На Черкащині виявили поховання, якому більше 2,5 тисяч років

Городищина є справді унікальним місцем для археологів. Тут майже кожний пагорб чи балка можуть подарувати науці багато відкриттів. Буває, підуть люди смажити шашлики на природу, копнуть трохи землю – і знайдуть якийсь черепок – уламок минулого. Археологічні розкопки доводять, що край ще з сивої давнини був заселений людьми. У межах Городищенського району постійно знаходять артефакти різних епох, починаючи від періоду ІІІ тисячоліття до нової ери. Нічого дивного. Зручне географічне положення, сприятливі кліматичні умови, багаті на живність ліси, наповнені рибою річки та ставки спонукали древні племена до осілого способу життя. З часом тут розвинулося не тільки мисливство і рибальство, а й рільництво, бджолярство, ткацтво, гончарство, ковальство. Нещодавно археологи зробили чергове наукове відкриття.

– Після сильної зливи, яка 28 липня пронеслася над кількома населеними пунктами району, на околиці В’язівка було виявлено поховання, якому найімовірніше більше 2,5 тисяч років, – розповідає завідувач сектору археології та охорони культурної спадщини державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Олександр Назаров. – До нас зателефонували сільський голова Наталія Шабадаш та перший заступник голови райдержадміністрації Василь Скринник, пише Нова Доба, повідомляють Новини Черкас.

Повідомили, що посеред ґрунтової дороги зливою вимило якісь кістки, однозначно схожі на людські. Подбали, щоб територія була огороджена і охоронялася. Вчинили абсолютно правильно, згідно чинного законодавства. Так повинні діяти й усі громадяни – виявивши в землі предмети старовини, негайно повідомити про це органи влади, які викличуть науковців.

Щодо нинішньої знахідки, то хоча поховання було безінвентарним, але за станом збереження останків та обрядом попередньо його можна датувати передскіфським чи скіфським часом.

Тоді, у ряді випадків, небіжчиків не відразу закопували у землю, а виставляли на спеціальних платформах для птахів та лісових звірів.

За древніми віруваннями вважалося, що разом зі з’їденою та скльованою плоттю душі померлих перейдуть у потойбічний світ. І лише згодом кістки закопували у землю. Тому, останки померлих у таких похованнях лежать не в анатомічному порядку. У нинішньому випадку це були останки трьох дорослих людей і однієї дитини.

Знахідка унікальна тим, що подібні обряди поховання кісток раніше виявлялися тільки у с. Медвин Богуславського району, с. Бужанка Лисянського району та у Старосіллі Городищенького району. Причому, саме завдяки Старосільським похованням стало зрозуміло, що положення останків не в анатомічному порядку є складовою обряду, а не результат пограбування. Тепер знайдені у В’язівку останки прадавніх жителів вивчатимуть антропологи.