Іван Бакумець пересів з танка на трактор щоб працювати у лісі
- 19-06-2017, 09:23
- Черкаси та область / Суспільство
- опублікував Віктор Мельник
- 0
- 1562
Хороший тракторист для лісового господарства – справжня знахідка. Адже від нього залежить як вчасна посадка та догляд за лісовими культурами, так і швидкість та ефективність роботи заготівельників. У лісі трактористу доводиться бути віртуозом – місця зовсім небагато, там дерева, там крутосхили, а робота не чекає. Та ще й за технікою треба дивитися – щоб завжди справна, щоб не підвела, бо посеред лісу допомоги важко дочекатися.
Але тракторист Прохорівського лісництва Золотоніського лісгоспу Іван Бакумець не нарікає. Робота є робота, говорить він. У лісовому господарстві чоловік працює більше 10 років. Сюди прийшов, як і багато його колег, із колгоспу. Спочатку був водієм. А потім довелося пригадати свою професію тракториста-машиніста, яку отримав у профтехучилищі. Звикав недовго. «Приїжджав тракторист із Ліплявського лісництва, вантажив, то я дивися що й до чого. Учився сам. Звикав потроху. Раніше уже мав уявлення, працював на тракторі», – розповідає Іван Іванович.
Не лише на тракторі, а навіть на танку довелося поїздити чоловікові. Під час служби в армії був командиром бойової машини. Враження незабутні, каже. «Механік їде, як у жигулях, м’яко. А командир і наводчик, як у ступі, посередині в башті сидять, жорстко їхати», – пригадує Іван Бакумець. Тому й зараз на незручності не нарікає. Свого залізного коня, трактор ЮМЗ, ремонтує сам. Як щось серйозне, допомагають колеги по цеху.
«Іван Іванович дбає про свою техніку. Трактор в нього завжди справний. Ще й іншим допоможе, якщо треба. Молодих навчає. І ретельно дотримується правил техніки безпеки», – говорить про нього лісничий Прохорівського лісництва Олег Дем’яненко. За сумлінну працю тракторист неодноразово отримував почесні грамоти та подяки.
На роботі Іван Бакумець завжди зібраний, сконцентрований. Та як буває вільна хвилина, щоб озирнутися навколо, то розуміє, що з роботою йому пощастило: «Приємно робити в лісі. Так би, може, й роками не вибрався. А воно все-таки свіже повітря, оця краса тішить і око, і душу. Вже відчуваю себе справді лісівником».