Голова Лисянської райради розповів про роботу і проблеми

Минула більша частина року. Можна з впевненістю стверджувати, що для більшості з нас він видався непростий: тут і стрімкий ріст цін на речі першої необхідності, й постійний неспокій через безкінечність бойових дій на сході країни, й згубні заморозки, а потім тривала посуха, які лишили нас без фруктів й відчутно знизили врожай на всі сільгоспкультури. Це те, що нам болить. Але жителі Лисянщини переймаються не лише цими проблемами, їх, безумовно, цікавить й те, чим живе наш район. З цього приводу скористалися нагодою задати кілька запитань голові районної ради Я. А. Попку.

— Ярославе Андрійовичу, яким перше півріччя нинішнього року було для районної ради?

Перш за все, відмічу, що доволі насиченим. За цей період було підготовлено й проведено п'ять сесій, з яких дві чергових й три позачергових. Чому я роблю акцент не стільки на проведенні сесій, скільки на їх підготовці? Тому, що це є кропітка праця всього апарату районної ради, постійних комісій, президії. Часом звинувачують раду в надмірній прискіпливості в підготовці тих чи інших питань. Ні, це не так, є закон, є регламент, яких потрібно дотримуватися, незважаючи ні на які посади чи партійні вподобання. Тоді будь-які нарікання будуть зайві. Аби такого не допускати, слід чітко дотримуватися правил розгляду й не відступати від букви закону.

—Особисто моє враження — за останнє десятиліття чи навіть роки суттєво підвищились вимоги до підготовки та проведення сесій…

Саме так. Взяти хоча б обов'язковість поіменного голосування. Подобається це комусь чи ні, але це закон. Й розгляд кожного питання в часі збільшився в рази. Відрадно, що депутати районної ради проявили одностайність в рішенні застосування системи "Рада", яка дає можливість оперативно проводити сесії.

—Яка галузь є ключовою на розгляді сесій?

Так не можна класифікувати, для депутатів всі сфери життєдіяльності району є першочерговими. Підтвердженням тому є широкий спектр фінансових асигнувань задля повноцінного забезпечення діяльності. Хоча на першому плані, звісно, є галузь освіти. З початку року з вільного залишку на неї виділено близько трьох з половиною мільйонів гривень. Минулого року було придбано два шкільних автобуси, нинішнього — шляхом співфінансування візьмемо ще один; плануються реконструкція котелень в Чаплинському та Боярському НВК (457 тис. грн.); ремонт котлів у Журжинецькому та Погибляцькому НВК (170 тис. грн.); значні асигнування направлені на Лисянський НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів №1-гімназія" на проведення цілого ряду ремонтних робіт в приміщенні та співфінансуванні в рамках впровадження інноваційної школи (близько півтора мільйона гривень); заміна віконних блоків у Виноградському НВК (400 тис. грн.— районна рада, 125 тис. грн. — субвенція з Виноградської сільської ради; капітальний ремонт спортивного залу Бужанської школи (63 тис. грн.) тощо. Також вільний залишок розподілявся й на галузь медицини (близько 2,5 млн. грн.). Тут і виконання районних програм розвитку паліативної допомоги, протидії захворюванню на туберкульоз, лікування та зубопротезування воїнів АТО, лікування стоматологічних захворювань, щеплення дітей, невідкладна допомога. Також профінансовано реконструкцію частини приміщення Лисянської ЦРЛ під житло лікарям, й придбання медичного обладнання для лікарень та ФАПів, ремонт автомобілів та ліфтів ЦРЛ, покриття дефіциту по заробітній платі та енергоносіях.

—Людей хвилює стан доріг в районі. Що робиться заради його покращення?

На розвиток дорожньої інфраструктури і фінансування робіт, пов'язаних із будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг загального користування районною радою виділено майже сімсот тисяч гривень, враховуючи субвенції сільських рад, сума становить близько півтора мільйона гривень. Звісно, цього не достатньо, потреби значно більші, але є й інші галузі, що вкрай потребують фінансування. Приміром, вкрай зносилися пожежні рукави у рятувальників, тож під програму забезпечення пожежної безпеки виділили 55,5 тисячі гривень, ще 150 тисяч — на придбання камер відеоспостереження для забезпечення правопорядку в районі, 150 тисяч — на виплату одноразової допомоги воїнам, які уклали контракт в 2017 році, 600 тисяч — депутатський фонд для виконання доручень виборців району, 133,5 тисячі — на виготовлення технічних паспортів, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно об'єкта спільної власності територій громад. Щодо останнього, то це нагальна потреба, адже будь-які ремонти, реконструкції комунального майна не можливі, поки не будуть виготовлені всі необхідні документи. На завершення відмічу, що потреб, звісно, значно більше наших фінансових можливостей. Та намагаємось визначати пріоритети, підтримувати інфраструктуру району належним чином.