11 тисяч гектарів – на Черкащині катастрофічно всихають соснові ліси

Проблема всихання соснових насаджень цьогоріч набула надзвичайних масштабів і вже названа науковцями «біологічною пожежею». Фахівцями держлісгоспів Черкаської області проведено інвентаризацію осередків всихання, з метою визначення площі пошкоджених ділянок лісу. За вересневими підрахунками, всохлі або ж всихаючі насадження по області становлять майже 11 тисяч гектарів.

Про це повідомив начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко в ході прес-туру для представників засобів масової інформації, що відбувся на базі Черкаського лісгоспу, повідомляє кореспондент онлайн-газети Новини Черкас.

За даними Державного агентства лісових ресурсів України площа всихання лише соснових насаджень становить майже 150 тис. га, загалом же площа всихання усіх лісів становить 330 тис. га. Осередки масового всихання охоплюють половину України. Мають цю проблему і сусідні держави та країни Євросоюзу – Білорусь, Польща, Чехія, Австрія, Німеччина.

«Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна. Якщо ще кілька років тому ми говорили про сотні гектарів всихання соснового лісу, то зараз вже йдеться про тисячі гектарів. Відбувається зсув кліматичних зон, тож, відповідно, йде зміна ареалу зростання деревних порід. Всихають не поодинокі дерева, а цілі лісові масиви. Сьогодні глобальні кліматичні зміни стали реальністю, і з ними маємо рахуватися. Підвищення середньорічних температур при малій кількості опадів, зміна гідрорежиму ґрунтів та пониження ґрунтових вод ослаблюють деревостани», – наголосив головний лісівник області.

Основний осередок всихання в області – це Черкаський бір – майже 4 тисячі гектарів, який зростає на території Черкаського лісгоспу. Є проблема і в Корсунь-Шевченківського та Канівського лісгоспів.

Як зазначив Олександр Дзюбенко, у лісівників завжди стоїть вибір: здійснювати рубки — не завжди є розуміння від громадськості, чи не рубати і зовсім втратити насадження – тоді це вже безгосподарність. На жаль, діюче законодавство, зокрема й нова редакція Санітарних правил в лісах України, лише сприяють тому, що санітарний стан лісів погіршується, а з процесами всихання стало боротися ще важче через  бюрократичні складнощі у здійсненні санітарно-оздоровчих заходів. Особливо це стосується об’єктів природо-заповідного фонду. А невчасне реагування – це заселення ослаблених насаджень шкідниками, які руйнують їх остаточно. Тому й виходить, що лісівники мають дбати про біологічну стійкість лісу, а через теперішнє законодавство за всиханням не встигають і щомісячно фіксують збільшення рудих плям сухостою. Виходить, що чекають поки всохне, а тоді вже проводять рубки.

 «Останнім часом на території Черкаського бору поширення набуло заселення крон соснових деревостанів омелою австрійською – паразитом, який проростає в дерево і живиться його соком, що призводить до ослаблення або ж загибелі цілих насаджень. Ще років сім тому ніхто й не думав, що таке може бути. На сьогоднішній день омела з’являється й паразитує на здорових соснових насадженнях, що призводить до їх всихання. Для дерева – це як ракова пухлина – якийсь час воно ще з нею живе, а далі, через півтора-два роки, воно відмирає. За останні 4 роки площа заселення насаджень омелою австрійською виросла у три рази і станом на сьогодні це вже як мінімум 2 тисячі гектарів», – пояснив про ще одну біду соснових лісів директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт.

«При таких масштабах всихання треба залучати фахівців, які зможуть визначити причини і відшукати шляхи  розв’язання проблеми. На думку науковців, на сьогоднішній день ми перебуваємо у маловодному періоді, що пов’язаний із зниженням ґрунтових вод, зниженням рівня води у поверхневих водних об’єктах, зменшенням кількості атмосферних опадів. Це одна із можливих причин, яка може тягнути за собою виникнення такої ситуації із хвойними лісами. Але необхідна наукова думка, і оскільки в такому стані не тільки ліси нашої країни, а й сусідніх, то потрібна розробка на загальнодержавному рівні необхідних заходів, які б були спрямовані на врахування кліматичних змін, можливо й зміну видового складу лісів», – зазначила Людмила Довга, заступник начальника управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА.

Проте лісівники наголошують – тут варто говорити й про економічну складову. Коли деревина втрачає технічну придатність, зменшується її ринкова вартість, адже дров’яна деревина у кілька разів дешевша за ділову. А це зменшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, соціальних виплат, неможливість держлісгоспам оновлювати матеріально-технічну базу.

Тож для лісівників важливим є розуміння цієї проблеми з боку екологів, громадськості. Якщо не будуть вчасно проводити комплекс санітарно-оздоровчих заходів, то наші ліси дуже швидко можуть перетворитися в суцільно захаращені, хворі, екологічно розладнані, які не виконуватимуть екологічну та соціальну функції.

Лісівники мають дбати про майбутнє лісу, вчасно здійснювати усі необхідні лісогосподарські заходи, висаджувати нові насадження, які будуть більш стійкими до загальнокліматичних змін та хвороб.  До слова, цьогоріч лісгоспами Черкащини створено майже 1,7 тисяч гектарів лісових насаджень. Посіяно 17 гектарів лісових розсадників. До наступної лісокультурної кампанії буде вирощено 10 мільйонів сіянців основних лісоутворюючих порід.