мабуть, банальна власна вигода – підготувати місце для випасання худоби чи заготівлі сіна. Іноді дехто так розважається (були такі випадки), хтось робить це із злим умислом, бажаючи комусь нашкодити. А, насамперед, шкодить природі, а вже потім собі і всім нам. Звичайно, що це ганебно, але «маємо те, що маємо».
Хочеться звернути увагу жителів Чигиринщини, що нещодавно пройшли зміни в законодавстві, зокрема в статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення, які стосуються охорони довкілля. Так в п’ять разів збільшено розмір адміністративного штрафу за порушення «Правил пожежної безпеки в лісах України». Тепер мінімальний його розмір для громадян складає 85 гривень, а максимальний – 225 гривень. У випадку, коли порушення призвело до виникнення лісової пожежі, то порушнику доведеться сплатити суму від 255 до 850 гривень. Збільшився розмір штрафу і за засмічення лісу відходами – тепер його розмір становить від 255 до 850 гривень.
Попереду весняно-літній сезон, чимало святкових та вихідних днів. Багато громадян вирушать до лісу на відпочинок – це їхнє конституційне право. Але поряд з цим в Основному Законі сказано, що право власності народу на природні ресурси не повинно використовуватися на шкоду людині і суспільству. Перебуваючи в лісі протягом пожежонебезпечного сезону, потрібно дотримуватися простих правил пожежної безпеки: не палити цигарки, не розпалювати багаття, не заїжджати в ліс автомототранспортом, не залишати після себе сміття, а в період сильної та надзвичайної пожежної небезпеки відвідування хвойних лісів взагалі заборонене. Тому лісівники в цю пору закривають всі в’їзди до лісу шлагбаумами, виставляють заборонні знаки «В’їзд заборонено», який згідно законодавства має таку ж силу, як і відповідний дорожній знак.
У зв’язку з цим хочеться застерегти шановних чигиринців, відвідувачів лісу: подумайте над можливими наслідками, перш ніж вчиняти якісь протиправні дії щодо природи.
Незважаючи на непоодинокі випадки негативу, відмічається сталий позитив – прослідковується тенденція небайдужості великої кількості людей у їх реагуванні на появу диму чи вогню біля лісу або в самому лісі. Свідомі та добропорядні громадяни телефонують до рятувальників чи безпосередньо до працівників лісової охорони. Ми щиро вдячні їм за це.
Поточний рік, згідно східного календаря, є роком червоного півня. Тому заголовок цієї статті нагадує, що ліс – не для нього, адже завжди в народі слова «червоний півень» асоціювалися з пожежею. А це значить, що ми всі разом не повинні допустити випадків лісових пожеж. А той червоний півень (мирний, не вогняний) нехай «командує» своїми курочками і приносить користь і задоволення своїм господарям…
Насамкінець хочеться закликати всю спільноту нашого Чигиринського краю не бути байдужими до справи охорони природи, бо це важливо завжди, це основа нашого життя. Побачивши лісову пожежу, терміново повідомте в найближче лісництво, працівникам лісової охорони, в сільську чи міську раду, рятувальникам по телефону – «101». Ми відразу ж відреагуємо та станемо на боротьбу з вогнем. Задля розваг просимо не турбувати.
Володимир Тищенко, провідний інженер з охорони та захисту лісу ДП «Чигиринське лісове господарство», відмінник лісового господарства України