Як на Черкащині місцева влада розпорядилася знятими пам’ятниками Леніну

Уманського Леніна хотіли забрати у латвійський музей, у Лисянці вторговане за пам’ятник «вождю пролетаріату» витратять на пам’ятник АТОвцям, а корсунський пам’ятник Леніну планували переплавити на Ярослава Мудрого.

Про це із посиланням на Інфоміст повідомляють Новини Черкас.

З Умані до Латвії у музей

Один із найбільших пам’ятників Леніну стояв на площі Соборності в Умані. Після демонтажу ним зацікавилися у Латвії, хотіли забрати у музей. Про це розповів один із ініціаторів демонтажу, нині – депутат міської ради Сергій Яремчук.

– Після демонтажу було кілька пропозицій від підприємців та навіть закордонних музеїв. Телефонували із Латвії, де є музей демонтаваних пам’ятників Леніну. Але потім ця пропозиція зникла, адже впали сотні Ленінів в Україні, вони взяли для музею менший за розмірами, – розповідає ініціатор демонтажу.

Усі роботи виконали без залучення бюджетних коштів. Нині пам’ятник перебуває на зберіганні на території швейної фабрики. Кажуть, що виставляли пам’ятник на продаж в інтернеті, однак тоді покупців не знайшли. Намір продати пам’ятник не полишили, виручені кошти обіцяють направити в бюджет розвитку міста.

Знесли постамент 22 лютого 2014 року. “Попрощатися” з вождем прийшли кілька тисяч містян. Не обійшлося без конфліктів із озброєними “захисниками” Леніна.

Кошти на монумент АТОвцям

Понад 140 тисяч гривень, які Лисянська селищна рада вторгувала за бронзовий пам’ятник Леніну, планують витратити на створення монументу АТОвцям. Про це розповів заступник селищного голови Олександр Котляр.

– Продати його потрібно було давно, у нас навіть був клієнт. Але потім дізналися про ДП “СЕТАМ” і вирішили спробувати, адже ми нічого не втрачали. Пам’ятник оцінили у 116 тисяч, зрештою ми “виграли” на аукціоні ще понад 30. 2 серпня Леніна забрали, кошти віддали.

На виручені гроші в селищній раді планують виготовити пам’ятник АТОвцям, уже навіть мають попередні пропозиції.

– Ми, напевно, проведемо конкурс, щоб вибрати одобрений громадою варіант монументу. Попередньо визначились і з матеріалом – граніт. У нас є Алея Слави, на якій є пам’ятники афганцям, прикордонникам, саме там плануємо його і встановити, – додає Котляр.

Реалізувати проект, кажуть у селищній раді, планують найближчим часом: 2017-2018 роки.

Нагадаємо, у липні через ДП “СЕТАМ” Лисянська селищна рада продала демонтований бронзовий пам’ятник Леніну вагою 1850 кг. Претендували на участь у торгах аж 14 учасників, однак затвердили заявки лише 4-ох. Виграв аукціон учасник під №11. Він запропонував найбільшу суму – 147 010 гривень. При цьому стартова ціна складала лише 116 550 гривень.

Переплавити на Ярослава Мудрого

Демонтованого Леніна в Корсунь-Шевченківському планували переплавити та виготовити із матеріалу інший пам’ятник.

– Після демонтажу міська рада передала його (пам’ятник Леніну – ред.) на зберігання нашому підприємству. Пам’ятник покритий латунню, зберігається на території установи, постійно під охороною, – розповів начальник комунального підприємства ВЖ РЕУ Олександр Шкребтій.

Він зазначив, що спочатку планували переплавити Леніна та виготовити із матеріалу пам’ятник Ярославу Мудрому. Були й пропозиції зробити дзвін для церкви. Однак усе – на рівні розмов.

– Цього року в місті реконструюють площу, встановлюють пам’ятник бійцям, які загинули в АТО, і пам’ятник Богдану Хмельницькому переноситься. Тобто насичені роботи тривають у плані облаштування міста, тож нині це питання не на часі, – говорить керівник.

Знесли безкоштовно для бюджету

Канівський пам’ятник Леніну був встановлений у 1964 році. Скульптура Леніна була виготовлена із оргскла, а постамент – із граніту. Майже 4-ох метровий Ленін 22 лютого 2014 року не встояв під натиском місцевих активістів, добивали поваленого Ілліча ногами під вигуки “Слава Україні!”

“Скульптура зображає В. І. Леніна на повний зріст, в піджаку, без головного убора. Автори зобразили В. І. Леніна під час виступу перед трудящими: права рука піднята на рівні грудей, в лівій – зошит. На постаменті напис: "ЛЕНІН", – йдеться в описі до пам’ятника. Загальна висота постаменту сягала 6,40 м.

На демонтаж скульптури коштів не витрачали, адже зробили все силами активістів, без залучення спецтехніки. Натомість демонтаж залишків постаменту, на якому стояв пам’ятник Володимиру Леніну, коштував міському бюджету майже 10 тис. грн, писали місцеві ЗМІ.

На Черкащині їх було 23

Як повідомили у Черкаській ОДА, на час набрання чинності Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” на території області залишалося 23 пам’ятники В.І. Леніну.

Нині всі постаменти демонтовані. З них один – в Золотоніському районі, по два – у Драбівському та Тальнівському, по три – в Уманському районі, чотири – в Лисянському, п’ять – в Христиніському, шість – у Монастирищенському районах.

У Черкасах гранітний пам’ятник Володимиру Леніну демонтували 27 жовтня 2008 року, ще до ухвалення закону про декомунізацію. Усе відбувалося вночі, близько 22.30. Після цього 70-тонний монумент мали встановити у парку Перемоги. Однак під час демонтажу зіслизнули троси, пам’ятник впав та розколовся. На його демонтаж, запевняли у міськраді, тоді не витратили жодної копійки.

Після інциденту пенсіонер Микола Гуріненко та тоді ще існуючий обком КПУ подали позов до суду про незаконність рішення міського голови Сергія Одарича та виконкому. У 2011 році Соснівський районний суд Черкас визнав незаконним демонтаж пам’ятника Леніну і зобов’язав міськвиконком та мера повернути монумент на Соборну площу. Зрештою крапку в боротьбі за Ілліча поставив Вищий адміністративний суд України, який скасував рішення судів попередніх інстанцій щодо відновлення пам’ятника в Черкасах.

З часу демонтажу і донині уламки зберігаються на території КП “Черкаська служба чистоти”. Туди їх перевезли із парку, куди були доставлені одразу після демонтажу. За словами директора комунального підприємства Олександра Савенка, поки пропозицій використати уламки як матеріал для створення об’єктів мистецтва не надходило.