Педагоги Черкащини – жертви тоталітарного режиму

Інформація зібрана за ініціативою товариства «Заповіт» Черкаським обласним управлінням освіти в 1992 році і доповнена членом Всеукраїнського об´єднання ветеранів В. Романовим.

Отак і ви прочитайте!

Щоб не сонним снились

Високі могили

Перед вашими очима,

Щоб ви розпитали

Мучеників кого, коли,

За що розпинали!

Тарас Шевченко

„І мертвим, і живим..." (Повне зібрання творів у 6 томах. - К., 1969. - Т.І. - С. 335)

Гранітні обеліски, як медузи,

Повзли, повзли і вибилися з сил —

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже немає місця для могил.

Мільярди вір — зариті у чорнозем,

Мільярди щасть —розвіяні у прах.

 Душа горить. Палає лютий розум.

І ненависть регоче на вітрах.

Коли б усі одурені прозріли,

Коли б усі убиті ожили,

То небо, від прокльонів посіріле,

Напевне б репнуло від сорому й хули.

Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!

Життя не наліза на ваш копил.

Ви чуєте? — На цвинтарі ілюзій

Уже немає місця для могил!

Уже народ — одна суцільна рана,

Уже від крові хижіє земля.,

І кожного катюгу і тирана

Уже чекає зсукана петля.

Розтерзані, зацьковані, убиті

Підводяться і йдуть чинити суд,

І їх прокльони, злі й несамовиті,

Впадуть на душі плісняві і ситі,

І загойдають дерева на вітті

Апостолів злочинства і облуд!

Василь Симоненко.

«Берег чекань», вид-во «Пролог», Нью-Йорк, 1965 р., с.137.

Городищенський район

АНДРУЩЕНКО Віктор Петрович, 1913 р.н., с. Мліїв, українець, б/п. Проживав у с. Ксаверове. Завуч НСШ. ОН НКВС СРСР 13 серпня 1942 р. засуджений до 20 років ВТТ. Реабілітований 28 березня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р..

БЕРЖАНСЬКИЙ Альфред Франсович, 1902 р.н., м. Київ, поляк, б/п. Проживав у м. Городище. Викладач с/г технікуму. Комісією НКВС і Прокурором СРСР 16 січня 1938 р. засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 29 жовтня 1957 р. ВТ КВО.

Ворона Андрій Станіславович, 1887 р.н., м.Городище, українець, середня освіта, безпартійний, завідуючий волосним управлінням наросвіти. Заарештований 06.07.1920 р. (стаття не вказана). Колегія ОВ ВЧК при райвіськраді 12-ої армії 03.09.1920 р. вирішила розстріляти. Реабілітований 16.09.1991 р. прокурором Черкаської області. (Т. 7, С. 29)

ВОРОТИЛО Олексій Омельянович, 1894 р.н., уродженець і мешканець м. Городище. Українець, б/п. Інструктор городищенського відділення «Всеобуч». Арештований 10 липня 1922 р. засуджений18 січня 1923 р. виїзною сесією Київського губернського ревтрибуналу за ст..58 КК УРСР у справі т. зв. «Городищенської філії Спілки визволення України» до 10 років ВТТ. 9 Вересня 1924 р. Президія ВУЦВК зменшила термін ув’язнення до 5 років. Реабілітований 19 вересня 1991 р. прокуратурою Черкаської обл.

ГЛАДКИЙ Василь Йосипович, 1896 р.н., уродженець с.Мліїв Городищенського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у м. Городище. Учитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований 30 липня 1959 р. Черкаським облсудом.

ГНИТЕР Хома Максимович, 1895 р.н., Польща, українець, б/п. Проживав у с. Валява Городи­щенського р-ну. Завідувач навчальною частиною НСШ в с.Валява. ОН НКВС СРСР 2 грудня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 25 червня 1962 р. Черкаським облсудом.

ГРЕБЕНЮК Микола Сергійович, 1897 р.н., уродженець с. Червона Слобода Черкаського р-ну, українець. Проживав у м.Городище. Директор НСШ в м. Городище. ВК ВС СРСР 17 листопа­да 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 28 грудня 1957 р. ВК ВС СРСР.

ДОМУШКІНА Наталія Павлівна, 1891 р.н., уродженка м. Горо­дище Черкаської області, росіянка, із службовців, освіта вища, працювала вчителькою у Києві, проживала в Києві, вул. Светославська, 12, кв. 16. Незаміжня. Заарештована 20.02.1938 р. УНКВС по Київській області. Звину­вачена за ст.ст. 54-6, 54-10 КК УРСР. За­суджена за постановою трійки УНКВС по Київські області від 20.09.1938 р. до ВМП. Страчена 21.09.1938 р. Реабі­літована 13.04.1989 р. у відповідності з Указом Президії ВР СРСР від 16.01.1989 р

ЖЕРНОВИЙ Євтихій Антонович, 1896 p.н., уродженець і меш­канець с. Кирилівка району ім. Петровського (нині Городищенський), ук­раїнець, безпартійний, освіта середня, вчитель. Заарештований 17.09.1929 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою ст. помічника окрпрокурора Шевчен­ківського округу від 21.04.1930 р. спра­ву закрито, з-під варти звільнений.

ЗАГОРОДНІЙ Іван Семенович, 1906 р.н., уродженець с.Маслівка Миронівського р-ну, Киї­вської обл., українець, б/п. Проживав у м.Городище. Викладач у Городищенському с/г технікумі. Комісією НКВС і Прокурором СРСР 16 січня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 29 жовтня 1957 р. ВТКВО.

ЗАЛЕСЬКИЙ (Заліський) Андрій Петрович, 1885 р.н., уродженець м. Городище. Українець, б/п., освіта середня. Мешканець м. Києва, вчитель 1-ї Київської трудшколи ім. Т. Шевченка. Заарештований 6 березня 1928 р. За вироком Верховного суду УССР від 19.04.1930 р. у справі «Спілки визволення України» за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УССР засуджений до 5 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 2 р. Помер у в’язниці в 1931 р. Реабілітований за постановою Пленуму Верховного суду УРСР від 11.08.1989 р.

ЗВЄРЄВ Микола Володимирович, 1908 р.н., уродженець с.Вязівок, Городищеньского р-ну. Українець, б/п, незавершена вища освіта, одружений, директор школи с. В'язівок. Арештований 01.02. 1949 р. Засуджений 29.02.1949 р. ВТ Київського гарнізону до 25 р. ВТТ з пораженням у правах на 5 р. та конфіскацією майна. 02.06.1956 р. постановою ВК ВС СРСР вирок зменшено до 10 р. Згідно з постановою ВР СРСР від 17.09.1955 р. ст.ст. 4,6 звільнений по амністії. Реабілітований 21.02. 1995 р. військовим прокурором Центрального регіону України.

КОРШАК Кирило Юхимович (О. Лан), нар. 1897 р. у с. Дирдине Городищенського району, із селян, українець, безпартійний, освіта вища, письменник, учитель, вчителював у Дирдиному, Млієві, Балаклеї. Заарештований 6.11.1937 р. за ст. 54-8, 54-11 КК УРСР. За рішенням Військової колегії Верховного Суду СРСР 21.12.1937 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 22.12.1937 р. Реабілітований 22.12.1960 р

КЛЕПКО Олексій Дементійович, 1913 р. н., уродженець і мешканець с.Валява Городищенського р-ну. Українець, б/п, освіта незакінчена вища, одружений. До арешту працював вчителем історії та географії у школі. Арештований 26.07.1945 р. Засуджений 14.12.1945 р. Київським обл. судом до 10 р. за ст.ст. 54-3, 54-10 ч.2 КК УРСР. Помер 19.06.1948 р. Реабілітований 25.09.1991 р. прокурором Черкаської обл.

КУЧЕР Олена Петрівна, 1907 р.н., уродженка м. Київ. Українка, б/п, освіта вища, заміжня, вчитель Вільшанської гімназії. Арештована 13.02.1946 р. Засуджена 05-07.06.1946 р. ВТ Київського гарнізону до 5 р. ВТТ з обмеженням у правах за ст. 29 КК УРСР та конфіскацією майна за ст. 54-1 "а" КК УРСР. Реабілітована 31.05.1992 р. прокурором Черкаської обл.

Ляховецький Костянтин Леонтійович, 1910 р.н., уродженець с.Серби, мешканець с.Вербівка, Городищенського району, українець, із селян середняків, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 27.02.1633р. за ст.54-11 КК УРСР. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 14.07.1933 р. справу припинено, з-під варти звільнений. (Т. 6, С. 78)

ЛИСЕНКО Павло Карпович, 1897 р. н. уродженець с.Старосілля Городищенського р-ну, українець ,б/п. Проживав у с. Старосілля. Працював директором школи. Засуджений 21 жовтня 1938р. ОН НКВС СРСР до 8 років ВТТ. Реабілітований 5 серпня 11958 р. Черкаським обласним судом.

ЛИЧАЧЕНКО Микола Пилипович, 1900 р.н., с. Казатин, українець, б/п. Проживав у с. Орловець Городищенського р-ну. Працював учителем СШ. ОН НКВС СРСР 9 жовтня 1938 за­суджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований 23 лютого 1957 р. Черкаським облсудом.

ПІНЧУК Валентин Андрійович, 1890 р. н., уродженець с.Жаботин Кам'янського р-ну. мешканець м.Городище. Українець, б/п, освіта середня, неодружений, вчитель Городищенської школи №2. Арештований 17 липня 1922 р. Засуджений 18 січня 1923 р. виїзною сесією Київського губернського ревтрибуналу за ст. 58 КК УРСР у справі т. зв. «Городищенської лінії Спілки визволення України» на 8 р. ВТТ. Реабілітований 19 вересня 1991 р. прокуратурою Черкаської обл.

СИМИРЕНКО Володимир Левкович - 1891 р.н., уродженець с. Мліїв Городищенського району, мешканець Києва, українець, із династії садоводів, освіта вища, професор. Викладав у Полтавському та Уманському с/г інститутах. Науковий директор Всеук­раїнського науково-дослідного інституту плодівництва. Заарештований 6 січня 1933 р. Особлива нарада при колегії ДПУ УРСР винесла вирок - ВМП, замінивши 10 роками каторги. 31 грудня 1937 року був звільнений, а З березня 1938 року знову заарешто­ваний. 2 вересня 1938 р. Прокурор СРСР і НКВС СРСР прийняли поста­нову - розстріляти. В ніч з 17 на 18 жовтня 1938 р. був розстріляний в Курську. Реабілітований в 1957 р.

СЕРЕДА Семен Митрофанович, 1907 р.н., уродженець с. Мліїв Городищенського району Черкаської області, мешканець м. Городище, викладач сільгосптехнікуму. За постановою Судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 23.01.1933 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР засуджений у справі т.зв. «Української революційно-демократичної спілки» до 5-ти років конц­таборів. Засідання Особливої трійки УНКВС Ленінградської області від 09.01.1937 р. постановляє – розстріляти. Вирок виконано на честь 20-ї річниці Жовтневої революції в урочищі Сандармох під Медвежигорським Карельська АРСР. Реабілітований прокуратурою Київської області в 1989 р. (т.8 с. 313)

СИЧ Овксентій Миколайович, 1889 р.н., уродженець с.В'язівок, Городищенського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у м.Городище. Працював директором середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до 10 років ВТТ. Реабілітований 4 червня 1959 р. Черкаським облсудом.

Тетерюк Михайло Семенович, 1901 р., с.Шевченкове, мешканець с.Мліїв, Городищенського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель Мліївської школи. Заарештований 01.01.1933 р. за ст..54-11 КК УРСР. Постановою УДБ при КОУ НКВС 19.04.1935 р.- справу припинено, з-під варти звільнений. (Т. 7, С. 155)

ТРУШ-КОВАЛЬ Василь Єлисейович, 1905 р.н. народився у м. Городище Черкаської обл., українець, б/п. Навчався в 1-й київській гімназії. Учень Городищенької агрошколи при цукрозаводі. Арештований 10 серпня 1922 р.. Засуджений 18 січня 1923 р. виїзною сесією Київського губернського ретрибуналу за ст. 58 КК УСРР у справі т.зв. «Городищенської філії Спілки визволення України» на 5 р. ВТТ. Через рік звільнений.

Пізніше здобув вищу освіту, за фахом інженер-землепорядник. Автор поезій. Входив до спілки пролетарських письменників «Гарт». Викладав курс землевпорядкування в інженерно-меліоративному інституті. З квітня 1933 р. працював у Благовіщенську інженером-проектантом.

Арештований 28 листопада 1934 р. у м. Благовіщенську, засуд­жений Військовим трибуналом Особливої Червонопрапорної да­лекосхідної Армії 14 березня 1935 р. за ст. 121 і 56-6 ККРРФСР до 10 р. ВТТ. Помер на руднику Еджшп-Кирта Воркутпечтресту від фізичного виснаження та застуди 11 січня 1944 р. Похо­ваний на території концтабору. Реабілітований ВС СРСР 30 листопада 1990 р.

ЧИГИРИН Федір Іванович, 1901 р.н., уродженець с.Боровикове Звенигородського р-ну, мешканець с.Воронівка Городищенського р-ну. Українець, б/п, освіта вита, одружений, завідуючий неповної середньої школи. Арештований 17.09.1945 р. Засуджений 12.01.1946 р. ВТ військ НКВС Київської обл. за ст.ст. 54-3, 54-10 КК УРСР до 8 р. позбавлення волі в ВТТ з конфіскацією майна і обмеженням у правах на 5 р. 23.09.1993 р. реабілітований прокуратурою Черкаської обл.

Драбівський район

БЕЛЯВСЬКИЙ Микола Вікетійович (Валентинович) 1898 р.н., уродженець с.Городниця Уманського р-ну, мешканець с.Шрамківка Драбівського р-ну Черкаської обл.

Українець, б/п, одружений, агроном цукрозаводу.

Під час окупації був директором школи та інспектором відділу освіти. Створив організацію „Просвіта”, та виховував дітей в націоналістичному дусі.

Арештований 26 червня 1944 року. Був засуджений ВТ військ НКВС Полтавської області за ст.ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років. Реабілітований 16.09.1991 року прокуратурою Черкаської області. (т.2 стор.21, т.8 стор.639-642)

БЕСКРОВНИЙ Дмитро Трохимович, 1915 р.н., уродженець і мешканець с.Великий Хутір Драбівського р-ну, українець, б/п, освіта середня, неодружений. Вчитель у с. Великий Хутір. Арештований 02.09.1935 р. Засуджений 13.11.1935 р. спец. Колегією Київського обл.. суду за ст.. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 3 р. позбавлення волі. Реабілітований 15.05.1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

БОГДАН Дмитро Павлович, 1891 р.н, уродженець і мешканець с.Кононівка Драбівського р-ну Черкаської обл. Українець. До арешту працював вчителем. Арештований 25.11.1937 р. Розстріляний в 1937р. Реабілітований 21.02.1962 р

БОГДАН Дмитро Павлович, 1891 р.н., в с. Криштопівка, мешканець с. Кононівка Драбівського району, українець, середня освіта, зав. навчальною частиною Кононівської НСШ, безпар­тійний. Заарештований 24.10.1937 р. Трійка при КОУ НКБС УРСР 25.11.1937 р. вирішила позбавити волі на 8 років. Реабілітований 28.02.1962 р. Черкаським обласним судом.

ВЕЛИЧКО Кіля Олександрівна, 1921 р.н., с. Сталінівка (нині Яворівка) Драбівського району, українка, безпар­тійна, середня освіта, учителька, працю­вала на Шрамківському цукрозаводі. Заарештована 22.05.1946 р. за ст. 54-1 „а" КК УРСР. Постановою УМДБ Полтавської області 18.10.1946 р. справу припинено, з-під варти звільненa.

ВЛАСЕНКО Микола Юхимович, 1914 р. н., уродженець і мешканець с.Кантакузівка Драбівського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта середня, неодружений. До арешту працював вчителем. Арештований 20.02.1946 р. Засуджений 05.06.1946 р. виїзною сесією Полтавського обл. суду до 6 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. Реабілітований 26.06.1992 р. прокурором Черкаської обл.

Вовченко Віктор Васильович – 1891р.н., уродженець с. Фурманівка Одеської обл.,мешканець с. Михайлівка Драбівського р-ну, українець, б/п,освіта середня (педтехнікум), вчитель. Заарештований 30.10.1937р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР. Рішенням Спецколегії Полтавського обл. суду від 01.09.1938р. (необхідне додаткове слідство) залишити під вартою. (т 8, с.285)

ГРЕЧАНОВСЬКИЙ Аркадій Семенович, 1900 p.н., уродженець с Тарасівка Харківської області, меш­канець с. Беспальче Драбівського району, українець, освіта середня, безпартійний, вчитель. Заарештований 2.10.1933 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою Особливої наради при колегії ДПУ УРСР від 14.12.1933 р. з-під варти звільнений, справу припинено.

ЗЕНЬКОВСЬКИЙ Микола Юрійович, 1899 p.н., уродженець с. Ковалівка, мешканець с. Нехайки Дра­бівського району, українець, безпар­тійний, освіта вища, вчитель СШ. За­арештований 8.07.1946 р. за ст. 54-1 "а" КК УРСР. Постановою УДБ Пол­тавської області від 18.10.1946 р. справу закрито, з-під варти звільнений.

ЗЕНЬКІВСЬКИЙ (Зиньковський) Федір Юрійович, 1907 р.н., уродженець і мешканець с. Капустинці Драбівського р-ну, Черкаської обл.

Українець, б/п, одружений, освіта вища, до арешту був службовцем.

Підчас окупації працював директором школи. В січні 1942 року створив організацію „Просвіта” та виховував дітей у націоналістичному дусі.

Арештований 25 січня 1944 року. Засуджений 28 вересня 1944 року ВТ військ НКВС по Полтавській області за ст.54-1а КК УРСР до 15 років позбавлення волі з обмеженням у правх на 5 років.

Реабілітований 16 вересня 1991 року прокуратурою Черкаської області. (т.2 стор.112, т.8 стор 641)

ІВКО Йосип Панасович, 1892 р.н., уродженець с.Мечеть Гребінківського р-ну, українець, б/п. Мешканець с.Демки Драбівського району. Вчитель. 17 вересня 1937 р. трійкою УНКВС по Харківській обл. засудже­ний до розстрілу. Реабілітований 29 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

Киян Яким Іванович, 1896 р., уродженець с.Свічківка, Драбівського р-ну, українець, із селян-бідняків, освіта незакінчена вища, б/п, завуч Свічківської НСШ. Заарештований 18.02.1938р.за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Особливою нарадою УНКВС по Полтавській області від 31.03.1938 р. приречений до розстрілу. Реабілітований 25.05.1959 р.Черкаським обласним судом. (Т. 6, С. 11)

КИЯН Яким Тимофійович, 1896 р.н., уродженець і мешканець с.Свічківка Драбівського р-ну, українець, б/п. Директор школи. 31 березня 1938 р. трійкою УНКВС по Полтавській обл. засуд­жений до розстрілу. Реабілітований 25 травня 1959 р. Черкаським облсудом.

КИРПАЧ Григорій Федорович, 1888 р., уродженець і мешканець с. Нехайки Драбівського району, українець, із селян-середняків, неповна середня освіта, вчитель фізкультури. Заарештований 4.3.1938 р за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР(участь у контрреволюційній повстанській організації на території Ковалівського району). Розстріляний 14.5.1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 21-23.3.1938 р. Реабілітований 2451956 р. Черкаським обласним судом.

Джерела: ДАЧО, ф.Р-5625, оп. 1, спр. 1622, арк. 149, 149 зв., 317, 323, 324, 357, 372, спр. 1623, арк. 359, 362.

КОВАЛЕНКО Федір Степанович, 1890 р.н., уродженець Вел.Багачівського р-ну Полтавської обл., мешканець с.Погреби Драбівського р-ну Черкаської обл.

Українець, б/п., освіта вища, до арешту був службовцем.

Під час окупації був директором школи, проводив націоналістичну роботу серед дітей і населення.

Арештований 17 березня 1944 року. Засуджений 28 вересня 1944 року ВТ війск НКВС Полтавської області за ст.ст. 54-1а, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років.

Реабілітований 16 вересня 1991 року прокуратурою Черкаської області. (т.2 стор. 133, т.8 стор.639-642)

КОВІНСЬКИЙ Яків Якович, 12 січня 1890 року народження, уродженець с. Каплинці Пирятинського району Полтавської області, украшець, освіта середня, безпартійний, у 1929 році був судимий за контрреволюційну діяльність, до арешту працював учителем Сталінівської школи.

Заарештований 4 березня 1938 року Ковалівським райвідділом НКВС, до арешту проживав у с. Сталінівка Ковалівського району Полтавської (нині с. Яворівка Драбівського району Черкаської) області, після арешту утримувався під вартою в КПЗ Золотоніського рай­відділу НКВС. Обвинувачувався по ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР (участь у контрреволюцій­ній повстанській організації на території Ковалівського району).

Склад сім'ї на день арешту: дружина Ковінська-Костенко Надія Василівна, діти: Во­лодимир (16 років), Ольга (15 років).

Рішенням Особливої Трійки УНКВС по Полтавській області від 21-23 березня 1938 року Ковінський Яків Якович засуджений до розстрілу з конфіскацією особисто належного йому майна. Вирок приведений до виконання 14 травня 1938 року.

Постановою президії" Черкаського обласного суду від 24 травня 1956 року рішення Особливої Трійки УНКВС по Полтавській області від 21-23 березня 1938 року відносно Ковін-ського Якова Яковича скасоване та справа за недоведеністю обвинувачення закрита.

Джерела: ДАЧО ф.Р-5625, оп. 1, спр.1622, арк.112,112зв., 317,318,323,324,328,375, спр.1623, арк.359,362.

КОДЬ Василь Михайлович, уродженець і мешканець с.Золотоношка Драбівського р-ну, українець, учитель математики і фізики. Репресований в 1934 р. Мотиви репресії: на шкільному мітингу з приводу вбивства С.Кірова (грудень 1934 р.) виступаючи з трибуни, помилково сказав: «вороги вбили ворога народу С.М.Кірова – полум‘яного трибуна-більшовика»

Косинський Яків Якович, 1890 р., с.Каплинці, Пирятинського району, мешкав в с.Степанівка, Драбівського р-ну, українець, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 04.03.1938 р.за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою засідання трійки УНКВС від 21-23.04.1938 приречений до розстрілу. Розстріляний 14.05.1938 р. Реабілітований 24.05.1956 р. Черкаським обласним судом. (Т. 6, С. 34)

Крикун Дмитро Дмитрович – 1899 р.н., уродженець с. Кантакузівка Драбівського р-ну, мешканець с. Мойсівка Драбівського р-ну, українець, б/п, учитель Мойсівської школи. Заарештований 13.02.1936р., за ст.. 54-10 ч.1 КК УРСР. Вироком Спецколегії Харківського обласного суду від 26.07.1936р. позбавлений волі на 4 роки з обмеженням у правах на 2 роки. Реабілітований Верховним судом УРСР 29.12.1989р. (т. 8. с.294)

ЛЕЩЕНКО Іван Якович, 1904 р.н., уродженець с Гурбинці Сріблянського (нині Прилуцького) району Чернігівської області, українець, освіта середня, по професії вчитель, з 1929 по 1933 рік працював учителем біології, а з 1933 по 1937 рік -працював завучем Нехайківської середньої школи, до арешту проживав у с. Нехайки Ковалівського району Харківської (Полтавської) (нині Драбівського району Черкаської) області. Заарештовувався 26 (28) січня та 21 вересня 1937 року Ковалівським райвідділом НКВС, після арешту утримувався в Прилуцькій та Лубенській тюрмах. Обвинувачувався по ст. 54-10 ч.І КК УРСР. Рішенням Особої Трійки УНКВС по Полтавській області від 1 листопада 1937 року Лещенко Іван Якович ув'язнений у виправно-трудовий табір терміном на 10 років. Постановою президії Черкаського обласного суду від 16 вересня 1963 року рішення Трійки УНКВС Полтавської області від 1 листопада 1937 року відносно Лещенка Івана Яковича скасовано, а справа закрита за недоведеністю злочину.

Джерела: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр.4962, арк.5,9,26,27,31,33,34,45,79.

Лимар Григорій Хомович, 1894 р.н., уродженець смт.Чорнобай, мешканець смт.Драбів, українець, б/п, учитель. Заарештований 31.03.1930 р. за ст.54-10 КК УРСР постанової Особливої наради ДПУ УРСР 28.06.1930 р. – висланий за межі України на 3 роки. Реабілітований прокурором Черкаської області у вересні 1991 р. (Т. 6, С. 68)

 МАГДИЧ Віра Василівна, 1898 р.н., уродженка і мешканка с.Драбів Черкаської обл. Українка, б/п, освіта вища, одружена, вчитель літератури. Арештована 25.11.1943 р. Засуджена 10.04.1944 р. ВТ військ НКВС Полтавської обл. за ст. 54-10 КК УРСР на 8 р. позбавлення волі у ВТТ. Реабілітована 13.03.1993 р. прокурором Черкаської обл.

Мартинович Олександр Тимофійович, 1894 р.н., уродженець с.Щепки, Гадячевського р-ну, мешканець с.Яворівка, Драбівського р-ну, українець, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 22.05.1946 р. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. Постановою УМДБ Полтавської області від 18.10.1946 р. слідчу справу припинено, з-під варти звільнений. (Т. 6, С. 87)

ОЛЬШАНСЬКИЙ Микола Петрович, 1902 р., уродженець с. Дейманівка, мешканець с. Нехайки Драбівського району, українець освіта середня, безпартійний, вчитель. Заарештований 15.3.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР(участь у контрреволюційній повстанській організації на території Ковалівського району). Постановою Особливої трійки УНКВС по Полтавській області 21-23.3.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 28.5.1938 р. Реабілітований 24.5.1956 р. Черкаським обласним судом.

Джерела: ДАЧО, ф.Р-5625, оп. 1, спр.1622, арк. 126, 126 зв., 320, 341, 374, спр. 1623, арк.359, 362.

ПАЛІЙ Антоніна Костянтинівна, 1886 р., уродженка с. Зосин (Польща), мешканка с. Коломиці Драбівського району, полька, безпартійна, працювала вихователькою. Заарештована 29.12.1937 р. за ст.ст. 54-6, 54-10 ч. І КК УРСР. Рішенням НКВС СРСР 21.1.1938 р. приречена до розстрілу. Розстріляна 28.3.1938 р. Реабілітована Верховним Судом СРСР 28.11. 1950 р.

ПЕТРЕНКО Петро Хомич, 1894 р.н., уродженець с.Лехнівка Київської обл, українець, б/п. Мешканець с.Степанівка. Вчитель. 27 грудня 1937 р. трійкою УНКВС по Полтавській обл. засуд­жений до розстрілу. Реабілітований.

ПРОХОРЕНКО Євген Арсентійович, 1904 р. н., уродженець м.Київ, мешканець с.Бирлівка Драбівського р-ну. Українець, б/п, освіта вища, одружений, вчитель Бирлівської середньої школи. Арештований 19червня 1941 р.Засуджений 15серпня 1941 р. Полтавським обл. судом за ст. 54-10 КК УРСР до 7 р. позбавлення волі. Судовою колегією Верховного Суду УРСР справу припинено, вирок обл. суду відмінено.

РУБАН Павло Григорович, 1910 р.н., уродженець і мешканець с. Кононівка Драбівського р-ну. Українець, б/п, освіта вища, одружений, інспектор відділу народної освіти. Арештований 23.01.1944 р. Засуджений 28.09.1944 р. ВТ НКВС за ст. 54-1“а”, 54-11 КК УРСР до 15 р. позбавлення волі в ВТТ. Реабілітований 23.07.1991 р. прокуратурою Черкаської обл.

СЕМЕНКО (СИДЕНКО) Семен Євстахійович, 1896 (1885) р.н., уродженець с. Свічківка Драбівського р-ну, українець, б/п, освіта незакінчена вища. Мешканець с.Мар’янівка гребінківського р-ну Полтавської обл. Директор школи. Заарештований 6.03.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 31 березня 1938 р. трійкою УНКВС по Полтавській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 25 травня 1959 р. Черкаським обласним судом.

СПІВАК Віталій Авдійович, 1912 р.н., уродженець с. Драбівка Драбівського району Полтавської області, українець, освіта вища, закінчив Харківський інститут комунального будівництва, до арешту проживав за адресою: м. Харків, вул Спиридонівська, 18, кв. 1 і працював викладачем обласного будівельного тресту у м. Харків, а з липня 1942 по лютий 1943 р. працював на посаді старшого агронома (управляючим) у Харківському обласному управлінні державного маєтку (бувший радгосп „Профінтерн"). Заарештований 3 березня 1943 року органами НКВС у м. Харків, після арешту утримувався у тюрмі № 4 НКВС ТАРСР у м. Чистопіль та виправно-трудовому таборі № 1 НКВС ТАРСР у м. Казань. Обвинувачувався по ст. ст.54-3,54-10 ч.П КК УРСР. Постановою Особливої наради при Народному Комісарі Внутрішніх Справ СРСР від 15 квітня 1944 року Співак Віталій Авдійович за пособництво німецьким загарбникам і антирадянську агітацію був ув'язнений у виправно-трудовий табір терміном на сім років. Висновком прокуратури Черкаської області від 15 червня 1989 року Співак Віталій Авдійович підпадає під дію ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 року „Про додаткові заходи по встановленню справедливості у відношенні жертв репресій, які мали місце в період 30-40-х та напочатку 50-х років", у зв'язку з чим є повністю реабілітованим.

Джерела: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1,спр. 3161, арк. 7,7зв., 12,52,53,53-а,54,65,74,75.

СТАШНИК Густав Михайлович, 1888 р.н., уродженець Австрії, українець, б/п. Мешканець смт.Драбів. Учитель німецької мови. 5 жовтня 1938 р. трійкою УНКВС по Полтавській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 22 листопада 1960 р. ВТ КВО.

ТАРАНЕЦЬ, уродженець і мешканець с. Золотоношка Драбівського р-ну. Викладав німецьку мову в школі с.Золотоношка. Репресований орієнтовно в 1935-1936р.р. Мотиви репресії – інкримінація у зв‘язках з СВУ.

ТИТАР Микола Павлович, І914 р. н., уродженець с.Малі Канівці, Чорнобаївського р-ну, мешканець с.Демки Драбівського р-ну. Українець, б/п, освіта незакінчена середня, неодружений. До арешту був вчителем початкової школи с.Демки. Арештований 23 квітня 1939 р. Засуджений 11 липня 1939 р. Полтавським обл. судом за ст. 54-10 КК УРСР до 5 р. ВТТ. Реабілітований 17 лютого 1994 р. прокуратурою Черкаської обл.

УСЕНКО Федір Опанасович, 1906 р.н., уродженець і мешканець с.Петропавлівка Городищенського р-ну.

Українець, б/п., освіта незакінчена вища, одружений, до арешту – службовець.

Під час окупації був директорм однієї з шкіл Драбівського р-ну. Проводив серед учнів та вчителів націоналістину роботу.

Арештований 20 травня 1944 року. Засуджений 28 вересня 1944 року ВТ НКВС Полтавської області за ст.ст.54-1а, 54-11 КК УРСР до 15 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років.

Реабілітований 16 вересня 1991 року прокуратурою Черкаської області. (т.2 стор.317, т.8 стор 639-642)

ХЛЕБА Йосип Іванович, 1914 р.н., уродженець с.Ковалівка Драбівського р-ну. Черкась­кої обл.. мешканець с. Теплівка Драбівського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, одружений, вчитель в с.Теплівка Драбівського р-ну. Арештований 14.03.1953 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Засуджений 18.04.1953 р. Полтавським обл. судом до 25 р. позбавлення волі. 01.09.1955 р. Верховним Судом УРСР міру покарання змінено на 7 р. позбавлення волі. 30.12.1992 р. прокуратурою Черкаської обл. реабілітований.

ЧАЙКА Іван Пилипович, 27 травня 1898 р.н., уродженець м. Пирятин Полтавської області, українець; безпартійний, освіта середня, в 1919-1920 рр. перебував у політбанді Денікіна (так в тексті), до арешту проживав у с. Бирлівка Ковалівського району Полтавської (нині Драбівського району Черкаської) області і працював учителем російської і німецької мови у Бирлівській школі (десятирічці).

Заарештований 10(15) березня 1938 року Ковалівським райвідділом НКВС, після арешту утримувався під вартою в КПЗ Золотоніського райвідділу НКВС. Обвинувачувався по ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР (участь у контрреволюційній повстанській організації на те­риторії Ковалівського району).

Склад сім'ї на день арешту: дружина Чайка Ніна Іванівна (38 років), донька Ольга.

Рішенням Особливої Трійки УНКВС по Полтавській області від 21-23 березня 1938 року Чайка Іван Пилипович засуджений до розстрілу з конфіскацією особисто належного йому майна. Вирок приведений до виконання 14 травня 1938 року.

Постановою президії Черкаського обласного суду від 24 травня 1956 року рішення Особливої Трійки УНКВС по Полтавській області від 21-23 березня 1938 року відносно Чайки Івана Пилипович скасоване та справа за недоведеністю обвинувачення закри­та.

Джерела: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр. 1622, арк. 116,116зв., 317,318,319,332,378, спр.1623, арк. 359,362.

Чепурний Петро Опанасович, 1919 р.н., уродженець і мешканець смт.Драбів, однойменного р-ну, українець, б/п, музучилище. Заарештований 25.09.1943 р. за ст..54-1 «а» КК УРСР. Постановою УНДБ по Полтавській області 10.04.1944 р. справу припинено і направлений у фільтраційний табір №240 в м.Сталіно. (Т. 6, С. 191)

ЯКОВЕНКО Павло Аврамович, 1895 р.п., уродженець с.Харківці Полтавської обл, українець б/п. Мешканець с.Кантакузівка. Директор школи. 2 грудня 1937 р. трійкою УНКС Полтавської обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 20 березня 1958 р.Черкаським облсудом.

Жашківський район

АНДРІЄВСЬКИЙ Логвин(Леонтій) Гнатович, 1895 р.н., м. Івачев Горишній р-н, Тернопільська обл., українець. Проживав у м.Жашкові, Черкаської обл. Учитель математики ОН при НКВС СРСР 16 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 14 червня 1960 р. ВТ КВО.

БАБЕНКО Данило Мефодійович, 1901 р.н., уродженець с.Розумниця Ставищанського р-ну. українець. Проживав у с.Побійна Жашківського р-ну. Директор школи. ОН при НКВС СРСР 9 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 19 листопада 1957 р.

Басюк Олександра Михайлівна, 1920 р.н., с.Вороне, Жашківського р-ну, українка, освіта середня, б/п, вчителька, дружина засудженого 09.03.1944 р. ВТ 40-ї армії за статтею 54-1 «а» КК УРСР. Особлива нарада при НКВС СРСР 06.01.1946 р. вирішила заслати в Актюбінську область на 5 років. Реабілітована 10.05.1989 р. (Т. 7, С. 11)

БЕЖУК Дмитро Гаврилович, 1898 р.н., уродженець с.Іспас, Коломийського повіту, українець. Проживав у місті Жашкові. Учитель цукрозаводської НСШ. НКВС і Прокурором СРСР 16 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітова­ний 15 травня 1962 р. ВС УРСР.

БЕЗУГЛЮК Василь Прокопович, 1915 р.н., уродженець с.Нагірна. Проживав у с.Нагірна Жаш­ківського р-ну, Черкаської обл., українець. Учитель. НКВС і Прокуратором СРСР 28 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 4 січня 1958 р. ВС СРСР.

БОГАЧЕВСЬКА Анна (Ганна) Остапівна (Євстигніївна), 1901 р.н., уродженка с.Маньківка , Маньківського р-ну , українка учителька НСШ с. Побійна Жашківського р-ну. ОН НКВС СРСР 14 грудня 1937 р. засуджена до 10 років ВТТ. Реабілітована 22 травня 1989 р. згідно з Укаом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

БУКАЛО Федір Степанович, 1898 р.н., уродженець і мешканець с.Тихий Хутір Жашківського р-ну, Черкаської обл., українець, учитель. НКВС і Прокурором СРСР 16 листопада 1937 р. засуд­жений до розстрілу. Реабілітований 15 липня 1960 р. ВТ НКВО.

БУЧИНСЬКИЙ Іван Антонович, 1891 р.н., уродженець с.Ковшовате Таращанського р-ну Киї­вської обл. Мешканець м.Жашків Черкаської обл., українець.Учитель Безпичанської школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 22 вересня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 26 червня 1957 р. Черкаським облсудом.

ГОГУЛЬСЬКИЙ Роман Романович, 1900 p., уродженець с. Цмелево (Польща), мешканець с Шуляки Жашківського району, поляк, безпартійний, із робітників, вчитель, завідувач польською школою. Заареш­тований 7.08.1937 р. за ст.ст. 54-6, 54-10 КК УРСР. Постановою трійки КОУ НКВС від 25.09.1937 р. приречений до розстрілу. Страчений 28.09.1937 р. Реабілітований 31.07.1964 р. Військо­вим Трибуналом КВО.

ДЗЮМЕНКО Омелян Іванович, 1900 р., с. Вільшана Жашківського району, українець, у 1925 р. член ВКП(б), із селян, освіта середня, завідуючий школою. Заарештований 15.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УРСР. 6.05.1933 р. Особлива нарада при колегії ДПУ вирішила відправити у концтабір на три роки. 2.06.1990 р. реабілітований Прокурором Черкась­кої області.

ЄФИМЧУК Пилип Іванович, 1883 p., уродженець і мешканець с На­гірна Жашківського району, українець, освіта середня, учитель, безпартійний. Заарештований 5.11.1937 р. за ст.ст. 54-4, 54-7, 54-10, 54-11 КК УРСР. Пос­тановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР 17.11 1937 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 4.12.1937 р. Реабілітований Верховним судом УРСР 17.01.1958 р.

Ільчук Євтихій Єфремович – 1892р.н., с. Бузівка Жашківського р-ну, українець, б/п, освіта вища, учитель. Заарештований 10.10.1944р. за ст. 54-1 «а» , 54-11 КК УРСР. ВТ військ НКВС Київської обл., від 08.05.1945р. засуджений на 20 років каторжних робіт з обмеженням у правах на 3 роки. Визначенням ВТ військ НКВС українського округу міра покарання знижена до 10 років. Реабілітований 28.02.1992р. прокурором Черкаської області.(т. 8 с.291)

ІЩЕНКО Максим Тимофійович, 1901 р.н., уроджененць с.Старосілля Черкаської обл. мешканець м.Жашків, українець, член ВКП(б) з 1929 р.. Завідувач РВНО. НКВС і Прокуратурою СРСР 09.12.1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 19 листопада1957 р.ВТ КВО.

КОВАЛЬ Тихон Карпович, 1917 р.н., с.Тетерівка, Жашківського р-ну, українець. Учитель школи у с. Побійна. НКВС СРСР 11 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 21 жовтня 1959 р.

КОВАЛЬ Ульян Іванович, 1903 р.н., с.Баштечки, Жашківського р-ну, українець. Учитель історії і математики в с. Баштечки, Бузівка. Диретор школи в селах Тетерівка, Баштечки, Бузівка. Завідуючий відділу народної освіти Жашківського району. На час арешту – учитель школи в с. Охматів. Трійкою УНКВС по Київській обл. 22 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 18 вересня 1961 р. Черкаським облеудом. 1951 р. ВС УГСГ.

КРАВЧЕНКО Гервасій Григорович, 1894 р.н., с. В.Волнянка, Таращанського р-ну, Київської обл. Учитель. Директор НСШ с. Нагірна. ОН НКВС СРСР 25 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 5 вересня 1959 р. ВС УРСР.

КРУГЛИЙ Петро Порфирійович, 1898 р.н., с.Звенигородка Звенигородського р-ну. Мешка­нець с.Соколівка Жашківського району, українець. Учитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 20 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Реабілітований 14 травня 1958 р. Черкаським обл. судом.

МАЗУР Яків Андрійович, 1895 р.н., с.Вікнине, Джулинського р-ну, Вінницької обл. Мешка­нець с.Охматів, українець. Вчитель. ОН НКВС СРСР 5 жовтня 1938 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований 25 травня 1959 р. Черкаським облсудом.

МАНДРИК Григорій Петрович, 1894 р.н., уродженець с.Базарниці. Мешканець с.Попівка, Жаш­ківського р-ну, українець. Учитель. НКВС СРСР і Прокурором 16 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 14 червня 1960 р. ВТ КВО.

МАСЛОВ Іван Іванович, 1905 р.н., с.Пугачівка, Жашківського р-ну, українець. Учитель. 10 грудня 1936 р. Київським облсудом засуджений до 6 р. ВТТ. Реабілітований 3 лютого 1961 р. ВС УРСР.

МУКОМОЛ Микола Коскофонтович, 1903 р.н., с.Яцьковиця(нині с. Долинка) Монастирищенського р-ну. Мешка­нець с.Побійна, українець. Учитель. Комісією НКВС СРСР 2 грудня 1937 р. засуджений до розст­рілу. Реабілітований 29 серпня 1959 р. ВС УРСР.

ОРЛЕНКО Роман Андрійович, 1896 р.н., с.Микитенці Косівський повіт. Мешканець с.Скобин Жашківського району. Учи­тель. Пост. НКВС і Прокурором СРСР 9 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 19 листопада 1957 о. ВТ КВО.

ПАВЕЛКІВСЬКИЙ Віктор Леонтійович, 1910 р.н.,уродженець с. Шуляки, поляк. У 1936-1937 рр. учитель Жашківської середньої школи. 5 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25 листопада 1937 р.

Ференц Кузьма Васильович, 1898 р., уродженець с.Розкішне, Ставищанського р-ну, Київської обл., мешканець с.Кривчунка, Жашківського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 18.03.1929 р. за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою прокурора з нагляду за органами ДПУ 06.02.1930 р. звільнений з під варти. (Т. 7, С. 172)

ШЕВЧУК Євтихій Єфремович, 1892 р.н., уродженець і мешканець с. Бузівка Жашківського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, одружений, директор неповно-середньої школи с.Бузуківка. Арештований 05.10.1944 р. Засуджений 01.06.1945 р. ВТ військ НКВС Українського ВО за от. 54-1 "а" КК УРСР до 10 р. Реабілітований 04.01.1990 р. прокурором Черкаської обл.

ЩИРЕЦЬКИЙ Ілько Олександрович, 1911 р.н., с.Нагірна, Жашківського р-ну, українець. Учи­тель. Комісією НКВС СРСР 2 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 29 серпня 1959 р. ВСУРСР.

Звенигородський район

БОГДАНОВ Антін Олександрович, 1896 р.н., с. Лейкіно Смоленскої області, мешканець м. Звенигородки, росіянин, малописьменний, воєнрук технікуму, безпартійний. Заарештований 23.06.1935 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. Звенигородське РВ НКВС 25.08.1935 р. справу припинило.

БОНДАРЕНКО Федот Мартинович, 1894 р.н., с. Вільхівець, мешканець с. Стебне Звенигородського району, українець, безпартійний, середня освіта, учитель. Заарештований 24.10.1930 р. за ст.ст. 54-8, 54-10 КК УРСР. Постановою уповноваженого ДПУ Звенигородського райапарату 28.02.1931р. справа припинена.

ГЛОВ'ЯК Федір Іванович, 1893 р.н., уродженець с.Козацьке Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Козацьке. Вчитель. Трійкою ДПУ УРСР 2 вересня 1930 р. позбавлений права проживання у режимних округах.. Реабілітований 25 липня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ГРИШКО Сергій Сафонович, 1891 р.н., уродженець с.Лосинець Томашевського повіту, украї­нець, б/п. Проживав у с.Ризине Звенигородського району. Вчитель. ОН НКВС СРСР 5 вересня 1942 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований 29 серпня 1958 р.

ГРОДЗИНСЬКИЙ Семен Іванович, 1890 р.н., уродженець с.Гнилець Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у м.Звенигородка. Вчитель у медшколі. ОН НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 29 березня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ДАНИЛЬЧЕНКО Артем Артемович, 1887 р.н., уродженець с.Моринці Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Моринці. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 28 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 30 грудня 1958 р. Черкаським облсудом.

ДУРДУКІВСЬКИЙ Володимир Федорович, 1874 р.н., уродженець с. Пединівка Звенигородського р-ну, українець, б/п, освіта вища.Закінчив Київську духовну семінарію (1895 р.). Працював учителем у Києво-Подільському духовному училищі та Київській жіночій гімназії Є. Євсеєва. В 1895 р. – один із фундаторів (разом із О. Кониським, В. Доманицьким, С. Єфремовим, Ф. Матушевським) видавництва «Вік». Відомий як педагог; організатор народної освіти, директор Першої української гімназії в Києві (за радянської влади – 1-ї української трудової школи ім.. Т. Шевченка (1-ї Київської трудшколи)). Очолював науково-педагогічну комісію ВУАН та член ради Науково-педагогічного товариства при ВУАН. Заарештований 3 липня 1929 р. За вироком Верховного суду УРСР від 19.04.1930 р. у справі «Спілки визволення України» за ст.ст. 54-2, 54-3, 54-4, 54-8, 54-11 КК УРСР засуджений до до 8 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 3 роки. Вдруге заарештований у грудні 1937 р. 31 грудня того ж року рішенням Особливої трійки УНКВС у Киїській обл. засуджений до страти. Розстріляно 16 січня 1938 р. 1965 р. постанову «трійки» відмінено, справу припипено «за відсутністю складу злочину». Повністю реабілітований за постановою Пленуму Верховного суду УРСР від 11.08.1989 р.

ЖЕЖЕРУК Степан Якович, 1882 р. уродженець і мешканець с. Шевченково Звенигородського району, ук­раїнець, безпартійний, освіта середня, вчитель Заарештований 5.02.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Пос­тановою трійки У НКВС Київської області від 5.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 26.04.1938 р. Реабілітований 27.03.1963 р. Черкась­ким обласним судом.

ЗОЗУЛЯ Григорій Гаврилович, 1911 р. н., уродженець с. Арнаутівка Вознесенського р-ну Одеської обл., мешканець с.Пединівка Звенигородського р-ну. Українець, б/п, освіта середня, одружений. До арешту працював вчителем. Арештований 05.04.1940 р. Засуджений 11.07.1940 р. вироком Київського обл. суду до 3 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Реабілітований 18.05.1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ІЩЕНКО Семен Пилипович, 1892 р.н. уродженець с. Шевченкове Звенигородського р-ну, мешканець с.Будище Звенигородського р-ну, учитель, освіта середня, безпартійний. Заарештований 17.09.1929 р., засуджений за ст.ст. 61, 54-10 КК УРСР. Постановою уповноваженого КОУ окрвідділу ДПУ 14.10.1929 р. звільнений з під варти. Справу припинено.

КОРОЛЬ Михайло Романович, 1913 р.н., уродженець с.Козацьке Звенигородського р-ну. Українець, б/п, одружений, вчитель у с.Козацьке. Арештований 27.02.1944 р. Засуджений 27.09.1944 р. ВТ військ НКВС Київської обл. до 20 р. позбавлення волі ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна за ст.ст. 54-1 "а", 54-11 КК РРФСР. Постановою військової колегії ВС СРСР від 17.10.1947 р. покарання було знижене до 10 р. ВТТ. Реабілітований 20.07.1992 р. прокурором Черкаської обл.

КАТАШЕВ Василь Михайлович, 1878 р.н., уродженець колишньої Володимирської губернії, росія­нин, б/п. Проживав у м.Звенигородка. Вчитель. ОН ДПУ УРСР 12 березня 1930 р. засуджений до З р. ВТТ. Реабілітований 25 січня 1973 р. Черкаським облсудом.

КИСЛИЧЕНКО Іван Юхимович, 1889 р.н., уродженець с.Шевченкове Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Шевченкове. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. З травня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 29 січня 1958 р. Черкаським облсудом.

КОБКО Микола Іванович, 1902 р.н., уродженець с.Іванівка Дніпропетровської обл., українець, б/п. Проживав у с.Попівка. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 19 квітня 1938 р. засудже­ний до розстрілу. Реабілітований 24 грудня 1958 р. Черкаським облсудом.

КОЛЕСНИК Яків Федорович, 1890 р.н., уродженець с.Чемериське Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Чемериське. Директор школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 14 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 22 січня 1958 р. Черкаським облсудом.

КОТЕНКО Деонісій Єфремович, 1895 р.н., уродженець с.Журжинці Лисянського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у м.Звенигородка. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 31 грудня 1958 р. Черкаським облсудом.

КРИМСЬКИЙ Агатангел Юхимович, — всесвітньовідомий вчений-філолог, академік, знавець шістдесяти мов, незрівнянний орі­єнталіст, україніст, славіст, етнограф, історик, поет, автор близько 1000 наукових праць, визначний громадський діяч, наро­дився 15(3) січня 1871 р. у м. Новоград-Волинському, житель м. Звенигородки. Арештований 20 липня (фактично 19 липня) 1941 р. за ст. 54-10, ч. II54-11КК УРСР. 25 січня 1942 року помер о 1 го­дині 30 хвилин у Кустанайській в'язниці № 7. З лютого 1942 р. кримінальну справу Кримського А.Ю. була припинено у зв'язку зі смертю звинувачуваного.

8 травня 1957 року санкцією Прокуратури УРСР було ска­совано постанову УНКВС по Кустанайській області від 3 лю­того 1942 р. про припинення справи на Кримського "у зв 'язку зі смертю" на пункт "за відсутністю складу злочину".

КРИМСЬКИЙ Юхим Юхимович, 1872 р.н., уродженець м.Володимир-Волинський, українець, б/п. Закінчив історико-філософський факультет Московського університету. Брат академіка А.Ю. Кримського. З 1918 року проживав у м.Звенигородка. Викладач у профмехшколі. У січні 1929 р. звільнений з роботи.26 серпня того ж року заарештований. ОН ДПУ УРСР 13 лютого 1930 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 19 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ЛАВРЕНЮК Іван Васильович, 1895 р.п., уродженець с.Красностав Вінницької обл, українець, б/п. Проживав у м.Звенигородка. Викладач у с/г технікумі. ОН НКВС СРСР 15 жовтня 1938 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований 19 лютого 1960 р. ВТ КВО.

ЛЬВОВИЧ Олександр Петрович, 1898 р.н., уродженець с.Дрездки Волинської обл., українець, б/п. Проживав у с.Юрківка Звенигородського району. Вчитель у сільській школі. ОН НКВС СРСР 10 листопада 1937 р. за­суджений до розстрілу. Реабілітований 18 жовтня 1957 р. ВТ Приб. ВО.

МАЗУРЕНКО Володимир Савович, 1920 р.н., уродженець с.Чеснопіль Тальнівського р-ну Чер­каської обл., українець, б/п. Проживав у с.Шевченкове. Вчитель у школі. ВТ КВО 8 жовтня 1952 р. засуджений до 25 р. ВТТ. Реабілітований 13 листопада 1963 р. ВС СРСР.

НЕСТЕРЕНКО Іван Костянтинович, 1892 р.н., уродженець с.Воронькове Бориспільського р-ну Київської обл., мешканець с.Козацьке Звенигородського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, вчитель, одружений. Арештований 27 лютого 1944 р. Засуджений 27 вересня 1944 р. ВТ військ НКВС Київської обл. за сг.ст. 54-1 "а", 54-11 КК УРСР до 20 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна. Ухвалою ВК Верховного Суду СРСР від 17.10.1947 р. вирок зменшено до 10 р. ВТТ. Реабілітований 20 липня 1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ПЛАХТІЄНКО Тимофій Степанович, 1891 р.н., уродженець с. Шубні Стави Лисянського р-ну, ук­раїнець, б/п. Проживав у м.Звенигородка. Вчитель у школі №3. Трійкою УНКВС по Київські обл. 5 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 29 січня 1958 р. Черкаським облсудом.

ПОДГРУШНИЙ Іван Сидорович, 1903 р.н., уродженець с.Пединівка Шевченківського округу, проживав у м.Звенигородка, учитель, б/п, українець. Заарештований 9.11.1929 р. Уманський Оргвідділ ДПУ за ст.54-11 КК УРСР 01.02.1930 р. постановив ув’язнити в концтабір на 3 роки. Постановою колегії ДПУ УРСР 12.03.1930 р. з під варти звільнений і справу припинено за недоведеністю складу злочину.

САМБОР Яків Михайлович, 1898 р.н., уродженець с.Попівка Звенигородського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у с.Попівка. Вчитель СШ. Трійкою УНКВС по Київській обл. 5 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 13 вересня 1957 р. ВТ КВО.

СЕМЕНКО Севастян Лукич, 1874 р.н., уродженець і мешканець с.Пединівка Звенигородського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта початкова, одружений, вчитель. Арештований 19.04.1928 р. Засуджений 5.12.1928 р. Київським обл. судом за ст. 54-11 ККУРСР до 3 р. позбавлення волі в ВТТ. Реабілітований 18.09.1991 р. прокуратурою Черкаської обл.

СКРИПНИК Іван Іванович, 1911 р. н., уродженець і мешканець с.Шевченкове Звенигородського р-ну. Українець, б/п, вища освіта, одружений. До арешту працював директором школи в с.Шевченкове. Арештований 20 березня 1944 р. Засуджений 12 липня 1944 р. ВТ військ НКВС Київської обл. до 20 р. з обмеженням у правах на 5 р. за ст. 54-1 "а" КК УРСР. 22 березня 1955 р. рішенням Черкаської обл. комісії строк знижено до 10 р. з обмеженням у правах на 2 р. Реабілітований 28 лютого 1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

СЛАБОШПИЦЬКИЙ Арсеній Володимирович, 1908 р.н., уродженець с.Мар'янівка Шполянського р-ну, українець, б/п. Проживав у м.Звенигородка. Викладач у школі № 5. ОН МВС СРСР 11 квітня 1942 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Покарання замінено направленням у діючу армію. Реабіл­ітований 20 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

СОРОКА Василь Лаврентійович, 1909 р.н., уродженець с.Пединівка Звенигородсь­кого р-ну. Українець, б/п, освіта вища педагогічна, неодружений, на час арешту слюсар в автоколоні Дубіївського ліспромгосподарства. Арештований 23.02.1946 р. Засуджений 07.06.1946 р. ВТ Київського гарнізону за ст.ст. 54-1 "б", 54-11 КК УРСР виправданий, з-під варти звільнений.

Стрикаленко Василь Самуїлович, 1900 р.н., уродженець і мешканець смт.Звенигородки, українець, б/п, інспектор райвно. Заарештований 21.10.1929 р. за ст.54-11 КК УРСР. Особлива нарада при колегії ДПУ УРСР 26.02.1930 р. вирішила заслати на 3 роки на Північ. Реабілітований 11.07.1989р. прокурором Черкаської області. (Т. 6, С. 202)

ТЕРЕЩЕНКО Софія Мефодісвна, 1887 р.н., уродженка с.Попівка Звенигородського р-ну, ук­раїнка, б/п. Проживала у м.Звенигородка. вчителька дівочої гімназії, художньої щколи, зав. музеєм-заповідником ім.. Т. Шевчнка у Звенигородці. Дійсний член Етнографічної комісії ВУАН. Заарештована 9 вересня 1929 р. 12.03.1930 р. ОН ДПУ УРСР засуджена до 3 р. заслання. 1 серпня 1935 р. Київським облсудом засуджена до 3 років ВТТ. А потім перегляд справи і нове заслання, в 1941 р. переведена у м.Джамбул, де вчителювала. Померда 1928 року у Звенигородці. Реабілітована 25 січня 1973 р. Черкаським облсудом.

ТРИКАЛЕНКО Василь Самійлович, 1900 р.н., уродженець м.Звенигородка, українець, канди­дат у члени ВКП/б/. Проживав у м.Звенигородка. Інспектор райвно. 12.03.1930 р. ОН ДПУ УРСР 27 лютого 1930 р. засуджений до 3 р. заслання. Реабілітований 11 липня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСРвід 16 січня 1989 р.

ТЮТЮННИК Юрій (Георгій) Йосипович (20.04.1891 р.н, уродженець с. Будище Звенигородського пов. Київської губ., тепер Черкаська обл. - 20.10.1930, р., м. Москва). Походив Тютюнник із Шевченкіського роду, доводився великому поетові онуком (по сестрі Ярині). Військовий і громадсько-політичний діяч, публіцист. Викладач, генерал-хорунжий Армії УHP. Автор праць з історії Визвольних змагань українського народу та сценаріїв кінофільмів, зокрема до кінофільму Олександра Довженка «Звенигора». У художньо-документальному фільмі «П.К.П.» («Пілсудський купив Петлюру»). Тютюнник зіграв самого себе. Автор книги «З поляками - проти Вкраїни», «Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20р.р.: Спомини». Львів, 2004, с. 192.

17.05.1923 року. представники підпільної Вищої військової ради запропонували легендарному отаману повернутися в Україну для продовження боротьби.

В червні 1923 року внаслідок бездоганно проведеної операції, яка в розвідувальному управлінні мала назву “Синдикат-4”, чекістам вдалося виманити Тютюнника на радянську територію й відразу заарештувати, запустивши чутку про добровільний перехід генерала до більшевиків.

Останній засіб, щоб зламати генерала, чекісти влаштували побачення в казематі з дружиною з маленькою дочкою на руках. Після побачення – новий ультиматум: “Або лист, або смерть і їй, і діткам”. Тютюнник не став ризикувати життям найрідніших – дружини та доньок, Олі та Галі (менша з'явилася на світ 1923 року), тому, перебуваючи під наглядом чекістів 15 серпня 1923 року оприлюднює листівку-звернення “До всіх українських вояків, перебуваючих на еміграції” та пише лист-покаяння Затонському. ГПУ УСРР дало висновок, щодо застосування амністії лише після отримання особистого архіву генерала. 28 грудня того ж року Президія ВУЦВК задовольнила клопотання про помилування, залишивши обмеження у правах на один рік.

Деякий час викладав у Харківській школі червоних командирів курс “Стратегія і тактика громадянської війни”. Друзям він з іронією говорив: “Даю лекції бандитизму”.

Політичні обставини у 1929 році склалися так, що село було готове до повстання. Влада побоювалася, що Тютюнник будь-якої миті міг знову стати бойовим генералом з величезним досвідом ведення партизанської війни.

Щоб запобігти небажаному Юрка Йосиповича Тютюнника 12 лютого 1929 року заарештували за статею 54-4 КК РРФСР .

Із перших хвилин перебування в казематі Тютюнник довів незламність духу, на допитах поводився гідно, не приховуючи своїх справжніх переконань, слідчим говорив те, що думав, за що боровся усе життя. Протоколи допитів примушують реально подивитися на вольову постать “приборканого” Юрка Тютюнника.

28 лютого 1929 року у в’язниці він пише вірша:

“Хіба ж можна засипати море?

Хоч би й гору кісток навернуть?

Не злякають ніякі нас гони, -

До мети пробиваємо путь!”

Із березня до грудня тривало “дорозлідування справи”. Тютюнник не видав жодного прізвища живих людей, причетних до повстанської діяльності. Не плямував і загиблих.

2 грудня 1929 року помічник уповноваженого 3-го відділу КРО ОГПУ Недзвяловська в присутності начальника 3-го відділу КРО ОГПУ Наумакайтіса та помічника начальника ОО ОГПУ Стирне, розглянула справу і зробила висновок:

“Тютюник после его вынужденного перехода на совсторону, умолчал о создании Партизанско-повстанческим штабом диверсионно-повстанческой сетки, которая была известна полякам, и теперь частично используеться, проявляя вновь свою активность (…). Тютюник, группируя вокруг себя своих сподвижников, возвратившихся с Польши, после его перехода на Украину, умолчал о скрывающихся и известных ему (…). Тютюник заявляет, что выдавать приходящих к нему – против его морали. Таким образом следствие поддерживает данные ГПУ о враждебной деятельности Тютюника. Настоящее дело поставить на рассмотрение судебного засеждание коллегии ОГПУ. ”

3 грудня колегія ОГПУ винесла вирок – розстріл, але з позначкою «приговор не приводить в исполнение до особого роспоряжения».

Виконання вироку довелося чекати майже рік. Але Юрко Тютюнник не зламався, не втратив самоконтролю. Адже вже втретє йому довелося чекати виконання смертного вироку. Вперше присуд мали виконати з наказу Головнокомандувача військами Гетьманату князя Долгорукова. Але в ніч проти 14 грудня 1918 року разом із А. Вовком та М. Палієм підняли повстання в Лук'янівській в'язниці і, звільнившись, взяли активну участь у антигетьманському повстанні. Через місяць рішення про розстріл почув у штабі Чорноморської дивізії військ Директорії УНР. Проте, батальйон, що мав виконати вирок, вислухавши промову засудженного, як один перейшов до очолюваної ним Правобережної Червоної армії. І ось тепер Тютюнник втретє чекав на розстріл.

Ю. Тютюнник повністю архів не віддав. У даний час документи Партизансько - повстанського штабу Київської дивізії зберігається в архівах Києва, Львова, Москви та в бібліотеці народовій у Варшаві.

Розстріляний 20 жовтня 1930 року в застінках московського каземату.

Реабілітований 27.11.1997 року Генеральною прокуратурою України.

ФЕЩЕНКО Андрій Іванович, 1900 р.н., уродженець с.Неморож, Звенигородського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у с.Звенигородка. Працював директором Козацької СШ. ОН НКВС СРСР 11 квітня 1942 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 7 жовтня 1959 р. Черкаським облсудом.

Чигирин (Чигирик) Федір Іванович – 1901р.н., уродженець с. Боровиця Чигиринського р-ну, українець, освіта вища, одружений, має двох дітей, вчителював в с. Худяки, с. Свидівок, був директором Степанківської СШ, Черкаського району, 4 передвоєнні роки вчитель і 2 роки виконував обов’язки директора Руськополянської школи №1, під час окупації директор школи с. Будище Вільшанського (нині Звенигородського) району. Заарештований за ст. 54-3, 54-10 КК УРСР 17.09.1945 року. Засуджений ВТ військ НКВС Київської обл. 12.01.1946 року до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна з обмеженням у правах на 5 років. Реабілітований 23.09.1993 р. прокуратурою Черкаської області (т.8, с.631)

ШИМАНСЬКИЙ Михайло Павлович, 1883 р.н., уродженець с.Вільховець Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Вільховець. Викладач профмехшколи у м.Звенигородка. ОН ДПУ СРСР 13 лютого 1930 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 19 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ЮЩЕНКО Андрій Романович, 1889 р.н. , уродженець с. Марчихина Буда Глухівського окр., проживав в м.Звенигородка, педагог, завідуючий школою, б/п, українець, одружений. Заарештований 9.11.1929 р. Уманський Оргвідділ ДПУ за ст.54-11 КК УРСР 01.02.1930 р. постановив заключить в концтабір на 8 років. Постановою колегії ДПУ УРСР 12.03.1930 р. з під варти звільнений і справу припинено за недоведеністю складу злочину.

Золотоніський район

АВРАМЕНКО Олександр Васильович, 1884 р.н., с. Дубові Гряди Харківської області, мешканець м. Золотоноша, українець, безпартій­ний, освіта вища, завідувач першою трудшколою. Заарештований 17.09.1929 р. за ст.ст. 54-10, 54-13 КК УРСР. Постановою Особливої наради при колегії ДПУ УРСР від 3.02.1930 р. висланий в Казахстан на 3 роки. Реабілітований в грудні 1991 р.

БАЗИЛЕВИЧ Василь Антонович, 1918 р. н., уродженець с.Веселий Хутір Чорнобаївсь­кого р-ну Черкаської обл., мешканець с.Ковтуни Золотоніського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта незакінчена вища, одружений. До арешту працював директором ПСШ с.Ковтуни Золотоніського р-ну. Арештований 30.04.1945 р. Засуджений 28.06.1945 р. ВТ військ НКВС Полтавської обл. до 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. за ст. ст. 54-10 ч.2, 54-2 КК УРСР. Реабілітований 26.07.1992 р. прокуратурою Черкаської обл

БОЛБОТ Прокіп Михайлович, 1895 р.н., уродженець м.Золотоноша., українець, б/п. Прожи­вав у м.Золотоноша. Учитель агрошколи. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 21-23 березня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 9 лютого 1957 р. Черкаським облсудом.

ВАСЕЦЬКИЙ Кіндрат Данилович, 1881 р., уродженець с. Ново-Іванівна Полтавської області, мешканець м. Зо­лотоноша, українець, безпартійний, освіта незакінчена вища, працював учителем. Заарештований 14.05.1923 р. Комісією НКВС 20.08.1923 р. позбав­лений волі на 2 роки. Особливою нарадою НКВС СРСР 28.10.1925 р. достроково звільнений з забороною проживання в 6 пунктах СРСР. Місцем проживання назначили х. Марусино Золотоніського повіту.

Гарбуз Антін Микитович, 1890 р.н., уродженець с. Гельм’язів Харківського округа (нині Черкаської області), українець, син куркуля, закінчив ком. університет, до арешту аспірант науково-дослідного інституту в м. Харків, бувший член ВКП(б). Засуджений Тр. ПП ОГПУ УРСР Харківської області 23.09.1933 р. за ст.. 54-4-11 КК на 5 років ВТТ. Засідання Особливої трійки УНКВС Ленінградської області від 09.10.1937 року Гарбуз А.М., серед 134 українських «буржуазних націоналістів» постановляє – розстріляти. Вирок виконано на честь 20-ї річниці Жовтневої революції в урочищі Сандармох під Медвежегорським Карельська АРСР (т.8, с.314)

ГВОЗДЕВИЧ-КУЗЬМЕНКО Микола Георгійович, 1887 р.н., уродженець с.Піщане Золото­ніського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Шабельники. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р., засуджений до розстрілу. Реабілітований 31 січня 1957 р. Черкаським облсудом.

ГЕНІН Яків Пилипович - 1892 р., уродженець м. Золотоноша, мешканець Ленінграду, єврей, член ВКП(б) з 1919 до 1937 рр., із служ­бовців, заступник начальника артакадемії. Заарештований 11.06.1937 р. за ст.ст. 58-10, 58-11 КК УРСР. Справу припинено 24.08.1937 р. у зв'язку зі смертю. Реабілітований 29.08.1957 р. Військовим прокурором Ленінградського ВО.

ГОРОДОВСЬКИЙ Мечеслав Вікентійович, 1886 р.н., уродженець с.Жилинці Заславського р-ну Вінницької обл., українець, б/п. Проживав у с.Чапаївка Золотоніського р-ну. Учитель. Поста­новою НКВССРСР 17 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 22 липня 1989р. Військовою Прокуратурою КВО згідно з УК ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ГРОДСЬКИЙ Петро Йосипович, 1888 р. н., уродженець с. Ізяслав Вінницької обл., мешканець с.Кропивна Золотоніського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту працював вчителем Кропивнянської школи. Арештований 05.08.1941 р. Засуджений 04.10.1941 р. виїзною сесією ВТ військ НКВС Харківської обл. до 10 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 3 р. та конфіскацією майна за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. Визначенням Судової колегії Верховного Суду УРСР 15.02.1990 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину.

ГРУДНИЦЬКА Параска Андріївна, 1895 р., уродженка і меш­канка м. Золотоноша, українка, із селян, освіта вища, працювала вчителькою в с. Антипівка і м. Золотоноша. Заареш­тована 14.05.1923 р. Особливою нара­дою НКВС УРСР ув'язнена у концта­борі на 2 роки. Постановою Особливої наради НКВС СРСР від 15.10.1926 р. звільнена з концтабору із забороною проживання в 12-ти населених пунктах СРСР.

Грудницький Олександр Григорович, 1892 р.н., м.Полтава, мешканець м.Золотоноші, українець, освіта вища, вчителює у 1917-1918 рр. в м.Золотоноша. Політичний діяч, письменник, публіцист, активний учасник революційних подій і організатор українських повстанських загонів (псевдоніми Вернигора, Куниця), повстанський отаман (Ангел). Заарештований в серпні 1921 року за контрреволюційну діяльність. Розстріляний 28.08.1921 р., за постановою колегії Київського Губчека. Про О.Грудницького можна прочитати в книзі “Золотніський книгодрук (кін.19-поч.20 ст.) – історико-бібліографічне дослідження”. Грудницький є автором збірки новел «П’ять бризків пензля» (Золотоноша, 1919 р., 32 сторінки). (Т. 6, С. 266). Див. також: 1. О. Юрченко «Полтавська петлюріана». Полтава, 1999 р. Випуск 3-ій – стор.42-50 «За мандатом головного отамана О.Грудницький»; 2. Газета «Літературна Україна» 15.06.2000 р. О. Юрченко : «Олександр Грудницький: комуніст чи петлюрівець? Доля одного українського письменника».

ГУСЄВА-РОМАНІВСЬКА Віра Василівна, 1886 р., уродженка м. Зо­лотоноша Черкаської області, українка, із службовців, освіта вища, працювала викладачем Київського річкового тех­нікуму, мешкала в Києві, вул. Ш. Руставєлі, 36, кв. 11. Незаміжня. Заареш­тована за ст.ст. 54-2, 54-6, 54-11 КК УРСР. Засуджена за постановою трій­ки УНКВС по Київській області від 10.05.1938 р. до ВМП. Страчена 26.05.1938 р. Реабілітована 3.09.1989 р. у відповідності з Указом Президії ВР СРСР від 16.01.1989 р.

Денисенко Олексій Іванович, 1882 р.н., уродженець с.Коврай, мешканець м.Золотоноша, українець, освіта вища, учитель педшколи. В 1922 р. арештувався, під арештом перебував 2 місяці. Заарештований 09.10.1937 р. за ст.54-10 КК УРСР. Полтавський обласний суд 27.09.1939 р. постановив ув’язнити на 3 роки у ВТТ. 04.12.1939 р. Судова колегія Верховного суду УРСР постановила – вирок облсуду скасувати, справу закрити, з-під варти звільнити. (Т. 7, С. 44)

ЖМУРКО Григорій Григорович, 1909 р.н., уродженець м. Золотоноша Черкаської обл. Українець, б/п (виключений з ВКП(б)), освіта - педагогічний технікум, одружений. Арештований 22.03.1942 р. Засуджений Особливою нарадою при НКВС 19.04.1943 р. до 10 р. ВТТ за ст. 58-1. Табір НКВС №170. Реабілітований 30.05.1997 р. прокурором Черкаської обл.

ЗГУРСЬКИЙ-ОМЕЛЬ НЧЕНКО Павло Іванович, 1885 р.н., уродженець села Зорівка Золотоніського р-ну. Проживав у місті Золотоноша, українець, б/п.Учитель. 25 жовтня 1937 р. трійкою УНКВС у київській обл.. засуджений до розстрілу. Реабілітований 22 квітня 1959 р. Черкаським обласним судом. (т.3, с. 39 і с.118)

ЗЛОБИНЕЦЬ Михайло Олександрович, 1883 р.н., уродженець м.Золотоноша, українець, б/п. Проживав у м.Золотоноша. Викладач педтехнікуму. ОН ОДПУ 22 жовтня 1928 р. засуджений до З р. ВТТ. Реабілітований 26 квітня 1984 р. Черкаським облсудом.

КОБЗАРЕНКО Олександр Демидович, 1897 р.н., уродженець с.Гельмязів Золотоніського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Гельмязів. Учитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 13 листопада 1957 р. Черкаським облсудом.

КОВАЛЬОВ Віктор Михайлович, 1888 р.н., уродженець с.Білозір'я Черкаського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у с.Чапаївка Золотоніського р-ну. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 31 серпня 1957 р. Черкаським обл. судом.

КОЖУЩЕНКО Юрій Петрович, 1890 р.н., уродженець с. Голяки(нині Мельники) Канівського р-ну,мешканець хутора Комарівка Золотоніського р-ну, українець, б/п, освіта середня, учитель початкових класів. Заарештований 6,07,1937 року за ст. 54-2, 54-10 КК УРСР. Постановою НКВС та Прокурора СРСР від 23 верес­ня 1937 року засуджений до розстрілу. Розстріляний 28. 09.1937 року. Реабілітований 1 жовтня 1957 р. ВТ КВО. (т.6, с.21)

КОРНИЧ Григорій Бонифатійович, 1905 р.п., уродженець Польщі, поляк, б/п. Проживав у с.Бог­дани Золотоніського р-ну. Учитель СШ. Постановою НКВС і Прокурора СРСР 29 січня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 11 березня 1960 р. ВТ ККВО.

КОСТОЧКА Ілля Олександрович, 1916 р. н., уродженець м.Ізюм Харківської обл.. мешканець м.Золотоноша. Українець, б/п, освіта середня, одружений. До арешту працював вчителем у Золотоніській техшколі. Арештований 17.09.1949 р. Засуджений 28.10.1949 р. ВТ військ МВС Полтавської обл. до 10 р. за ст. 54-1 "а" КК УРСР. Реабілітований 15.05.1998 р. прокуратурою Черкаської обл.

ЛЕОНТОВИЧ Яків Костянтинович, 1899 р.н., уродженець с.Каленики Золотоніського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Гельмязів Золотоніського р-ну. Учитель. Трійкою УНКВС по Пол­тавській обл. 2 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 26 січня 1957 р. Черкась­ким облсудом.

МАЙБОРОДА Василь Васильович, 1901 р.н., м.Золотоноша, українець, б/п. Проживав у м.Зо­лотоноша. Учитель. ВС Татарської АРСР 10 листопада 1941 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілі­тований 1 грудня 1960 р. ВС РРФСР.

МАТВЕЄВА Катерина Степанівна, 1901 р.н., уродженка с.Опари Дорогобіцького округу, ук­раїнка, б/п. Проживала у с.Хрущівка Золотоніського р-ну. Учителька. НКВС СРСР 19 жовтня 1937 р. засуджена до розстрілу. Реабілітована 9 жовтня 1973 р. ВС УРСР.

МЕЗЕРНЕЦЬКИЙ Дмитро Петрович, 1882 р.н., уродженець м.Золотоноша, українець, б/п. Про­живав у м.Золотоноша. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 квітня 1938 р. засудже­ний до розстрілу. Реабілітований 26 січня 1957 р. Черкаським облсудом.

МЕЛЬНИК-ДЕНЬГА Вячеслав Олександрович, 1906 р.н., уродженець Польщі, українець, б/п. Проживав у м.Золотоноша. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 10 травня 1957 р. Черкаським облеудом.

МИХНОВСЬКИЙ Володимир Васильович, 1891 р.н., уродженець с.Золотоноша, українець, б/ п. Проживав у м.Золотоноші. Учитель. Постановою НКВС і Прокурора СРСР 23 вересня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 10 жовтня 1957 р. ВТ КВО.

МІХНОВСЬКА Ольга Миколаївна, 1887 р., уродженець с. Сухорабівка Полтавської області, мешканка с. Домантове Золотоніського району, українка, освіта середня, безпартійна, вчителька. Заарештована 3.11.1937 р. за ст. 54-12 КК УРСР. Звільнена з-під варти постановою УНКВС по Полтавській області 1.12.1938 р., слідчу справу припинено. Дані про реабілітацію відсутні.

Павлов Дакіїл Васильович, 27 років, міщанин, росіянин, підпоручик, учитель в м.Золотоноша. Внесений 07.12.1920 р. до розстрілу як офіцер. 11.12.1920 р. ЧК армійського особливого відділу 2-го кінного корпусу розстріляла його в числі 16-ти осіб ,як колишнього білого офіцера. (Т. 6, С. 315)

ПАНАСЮК Кирило Михайлович, 1914 р. н., уродженець с.Берестовець Уманського р-ну, мешканець с.Коврай Золотоніського р-ну. Українець, б/п, освіта неповна середня, неодружений. До арешту працював вчителем школи с.Коврай. Арештований 29 січня 1936 р. Засуджений 22 червня 1936 р. Київським обл. судом за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 5 р. позбавлення волі. 20 квітня 1990 р. пленумом ВС УРСР справу закрито.

ПАДАЛКА Олександр Євгенович, 1 896 р. н., уродженець с.Лукашівка Золотонісь­кого р-ну Черкаської обл., мешканець с.Коврай Золотоніського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта середня-спеціальна, одружений, вчитель початкової школи. Арештований 6 червня 1937 р. Засуджений 6 квітня 1938 р. Полтавським обл. судом за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 6 р. позбавлення волі. Реабілітований 10 квітня 1992 р. Генпрокуратурою України

ПАНЧЕНКО Леонід Сергійович, 1864р.н , уродженець м.Золотоноша, українець, б/п. Прожи­вав у с.Скориківка Золотоніського р-ну. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 8 жовтня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 1 жовтня 1958 р. Черкаським облсудом.

ПОЛУДА Сергій Трохимович, 1897 р.н., уродженець с.Прикрутки Ічнянського р-ну Чернігівсь­кої обл., українець, б/п. Проживав ус.Піщане Золотоніського р-ну. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 8 жовтня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 1 жовтня 1958 р. Чер­каським облсудом.

ПРОХОРЕНКО Іван Семенович, 1883 р.н., уродженець м.Золотоноша, українець, б/п. Прожи­вав у м.Золотоноша. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 29 квітня 1938 р. засудже­ний до розстрілу. Реабілітований 7 травня 1957 р. Черкаським облсудом.

ПРОХОРЕНКО Іван Семенович, 1890 р.н., уродженець м.Золотоноша, українець, б/п. Прожи­вав у м.Золотоноша. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 26 січня 1957 р. Черкаським облсудом.

САХНОВСЬКИЙ Микола Георгійович, 1879 р.н., уродженець с.Крутьки Чорнобаївського р-ну. мешканець є. Антипівка Золотоніського р-ну. Українець, б/п, освіта середня (духовна семінарія), неодружений, вчитель Антипівської школи. Арештований 31.10.1937 р. Засуджений 19.02.1938р. Полтавським обл. судом за ст.54-10 (1) до 7 р. Реабілітований 07.07.1993 р. Генпрокуратурою України.

САХНОВСЬКИЙ Володимир Юрійович, 1880 р.н., уродженець с.Крутьки, українець, б/п. Про­живав у м.Золотоноша. Учитель. Колегією ДПУ УРСР 1 лютого 1930 р. засуджений до 3 р. ВТТ. Реабілітований 31 липня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

СКОРОДІД Василь Миколайович, 1890 р.н., уродженець с.Михайлівка Кам'янського р-ну, ук­раїнець, б/п. Проживав у с.Піщане Золотоніського р-ну. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 31 серпня 1957 р. Черкаським обл. судом.

Скороход Василь Миколайович, 1890 р.н., уродженець с.Михайлівка, Драбівського р-ну, мешканець с.Піщане, Золотоніського р-ну, українець, освіта середня, бувший член ВКП(б), вчитель НСШ. Заарештований 10.03.1938 р.за ст.ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС по Полтавській області 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 01.06.1938 р. Реабілітований 31.08.1957 р. Черкаським обласним судом. (Т. 7, С. 142)

СТЕФАНОВИЧ Віктор Ссргійович, 1899 р.н., уродженець і мешканець с. Богдани Золотоніського р-ну. Українець, б/п, освіта початкова, одружений, вчитель. Арештований 14.02.1930 р. Засуджений 12.04.1930 р. Шевченківським окружним судом за ст.ст. 54-10, 109 КК УРСРдо 8 р. позбавлення волі в ВТТз обмеженням у правах на 5 р. Реабілітований 28.12.1989 р. Верховним Судом УРСР.

СТУПАЦЬКИЙ Андрій Васильович, 1898 р.н., уродженець с.Підставки Золотоніського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Підставки. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 26 січня 1957 р. Черкаським облсудом.

ТАБОРСЬКИЙ Йосип Федорович, 1891 р.н., уродженець с.Ільчевськ, Галичина, українець, б/ п. Проживав у м.Золотоноша. Учитель. ОН НКВС СРСР 19 листопада 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 14 травня 1955 р. ВС СРСР.

ТЕРЕЩЕНКО Микола Іванович, 1898 р.н., уродженець с. Щербинівка Золотоніського р-ну. Після закінчення Золотоніської гімназії (1917 р.) навчався у Київському політехнічному інституті та одночасно слухав лекції на курсах іноземних мов. Працював у Наркоматі освіти України, у редакціях декількох республіканських газет та журналів, а також у видавництвах. У грудні 1937 р. був незаконно репресований і перебував у таборах до 1939 р. Літературну діяльність розпочав у 1918 р. У його творчому доробку понад 20 поетичних ззбірок, книг. Перекладав на українську твори Пушкіна, Лермонтова, Некрасова, Купали, Міцкевича, Турсун-Заде, Беранже, Гюго, Арагона, Потьє та ін. Упорядник двотомної антології «Сузір’я французької поезії». Лауреат премії ім. Рильського, член Спілки письменників України. Помер 30 травня 1966 р. Дані про реабілітацію відсутні.

ТУРЧИН Яків Іванович, 1898 р.н., Полтавська обл., українець, б/п. Проживав у м.Золотоноша. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 21 березня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реаб­ілітований 9 лютого 1957 р. Черкаським облсудом.

ТУЛУБ Сергій Степанович, 1905 р. н., уродженець і мешканець с.Богуславець Золотоніського р-ну. Українець, б/п, середня освіта, неодружений. До арешту працював вчителем Богуславецької школи. Арештований 17 жовтня 1937 р. Засуджений 2 квітня 1938 р. виїзною сесією Полтавського обл. суду до 5 р. ВТТ з обмеженням у правах на 2 р. за ст.54-10 ч. 1 КК УРСР. Реабілітований 29 грудня 1989 р. постановою пленуму Верховною Суду СРСР.

Ушаков Яків Петрович, 1897 р.н., уродженець м.Кизим, мешканець м.Золотоноша, росіянин, освіта середня, службовець, колишній член ВКП(б), виключений в 1937 р., директор педшколи. Заарештований 19.10.1937 р. за ст. 54-10 ч.1 КК УРСР. Постановою Золотоніської РВ НКВС 24.02.1938 р. з-під варти звільнений, справу припинено. Дані про реабілітацію відсутні. (Т. 7, С. 170)

ХАРЧЕНКО Платон (Потап) Гергійович, 1885 р.н., уродженець с.Коробівка, українець, б/п. Проживав у м.Золотоноша. Учитель. НКВС і Прокурором СРСР 29.01.1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 7 березня 1958 р. ВТ КВО.

ХВИЛЬ Михайло Іванович, 1921 р. н., уродженець х.Хвильове-Сорочин Золотоніського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, вища освіта, неодружений. До арешту працював вчителем школи с.Деньги. Арештований 8 жовтня 1952 р. Засуджений 15 грудня 1952 р. ВТ Київського ВО до 25 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. за ст.54-1 "б" КК УРСР. 25 липня 1956 р. міра покарання знижена до 12 років і 6 міс. Реабілітований ЗО листопада 1991 р. військовим прокурором Київського ВО.

ЦЮРА Іван Кирилович, 1879 р.н., уродженець м.Радомишльськ Київської обл., українець, б/п. Проживав у м.Золотоноша. Директор школи. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 31 серпня 1957 р. Черкаським облсудом.

ЧЕБЕРЯКА Олексій Гаврилович, 1915 р. н., уродженець с. Великий Хутір Драбівського р-ну, мешканець с. Ковтуни Золотоніського р-ну. Українець, б/п, освіта незакінчена вища, неодружений, вчитель середньої школи с. Ковтуни. Арештований 8 березня 1953 р. за ст..ст. 54-1 «а», 54-11 КК УРСР. 11 червня 1954 р. ВТ Київського ВО був направлений на примусове лікування. 2 лютого 1956 р. ВТ Київського ВО справу припинено, від примусового лікування звільнено.

ЮРЬЄВ-СКРЯБІН Іван Григорович, 1895 р.н., уродженець с.Російська Бентяшна Куйбишевської обл., росіянин, б/п. Проживав у с.Богуславець Золотоніського р-ну. Учитель. НКВС і Проку­рором СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 14 березня 1958 р. ВТ КВО.

Кам'янський район

АУКОВСЬКИЙ (АУНОВСЬКИЙ) Костянтин Якович, 1894 р.н., уродженець Ломжа, Польща, українець, б/п. Мешканець м.Кам'янка, випускник Варшавського університету,. вчитель середньої школи. ОН НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. засудже­ний до розстрілу. Реабілітований у 1988 р.

БОВСУНОВСЬКИЙ Людвіг Іванович. 1908 р.н., уродженець с.Майдан Олевського р-ну Жи­томирської обл., поляк, б/п. Мешканець м.Кам'янка. Вчитель НСШ №2. Постановою НКВС СРСР 1 грудня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1989 р.

ДРАЧЕНКО Григорій Юхимович, 1898 р. н., уродженець с. Баландине Кам'янського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, одружений, вчитель. Засуджений 27 травня 1944 р. ВТ військ НКВС Кіровоградської обл. за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР до 10 р. позбавлення волі в ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна. Реабілітований 17 червня 1994 р. прокуратурою Черкаської обл.

ДЯЧЕНКО Павло Мартинович, 1894 р.н., уродженець с.Ярове, українець, б/п. Мешканець с.Райгород. Вчитель середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 20 квітня 1938 р. засуд­жений до розстрілу. Реабілітований у 1959 р.

ЄРМОЛАЄВ Павло Петрович, 1891 р.н., уродженець с.Лебедівка, українець, б/п. Мешканець с.Тимошівка. Вчитель математики. Трійкою УНКВС по Київській обл. 2 листопада 1937 р. засуд­жений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

КАЛІШЕВСЬКИЙ Григорій Абрамович, 1891 р., уродженець с. Жаботин Черкаської області, вчитель серед­ньої школи у м. Київ. За вироком Київ­ського обласного суду від 22.11.1936 р. за ст.ст. 54-10 ч.І, 54-11 КК УРСР за те, що він у 1917-1920 роках брав участь у створенні в Києві „Спілки українських вчителів", української гім­назії для дорослих, а в 1921-1922 ро­ках брав участь в релігійному авто­кефальному русі в Україні, засуджений до 10-ти років позбавлення волі з обмеження у правах. Реабілітований Генеральною прокуратурою України в 1992 р.

КІМЛИК Тимофій Маркович, 1899 р. н., уродженець с.Райгород Кам'янського р-ну Черкась­кої обл., мешканець с.Михайлівка Кам'янського р-ну. Українець, б/п, освіта вища педагогічна, одружений. До арешту був директором неповно-середньої школи №1 с.Михайлівки. Арештований 29.01.1944 р. за ст. 54-1 "а" КК УРСР. Засуджений 30.05. 1944 р. ВТ військ НКВС Кіровоградсь­кої обл. до 10 р. за ст.54-10 ч.2 КК УРСР.

ПОСТРИГАНЬ Іван Григорович, 1911 р.н., уродженця с.Кожарка, Чигиринського району, жителя с. Куликівка Кам'янського р-ну, директора Куликівської н/середньої школи, Заарештований 3.12.1937 р. Обвинувачувався за ст. 54-10, ч. 1 КК УРСР. Постановою помічника обл. прокурора Київської обл. від 25.3.1938 р. звільнений з-під варти. Справу було припинено за недоведеністю складу злочину.

ТЕМНЕНКО Володимир Ваніфатійович, 1901 р. н., уродженець с. Ревівка Кам'янсь-кого р-ну Черкаської обл., мешканець м.Кам'янка Кам'янського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п (виключений з лав ВКП(б), освіта вища, неодружений, викладач Райколгоспшколи м.Кам'янка. Арештований 27.04.1937 р. Засуджений 11.06.1937 р. Київським обл. судом за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 6 р. Реабілітований 02.03. 1994 р. Генпрокуратурою України.

ХАРЧЕНКО Іван Борисович, 1898 р.н., уродженець с.Вербівка Кам’янського р-ну, українець, б/п. Мешканець с.Михайлівка Кам’янського р-ну. Вчитель середньої школи. Трійкою НКВС по Київській обл. 2 листопада 1937 р. засуд­жений до 10 р. ВТТ. Реабілітований в 1989 р.

ЧЕРНЕНКО Віталій Данилович, нар. 1935 р. у с. Лузанівка Кам'янсько-го району Черкаської області. У 1952 р. сина і матір заарештували як членів сім'ї „ворога народу". Майно було конфісковане, дозволили взяти лише необхідне. Відбували заслання у Кустанайській області, нині м. Рудний. У 1953 р., після смерті „вождя" був амністований. Закінчив Магнітогор­ський педагогічний інститут. Працював учителем, лаборантом, на будівництві. Постійно знаходився під політичним наглядом. Після реабілітації проживав у м.Сміла.

ШАТОХІН Василь Семенович, 1897 р. н.. уродженець с.Біла Глина Азово-Чорноморського краю, мешканець с.Жаботин Кам'янського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п. середня освіта, одружений. До арешту працював вчителем неповної середньої школи с.Жаботин. Арештований 26 червня 1937 р. Засуджений 7 жовтня 1937 р. Київським обл. судом до 8 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. Реабілітований 30 жовтня 1992р, заступником Генпрокурора України.

Шинкаренко Іван Максимович, 1899 р.н., уродженець с.Руська Поляна Черкаського району, мешканець с.Куликівка Кам´янського р-ну, українець, освіта неповна вища, б/п, вчитель СШ, служив в денікінській армії, був у полоні в Польщі 1920-1922 р. Заарештований 12.02.1938 р. за ст.54-6 КК УРСР. Постановою трійки при КОУ НКВС УРСР 19.09.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 30.09.1918 р. Реабілітований 08.07.1989 р. ВП КВО. (Т. 6, С. 293)

ЯРОШЕНКО Трохим Лаврентійович, 1874 р.н., уродженець с.Вербівка Кам’янського р-ну, українець, б/п. Мешканець с.Юрчиха Кам’янського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 5 вересня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований в 1989

Канівський район

БЕКЕШ Федір Степанович, 1883 р.н., уродженець м.Сколе Львівської обл., Українець, б/п. Про­живав у с.Степанці Канівського р-ну. ОН НКВС СРСР 2 листопада 1937 р. засуджений до розстр­ілу. Реабілітований 25 березня 1968 р. ВТ КВО.

Борок Дмитро Миколаївович, 1880 р.н., с.Копіювата Канівського р-ну, українець, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 11.02.1938 р. за ст. ст.54-2, 54-11 КК УРСР. Постановою прокурора Канівського р-ну РВ НКВС від 13.03.1939 р. справу закрито, з-під варти звільнений. (Т. 7, С. 19)

ВИСОЦЬКИЙ Михайло Трохимович, 1898 р.н., уродженець м. Канів, українець, б/п. Прожи­вав у м. Канів, вчитель. ОН ДПУ УРСР 26 лютого 1934 р. засуджений до 3 р. заслання. Реабілітова­ний 15 липня 1989 р. Черкаським облсудом. Згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р. 23 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 13 липня 1957 р. Черкаським облсудом.(т.3 с.163,164)

ВОЛКОВ Анатолій Костянтинович, 1898 р.н., уродженець с. Пищальники Канівського району Черкаської області, українець. Завідуючий шко­лою, учитель. Засуджений постановою Судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 23.01.1933 р. у справі т.зв. «Української революційно-демократичної спілки» до 5-ти років КТ за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. Реабі­літований прокуратурою Київської області в 1989 р

ГОЛУБ Василь Васильович, 1888 р.н., уродженець с.Пилява Канівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Малий Ржавець, вчитель. Засуджений 20 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. Реаб­ілітований 9 листопада 1956 р. Черкаським облсудом.

ГЕТЬМАНЧУК Павло Петрович, 1909 р. н., уродженець с.Копилове Макарівського р-ну Київської обл., мешканець с.Прохорівка Канівського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту був вчителем німецької мови в с.Прохорівка. Арештований 24.09.1948 р. Засуджений 12.11.1948 р. ВТ Полтавського гарнізону до 25 р. ВТТ з обмеженняму правах на 5 р. за ст. 54-1 "б" КК УРСР. Реабілітований 09.04.1993 р прокурором Черкаської обл.

ГРАХОВЕЦЬКИЙ Микола Демидович, 1899 р.н. уродженець с. Ліпляве, мешканець с.Сушки Гельмязівського (нині Канівського) р-ну, українець, освіта незакінчена вища, безпартійний, вчитель. Заарештований 17.09.1937 р. Помер в БУПРі м.Черкаси під час слідства в серпні 1938 р. Справу припинено 13.04.1959 р. управлінням КДБ у Черкасьуій обл..

ДЕЛІКАТНА Лідія Олексіївна, 1902 р.н., уродженка і мешканка с. Межиріч Канівського р-ну, українка, б/п. Вчителька. 18 серпня 1944 р. ВТ засуджена до 20 р. ВТТ. Реабілітована 3 вересня 1953 р. ВТ КВО.

ДЕЛІКАТНИЙ Гаврило Іванович, 1898 р.н., уродженець і мешканець с. Межиріч Канівського р-ну, українець. Вчителював у СШ. 15 жовтня 1934 р. ОН НКВС СРСР засуджений до 8років ВТТ. Реабілітований 25 травня 1960 р. Черкаським облсудом.

ЖМАКА Давид Семенович, 1903 р.н., уродженець і мешканець с. Дар'ївка Канівського р-ну, б/п. Вчитель. 27 червня 1935 р. Київським облсудом засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 9 жовт­ня 1964 р. ВС УРСР.

ЗАБОЙ Дмитро Прокопович, 1893 р.н., уродженець і мешканець с. Пилява Канівського р-ну, українець, б/п. Вчитель. 20 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розст­рілу. Реабілітований 9 листопада 1956 р. Черкаським облсудом.

КАЗИМИР Іван Микитович, 1903 р.н., уродженець і мешканець с. Межиріч Канівського р-ну, українець, б/п. Вчитель. 6 квітня 1945 р. ВТ Черкаського гарнізону засуджений до 10 р. ВТТ. Реаб­ілітований 27 квітня 1956 р. ВТ КВО.

КАТЕРИНЧУК Микола Андрійович, 1895 р.н., уродженець і мешканець с. Беркозівка Канівсь­кого р-ну, українець, б/п. Вчитель. 26 листопада 1937 р. ОН НКВС СРСР засуджений до розстрілу. Реабілітований 26 березня 1966 р. ВТ КВО.

КИСЛОМЕД Василь Макарович, 1905 р.н., уродженець м. Харкова, мешканець м. Канів, українець, освіта незакінчена вища, вчитель, безпартійний. Заарештований 25.2.1935 р. за ст. 54-7, 54-8 КК УРСР. Постановою УНКВС Київської області 20.3.1935 р. з-під варти звільнений.

КИПА Акилина Єрофіївна, 1896 р.н., уродженка с. Яблунів Канівського р-ну, українка, закінчила Уманський педтехнікум. На час арешту – вчителька математики школи N2 с. Степанці Канівського р-ну. Заарештована у вересні 1932 р. у справі т.зв. «Української революційно-демократичної спілки». Висувалося звинувачення за ст..ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. За постановою судової трійки при колегії ДПУ УРСР від 23.01.1933 р. звільнена і кримінальна справа проти неї припинена.

КОЗАЧЕНКО Костянтин Андрійович, 1899 р.н., уродженець Польщі, поляк, засуджений до арешту член ВКП (б). Проживав у м. Канів. Директор Канівської медшколи. 19 жовтня 1937 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 13 травня 1940 р. ВТ КВО.

КОЛЯДЕНКО Григорій Онисимович, 1907 р.н., уродженець с. В. Горобіївка Канівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Таганча. Вчитель. 17 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 23 березня 1960 р. Черкаським облсудом.

КОЛЯДА Пилип Данилович, 1904 р.н., уродженець с. Горобіївка Ка­нівського району Черкаської області, українець, учитель СШ. За постановою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 23.01.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР у справі т. зв. «Української революційно-демократичної спілки» засуджений до 5 років конц­таборів. Реабілітований прокуратурою Київської області в 1989 р.

Курдега Прокіп Савович, 1897 р.н., с.Малий Ржавець Канівського р-ну, українець, із селян-середняків, письменний, б/п, працював учителем. Заарештований 02.12.1937 р. за ст.54-10 КК УРСР. Трійкою при КОУ НКВС від 04.12.1937 р. приречений до розстрілу. Реабілітований 02.06.1959 р. Черкаським обласним судом. (Т. 6, С. 54)

КУЦЕКІНЬ Григорій Дмитрович, 1894 р.н., уродженець і мешканець с. Попівка Канівського р-ну, українець, б/п. Вчитель. 9 жовтня 1938 р. ОН НКВС СРСР засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітова­ний 12 квітня 1959 р. Черкаським облсудом.

ЛОЙЦКЕР Юхим (Хаїм) Борисович - 1898 р.н., уродженець Канева, освіта вища, єврей, літературозна­вець, учений секретар Інституту єв­рейської культури. 1950 р. заарештова­ний. Особлива нарада при МДБ СРСР винесла заочно вирок - „15 років режи­много спецтабору Степлаг". Реабіліто­ваний 1955 р. Помер 1 лютого 1970 р. у Києві.

Лопатин Іван Олексійович, 1890 р.н., с.Капустяне, мешканець с.Межиріч Канівського р-ну, українець, освіта вища, б/п, учитель. Заарештований 29.11.1932 р. за ст.ст.54-10, 54-6 КК УРСР. Постановою ОН ДПУ УРСР 29.04.1933 р. з-під варти звільнений. (Т. 6, С. 75)

ЛУКІЄНКО Яків Петрович, 1893 р.н., уродженець і мешканець с. Пилява Канівського р-ну, українець, б/п. Вчитель. 20 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розст­рілу. Реабілітований 9 листопада 1956 р. Черкаським облсудом.

МАРИЧ Сергій Митрофанович, 1894 р.н., уродженець с. Козацьке Звенигородського р-ну, ук­раїнець, б/п. Проживав у м. Канів. Працював вчителем в школі №1. 15 жовтня 1938 р. ОН НКВС СРСР засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований 25 травня 1960 р. Черкаським облсудом.

МАРИНЕНКО Яків Дмитрович, 1901 р.н., с. Ситники Корсунського району, мешканець с. Бобриця Канівського району, українець, середня освіта, безпартійний, учитель. Заарештований 24.10.1933 р. за ст. 54-11 КК УРСР. ОН при колегії ДПУ УРСР 26.1.1934 р. ув’язнила у ВТТ на три роки умовно. Реабілітований Прокурором Черкаської області 03.04.1990 р.

НЕЗАМАЙ Марія Миколаївна, 1897 р.н., уродженка Болгарії, українка, б/п. Проживала у с.Келеберда Золотоніського р-ну (нині Канівського р-ну). Учителька. ОН НКВС СРСР 29 січня 1938 р. засуджена до розстрі­лу. Реабілітована 22 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

НЕТРЯ Семен Макарович, 1889 р.н., с. Межиріч Канівського району, українець, освіта нижча, учитель, безпартійний. Арештований 12.3.1929 р. за ст. 58-10 КК РРФСР. Постановою особливої наради ОДПУ 26.7.1929 р. позбавлений волі на три роки.

НЕЧИПОРЕНКО Пилип Михайлович, 1905 р.н., уродженець с. Бровахи К. Шевченківського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Горобіївка. Вчитель. 15 жовтня 1938 р. ОН НКВС СРСР засуд­жений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 28 січня 1960 р. Черкаським облсудом.

Осадчий Григорій Романович, 1899р.н., уродженець і мешканець с.Трошин Канівського р-ну, українець, малописьменний, б/п, учитель трудшколи. Заарештований 07.03.1929 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою ОН при колегії ОДПУ 26.07.1929 р. ув’язнений на 3 роки в концтабір. Постановою ОН при колегії ОДПУ 10.05.1932 р. позбавлений права проживання в 12 населених пунктах на 3 роки. Дані про реабілітацію відсутні. (Т. 6, С.124)

ПІДГАЙНИЙ Матвій Єрофійович, 1892 р.н., уродженець с. Яблунів Канівського району Черкаської області, українець. На час арешту мешканець Києва, учитель школи № 35 ФЗС. За постановою Судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 23.01.1933 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР засуджений у справі т. за. «Української революційно-демократичної спілки» до 10 років концтаборів. Реабілітований в 1989 р. прокуратурою Київської області.

ПУСТОВОЙТ Андрій Михайлович, 1912 р.н., уродженець м.Канів, мешканець с.Мельники Канівського р-ну. Українець, б/п, освіта незакінчена вища, одружений, вчитель школи. Арештований 21.05. 1944 р. Засуджений 25.04.1945 р. ВТ військ НКВС Київської обл. за ст.ст. 54-1 "а", 54-11 КК УРСР до 15 р. Реабілітований 20.05.1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

САКУН Микола Андрійович, 1880 р.н., уродженець с.Каленики Золотоніського р-ну, мешканець с.Прохорівка Канівського р-ну. Українець, б/п, освіта середня, одружений, вчитель. Арештований 16.10.1937 р. Засуджений Полтавським обл. судом за ст. 54-10 до 7 р. Реабілітований Генпрокуратурою 10.07.1993 р.

СИМОН Іван Іванович, 1910 р.н., уродженець с. Маринівка Куйбишевського р-ну Запорізької обл, німець, б/п. Проживав у с. Малий Ржавець Канівського р-ну. Вчитель. 23 вересня 1942 р. ОН МВС СРСР засуджений до 10 р. ВТТ. По­мер у в'язниці 25 вересня 1942 р. Реабілітований 17 квітня 1967 р. Черкаським облсудом.

УС Яків Михайлович, 1908 р.н., уродженець с. Хмільна Канівського р-ну, українець, виключ. із членів ВКП(б), у 1941 р. Проживав у с. Хмільна. Працював директором школи. 15 листопада 1944 р. ВТ КВО військ. НКВС Київської обл. засуджений до 15.р. ВТТ. Реабілітований 29 березня 1955 р. ВТ КВО.

ЦИМБАЛ Іван Овсійович, 1900 р.н., уродженець с. Малий Ржавець Канівського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у с. Степанці Канівського р-ну. Вчитель. 20 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 9 листопада 1956 р. Черкаським облсудом.

ЦИМБАЛ Йосип Овсійович, 1890 р.н., уродженець і мешканець с. Малий Ржавець Канівського р-ну, українець, б/п. Вчитель. 15 грудня 1937 р. ОН НКВС СРСР засуджений до розстрілу. Реабіл­ітований 13 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ЧИКИРИС Іван Павлович, 1918 р.н.. уродженець і мешканець с. Межиріч Канівсь­кого р-ну. Українець., б/п, освіта незакінчена вища, одружений, вчитель школи с.Межиріч. Арештований 28.02.1944 р. Засуджений 21.04.1945 р. ВТ Київського гарнізону за ст. 54-1 "б" КК УРСР до 10 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 р. Реабілітований 04.11.1999 р. прокуратурою Черкаської обл.

ШАЦЬКИЙ (ШВАЦЬКИЙ) Петро Миронович, 1888 р.н., с. Малий Ржавець Канівського р-ну, українець, б/п. Працював вчителем в сільській школі. 25 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуд­жений до розстрілу. Реабілітований 31 травня 1956 р. Черкаським облсудом.

Щербина Захар Панькович, 1894 р.н., уродженець с.Полствин, мешканець с.Мартинівка Канівського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 07.03.1929 р. за ст.58-10 КК УРСР. Постановою ОН при колегії ОДПУ 26.07.1929 р. ув’язнений в ВТТ на 3 роки. Постановою ОН при колегії ОДПУ 13.04.1932 р. дозволено вільне проживання на території СРСР після звільнення. (Т. 6, С. 219)

Катеринопільський район

БОНДАРЬ Сергій Васильович, 1889 р.н., с. Ярошівка Катеринопільського району, українець, безпартійний, середня освіта, учитель початкових класів. Заарештований 6.02.1938 р. за ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Розстрі­ляний 26.04.1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 5.04.1938 р. Реабілітований 13.11.1957 р. Черкаським обласним судом.

БІЛОШТАНЬ Іван Васильович, 1889 р.н., уродженець і мешканець с. Ново-Українка Катеринопільського р-ну, українець, б/п. Працював вчителем в сільській школі. Трійкою ДПУ УРСР 2 вересня 1930 р. засуджений до 3-х років заслання. Реабілітований 23 липня 1989 р. за Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989р.

ВОЙЦІЦЬКИЙ Лев (Леонтій) Максимович (а не І.Н., як зазначено у запиті), 1894 р. н., уродженець с. Кашпировка (так у документі) Володарського (у документах та­кож - Тетіївського) р-ну, житель с. Катеринопіль, українець, за походженням із сім'ї службо­вця (в обвинувальному висновку - із дворян), за професією вчитель, позапартійний, працю­вав на момент арешту у неповно-середній школі с. Катеринопіль. Заарештований УДБ Кате-ринопільського р-ну 19 жовтня 1937 р., після арешту утримувався під вартою в Уманській тюрмі.

Склад сім'ї на день арешту: дружина Пивоварська Ганна Данилівна, дочка Олександ­ра, 1922 року народження, син Леонід, 8 місяців.

Обвинувачувався за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою Трійки при Київському облуправлінні НКВС УРСР від 25 жовтня 1937 р. приречений до розстрілу. Вирок приведе­ний до виконання 11 листопада 1937 р. Постановою Президії Черкаського обласного суду від 28 березня 1959 р. постанова Трійки від 25 жовтня 1937 р. відносно Войціцького Льва (Леонтія) Максимовича скасована, в справа закрита за недоведеністю пред'явленого обвинувачення засудженому.

Джерела: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр.2412, арк.16, 20-20 зв., 122, 129, 131, 134, 169.

ЄФИМЕНКО Терентій Савович, 1888 р. н., уродженець с.Коротине Шполянського р-ну Черкаської обл., мешканець с.Ярошівка Катеринопільського р-ну. Українець, б/п. вища освіта, одружений. До арешту працював учителем в середній школі. Арештований 8 червня 1950 р. Засуджений 22 листопада 1950 р. ВТ військ МВС Київської обл. до 25 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна за ст. 54-1 "а" КК УРСР. 10 травня 1955 р. ВТ Київського ВО вирок відмінено, справу направлено на дорозслідування. 22 вересня 1955 р. УКДБ по Черкаської обл. справу припинено за ст.5 Указу президіуму ВР СРСР від 17 вересня 1955 р. "Про амністію радянських громадян".

ЄФРЕМОВ Петро Олександрович - 1883 р., уродженець с. Пальчик, Звенигородського повіту (нині Катеринопільського району), українець, мешканець Дніпропетровська, освіта вища, літературознавець, критик, професор, філолог, секретар Катеринославського(нині Дніпропетровського) відділу ПАНУ. Заарештований 9 вересня 1929 р. Проходив у справі СВУ. Згідно зі статтями 54-11 та 54-1 КК УРСР одержав 5 років позбав­лення волі з обмеженням у правах на 2 роки. Реабілітований 1989 р.

ЄФРЕМОВ Сергій Олександрович 1876 р., уродженець с. Пальчик Звенигородського повіту (нині Катеринопільського району), українець, із сім'ї священнослужителя, освіта вища. Літературознавець, публіцист, активний громадський діяч, учасник українського руху кінця XIX- початку XX ст. (член Київської громади, один з засновників Всеукраїнської загальної організації, один з керівників Української демократичної партії, Української радикальної партії, Української демократично-радикальної партії, Товариства українських поступовців, Української партії соціалістів-федералістів). Член Центральної і Малої Ради, заступник голови УЦР, генеральний секретар міжнаціональних справ. Наприкінці 1918 року відійшов від активної політичної діяльності. Дійсний член НТШ. Академік Всеукраїнської Академії наук, віце-президент ВУАН з 1923 р. Завідував історико-філологічним відділом академії, очолював ряд наукових підрозділів і товариств. Автор 3000 публікацій. Заарештований у липні 1929 р. за приналежність до СВУ. Засуджений на 10 років позбавлення волі. Помер 10 березня 1939 р. у таборі ГУЛАГу за З місяці до закінчення строку покарання. Реабілітований 11 серпня 1989 р. Вер­ховним Судом УРСР.

ЖИВЧУК Антон Андрійович, 1896 р.н., уродженець смт. Єрки Катеринопільського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у смт. Катеринопіль. Працював директором в школі. Трійкою УНКВС по Київській обл. 13 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 27 липня 1958 р. Черкась­ким облсудом.

ЗАХАРЧЕНКО Павло Дмитрович, 1888 р.н., уродженець с. Папуженці Тальнівського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Катеринопіль. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 13 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 27 липня 1958 р. Черкаським облсудом.

КАТЕРИНЮК Параскева Іванівна, 1896 р.н., уродженка смт. Катеринопіль, українка, б/п. Про­живала у смт. Катеринопіль. Працювала вчителькою у школі. 13 червня 1937 р. НКВС СРСР за­суджена до розстрілу. Реабілітована 13 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 Р-

КИСЛОВСЬКИЙ Андрій Микитович, 1889 р.н., уродженець с. Гусаково Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Розсоховатка Катеринопільського р-ну. Вчитель у СШ. Трійкою УНКВС по Київській обл. 5 жовтня 1938 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 22 квітня 1959 р. Черкаським облсудом.

КОНДРАЦЬКИЙ Іван Романович, 1893 р.н., уродженець с. Стійкове Катеринопільського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Петраківка Катеринопільського р-ну. Учитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 5 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 14 вересня 1956 р. Черкаським облсудом.

КУЧЕРЕНКО Федір Васильович, 1903 р.н., уродженець с. Покровка Н-Архангельського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Катеринопіль. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 13 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 27 серпня 1958 р. Черкаським облсудом.

МАТВІЄНКО Володимир Данилович, 1911 р.н., уродженець с. Германівка Обухівського р-ну Київської обл., українець, б/п. Проживав у с. Ямпіль Катеринопільського р-ну. Працював вчите­лем в СШ. 11 травня 1937 р. Київським облсудом засуджений до 4 р. ВТТ. Реабілітований 29 черв­ня 1960 р. Верховним судом УРСР.

МЕЛЬНИК Іван Юхимович, 1888 р.н., уродженець Христинівського р-ну українець, б/п. Про­живав у смт. Катеринопіль. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 05.04.1938 р. засудже­ний до розстрілу. Реабілітований 14 вересня 1958 р. Черкаським облсудом.

Нужний Мойсей Семенович, 1898 р.н., уродженець с. Шестеринці Лисянського р-ну, мешканець с.Лисяча Балка Катеринопільського р-ну, українець, із селян-середняків, б/п, вчитель НСШ в с.Лисяча Балка. Заарештований 02.07.1937 р. за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР. Трійка при КОУ НКВС 25.10.1937 р. заочно постановила 10 років ВТТ. Покарання відбував до 11.06.1947 р. в Котласі, де й залишився працювати. Реабілітований Черкаським обласним судом 28.03.1959 р. (Т. 6, С. 118)

ПАУСТОВСЬКИЙ Георгій Гаврилович, 1899 р. н., с. Нова Ушиця Вінницької обл., українець, б/ п. Проживав у с. Мокра Калигірка Катеринопільського р-ну. Працював учителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

ПОГРЕБНИЙ Олександр Федорович, 1893 р.н., уродженець с.Кайтанівка Катеринопільського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Катеринопіль. Вчитель в школі. Трійкою УНКВС по Київській обл. 19 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 24 грудня 1958 р. Чер­каським облсудом.

СНІТКО Никифор Вакулович, 1901 р.н., уродженець с. Юрківка Звенигородського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у с. Киселівка Катеринопільського р-ну. Вчитель. З січня 1931 р. ОН ДПУ УРСР засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 25 серпня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

СНІТКО Яків Вакулович, 1886 р.н., уродженець с. Юрківка Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Киселівка Катеринопільського р-ну. Вчитель. 2 вересня 1930 р. ОН ДПУ УРСР засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 25 серпня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.,

СУГАК Михайло Миколайович, 1914 р.н., уродженець м. Брацлав Вінницької області, українець, освіта середня (педагогічна), до арешту проживав у с Колодисте Катеринопільського району Київської (нині Черкаської) області і працював учителем Колодистенської неповно-середньої школи. Заарештований 13 червня 1937 року Катеринопільським райвідділом НКВС, після арешту утримувався в Уманській тюрмі. Обвинувачувався по ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Рішенням Трійки при Київському облуправлінні НКВС від 25 жовтня 1937 р. Сугак М. М. був приречений до розстрілу. Вирок приведений до виконання 11 листопада 1937 р. Постановою президії Черкаського обласного суду від 28 березня 1959 р. рішення Трійки УНКВС від 25 жовтня 1937 року відносно Сугака М. М. скасовано, а справа закрита за недоведеністю пред'явленого обвинувачення засудженому.

Джерело: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр. 2412, арк.26,26зв.,120,131,133,168,169.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ Тарас Хрисанович (Крисанович), 1910 р. н., уродженець с. Лащова Тальнівського району Київської (нині Черкаської) області, українець, освіта поча­ткова (неповна середня), до арешту проживав у с. Катеринопіль (є відомості: с. Новоселиця) Катеринопільського району Київської (нині смт. Катеринопіль Черкаської) області і працював завідуючим відділом піонерів Катеринопільського райкому ЛКСМ України.Заарештований 12 червня 1937 року, після арешту утримувався під вартою в Умансь­кій тюрмі. Обвинувачувався по ст. ст. 54-10, 54-11 КК УРСР (з 1935 р. був учасником контр­революційної націоналістичної організації). Склад сім"ї на день арешту: дружина Дарія Антонівна (21 рік).

Рішенням Трійки при Київському облуправлінні НКВС УРСР від 25 жовтня 1937 року Терлецький Тарас Хрисанович засуджений до розстрілу з конфіскацією особисто належного йому майна. Вирок приведений до виконання 11 листопада 1937 року.

Постановою президії Черкаського обласного суду від 28 березня 1959 року рішення Трійки УНКВС Київської області від 25 жовтня 1937 року відносно Терлецького Тараса Хрисановича скасоване, а справа закрита за недоведеністю пред'явленого об­винувачення засудженому.

Джерело: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр. 2412, арк. 5,6,6зв.,39, 131, 132, 168,169

ФИЛИПОВИЧ Павло Петрович. Народився 1891 р. у с. Кайтанівка (у слідчій справі Кастанівка) Катеринопільського району, із сім'ї священика, українець, безпартійний, освіта вища, професор Київського університету, поет і літературознавець.

Заарештований 5.09.1935 р. ВТ КВО 1-4.02.1936 р., розглянувши на закритому засі­данні судову справу по звинуваченню письменників М. Зерова, П. Филиповича, А. Лебедя, М. Воро­ного, Б. Пилипенка, Л. Митьковича, визначив міру покарання П. Филиповичу - „десять років позбавлення волі у ВТТ з конфіскацією майна".

Особлива трійка УНКВС Ленінградської області, розглянувши справу № 103010 оперативного підрозділу Соловецької в'язниці, постановила: Филиповича П.П., серед 134 українських «буржуазних націона­лістів» - розстріляти. Вирок виконано 03.11.1937р. на честь 20-ї річниці Жовтневої революції: в Карельській АРСР (Сандармох). Рішенням військової колегії Верховного суду СРСР від 31 березня 1958 р. вирок ВТ КВО 1-4 лютого 1936 р. і постанова «особливої трійки УНКВС по Ленінградській області від 9 жовтня 1937 р. скасовані за відсутністю складу злочину. Трагічно завершилася і доля його дружини Марії Андріївни Михайлюк-Филипович, яка збожеволіла, а на початку 1939 р. була вислана до Караганди, де сліди по ній загубилися.

Реабілітований 31.03.1958 р. Військовою колегією Верховного Суду СРСР.

Якимець (дівоче – Коркош) Олена Михайлівна, 1907 р.н., с.Сабарівка на Віничинні, мешканка с.Єлизаветка Катеринопільського р-ну, полячка, освіта 7 класів, б/п, вчителька початкових класів. Заарештована 15.12.1937 р. за ст.ст.54-6, 54-10 КК УРСР. Постановою НКВС від 16.01.1938 р. приречена до розстрілу. Розстріляна 09.02.1938 р. о 24 год. Реабілітована прокурором Черкаської області 09.06.1989 р. (чоловік Якимець розстріляний 1937 р. Залишилося двоє дітей – Тадеуш 1929 р.н., Ванда 1930 р.) (Т. 6, С. 223)

ЯКИМЕЦЬ Степан Іванович, 1899 р.н., уродженець Галичини, українець, б/п. Проживав у с. Єлизаветка Катеринопільського р-ну. Вчитель в СШ. Трійкою УНКВС по Київській обл. 23 жовтня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 25 липня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ЯКУБЕНКО Олександр Григорович, 1901 р.н., уродженець с. Петроострів Одеської обл., украї­нець, б/п. Проживав у с. Ярошівка Катеринопільського р-ну. Вчитель в СШ. Трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений 15 квітня 1938 р. до розстрілу. Реабілітований 25 грудня 1956 р. Чер­каським облсудом.

Корсунь-Шевченківський район

АЛЄКСЄЄНКО Ісаак Мартинович, 1904 р.н., уродженець с. Кірове Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Києві. Військрук електромеханічного технікуму. ВТ Східно­сибірської залізниці засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

БОНДАРЕНКО Василь Миколайович, 1895 р.н., уродженець і мешканець с. Гута-Селицька Корсунь-Шевченківського р-н, українець, б/п. Вчитель школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 1 вересня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1960 р.

БОРИСЛАВСЬКИЙ Іван Петрович, 1910 р., уродженець м. Жи­томир, мешканець м. Корсунь-Шевченківський, українець, освіта вища, директор середньої школи, без­партійний. Заарештований 30.04.1944 р. Обвинувачувався за ст.ст. 54-1 „б", 54-2 КК УРСР. Направлений у спецтабір НКВС

ВОЛКОВ Петро Микитович, 1890 р.м., уродженець м. Бєлий Калінінської обл, росіянин, б/п. Працював у смт. Стеблів Корсунь-ІІІевченківського р-ну. Вчитель школи. ОН колегії ДПУ УРСР 21 грудня 1930 р. засуджений до 3 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

ГОНЧАРЕНКО Степан Максимович, 1902 р.н., уродженець і мешканець с. Селище Корсунь-Шевченківського р-ну, українець,б/п. Вчитель. ОН НКВС СРСР 21 жовтня 1938 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1958 р.

ГУДЗЕНКО Данило Федосійович, 1911 р.н., уродженець і мешканець м. Корсунь-Шевченківський. Українець, б/п (виключений з ВЛКСМ), освіта середня, неодружений, завуч педшколи №5 м. Корсуня. Арештований 05.06.1937 р. Засуджений 30.11.1937 р. спец, колегією Київського обл. суду за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 10 р. ВГТ з обмеженням у правах на 5 р. Реабілітований 29.12.1989 р. Верховним Судом УРСР.

ГУРИНЕНКО Гнат Якович, 1877 р.н., уродженець і мешканець с. Тараща Корсунь-Шевчснківського р-ну., українець, б/п. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 1 вересня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1957 р.

ДЕЛІКАТНИЙ Яків Максимович, 1901 р. н., уродженець і мешканець с. Нова-Буда Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта середня-спеціальна (технікум садівництва і огородництва), одружений, працював вчителем в с. Буда-Вороб´ївська. Арештований 12 грудня 1946 р. Засуджений 11 вересня 1947 р. Київським обл. судом по ст. 54-10 ч.2 КК УРСР до 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна. Реабілітований 18 липня 1992 р. прокурором Черкаської обл.

Денисенко Микола Тимофійович, 1884 р.н., уродженець і мешканець с Сухини Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, письменний, б/п, вчитель. Підписка про невиїзд 29.10.1933 р. Постановою уповноваженого КОУ ДПУ від 28.02.1934 р. справу припинено. (Т.7, С. 44)

ДЕНИСЕНКО Кузьма Лукич, 1897 р. н., уродженець с. Хмільна Канівського р-ну Черкась­кої обл., мешканець с. Дереньківець Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта середня, одружений, сільський вчитель. Засуджений 6 жовтня 1945 р. ВТ Київського гарнізону за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 10 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 р. Реабілітований 20 травня 1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ЗМІЄВСЬКА Ольга Іванівна, 1898 р.н., уродженка с. Кольцин, Польща, українка, б/п. Прожи­вала у м. Корсунь-Шевченківський . Вчителька. Постановою НКВС СРСР 16 січня 1938 р. засуд­жена до розстрілу. Реабілітована у 1989 р.

ЗУБКО – ПАВЛЮК Йосип Климович, 1896 р.н., уродженець с. Привалівка Любарського р-ну Житомирської обл., мешканець с. Кушнарівка Волочиського р-ну Хмельницької обл. Українець, б/п, освіта вища педагогічна, одружений.

Із 1926 року працював вчителем, а перед війною – директором однієї із шкіл Корсунського р-ну. Під час окупації завідував районним відділом освіти м.Корсунь. Брав участь у нарадах членів ОУН, на яких обговорювали питання боротьби проти радянської влади і створення самостійної України, виготовляв сам та розповсюджував по школах націоналістичну літературу. На початку 1942р. взяв особисту участь в організації хорової капели для розучування націоналістичних пісень.

За звязки з націоналістами Зубко-Павлюк разом з дружиною був заарештований гестапо

Утримувався в Корсуні, потім в Білій Церкві, на десятий день опинився в Київській вязниці гестапо звідки слідчим був відпущений за бочку меду (шість пудів меду.)

Арештований 22 лютого 1949 року за ст.ст.54-1а, 54-11. До арешту працював інспектором РайВНО, редактором газети. Засуджений 26 липня 1949 року ВТ військ МВС м.Києва та Київської області на 25 років з обмеженням у правах по пунктах а, б, в, ст. 29 КК УРСР терміном на 5 років, з конфіскацією майна.

13 липня 1956 року Президією ВР СРСР строк зменшений на 12 років і 6 місяців.

Реабілітований 30.08.1994 року прокурором Черкаської області. (т.2 стор.114, т.8 стор.643-646)

КЛЕЦЕНКО Павлина Петрівна, 1901 р.н., уродженка і мешканка м. Корсунь-Шевченківський, українка, б/п. Вчителька школи № 4. ОН НКВС СРСР 21 червня 1938 р. засуджена до 5 р. ВТТ. Реабілітована у 1959 р.

КУЦЕНКО Євтихій Власович, 1901 р.н., уродженець с. Синиця Богуславського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у с. Шендерівка Корсунь-Шевченківського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 27 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1963 р.

Лавренюк Іван Микитович, 1896 р.н., уродженець с.Овсяники Козятиського р-ну Вінницької обл., мешканець смт.Корсунь, українець, освіта вища, учитель. Заарештований 12.10.1937 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою трійки НКВС по Одеській області 04.12.1937р. приречений до розстрілу. Розстріляний 09.12.1937 р. Реабілітований 29.06.1989 р. (Т. 7, С. 87)

МИХАЙЛЕНКО Іван Михайлович, 1904 р. н., уродженець с.Боярка Лисянського р-ну, мешканець м.Київ. Українець, б/п, освіта вища, одружений, викладач математики вечірньої школи м. Києва.

До війни був директором дослідної школи при Корсунському педтехнікумі.

Під час окупації – вчитель математики Богуславської школи, директор Корсунської школи.

Арештований 30.04.1946 року. Засуджений 20.07.1946 року ВТ Київського гарнізону за ст. 54-1а КК УРСР до 10 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років. Реабілітований 28.06.1992 р. прокуратурою Черкаської області. (т.2 стор.202, т.7 стор 290 – 292)

ОРЖЕПОВСЬКИЙ Борис Іванович, 1899 р.н., уродженець і мешканець с. Сухини Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, б/п. Вчитель школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 20 лис­топада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1989 р.

ПІДГАЙНИЙ Сергій Єрофійович, 1903 р.н., уродженець с.Виграїв Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. українець. Був вчителем і завідувачем школи с. Таганча. На час арешту мешканець м.Києва, аспірант Київського біохімічного інституту при ВУАН. За постановою судової трійки при колегії ДПУ УРСР від 23.01.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР у справі т.зв. «Української революційно-демократичної спілки» засуджений до ВМП. Реабілітований в 1989 році прокуратурою Київської обл.

ПОСТОЛЕНКО Олександр Степанович, 1919 р. н., уродженець с.Багачівка Звенигородсь­кого р-ну, мешканець с.Виграїв Корсунь-Шевченківського р-ну. Українець, б/п, незакінчена вища освіта, одружений. До арешту працював вчителем середньої школи. Арештований 24 жовтня 1952 р. Засуджений 17 січня 1953 р. ВТ військ МДБ Київського округу до 25 р. з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна за ст. 54-1 "а" КК УРСР. Реабілітований 17 червня 1994 р. прокуратурою Черкаської обл.(т.2 стор.282, т.8 стор.659-662)

САВЧЕНКО Фотій Тихонович, 1887 р., уродженець с. Медведівка, мешканець с. Завадівка Корсунь-Шевченківського району, українець, освіта середня, працював вчителем початкових класів, безпартійний. Заарештований 12.02.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС Київської області 25.04.1938 р. приречений до розстрілу. Реабілітований Черкаським обласним судом 30.8.1959 р.

СЛІПЧЕНКО-ПЕРЕТЯТЬКО Антоніна Романівна, 1904 р.н., уродженка і мешканка смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського р-ну, українка, б/п. Вчителька. ОН НКВС СРСР 21 червня 1938 р. засуджена до 5 р. заслання. Реабілітована у 1961 р.

СТЕБКОВСЬКИЙ (СТЕБНОВСЬКИЙ) Семен Аркадійович, 1881 р.н., уродженець с. Повитьє Ковельського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Корсунь-Шевченківський. Вчитель математики. Комісією УНКВС і Прокуратури УРСР 4 листопада 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1957 р.

ТОМІЛЕНКО Гордій Павлович, 1901 р.н., уродженець с. Сухини Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Заріччя Корсунь-Шевченківського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 1 вересня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1957 р.

ТРЕЗВИНСЬКИЙ Юрій Костянтинович, 1886 р.н., уродженець с. Саморідня Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, б/п, освіта неповна вища. Мешканець Києва, вчитель 1-ї Київської трудшколи.За вироком Верховного суду УРСР від19.04.1930 р. у справі «Спілки визволення України» за ст.ст. 54-2, 54-3, 54-4, 54-8, 54-11 КК УРСР засуджений до 3-х років позбавлення волі (умовно).Реабілітований за постановою Пленуму Верховного суду УРСР від 11.08.1989 р.

УСТЕНКО Федір Гур'янович, 1885 р.н., уродженець с. Синиці Київської обл, українець, б/п. Проживав у с. Сидорівка Корсунь-Шевченківського р-ну. Вчитель школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 1 вересня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований у 1957 р.

ХОМЕНКО-ДОЛЕНКО Василь Опанасович, 1891 р., уродже­нець смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, українець, освіта вища, мешканець Київської області, вчитель школи ФЗН у Ірпені. За постановою Судової трійки при колегії ДПУ УСРР за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УСРР від 23.01.1933 р. у справі т. зв. «Української революційно-демократичної спілки» засуджений до 5 років концтаборів. Реабілітований прокуратурою Київсь­кої області в 1989 р

Царенко-Приволоцька Варвара Михайлівна, 1884 р.н., уродженка с.Мартинівка Канівського р-ну, мешканка м.Тараща Корсунь-Шевченківського р-ну, українка, освіта середня, б/п, учителька. Заарештована 15.11.1937 р. за ст.54-12 КК УРСР. ОН при НКВС СРСР 21.06.1938 р. вислана в Казахстан на 3 роки. (Т. 7, С. 183)

Лисянський район

АРТЕМЕНКО Павло Максимович, 1877 р.н. Проживав у смт. Лисянка, українець, б/п. Учи­тель. 28 березня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітова­ний 26 лютого 1960 р. Черкаським облсудом.

ГАРКАВИЙ Матвій Захарович, 1886 р.н., уродженець і мешканець с. Босівка Лисянського району Черкаської області, українець, освіта вища, безпартійний, вчитель. Заарештований (дата відсутня), Обви­нувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою Особливої наради при колегії ДПУ УРСР від 20.02.1930 р. висланий у Північний край на 3 роки. Реабілітований 20.02.1990 р.

ГЛУЩЕНКО Лука Хомович, 1890 р.н., народився у с. Шубині Стави Лисянського р-пу, украї­нець, б/п. Проживав у смт. Лисянка. Директор Лисянської СШ № 1. 24 листопада 1937 р. трійкою УНКВС засуджений до розстрілу . Реабілітований 21 грудня 1960 р. Черкаським облсудом .

ГОВ'ЯЗОВСЬКИЙ Валентин Опанасович, 1889 р.н., народився у с.Чорноводи Ладиженського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Боярка Лисянського р-ну, учитель СШ. 1 грудня 1937 р. трійкою УНКВС засуджений до розстрілу. Реабілітований Черкаським облсудом.

ДАЦЕНКО Василь Гаврилович, 1888 р.н., народився у с. Писарівка Лисянського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у с. Боярка Лисянського р-ну, учитель. 5 листопада 1937 р. трійкою УНКВС засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 27 грудня 1957 р. Черкаським облсудом.

ДАЦЕНКО Іван Трохимович, 1897 р.н., уродженець і мешканець с. Писарівка Лисянського р-ну, українець, учитель. 2 квітня 1938 р. трійкою УНКВС засуджений до розстрілу. Реабілітований 30 січня 1957 р. ВТ ПВО.

ДАЦЕНКО Митрофан Савович, 1897 р.н., уродженець і мешканець с. Писарівка Лисянського р-ну, українець, б/п, учитель. 1 грудня 1937 р. трійкою УНКВС засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілі­тований 24 листопада 1958. р. Черкаським облсудом.

ДЕРЕВ'ЯНКО Федір Семенович, 1901 р.н., народився у с. Погибляк Лисянського р-ну, украї­нець. Проживав у с. Семенівка Лисянського р-ну, учитель. 5 листопада 1937 р. трійкою УНКВС засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 8 квітня 1961 р. Черкаським облсудом.

Дубовий Леонід Наумович, 1896 р.н., уродженець і мешканець с.Погибляк (нині с.Семенівка Лисянського р-ну), українець, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 07.04.1929 р. за ст.54-10 КК УРСР. Рішенням ОН ОДПУ СРСР від 26.07.1929 р. висланий у Північний край на 3 роки. Реабілітований прокуратурою Черкаської області 27.07.1993 р. (Т. 7, С. 49)

КАПАЦІН Іван Ароконович, 1898 р.н., уродженець і мешканець с. Писарівка Лисянського р-ну, українець, б/п. Вчитель. 4 грудня 1937 р. трійкою УНКВС засуджений до 10 р. ВТТ. Реабіліто­ваний 3 серпня 1957 р. Черкаським облсудом.

КИНАЛЬ Григорій Тимофійович, 1897 р.н., уродженець і мешканець с. Босівка Лисянського р-ну, українець, б/п. Вчитель. 2 квітня 1938 р. трійкою УНКВС засуджений до розстрілу. Реабілітова­ний 30 січня 1957 р. ВТ КВО.

КИФОРЕНКО Трохим Нестерович, 1885 р.н., уродженець і мешканець с. Шубині Стави Лисянського р-ну, українець, б/п. Учитель. 9 жовтня 1937 р. трійкою УНКВС засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 15 жовтня 1959. р. Черкаським облсудом.

Клименко Михайло Кирилович, 1910 р.н., уродженець с.Шевченкове Звенигородського р-ну, мешканець с.Бужанка Лисянського р-ну, українець, освіта неповна вища, б/п, учитель. Заарештований 27.11.1937 р. за ст.54-10 КК УРСР. Лисянське РВ НКВС з-під варти звільнило, взявши підписку про невиїзд. Подальша доля не відома. (Т. 6, С. 12)

Корнієнко Павло Якимович, 1901 р.н., смт.Лисянка однойменного р-ну, українець, освіта середня, б/п, зав. школою ФЗН. Заарештований в січні 1933 р. за ст.54-11 КК УРСР. Особлива нарада при колегії ДПУ УРСР 06.05.1933 р. ув’язнила на 3 роки умовно. Реабілітований прокурором Черкаської області 11.07.1989 р. (Т. 7, С. 77)

Корнієнко Сидір Якимович, 1908 р.н., уродженець смт.Лисянка, мешканець с.Жаб´янка Лисянського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 30.10.1937 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою трійки КОУ НКВС 14.11.1937 р. позбавлений волі на 10 років ВТТ. (Т. 6, С. 31)

Михайлик Олександр Васильович, 1910 р.н., уродженець с.Хутори Ладижени (Вінничина), мешканець с.Орли Лисянського р-ну, українець, освіта вища, б/п, завідувач Орлянською початковою школою. Заарештований 22.03.1949 р. за ст.54-1 «а» КК УРСР. ВТ військ МВС Дніпропетровської обл..15.08.1949 р. ув’язнив на 10 років у ВТТ. Реабілітований 17.04.1991 р. прокурором Дніпропетровської області. (Т. 7, С. 106)

Мовчан Юрій Сазонович, 1900 р.н., українець і мешканець с.Вотилівка Лисянського р-ну, українець, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 16.03.1929 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою ОН при колегії УДПУ 25.12.1929 р. ув’язнений в концтабір на 3 роки. Реабілітований 25.08.1992 р. прокурором Черкаської області. (Т. 6, С. 100)

МОРОЗ Никифор Кузьмович, 1899 р.н., народився в с. Ключники Канівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Журинці Лисянського р-ну. Учитель. З травня 1938 р. трійкою УНКВС засудже­ний до розстрілу. Реабілітований 13 липня 1956 р. Черкаським облсудом.

НУЖНИЙ Яків Семенович, 1896 р.н., уродженець і мешканець с. Шестеринці Лисянського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Почапинці Лисянського р-ну. Учитель. 5 листопада 1937 р. трійкою УНКВС засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 9 серпня 1960 р. Черкаським облсудом.

ПАВЛЕНКО Людмила Тихонівна, 1922 р.н., уродженка с. Дашуківка Лисянського р-ну, украї­нка, б/п. Проживала у смт. Лисянка. Вчитель. Засуджена 16 серпня 1948 р. Київським судом до 10 р. ВТТ. Реабілітована 27 червня 1966 р. пленумом ВС УРСР.

ПАВЛИЧУК Іван Максимович, 1886 р.н., народився в м. Кромич Люблянської губернії (Польша), українець, б/п. Проживав у с. Боярка Лисянського р-ну. Вчитель. З грудня 1937 р. Ком­ісією УНКВС і Прокурором СРСР засуджений до розстрілу. Реабілітований 8 квітня 1958 р. ВТ КВО.

СЕРБИНСЬКИЙ (СЕРБИНОВСЬКИЙ) Іван Якимович, 1902 р.н., народився в с. Виноград Лисянського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у с. Босівка Лисянського р-ну. Вчитель. 10 квітня 1938 р. трійкою УНКВС засуджений до розстрілу. Реабілітований 3 вересня 1958 р. Черкаським облсудом.

ХОР1ЩЕНКО Іван Миколайович, 1895 р.н., народився у с. Хижинці Лисянського р-ну, украї­нець, б/п. Проживав у смт. Лисянка. Учитель. 29 жовтня 1938 р. трійкою УНКВС засуджений до розстрілу. Реабілітований 12 березня 1959 р. ВТ КВО.

Маньківський район

БАБІЙ Петро Андрійович, 1916 р. н., уродженець с.Багва Маньківського р-ну Черкась­кої обл. Українець, б/п, освіта — військово-піхотне училище, одружений. До арешту працював старшим викладачем в/ч 62054. Арештований у лютому 1952 р. Засуджений 15-16 квітня 1952 р. ВТ в/ч 48240 до 10 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 р. за ст. 58-1 КК РРФСР. Реабілітований 11 листопада 1999 р. прокуратурою Черкаської обл.

БЕЗУГЛИЙ Денис Арсентійович, 1894 р.н., уродженець і мешканець с. Дзендзелівка Манькі­вського р-ну, українець, б/п., Вчитель природознавства, географії. Прцював інспектором райвно. Директор Дзендзелівської СШ. 3 травня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засудже­ний до розстрілу. Реабілітований 20 березня 1957 р. Черкаським облсудом.

БЕЛІНСЬКИЙ Іван Панасович, 1905 р.н., уродженець с. Крачківка Маньківського р-ну, мешканець с.Багви того ж р-ну, ук­раїнець, б/п. освіта вища. Вчитель. 25 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстр­ілу. Реабілітований 31 серпня 1957 р. Черкаським облсудом.

ВИШКВАРКА Микола Григорович, 1896 р.н., уродженець с. Хижня, українець, б/п. Проживав у с. Подібна. Вчитель. 13 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрі­лу. Реабілітований 18 листопада 1959 р. Черкаським облсудом.

ГАНГАЛО Іван Францевич, 1902 р.н., уродженець с. Вірівка Емельчинського р-ну Житомирсь­кої обл, поляк, б/п. Проживав у с. Дзензелівка Маньківського р-ну. Працював у СШ вчителем географії. 21 вересня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілі­тований 10 червня 1959 р. Черкаським облсудом.

ДЕМБОВСЬКА Тетяна Никифорівна, 1887 р.н., уродженка с. Небелівка Підвисоцького р-ну, українка, б/п. Проживала у с. Молодецьке, Маньківського р-ну. Вчителька. 28 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджена до розстрілу. Реабілітована 11 лютого 1959 р. Черкаським облсудом.

ДОБРИНСЬКИЙ Григорій Дмитрович, 1912 р. н., уродженець м.Умань Уманського р-ну Черкаської обл. мешканець м. Буки Маньківського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, середня освіта, одружений. До арешту був начальником відділу бойової підготовки Букського відділу РайОСО. Арештований 7 серпня 1937 р. Засуджений 25 грудня 1937 р. виїзною сесією військової колегії ВС СРСР до розстрілу з конфіскацією майна за ст. 54- ''а", ст. 54" та ст. 54" КК УРСР. Вирок приведений до виконання 26 грудня 1937 р. в м.Києві. Реабілітований 30 серпня 1960 р. військовою колегією ВС СРСР.

ІЩЕНКО Анатолій Антонович, 1891 р. н., уродженець с.Лащова Тальнівського р-ну Черкась­кої обл., мешканець с. Кищенці Маньківського р-ну. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту працював директором школи с. Кищенці. Арештований 02.11.1944 р. Засуджений 08.02.1945 р. ВТ військ НКВС Київської обл. за ст. 54-1 "б" КК УРСР до 10 р. ВТТ. 09.03.1993 р. реабілітований прокуратурою Черкаської обл.

КАЩУК Яків Павлович, 1902 р. н.. уродженець і мешканець с.Добра Маньківського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта середня, одружений. До арешту був учителем. Арештований (коли, не вказано). Засуджений 14 липня 1941 р. ВТ Київського гарнізону Київського особового ВО за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР до ВМП. Реабілітований 15 жовтня 1991 р. прокуратурою Черкаської обл.

Круглий Петро Петрович, 1898 р.н., уродженець с.Дзендзелівка Маньківського р-ну, мешканець с.Соколівка Маньківського р-ну, українець, б/п, учитель. Заарештований 16.11.1937 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою трійки НКВС Київської обл. 20.11.1937 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 25.12.1937 р. Реабілітований 14.05.1958 р. Черкаським обласним судом. (Т. 6, С. 46)

МОЙСЕЄНКО Антон Андрійович, 1885 р.н., уродженець с. Соколівка Маньківського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Роги, Маньківського р-ну. Працював завучем у СШ. 6 травня 1933 р. ОН ДПУ УРСР засуджений до 3 р. заслання. Реабілітований 4 липня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

Подчаєць Самсон Олексійович, 1897 р.н., уродженець і мешканець с.Добра Маньківського р-ну, українець, освіта середня, б/п, вчитель НСШ. Заарештований 14.09.1937 р. за ст.54-6 КК УРСР. Постановою НКВС СРСР від 18.12.1937 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 08.01.1938 р. Реабілітований 29.10.1968 р. ВТ КВО. (Т. 7, С. 124)

ПРОХОРЕНКО Микола Макарович (Маркович), 1891 р.н., уродженець с. Жукля Чернігівської обл., ук­раїнець, б/п. Проживав у с. Чорна Кам'янка Маньківського р-ну. Працював учителем СШ. 25 жовтня 1937 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 25 травня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

СОКОЛ Григорій Тимофійович, 1903 р.н., уродженець і мешканець с. Багва, Маньківського р-ну, українець, б/п. Учитель. З травня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабіліто­ваний 31 серпня 1957 р. Черкаським облсудом.

ТАНЦЮРА Марія Лук´янівна, 1914 р. н., уродженка сел. Ілецько-Соляна Защита Красноярського р-ну Чкаловської обл., мешканка с. Кищенці Маньківського р-ну Черкась­кої обл. Українка, б/п, освіта середня-спеціальна, заміжня, вчителька школи. Арештована 06.11.1944 р. Засуджена 10.03.1945 р. ВТ військ НКВС Київської обл. за ст. 54-1 "а" КК УРСР до 10 р. ВТТ із обмеженням у правах на 5 років. Реабілітована 11.11.1959 р. судовою колегією з слідчих справ Верховного Суду УРСР.

ТЕРЛЕЦЬКИЙ Олександр Михайлович, 1902 р.н., уродженець с. Баштечки Жашківського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Багва, Маньківського р-ну,. вчитель. 2 травня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 31 серпня 1957 р. Черкаським облсудом.

ЯКОВЛЕВИЧ Никандр Іванович, 1886 р.н., уродженець м. Мирков, Польша, українець, б/п. Проживав у с. Березівка Маньківського р-ну. Працював директором школи. 16 квітня 1938 р. трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 29 серпня 1958 р. Черкаським облсудом.

ЯНИЦЬКИЙ Генріх Титович, 1909 р.н., уродженець Волинської обл., поляк, б/п. Проживав у смт.Маньківка. Вчитель. 19 січня 1938 р. НКВС і Прокурором СРСР засуджений до розстрілу. Реабілітований 18 червня 1966 р. ВС УРСР.

Монастирищенський район

АНДРУЩАК Тимофій Якимович, 1893 р. н., уродженець і житель с Халаїдове Монастирищенського р-ну Київської (нині Черкаської) області, українець, малограмотний (був 3 роки у сільській школі), до арешту працював на різних роботах у колгоспі. Заарештований 3.12.1937 р. Монастирищенським райвідділом НКВС, після арешту утримувався під вартою у Монастирищенській КПЗ. Обвинувачувався по ст. 54-10 КК УРСР. Рішенням Трійки УНКВС по Вінницькій області від 7-9 грудня 1937 року Андрущак Тимофій Андрійович за контрреволюційну діяльність був ув'язнений у виправно-трудовий табір терміном на десять років. Покарання відбував у Самартаборі НКВС СРСР. Звільнений достроково 30.03.1944 р. Постановою президії Черкаського обласного суду від 03.11.1964 р. рішення Трійки УНКВС по Вінницькій області від 7-9 грудня 1937 р. скасована, а справа відносно Андрущака Тимофія Якимовича закрита за недоведеністю складу злочину.

БЕЗУГЛИЙ Антоном Дмитрович, 1892 р., уродженець с. Конело-Попівка, мешканець с. Цибулів Монастирищенського району, украї­нець, безпартійний, учитель школи. Заарештований 16.03.1933 р. Особли­вою нарадою при колегії ДПУ УРСР.6.05.1933 р. звільнений з-під варти. Справу припинено. Реабілітований 19.08.1963 р. Черкаським обласним судом.

БОРЕЦЬКИЙ Микола Миколайович, 1879 р.н., уродженець с. Сарни, Монастирищенського р-ну, українець. Навчався в Уманській бурсі та Київській духовній семінарії. Закінчив дворічні педагогічні курси в Харкові. У 1901-1904 рр. викладав у второ класній вчительській школі с. Кирилівка Звенигородського повіту. В 1904 р. висвячений на священника; 1914-1916 рр. полковий священник 259 піхотного полку і благочинний 65-ї дивізії. З 1917 р. настоятель собору св. Миколая в м. Гайсин. З грудня 1922 р. єпископ Гайсинського УАПЦ. На ІІ Всеукраїнському Православному Церковному Соборі УАПЦ у жовтні 1927 р. обраний митрополитом УАПЦ замість Василя Липківського. У січні 1930 р. очолював «надзвичайний» церковний собор, де підписав «акт самоліквідації» УАПЦ. Був заарештований і засуджений до 8 років таборів. Перебував у політізоляторі м. Ярославль. З 1933 р. – на Соловках. За деякими даними помер у таборі в 1937 р. від психічної хвороби.

БОРОДІЙ Микола Гнатович, 1902 р., уродженець смт. Монастирище однойменного району Черкаської області, учитель сільської школи. За постановою судової трійки при колегії ДПУ УРСР від 23.01.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР засуджений у справві т. зв. «Української революційно-демократичної спілки» до 5-ти років ВТТ. Реабілітований проку­ратурою Київської області в 1989 р.

ГРАБИНА Юхим Федорович, 1895 р., уродженець м. Сміла, мешка­нець с. Антонівка Монастирищенського району, українець, 1920-1921 рр. - член ВКП(б), освіта вища, працював учителем. Заарештований 10.10.1938 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС по Київській області від 16.04.1938 р. приречений до роз­стрілу. Страчений 4.05.1938 р. Реабілі­тований 29.08.1958 р. Черкаським обласним судом .

Гулеватий Іван Якович, 1897 р. н., с. Мервин Оратівського р-ну Київської обл., українець, б/п, проживав у с. Лукашівка Монастирищенського р-ну, директор школи. Особливою нарадою НКВС 08.09.1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований ВТ КВО 22.11.1957 р.

ГУЦАЛО Роман Андрійович - уродженець 1.10.1894 р. у селі Ситківці Вінницької осласті, мешкав у м. Монастирище. Українець, безпартійний, освіта вища. Учитель Монастирищенської районної школи. Вчителював також у с. Коритня та Угловата, викладав українську мову та літературу. Член письменницької організації «Плуг», був літпрацівником у редакції Монастирищенської газети «Шлях колгоспника». Автор книжок «Хліб», «На цілині», оповіданя «Зрада першого дня», «Золоті гудзики», «У глухому селі», «Не зеленіти стерні».

Заарештований по доносу 14 грудня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Утримувався під вартою у Вінницькій в’язниці. Трійка УНКВС по Вінницькій області 7.04.1938 р. винесла постанову розстріляти. Вирок виконано 11.04.1938 р. Звинувачувався в тому, що був учасником антирадянської військово-повстаньської організації.

Водночас репресовано його старшого сина.

Реабілітований Черкаським обл. судом 12.11.1959 р.

Забавська Ірина Йосипівна, 1913 р. н., с. Озерне Погребищенського р-ну, Вінницької обл., полячка, б/п, проживала в с. Нове Місто Монастирищенського району, працювала учителькою, засуджена рішенням НКВС та прокуратури СРСР 20.12.1937 р. до розстрілу, реабілітована 15.05.1989 р. Черкаським обл. судом.

Залиховська Ганна (Анна) Олександрівна, 1913 р.н., с.Кальник Вінницької обл., мешканка с.Завалля (нині околиця смт.Монастирище) Монастирищенського р-ну, українка, письменна, б/п, учителька початкових класів. Слідство розпочато 07.03.1945 р. згідно з директивою НКВС і прокуратури СРСР №252 від 27.07.1942 р. ОН при МВС СРСР 16.05.1946 р. вирішила заслати в Казахстан на 5 років. При ній троє дітей. Реабілітована 25.11.1991 р. прокурором Черкаської області. (Т. 7, С. 57)

Заміховський Микола Олександрович, 1911 р. н., с. Кольчик Вінницької обл., українець, б/п, проживав у м. Монастирище, працював учителем школи. Засуджений постановою НКВС СРСР 16.11.1937 р. до розстрілу. Реабілітований за Указом 06.06.1989 р.

Козоріз (Козоріс) Роман Кирилович, уродженець м.Калуш, мешканець с.Цибулів Монастирищенського р-ну, українець, письменний, б/п, учитель. Заарештований 04.09.1932 р. за ст.54-11 КК УРСР. Постановою СПО КОУ ДПУ 11.05.1933 р. слідчу справу припинено, з-під варти звільнений. (Т. 6, С. 25)

Кравченко Овксентій Іванович, 1897 р. н., с. Владиславчик Монастирищенського р-ну, українець, б/п, проживав у с. Владиславчик, працював учителем Княжицької школи, засуджений трійкою УНКВС Вінницької обл. 02.01.1938 р. до розстрілу. Реабілітований 22.06.1989 р. за Указом ПВР СРСР від 16.01.1989 р.

Криморда Іван Семенович, 1906 р. н., Польща, поляк, б/п, проживав у с. Княжа Криниця Монастирищенського р-ну, працював учителем, засуджений Особливою нарадою НКВС СРСР до розстрілу. Реабілітований Верховним Судом УРСР 28.03.1959 р.

ЛИПКІВСЬКИЙ Василь Костянтинович, народився 1864 р. у с. Попудня Монастирищенського району, мешкав у Києві, українець, із духовенства, освіта вища богословська, митрополит УАПЦ, педагог.

Служив законовчителем у Шполянському однокласному і двокласному міністерських училищах, Черкаському двокласному міському училищі, Черкаській чоловічій гімназії, інспектором церковних шкіл Липовецького повіту, завідувачем Київської церковно-вчительської школи.

В своїх проповідях він говорив:‘«Прийде час і Господь запитає українців: «А на якій мові славив ти Мене? Я чув молитви на всіх мовах, а от молитва на твоїй рідній мові не доходила до Мене». Що це таке? Що ми на це відповімо? Ми скажемо, молились до Тебе, Господи, на слав’янській мові. «А чому ж не молився на своїй, - запитає Господь. Хіба я дав тобі свій найкращий дар - твою рідну мову, щоб ти тільки сварився на ній з сусідами чи лаявся на базарах, а не для того, щоб ти Мене на ній славив? Чого ж ти цей дар в землю закопував, а не віддавав на служіння Мені?».

Він говорив, що доля народу глибоко трагічна: «Не будемо забувати й того, що ми діти бідолашного українського народу, який мабуть, найбільше може похвалитися своїми могилами. Вся матір наша Україна як намистом обгорнена могилами найкращих синів своїх, що за волю, віру й життя її своє поклали», тому він нагадує, що «ми, українці, будуємо своє рідне українське життя... на праці, на боротьбі, на могилах, на кістках тих, хто раніше нас працювали, раніше нас і Богові душу віддали».

Зінченко А.Л. «Визволитися вірою. Життя і діяльність метрополита Василя Липківського. Київ: Дніпро. 1997р.

Заарештований 22.10.1937 р. по звинуваченню за ст. 54-10 КК УРСР. Трійка при КОУ НКВС 20.11.1937 р. вирішила розстріляти. О 24 годині 27 листопада 1937 року рішення трійки було виконано.

Мороз Іван Антонович, 1891 р. н., с. Коритня Монастирищенського р-ну, українець, б/п, проживав у с. Коритня, учитель школи. Комісією НКВС та прокуратурою СРСР 16.11.1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований ВТ Моск. ВО 13.03.1958 р.

ОРЛОВСЬКА Вікторія Йосипівна, 1894 р., уродженка с. Лебедівка Кременчугського повіту, мешканка с. Цибулів Монастирищенського району, полька, освіта середня, учитель. Арештована 4.4.1933 р. за ст. 54-6 КК УРСР. Постановою зам. начальника ОВ КОУ ДПУ 31.5.1933 р. звільнена з-під варти.

Пінчук Трохим Гаврилович, 1905 р. н., с. Лукашівка Монастирищенського р-ну, українець, б/п, проживав у с. Цибулів, учитель. Особливою нарадою НКВС СРСР 02.04.1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований ВТ Київського ВО 02.04.1957 р.

Перебитюк Лукаш Олексійович, 1910 р. н., с. Пеніжкове Христинівського р-ну, українець, б/п, с. Попудня Монастирищенського р-ну, директор школи. Трійкою УНКВС Вінницької обл. 25.04.1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований Черкаським обл. судом 05.08.1958 р.

Поміркований Яків Васильович, 1889 р.н., уродженець с.Панський Міст Монастирищенського р-ну, мешканець с.Дібровка Монастирищенського р-ну, українець, б/п, учитель. Арештований 23.10.1930 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою Особливої наради ДПУ УРСР 12.03.1931 р. слідчу справу припинено, з-під варти звільнений. Реабілітований прокурором Черкаської області в грудні 1991 року. (Т. 6, С. 150)

Рибак Мойсей Йосипович, 1912 р.н., с.Лукашівка, мешканець смт.Монастирище однойменного р-ну, єврей, освіта середня, член ВЛКМ, учитель. Заарештований 15.04.1938 р. за ст.54-11 КК УРСР. Постановою. ВОУ НКВС 17.06.1938 р. з-під варти звільнений, слідчу справу припинено. (Т. 6, С.165)

Розанов Федір Денисович, 1882 р.н., с.Цибулів Монастирищенського р-ну, українець письменний, б/п, вчитель. Заарештований 06.03.1928 р. за ст.54-10 КК УРСР, заявив, що комуністи, поводячи себе як дворяни, гноблять селян, що радянська преса поширює брехню. ОН при ОДПУ УРСР 18.05.1928 р. засланий на Урал на 3 роки. Постановою ОН при колегії ОДПУ 28.02.1931 р. було позбавлено права мешкати в Московській, Ленінградській, Харківській, Київській, Одеській областях, ПКК Дагестані, Казані, Ташкенті, Читі, Тбілісі, Хабаровську, Омську з прикріпленням до певного місця проживання терміном до 3 років. Реабілітований 13.04.1994 р. прокурором Черкаської області. (Т. 7, С. 663)

Семчук Іван Дмитрович, 1896 р. н., с. Варна (Західна Україна), українець, б/п, проживав у с. Зюбриха Монастирищенського р-ну, учитель. Трійкою при колегії ДПУ УРСР 28.01.1930 р. до розстрілу. Реабілітований 20.07.1989 р. Указом ПВР СРСР від 16.01.1989 р

Стовбученко-Зайченко Микола Васильович, 1900 р.н., уродженець с.Осипове, мешканець с.Леськове Монастирищенського р-ну, українець, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 10.03.1929 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою ОН при колегії ОДПУ від 03.09.1929 р. висланий у Північний край на 3 роки. Постановою ОН при НКВС СРСР 31.03.1940 р. судимість знята. (Т. 6, С. 201)

ТЕЛИЦЯ Михайло Онисимович, 1895 р., уродженець смт. Монастирище однойменного району Черкаської обла­сті, українець, інструктор майстерні семирічної школи. За постановою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 23.01.1933 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР засуд­жений у справі т. зв. «Української революційно-демократичної спілки» до 3 років заслання на Північ. Реабілітований в 1989 р. прокуратурою Київської області.

ХОМЧАК Прокопій Якович, 1895 р. н., уродженець і мешканець с.Нове Місто Монастерищенського р-ну. Українець, б/п, вища освіта, одружений. До арешту працював вчителем та обліковцем середньої школи м.Монастерище. Арештований 22 червня 1944 р. Засуджений 13 січня 1945 р. ВТ військ НКВС Вінницької обл. до 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. за ст.54-1 "а" КК УРСР. Реабілітований 30 липня 1993 р. прокуратурою Черкаської обл.

Смілянський район

БОРОДАЙ Іван Васильович, 1902 р. народження, уродженець с.Лип'янка, Златопольського, нині Шполянського району, житель с.Ротмистрівка, Смілянського району, Черкаської області, українець, учитель української мови та літератури середньої школи, освіта вища, безпартійний. Заарештований 10.7.1938 р. Постановою особливої наради при НКВС СРСР 21.10.38 р. позбавлений волі на 8 р. ВТТ. 1946 р. відбув покарання. Реабілітований Черкаським обласним судом 4.11.55 р.

ГЛИНЯНИЙ Семен Андрійович, 1896 р. н., уродженець с.Носачів Смілянського р-ну Черкаської обл., мешканець с.Будки Львівської обл. Українець, б/п, одружений. До арешту працював директором неповної середньої школи. Арештований 09.04.1948 р. Засуджений 31.07.1948 р. ВТ військ МВС Київської обл. до 25 р. ВТТ за ст. 54-1 "а" КК УРСР. Реабілітований 25.09.1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ГОНИВОВК Павло Степанович, 1902 р.н., уродженець с.Хлистунівка Городищенського р-ну Черкаської обл., мешканець с. Мельниківка Смілянського р-ну Черкаської обл. Українець, безпартійний, освіта вища, неодружений, вчитель школи с. Мельниківка. Арештований 9.12.1936 р. Засуджений 08.06.1937 р. спец, колегією Чернігівського обл. суду за ст. 54-10 ч.І КК УРСР до 4 р. ВТТ. 01.06.1990 р. реабілітований Верховним Судом УРСР.

ГОРДІЄНКО Георгій Микитович, 1909 р. н., уродженець с.Попівка Смілянського р-ну Черкаської обл., мешканець с.Мала Яблунівка Смілянського р-ну. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту працював директором школи №34 ст. ім. Т.Шевченка. Арештований 27.10.1945 р. Засуджений 06.-07.06.1946 р. ВТ Одеського ВО до 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна за ст. ст. 54-Г'а", 54-11 КК УРСР. Реабілітований 06.04.1999 р. прокурором Черкаської обл.

ДОРОШЕНКО Максим Степанович, 1892 р.н., с. Ротмистрівка Смілянського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Носачів Смілянського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 9 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований 24 вересня 1958 р. Черкаським облсудом.

ДЯДИК (Дядинко) Семен (Сава) Микитович, 1910 р., с. Ташлик Смілянського району, українець, із селян-бідняків, безпартійний, освіта початкова, учитель. 8.09.1935 р. Смі-лянський суд виніс вирок - п'ять років ВТТ. 10.12.1937 р. заарештований за проведення серед ув'язнених «контрре­волюційної агітації». Особлива нарада при НКВС СРСР 5.10.1938 р. вирі­шила додати ще 5 років ВТТ. Реабілі­тований 6.08.1960 р. Київським облас­ним судом. Рішенням оперуповноваженого КОУ ДПУ 16.05.1933 р. справу припинено, з-під варти звільнений.(т.5, с.131)

ЄРМОЛАЄВ Павло Петрович, 1891 р., уродженець с. Лебедівка Кам'янського району, мешканець с. Ма­кіївка Смілянського району, українець, службовець, безпартійний, незакінче-на вища освіта, учитель. Заарештова­ний 30.12.1932 р. Рішенням оперуповноваженого КОУ ДПУ 16.05.1933 р. справу припинено, з-під варти звільнений.

ЖУК Яків Фролович, 1889 р.н., уродженець с. Губівка Кіровського р-ну Одеської обл., українець, б/п. Проживав у с. Миколаївка Смілянського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 27 грудня 1937 року засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 13 жовтня 1957 р. Черкаським облсудом.

Івахно Іван Григорович, 1914 року народження, уродженець та мешканець с Плескачівка Смілянського району Київської області, походив із родини селян-середняків, українець, безпартійний, одружений, мав сина, освіта середня (закінчив один курс Черкаського педагогічного інституту). З серпня 1941 до серпня 1944 року працював директором неповної середньої школи в с. Березняки та викладав математику.

Івахно І. Г. був заарештований 19 вересня 1945 року по обвинуваченню в контрреволюційній агітації та пропаганді, створенні організації, яка мала на меті підготовку і проведення збройного повстання проти радянської влади та утворення самостійної української держави з «буржуазними формами правління». Вироком Військового трибуналу військ НКВС Київської області від 27 лютого 1946 року був визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 54-1 «а», 54-8, 54-11 КК УРСР. з санкції ст. 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1943 року, та засуджений до 20 років заслання на каторжні роботи з конфіскацією майна і обмеженням в правах на 5 років. Ухвалою Військового трибуналу Київського військового округу від 12 лютого 1955 року міру покарання знижено до 10 років виправно-трудових таборів. Висновком прокуратури Черкаської області від 22 лютого 1994 року Івахно І.Г. реабілітований.

Джерело: Архів УСБУ в Черкаській обл., спр. №3798.

КАМІНСЬКА Анастасія Станіславівна, 1900 р. н., уродженка м.Луга Ленінградської обл., мешканка с.Носачів Смілянського р-ну. Росіянка, б/п, освіта середня, незаміжня. До арешту працювала завідуючою школи. Арештована 29.03.1946 р. Засуджена 23.08.1946 р. ВТ МВС в Черкаській обл. до 7 р. за ст.ст. 54-1 "а", 54-10 ч.2 КК УРСР. Реабілітована 20.06.1946 р. прокурором м. Черкаси

КАЛАШНИК Іван Васильович, 1890 р., уродженець і мешканець с. Голов'ятине Смілянського району, украї­нець, освіта вища, безпартійний, вчитель н/с школи. Заарештований 21.04.1938 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. Поста­новою трійки УНКВС Київської області від 25.04.1938 р. приречений до розстрілу. Страчений 15.05.1938 р. Реабілітований 31.08.1957 р. Черкаським обласним судом

ЛИТВИНЕНКО Віктор Трохимович, 1898 р. н., уродженець с. Мала Яблунівка Смілянського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Мала Яблунівка. Вчитель. Постановою НКВС і прокуратури СРСР 10 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований 2 вересня 1961 р. ВТ КВО.

ЛІННИК Василь Кіндратович, 1919 р. н.. уродженець і мешканець с.Куцівка Черкаської обл. Українець, б/п, освіта 10 класів, одружений. До арешту працював вчителем фізкультури середньої школи с.Куцівка. Арештований 27.11.1950 р. Засуджений 30.12.1955 р. ВТ Київського гарнізону до 10 р. Реабілітований 12.11.1998 р. прокуратурою Черкаської обл.

Лоік Григорій Антонович, 1893 р.н., с.Голгоче (Галичина), мешканець ст.Бобринська (нині ім.Т.Шевченка), українець, освіта неповна середня, б/п, учитель німецької мови. Заарештований 25.06.1938 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою ДТВ УУДБ НКВС Одеської залізниці 14.11.1938 р. справу припинено у зв’язку зі смертю звинуваченого 09.11.1938 р. Реабілітований постановою ОН МДБ при РМ УРСР по Одеській залізниці 31.12.1959 р. (Т. 6, С. 75)

МАЗУР Степан Іванович, 1901 р., уродженець с. Нововолодимирівка Миколаївської області, мешканець с. Білозір’я Смілянського району, українець, освіта вища, учитель, безпартійний. Заарештований 9.10.1937 р. за ст. 54-11 КК УРСР. Постановою трійки НКВС Київської області 14.11.1937 р. позбавлений волі на 8 років. Реабілітований 14.1.1959 р. Черкаським обласним судом.(т.6. с.80)

МАШИН Деонісій Спирндоновмч, 1892 р.н., уродженець с. Боремель Лубенського повіту Волинської обл., українець, б/п. Проживав у с. Будки Смілянського р-ну. Вчитель середньої школи. ОН при НКВС СРСР 16 січня 1938 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 15 травня 1989 р. прокурором Черкаської обл.

НІКОЛАЄВИЧ Андрій Іванович, 1895 р.н., уродженець с. Ксендзівка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Ротмистрівка Смілянського р-ну. Вчитель початкової школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 9 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований 24 лютого 1958 р. Черкаським облсудом.

НОВОХАТЬКО Іван Михайлович, 1911 р. н., уродженець с.Макіївка Смілянського р-ну Черкаської обл.. мешканець с.Самгородок Смілянського р-ну. Українець, б/п. освіта середня, одружений. До арешту вчитель Самгородської неповної середньої школи. Арештований 7 квітня 1938 р. Засуджений 21 липня 1938 р. Київським обл. судом за сі. 54-12 КК УРСР до 2 р. Реабілітований 16 грудня 1992 р. прокуратурою Черкаської обл

ОСЬМАЧКА Тодосій (Тодось) Степанович, народився 3 травня 1895 року в селі Куцівка на Смілянщині в родині ветеринара-самоука. Поет, прозаїк, перекладач, вчитель; вчителював в с.Куцівка. вступив до Київського інституту народної освіти. Неодноразово піддавався репресіям у 30-х роках. Перед війною був ув'язнений у психічній лікарні. З 1944 року - в еміграції, жив здебільшого у США і Канаді. Помер 7 вересня 1962 року поблизу Нью-Йорка. Там же й похований.

ОТАМАНОВСЬКИЙ (Атамановський) Валентин Дмитрович, 1893 р.н., уродженець с. Яблунівка, Смянської волості, Черкаського повіту, українець, освіта вища. Громадсько-політичний діяч (член Української студентської громади, Братства самостійників, Української партії соціалістів-самостійників), історик, перекладач. Під час української революції був членом Центральної Ради, брав участь в бою під Крутами. Перебував в еміграції у Відні, де продовжував юридичні студії у Віденському університеті. У червні 1920 р. повернувся в УСРР. Мешканець Вінниці, директор вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН. Завдяки його діяльності було створено «Кабінет виучування Поділля» та енциклопедію поділлєзнавства. Співробітник Комісії по вивченню західноруського та українського права при ВУАН. Заарештований 26 серпня 1929 р. за вироком Верховного суду УСРР від 19.04.1930 р. у справі «Спілки визволення України» за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УСРР засуджений до 5 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 2 р. Вдруге заарештованийу 1934 р. відбував заслання у Казані. Після звільнення у серпні 1936 р. мешкав у Ленінграді, викладав в університеті. Викладав латинську мову також у вищих навчальних закладах Краснодару, Ташкента, Сімферополя, Саратова. Весь час був під наглядом НКВС. З 1958 р. мешкав у Харкові, працював у Харківському медінституті, Харківському університеті. Доктор історичних наук, професор. Помер у 1964 р. у Харкові. Реабілітований за постановою Пленуму Верховного суду УРСР від 11.08.1989 р..

ПАЛАДІЙЧУК Леоніда Павлівна, 1899 р.н., уродженка с. В. Сорочинці Полтавської обл., українка, б/п. Проживала у с. Балаклія Смілянського р-ну. Вчитель. ОН при НКВС СРСР 21 червня 1938 р. засуджена до 5 р. заслання. Реабілітована 25 серпня 1972 р. Черкаським облсудом.

ПАЛАДІЙЧУК Микола Феодосійовнч, 1895 р.н., уродженець с. Щупарія Борщівського повіту, Галичина, українець, б/п. Проживав у с. Балаклія Смілянського р-ну. Завуч школи. НКВС і прокурором СРСР 5 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований 14 червня 1972 р. ВТ КВО.

ПЕТРЕНКО Денис Григорович, 1886 р.н., уродженець с. Трушки Васильківського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Березняки Смілянського р-ну. Вчитель Райгородської школи. Особливою нарадою ДПУ УРСР 24 березня 1930 р. засуджений до 3 р. ВТТ. Реабілітований 14 листопада 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

Приходченко Тетяна Кирилівна, 1896 р.н., уродженка м.Іванкове Київської області, мешканка с.Велика Яблунівка Смілянського р-ну, українка, освіта середня, б/п, учителька. Звинувачувалася за ст.54-11 КК УРСР. Постановою Особливої наради ДПУ УРСР 24.03.1930 р. слідчу справу припинено, з-під варти звільнена. (Т. 6, С. 156)

ПУГАЧЕВСЬКИЙ Віталій Григорович, 1894 р.н., уродженець с. Ямпіль Катеринопільського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Велика Яблунівка Смілянського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 28 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований 25 травня 1959 р. Черкаським облсудом.

РУДЕНКО Тодось Степанович, с.Носачів Смілянського р-ну. Працював директором школи. Інші дані невідомі.

СКОРОПУД Семен Іларіонович, 1906 р.н., уродженець с.Старостинці Погребищенського р-ну Вінницької обл., мешканець с.Пастирське Смілянського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта незакінчена вища, одружений, директор середньої школи с.Пастирське. Арештований 18.02.1944 р. Засуджений 15.06.1944 р. виїзною сесією ВТ Одеського ВО за ст. 54-1 "а" КК УРСР до 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 3 р. Реабілітований 02.11.1993 р. прокуратурою Черкаської обл.

СТУПЧИК Степан Прокопович, 1912 р.н., уродженець с. Возниця, Польща, поляк, б/п. Проживав у с. Макіївка Смілянського р-ну. Вчитель школи. Постановою НКВС СРСР 12 січня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований ЗО серпня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ФЕДЧЕНКО Максим Микитович, 1891 р.н., уродженець с. Носачів Смілянського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Носачів. Вчитель. На час арешту – нарядник. Нарядник поїзних бригад ст. Цибулів. Трійкою УНКВС по Київській обл. 4 грудня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 10 березня 1988 р. Верховним судом УРСР.

Чебовська Ганна Степанівна, 1899 р.н., уродженка с.Ротмистрівка Смілянського р-ну, мешканка с.Носачів Смілянського р-ну, українка, б/п, вчителька. Заарештована 10.10.1945 р. за ст.54-1 «а» КК УРСР. Постановою Особливої наради НВС СРСР від 10.06.1946 р. вислано в Новосибірську область на 5 років. Реабілітована 17.02.1994 р. прокурором Черкаської області. (Т. 7, С. 190)

ШЕВЧЕНКО Сергій Сидорович, 1899 р.н., уродженець с. Велика Яблунівка Смілянського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Велика Яблунівка. Вчитель. ОН при колегії ДПУ УРСР15 травня 1931 р. засуджений до 6 міс. позбавлення волі. Реабілітований 25 серпня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

м. Сміла

БОГАЦЬКИЙ Костянтин Володимирович, 1910 р.н., уродженець с. Тернівка, Смілянського р-ну, українець, б/п. Працював учителем в Смілі. Засуджений 27 листопада 1937 р. НКВС СРСР до ВМП. Реабілітований 15 листопада 1958 р. визначенням судової Колегії ВР УРСР.

БОРИЧЕВСЬКА Юлія Іванівна, 1901 р.н., уродженка м. Сміла, українка, б/п. Працювала вчителькою початкових класів. Засуджена 10 грудня 1938 р. ОН НКВС СРСР на 8 р. ВТТ Реабілітована 30 січня 1957 р. ВТ КВО.

БРЖЕЗОВСЬКИЙ Порфирій Григорович, 1903 р.н., уродженець м. Кам'янець-Подільський, мешканець м. Сміла, українець, б/п. Викладач школи ФЗН. Засуджений 1 грудня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. на 8 р. ВТТ. 13 травня 1940 р. звільнений з-під варти Смілянським РВ НКВС.

ВОДЯНИЙ Яків Михайлович - 5.03.1886 р., м. Сміла, українець, з 1905 р. член партії есерів, освіта незакінчена вища, учитель, організатор Вільного ко­зацтва, керівник повстанських загонів Холодного Яру. Автор драм „Право сваволі", „Холодний Яр". З 1922 р. пе­ребував у Польщі. Заарештований у 1939 р. після возз'єднання Західної України. Засуджений ВТ КВО 10.05.1940 р. до розстрілу. Реабіліто­ваний Військовою прокуратурою КВО в 1995 р. (т.1, с.446)

ДІДИК Володимир Аполінарійович, 1889 р.н., уродженець с. Косове Івано-Франківської обл., українець, б/п. Працював учителем залізничної школи м. Сміла. Засуджений ОН ДПУ УРСР З лютого 1930 р. на 3 роки заслання. Реабілітований Указом ПВР СРСР від 03.08.1989 р.

ДЯЧЕНКО Андрій Тимофійович, 1887 р.н., уродженець м. Сміла, українець, б/п. Працював на курсах удосконалення командирського складу викладачем тактики м. Харків. Засуджений ОН НКВС СРСР 11 червня 1940 р. на 5 р. ВТТ. Реабілітований ВТ Київського ВО 9 липня 1957 р. В 1957 р. проживав у м. Сміла.

ЗАЙФРЕД (ЗАЙФЕРТ) Георгій Адамович, 1896 р.н., уродженець с. Степанівка Вінницької обл., поляк, освіта незакінчена вища, б/п. Працював на Смілянському цукровому заводі вчителем ФЗН. Засуджений ОН НКВС СРСР 22 грудня 1937 р. на 10 р. ВТТ. Реабілітований ОН НКВС СРСР 31 березня 1942 р.

ІВАЩЕНКО Іван Іванович, 1898 р.н., уродженець с. Новоселиця Чигиринського р-ну, українець, б/п. Працював директором залізничної школи № 58 в м. Сміла. Засуджений ОН НКВС СРСР З листопада 1938 р. до 5 р. ВТТ. Реабілітований Вінницьким облсудом 1 березня 1961 р.

КОТОВА Олена Костівна (літературний псевдонім Олена Жур­лива) - 1898 р., уродженка м. Сміла, українка, освіта вища. Вчителювала у школах Києва, Харкова, Дніпропетровська, Кіровограда. Поетеса. Заареш­тована 1938 р. в Москві. 26 квітня 1939 р. Особлива нарада НКВС СРСР засудила поетесу на 3 р. у ВТТ. 23 листопада 1942 р. відбула покарання. Реабілітована. Померла 10 червня 1971 р. в Кіровограді.

КРАЧКОВСЬКИЙ (КРАЧКІВСЬКИЙ) Сергій Вікторович, 1886 р.н., уродженець м. Житомир, українець, б/п. Працював у м. Сміла вчителем. Засуджений трійкою УНКВС по Київській обл. 9 березня 1938 р. до ВМП. Реабілітований прокуратурою Черкаської обл. 22 червня 1989 р.

ЛЕБЕДОВИЧ Віталій Семенович, 1891 р.н., уродженець с. Радиванівка Кам'янського р-ну, українець, б/п. Працював вчителем Смілянської СШ № 7. Засуджений ОН НКВС УРСР 5 жовтня 1938 р. на 8 р. ВТТ. Реабілітований Черкаським облсудом 23 квітня 1962 р.

МАХАРИНЕЦЬ Олександра Антонівна, 1902 р.н., уродженка м. Київ, росіянка, б/п. Працювала вчителькою залізничної школи № 22 ст. ім. Т. Шевченка. Засуджена ОН НКВС СРСР 4 лютого 1938 р. до ВМП. Реабілітована ВТ КВО 15 листопада 1957 р.

ПУНДИК Меланія Степанівна, 1910 р.н., уродженка с. Новоукраїнка Одеської обл., українка, б/п. Працювала бібліотекарем Смілянської середньої школи № 7. Засуджена ОН НКВС СРСР 21 червня 1938 р. до 3-х років заслання. Реабілітована 6 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ПУНДИК Юхим Савовнч, 1899 р.н., уродженець с. Печерне Волинської обл., українець, б/п. Працював директором Смілянської середньої школи № 7. Засуджений НКВС і прокуратурою СРСР 5 листопада 1937 р. до ВМП. Реабілітований ВТ КВО 17 серпня 1962 р.

РЯБОКОНЬ Григорій Лаврентійович, 1893 р. н., уродженець с.Іркліїв Чорнобаївського р-ну, мешканець м.Сміла. Українець, б/п, незакінчена вища освіта, одружений. До арешту працював техніком-будівельником 1 розряду, учителем середньої школи. Арештований 31 січня 1937 р. Засуджений 8 червня 1937 р. Київським обл. судом до 5 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 3 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР. Постановою Президії Верховного Суду СРСР від 13 липня 1956 р. вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину.

РОМАДАНОВ Ілля (Іван) Андрійович, 1915 р. н., уродженець і мешканець с. Будки Смілянського р-ну. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту працював вчителем середньої школи залізничників ст. ім.Т.Шевченка м.Сміла. Арештований 28 жовтня 1946 р. Засуджений 28 лютого 1947 р. ВТ Одеського ВО за ст. 54-1 "б" КК УРСР до 6 р. Реабілітований 22 квітня 1999 р. прокуратурою Черкаської обл. (т.2 стор.264, т.8 стор 731-735)

СОБОЛЕВСЬКА-СЛАДКЕВИЧ Ганна Іванівна, 1892 р. н., уродженка с.Корнилівка Радомишльського р-ну Житомирської обл.. мешканка м.Сміла Черкаської обл. Українка, б/п, вища освіта, одружена. До арешту працювала учителем німецької мови. Арештована 17 лютого 1944 р. Засуджена 21 березня 1944 р. ВТ 52 армії до 10 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 р. за ст.58-3 КК РРФСР. Реабілітована 30 вересня 1994 р. прокуратурою Черкаської обл.

ХИЖНЯК Федір Петрович, 1894 р.н., уродженець м. Сміла, українець, б/п. Працював учителем математики Смілянської середньої школи № 1. Засуджений НКВС і прокуратурою СРСР 5 листопада 1937 р. до ВМП. Реабілітований ВТ Прикарпатського ВО 14 вересня 1957 р.

Чагайда Лідія Іванівна, 1901 р.н., уродженка с.Маківка Рокитянського р-ну, мешканка м.Сміла, українка, освіта неповна вища, б/п, вчителька. Заарештована 06.07.1944 р. за ст.54-1 «а» КК УРСР. Постановою ОН НКВС СРСР від 10.02.1945 р. ув’язнена на 5 років ВТТ. Реабілітована 20.06.1994 р. прокуратурою Черкаської області. (Т. 7, С. 188)

Тальнівський район

АТАМАНЮК Микола Никонович, 1892 р. н., с. Веселий Кут Тальнівського р-ну, українець, б/п. Закінчив учительську семінарію. Проживав у с. Зеліське Тальнівського р-ну. Працював учителем. Заарештований 13 лютого 1938 р. Тальнівським райвідділом НКВС. Утримувався під вартою в Уманській тюрмі. Обвинувачувався по ст.ст. 54-4, 54-7, 54-112 КК УРСР. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований в 1965 р.

Джерела: ДАЧО, ф.Р-5625, оп.1, спр. 5651, арк.. 7, 7 зв., 55, 59, 60, 109,109 зв.

АТАМАНЮК Микола Миколайович, 1892 р. н., с. Веселий Кут Тальнівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Зеленьків Тальнівського р-ну. Працював учителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 14 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований в 1956 р.

БУРЯК Гурій Григорович, 1901 р. н., уродженець с. Володимир Кіровоградської обл., українець, б/п. Проживав у с. Тальянки Тальнівського р-ну. Працював викладачем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 8 березня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

ГАНКЕВИЧ Іван Андрійович, 1884 р. н., уродженець с. Майданецьке Тальнівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Майданецьке. Працював учителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1959 р.

ГЕРАЩЕНКО Микола Несторович, 1901 р., уродженець і мешканець м. Тальне, українець, освіта вища, безпартійний, училище, вик­ладач Тальнівського технікуму поле-водства. Заарештований 15.02.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Трійка при КОУ НКВС УРСР 1.12.1937 р. вирі­шила ув'язнити у ВТТ на 10 років. УДБ КОУ НКВС від 26.05.1938 р. з-під варти звільнений

ГРИБ Кузьма Кіндратович, 1910 р., уродженець с. Верхівка на Вінничині, мешкав у с. Тальянки Тальнівського району, із селян, українець, освіта вища, вчитель. З 1933 року працював у Тальнівському с/г технікумі. Під час нацистської окупації організував підпільну патріотичну групу. 14.05.1946 р. заарештований. 13.05.1947 р. Військовий трибунал Київського ВО виніс вирок -15 літ концтаборів.

18.10.1955 р. звільнений з ув'язнення. 18.02.1956 р. Військовий трибунал КВО скасував вирок від 17.05.1947 р. за відсутністю складу злочину

ГУДЬКО Іван Олексійович, 1911 р. н., уродженець с.Зіньків Полтавської обл., мешканець м.Тальне Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту працював учителем хімії Тальнівського с/г технікуму. Арештований 24 серпня 1945 р. Засуджений 20 червня 1946 р. військовим трибуналом військ МВС до 10 р. ВТТ за ст.54¹ "а", ст.54" КК УРСР. Реабілітований 9 травня 1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ДЕРЕЩУК Петро Кузьмович, народився 29 червня 1886 р. у с. Вишнопіль тодішнього Уманського повіту (тепер – Тальнівський р-н). закінчив дворічну вчительську школу. Працював вчителем у школі с. Аполянки на Уманщині, викладачем Уманської гімназії (трудової школи). Учасник І-ї світової війни, яку завершив у званні штабс-капітана, командира батальйону. У роки Української революції: учасник І Всеукраїнського з’їзду, командир 38-го Українського полку, брав участь у антигетьманському повстанні. За Директорії – військовий комісар Уманської округи, інспектор 6-ї Запорізької дивізії. Один з керівників антибільшовицького повстання 1921 р. на Уманщині та Звенигородщині. Заарештований 21 березня 1924 р. 27 серпня 1924 р. на судовому процесі в Умані Дерещука було засуджено до розстрілу. Потім страту замінено на 10 років ув'язнення, а на весні 1927 р. амністовано. 30 серпня 1928 р. його повторно арештовано й ув'язнено на 10 р. у Соловецькому концтаборі.29 листопада 1929 р. – розстріляно. Реабілітований 1989 р.

ДІХТЯРЕНКО (Дегтяренко) Дмитро Петрович, 1891 р, с. Бабанка Уманського району, мешканець с. Легедзино Тальнівського району, украї­нець, безпартійний, незакінчена вища освіта, учитель. Заарештований (дата відсутня) за ст. 54-11 КК УРСР. Трійка при колегії ДПУ УРСР 13.03.1933 р. вирішила заслати в концтабір на три роки. Реабілітований Верховним судом УРСР 10.08.1960 р

ДМИТРУК Матвій (Андрій) Дмитрович, 1891 р. н., уродженець Галичини, українець, б/п. Проживав у с. Тальянки Тальнівського р-ну. Працював учителем. Трійкою УНКВС по Київській обл, 1 жовтня 1933 р. засуджений до 3 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1989 р.

ЗАХАРЕВИЧ Іван Павлович, 1913 р., уродженець і мешканець с. Кобринова Гребля Тальнівського району, українець, безпартійний, із селян-середняків, учитель. Заарештований 12.06.1937 р. за ст.ст. 54-4, 54-10, 54-11 КК УРСР. Розстріляний 11.11.1937 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 25.10.1937 р. Реабілітований 28.13 1954 р. Черкаським обласним судом

Клименко Марія Миколаївна, 1880 р.н., уродженка і мешканка м.Тальне, українка, освіта вища, б/п, педагог. Заарештиована 24.11.1937 р. за ст.54-10 КК УРСР. Трійка при КОУ НКВС вирішила ув’язнити на 10 років у ВТТ. 29.06.1989 р. реабілітована прокуром Черкаської області. (Т. 6, С. 12)

КОЗИНСЬКИЙ Степан (Стефан) Феліксович, 1909 р. н., уродженець с. Масленінове Херсонської обл., поляк, б/п. Проживав у м. Тальне. Працював викладачем фізичної культури в школі. Трійкою УНКВС по Київській обл. 19 січня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

КОЗИРСЬКИЙ Георгій Олександрович, 1897 р. н., уродженець м. Тальне Черкаської обл., українець, б/п. Проживав у м. Тальне. Працював учителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. З жовтня 1933 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

КОХАНСЬКИЙ Іван Тимофійович, уродженець с.Вишнопіль тодішнього Уманського повіту (тепер – Тальнівський р-н), українець, учитель. Навчався в Тальнівській учительській семінарії. Вчителював у с.с. Вишнополі, Зеленькові, м. Тальному. Заочно навчався в Київському інституті народної освіти. Автор віршів та нарисів. Відповідальний секретар газети «Шлях кооперації» (Київ). Заарештований 29 липня 1935 р. Загинув у таборах поблизу Магадана в 1941р. Реабілітований 1959 р.

КРОПИВНИЦЬКИЙ Хома Іванович, 1893 р. н., уродженець с. Ягольниця Львівської обл., українець, б/п. Проживав у с. Гордашівка Тальнівського р-ну. Працював учителем. ОН при НКВС СРСР 7 січня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1967 р.

Кухарчук Яків Гордійович, 1890 р.н., с.Слоболголь Бертадського р-ну Вінницької обл., мешканець м.Тальне, українець, із селян, письменний, колишній член ВКП(б), учитель. Заарештований 18.07.1931 р. за ст. ст.54-2, 54-7 КК УРСР. Прокурор Вінницької обл..27.03.1932 р. постановив справу припинити. (Т. 6, С. 59)

ЛЯШЕНКО Донат Андрійович, 1912 р. н., уродженець с. Липине Вінницької обл., українець, б/п. Проживав у с. Кобринова Гребля Тальнівського р-ну. Працював учителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 квітня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

ПАНЦ Олексій Андрійович, 1896 р., с. Попенки (Молдова), мешканець с. Онопріївка Тальнівського району, молдаванин, вища освіта, безпартійний, вчитель. Заарештований 16.11.1937 р. за ст. 54-1 „а” КК УРСР. Розстріляний 4.1.1938 р. за рішенням НКВС СРСР від 11.12.1937 р. Реабілітований ВТ КВО 3.08.1977 р.

ПАНЧЕНКО Микита Трохимович, 1896 р. н., уродженець с. Бабанка Уманського р-ну Черкаської обл., українець, б/п. Проживав у с. Легедзине Тальнівського р-ну. Працював учителем. ОН при НКВС СРСР 13 березня 1933 р. засуджений до 5 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1960 р.

ПРОЦЕНКО Володимир Боніфатійович, 1894 р. н., уродженець м. Тальне, українець, б/п. Проживав у с. Веселий Кут Тальнівського р-ну. Працював директором школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. засуджений до 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1959 р.

РОЗУМОВИЧ Ростислав Олександрович, 1904 р. н., уродженець с. Гранів Вінницької обл., українець, б/п. Проживав у м. Тальне Черкаської обл. Працював директором школи № 2. ОН при НКВС СРСР 31 березня 1938 року засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

РОМАНЮК Сергій Єфремович, 1899 р., уродженець с. Вишнопіль Тальнівського району Черкаської області, директор школи. За вироком Київсь­кого обласного суду від 22.09.1937 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР засуджений до 8-ми років позбавлення волі з обмеженням в правах. Реабілітований Генеральною прокуратурою України в 1993 р.

Салата Василь Іванович, 1899 р.н., м.Медвин (Київщина), мешканець м.Тальне, українець, освіта вища, учитель с/г-школи. Заарештований 15.11.1937 р. за ст.54-1 «а» КК УРСР. Розстріляний 04.01.1938 р. за рішенням НКВС СРСР від 11.12.1937 р. Реабілітований ВТ КВО 30.08.1957 р. (Т. 6, С. 176)

Спіцин Сергій Аврамович, 1877 р.н., уродженець м.Катовици (Польща), мешканець м.Тальне, німець, освіта вища, б/п, учитель середньої школи. Арештований 11.01.1937 р. за ст.54-1 «а» КК УРСР. Постановою НКВС 11.12.1937 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 04.01.1938 р. Реабілітований ВТ КВО 30.08.1957 р. (Т. 6, С. 199)

СТРУХМАНЧУК Яків Михайлович, 1884 р.н., уродженець с.Росоховатець Козівського р-ну Тернопільської обл., мешканець м.Київ.

Українець, освіта вища, художник, науковий співробітник, педагог. Закінчив Краківську та Паризьку академію мистецтв.

У 1921 році призначений завідуючим навчальної частини Тальнівської вчительської семінарії ім.Т.Г.Шевченка. (згодом вищих учительських курсів)

У 1924 році перевели в Київську художньо-індустріальну проф школу, а згодом заступником директора історичного музею ім. Тараса Шевченка.

На початку 1933 року Якова Струхманчука заарештували за контрреволюційну діяльність, націоналізм та приналежність до „Української Військової Організації”, через 8 місяців допитів та тортур засудили на 10 років позбавлення волі у Карелії.

20 листопада 1937 року трійка НКВС Карельської АРСР винесла вирок – Якова Михайловича Струхманчука розстріляти.

Під час останнього побачення Яків Михайлович просив доньку: „Запамятай назавжди – я несу кару за те, що люблю Україну і свій народ понад власне життя”.

2 грудня 1937 року вирок виконав начальник 3-ї частини Водороздільного відділення ББК Смірнов.

Реабілітовано художника у 1964 році.

1994 року в с. Росоховатець Якову Струхманчуку спорудили оригінальний пам’ятник. (т.7 стор 325-326)

СУГАК Михайло Миколайович, 1914 р.н., уродженець м.Брацлав Вінницької обл., українець, освіта середня (педагогічна), до арешту проживав у с. Колодисте Тальнівського р-ну і працював учителем Колодистенської неповно-середньої школи.Заарештований 13 червня 1937 р. Катеринопільським райвідділом НКВС, після арешту утримувався в Уманській тюрмі.Обвинувачувався по ст..ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. Рішенням Трійки при Київському облуправлінні НКВС від 25 жовтня 1837 р. Сугак М.М. був приречений до розстрілу. Вирок приведений до виконання 11 листопада 1937 р.Постановою президії Черкаського обласного суду від 28 березня 1959 р. рішення Трійки УНКВС від 25 жовтня 1937 рю відносно Сугака М.М. скасовано, а справа закрита за недоведеністю пред’явленого обвинувачення засудженому.

Джерела: ДАЧО, ф.Р-5625, оп.1, стр. 2412, арк..26, 26 зв., 120, 131, 133, 168, 169.

Ткачик Софрон Макарович, 1889 р.н., уродженець с.Мошурів Тальнівського р-ну, мешканець с.Вишнопіль Тальнівського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель школи. Заарештований 13.05.1929 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою колегії ОДПУ 26.08.1929 р. приречений до розстрілу. Реабілітований прокурором Черкаської області 08.09.1990 р. (Т. 7, С. 160)

ЦІСЕЛЬСЬКИЙ Микола Петрович, 6 грудня 1903 р. н., уродженець с. Стійкове Катеринопільського району Київської (нині Черкаської) області, українець, у 1927 р. закінчив Уманський педтехнікум, до арешту проживав у с. Мошурів Тальнівського району Київської (нині Черкаської) області і працював учителем Мошурівської середньої школи., з 1927 по 1937 р. був кандидатом в члени ВКП(б), в липні 1937 р. виключений з кандидатів в члени ВКП(б), як такий, що не справився з роботою.

Заарештований 23 листопада 1937 року, після арешту утримувався під вартою в Уманській тюрмі. Обвинувачувався по ст.. 54-1 п. „а" КК УРСР (був учасником антирадянської організації, за завданням якої займався контрреволюційною, шпигунською та шкідни­цькою діяльністю).

Склад сім´ї на день арешту: дружина Євдокія Матвіївна (32 роки), діти: Сталій (12 ро­ків), Нінель (9 років), Володимир (1 рік), батько Цісельський Петро Єфремович (64 роки), мати Пелагея Тимофіївна (57 років), брат Цісельський Іван Петрович (23 роки).

Постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 19 грудня 1937 року Цесельський (так в документі) Микола Петрович засуджений до вищої міри покарання - розстрілу. Вирок при­ведений до виконання 26 січня 1938 року.

Опреділенням Воєнної Колегії Верховного Суду СРСР від 4 серпня 1956 року поста­нова НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 19 грудня 1937 року у відношенні Цісельського Миколи Петровича відмінена і справа закрита за відсутністю складу злочину, на підставі п.5 ст.4 КПК РРФСР.

Джерело: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр.1548, арк. 4,7,7зв.,9,9зв., 15,16,17,36,54,54зв.

ШИМАНОВСЬКИЙ Павло Демидович, 1888 р. н., уродженець с.Лісники Київського р-ну Київської обл., мешканець с. Лісове Тальнівського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, незакінчена вища освіта, одружений. До арешту працював вчителем середньої школи. Арештований 24 січня 1949 р. Засуджений 23 вересня 1949 р. Київським обл. судом до 10 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна за ст.54-10 ч,2 КК УРСР. Реабілітований 19 грудня 1991 р. прокурором Черкаської обл.

ШКАРЕВСЬКИЙ Григорій Артемович, 1901 р. н., уродженець с. Онопріївка Тальнівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Онопріївка. Працював директором школи. ОН при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

ШТАНГЕЙ Володимир Фокович, 1895 р.н., уродженець села Мошурів, Тальнівського району Черкаської обл., українець, незакінчена вища освіта, член КП(б)У із 1925 р. Виключений з партії 1933 р. за контрреволюційні переконання. Вчителював у сс.. Мошурів, Росошки.

Письменник, автор дев’яти книг, входив до письменницької організації «Плуг», заступник редактора однойменного журналу. Редагував педагогічний журнал «Радянська школа». Окремими вийшли його книжки оповідань: «Батрачка» (1927 р.), «Злочин у степу», «Образа» (1929 р.), «Золотий», «Межа» (1930 р.), «У друге народжені» (1931 р.), «На землі», «Том новел» (1932 р.), «Один день» (1933 р.).

Арештований 6 грудня 1934 р. Засуджений на 10 років позбавлення волі. Відбував заслання на Соловках.

9 жовтня 1937 року Особливою трійкою НКВД засуджений до розстрілу, 3 листопада 1937 року вирок виконано на честь 20-ї річниці Жовтневої революції в урочищі Сандармрх під Медвежегорським Карельської АРСР.

Реабілітований посмертно.

ЯНИЦЬКИЙ Василь Федорович, 1896 р.н., уродженець с.Томашівка, Кам’янського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Лоташово Тальнівського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 5 жовтня 1938 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 22 червня 1898 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня і 1998р.

Уманський район

БЕЖЕНАР Василь Петрович, 1886 р. н., уродженець с.Маяки Білявського р-ну Херсонської обл., мешканець с.Іванівка Уманського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, незакінчена вища педагогічна освіта, одружений. До арешту працював вчителем російської мови неповної середньої школи с.Іванівка. Арештований 18 квітня 1946 р. Засуджений 20 листопада 1946 р. ВТ військ МВС Київської обл. до 10 р. ВТТ з обмеженняму правах на 5 р. та конфіскацією майна за ст. 54¹ "а" КК УРСР. Реабілітований 25 грудня 1991 р. прокуратурою Черкаської обл.

БІЛИНСЬКИЙ Василь Опанасович, 1902 р., уродженець с. Саморідня К.-Шевченківського району, мешканець с. Антонівка Уманського району, українець, безпартійний, освіта вища, учитель, син священика. Заарештований 25.09.1937 р. 25.04.1938 р. трійкою УНКВС у Київській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 31 серпня 1957 р. Черкаським обл. судом.

БИСТРАНОВСЬКИЙ Іван Микитович, 1899 р.н., уродженець с. Свинарка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Свинарка. Вчитель школи в с. Доброводи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 29 березня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956 р.

БРОВЧЕНКО Михайло Іванович, 1908 р.н.. уродженець смт. Бабанка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Бабанка. Вчитель. Київським обласним судом 14 липня 1937 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1957 р.

ВИШТАЛЬ Микола Сергійович, 1899 р., уродженець с. Ксендзівка, мешканець с. Острівець Уманського району, українець, освіта середня, безпартійний, вчитель, директор н/с школи. Заарештований 7.10.1937 р. за ст.ст. 54-7, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки при КОУ НКВС від 14.11.1937 р. ув'язнений на 10 р. 20.08.1938 р. постанову трійки відмінено, з-під варти звільнений

ВОЛОШИН Олексій Вікторович, 1902 р.н., уродженець с. Томашівка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Шарин Уманського р-ну. Учитель початкової школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 1 грудня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1959 р.

ГІГЛАВИЙ ІВАН ГАВРИЛОВИЧ, 1907 р.н., уродженець с. Колодисте Уманьського р-ну, Черкаської обл., українець, б/п, освіта вища, одружений.

З 1931 року завпед школи у с. Юшківці, потім директор Антонівської середньої школи.

З перших днів війни на фронті. Під Пальмірою поранений. Концтабір у с. Хрестителеве. Потім Кременчук, Кіровоград. Тут старенька бабуся за золотий хрестик викупили 34-річного солдата, який нагадував її сина. Повернувся у рідне село Колодисте. Наприкінці грудня 1941 року у селі був створений осередок Організації українських націоналістів (ОУН).

З перших днів роботи осередку Гіглавий увійшов до складу керівництва осередку, залучав до організації нових членів, проводив їх виховання в дусі непримиренної боротьби за створення самостійної України.

Крім розповсюдження націоналістичної літератури, члени осередку забезпечували надійними документами втікачів з Уманьської ями, проводили різні терористичні акції.

Через брата Володимира Іван Гіглавий допомагав партизанам Голованівського району продуктами, вибухівкою, зброєю.

У 1943 році німці почали широкомасштабну акцію проти ОУН. Попереджений друзями Іван Гіглпвий зник із села і був зарахований бійцем в партизанський загін імені Сталіна.

6 березня 1944 року партизани прорвали оточення і з’єдналися з військами Третього Українського фронту. Під час прориву Іван був поранений і відправлений додому на лікування.

Наприкінці березня Гіглавий був зарахований у 1328-й артилерійський полк. З боями дійшов до Німеччини. Був нагороджений орденом Червоної Зірки та разом з іншими бійцями полку отримав три подяки Верховного головнокомандуючого. І раптом арешт.

У звинувальному висновку 16 січня 1945 року записано: „І.Г.Гіглавий – націоналіст, прислужник фашистів..”

Слідство тривало кілька місяців. 30 листопада 1945 року особлива нарада МДБ СРСР постановила; Гіглавого І.Г. за участь в антирадянській організації українських націоналістів увязнити у виправно-трудові табори на 10 років, рахуючи термін з 10.10.1945р.

1955 року особлива нарада постановила направити його на довічне спецпоселення в Карагандинську область.

5 вересня 1955 року комісія по перегляду справ винесла постанову про звільнення від заслання на спецпоселення.

Після ХХ з’їзду КПРС почалася реабілітація навіть колишніх білогвардійських офіцерів, а Гіглавому відмовили, бо був націоналістом.

Реабілітований 17 лютого 1994 року прокурором Черкаської області.

Джерело. ДАЧА Р5625 оп.1, спр.1310, арк.2 т.9 стор.441-443

ГЛОБЧАК Тимофій Кіндратович, 1896 р.н., уродженець с.Іванівка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Антонівка Уманського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 16 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1986 р.

ГНАТЕНКО Феодосій Лук'янович, 1887 р.н., уродженець с. Острівець Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Острівець. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 1 грудня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1959 р.

ГОЛЕМБНОВСЬКИЙ Іван Іванович, 1890 р. н., уродженець с.Перейми АМРСР, мешканець с.Антонівка Уманського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища педагогічна, одружений. До арешту працював вчителем Павлівської школи. Арештований 30.09.1944 р. Засуджений 05.09.1944 р. ВТ Київського ВО до 5 р. з обмеженням у правах на 5 р. за ст. 54-1 "а" КК УРСР. Реабілітований 30.04.1994 р. прокуратурою Черкаської обл.

Головченко Володимир Іванович, 1894 р.н., уродженець . Вікнине Джулинського району Вінницької обл., мешканець с. Колодисте Уманського р-ну, українець, б/п, освіта середня, вчитель СШ. Заарештований 24.05.1944 р. за ст.. 54-1 «б» КК УРСР на 10 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 18.12.1999 р. прокуратурою Черкаської області (т.8, с.409).

ГРАБІН Юхим Федотович, 1895 р.н., уродженець м. Сміла, українець, б/п. Проживав у с. Антонівка Уманського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 16 квітня 1938 засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

ГРУЩЕНКО Никифор Юхимович, 1899 р.н., уродженець с. Соколець Хмельницької обл., українець, б/п. Проживав у с. Оксанина Уманського р-ну. Вчитель. ВТ військ НКВС по Київській обл. 18 грудня 1944 р. засуджений до 20 р. каторги. Реабілітований у 1959 р.

ГУГА Архип Гаврилович, 1897 р.. уродженець і мешканець с. Громи Уманського району Черкаської області, українець, безпартійний, освіта серед­ня, працював вчителем. Заарештований 10.02.1938 р. за ст.ст. 54-4, 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС Київської області від 13.07.1938 р. приречений до розстрілу. Реабілітований 19.01.1960 р. Черкась­ким обласним судом

ГУРАЛЬНИК Андрій Васильович, 1882 р., уродженець с. Паланка Уман­ського району, мешканець м. Умань, українець, освіта середня, безпартій­ний, учитель. Заарештований 7.02.1938 р. за ст.ст. 54-4, 54-7, 54-1 КК УРСР. Постановою трійки КОУ НКВС 13.04.1938 р. приречений до розстрілу Розстріляний 3.05.1938 р. Реабіліто­ваний Черкаським обласним судом 20.07.1956 р

ГУТ Архип Гаврилович, 1897 р.н., уродженець с. Громи Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Громи. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 13 липня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1960 р.

ГУЧЕНКО Єлисей Михайлович, 1899 р.н., уродженець с. Лащова Тальнівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Старі Бабани Уманського р-ну. Вчитель середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 листопада 1937 р.засуджений до 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1959 р.

ГУШЛЯ Тимофій Захарович, 1894 р.н., уродженець с. Петрівське Катеринопільського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Родниківка Уманського р-ну. Вчитель. ОН НКВС 5 листопада 1938 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1958 р.

ДЕГТЯРЕНКО Дмитро Петрович, 1891 р.н., уродженець смт. Бабанка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Бабанка. Вчитель школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 29 березня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956 р.

ДЕРЕВ'ЯНКО Матвій Кирилович, 1891 р.н., уродженець с. Косенівка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Доброводи Уманського р-ну. Вчитель школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 29 березня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956 р.

ДУДНИК Андрій Кузьмович, 1899 р.н., уродженець с. Оксанина Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Оксанина. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

ЗАГРАНИЧНИЙ Порфирій Арсентійович, 1897 р.н., уродженець с. Кочубіївки Уманського р-ну, українець, До 1930 р. вчителював в с. Кочубіївка, студент 3 курсу Уманського інституту Соцвиховання. Заарештований 19.03.1933 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою особливої наради при ДПУ УРСР 8. 04. 1933 р. засланий в Казахстан на 3 р. ВТТ. Реабілітований 29.06.1990 р.

ЗБАРЖЕВСЬКИЙ Дем´ян Тимофійович, 1890 р. н., уродженець с.Дубова Умансь­кого р-ну Черкаської обл., українець, б/п. Мешканець с.Свинарка. Директор школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956 р.

ЗБАРЖЕВСЬКИЙ Микита Тимофійович, 1898 р. н., уродженець с.Дубова Умансь­кого р-ну Черкаської обл., мешканець с.Посухи Київської обл. Українець, б/п, освіта незакінчена вища, одружений. До арешту працював вчителем математики НСШ с.Посухи. Арештований 26.07. 1946 р. Засуджений 22.10.1946 р. ВТ 5 гвардійської артилерійської Сталінградської Червонопрапорної дивізії до 5 р. за ст.54-10 ч.2. Реабілітований 22.10.1992 р. військовою прокуратурою КВО .

КАЛІНСЬКИЙ Ігор Володимирович 1915 р.н., уродженець с. Безпечне Жашківського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Свинарка Уманського р-ну. Учитель Танської НСШ. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 листопада 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

КАРАСЬ-ГАЛИНСЬКИЙ Георгій (Юрій) Тимофійович - 1900 р., уродженець і мешканець с. Текуча Уман­ського району, українець, із селян, освіта вища, працював вчителем, інс­пектором відділу освіти Уманського та Первомайського округів. Заарешто­ваний 31 жовтня 1929 р._, проходив у справі СВУ. Одержав три роки конц­таборів. Працював на будівництві залі­зниці Котлас-Усть-Сисольськ (нині Сиктивкар). У травні 1930 р. здійснив втечу і, подолавши понад 5 тисяч кіло­метрів - перебрався за кордон. Влітку 1931 року у Львівському видавництві „Червона калина" видав роман-спогад „Пекло на землі", а у 1934 р. - повість „Червоний чад". в яких описав події - «Шлях на Соловки», «Усевлон», «Зі Соловецького пекла на волю». Він першим підняв завісу над архіпелагом ГУЛАГ. Світова громадськість не повірила у реальність існування такого пекла на планеті. Відкрив ГУЛАГ не Солженіцин з його повістю «Один день Івана Денисовича» (1962) і документальним твором «Архіпелаг ГУЛАГ» (1970) і навіть не Іван Багряний зі своїми романами «Тигролови» (1946) та «Сад Гетсиманський» (1950), а вчитель із с. Текуча Уманського району.

У своїй книзі Юрій Карась-Галинський першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей в концтаборах. Якщо у Німеччині витрачалися величезні кошти для спорудження бараків, газових камер, трималися спеціальні загони охоронців, то в країні, яка будувала безкласове суспільство все робилося надзвичайно просто... Із в’язнів колишніх чекістів формувався “руководящий состав”, із колишніх крадіїв – «техсклад» і «конвоїри». Концтабори зводили власними руками, охороняли їх в’язні. Від холоду, голоду, непосильної праці щодня гинули каторжани, а на місце загиблих – щодня прибували нові партії. А мертвих присипали снігом на поталу рисям, песцям, вовкам.

Ніхто точно не знає, що сталося з Віталієм Юрченком і що він іще написав після виходу в світ Соловецької голгофи. Відомо лише, що в 1944-1945 р.р. він іще жив і припускають, що перед закінченням війни потрапив у руки смершівців. За іншою версією на початку 1944р.(ймовірно 12 або 13 лютого) вбитий партизанами Медведєва у м. Корець, Рівненської області, за звинуваченням «у написанні пасквілів на радянську владу».

Це він написав: «Я вірю, що весь Захід збагнувши грізну небезпеку (мова іде про більшовизм) схаменеться і на вівтар рятунку культури людства кине хатню гризню за матеріальні добро-посідання, вірю, що він сконсолідується і знищить ще неопірене (бо йдеться про 30-і роки) царство-пекло червоної орди».

Автор опісля зізнався, що Захід «не схаменувся»; був страшеннй голодомор 33-го, були розстріли, катування 1937-1941р.р.

«Україна вмирала на хресті чи чула Європа її стогін?»

Юрченко Віталій «Пекло на землі». Черкаси. 2010, с.575 (Пам’ятаймо браття).

КОЗІН Володимир Гаврилович, 1894 р.н., уродженець м. Умань, українець, б/п. Проживав у с. Старі Бабани Уманського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

КОЛОМІЄЦЬ Василь Артемович, 1905 р.н., уродженець с. Старі Бабани Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Старі Бабани. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1960 р.

КРАВЕЦЬ Федір Григорович, 1912 р.н., уродженець с. Свинарка Уманського р-ну Черкаської обл., українець, б/п. Проживав у смт. Бабанка. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 14 листопада 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

КРАВЧУК Карпо Дементійович, 1909 р.н., уродженець смт. Бабанка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Бабанка. Вчитель. Київським облсудом 14 липня 1937 р. засуджений до 4 р. ВТТ. Реабілітований у 1957 р.

КУЗЬМИНСЬКИЙ Всеволод Степанович, 1884 р.н., уродженець с. Левківка, українець, 6/п. Проживав у с. Текуча Уманського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. З квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у1958 р.

КУЛІБАБА Макар Іларіонович, 1906 р.н., уродженець смт. Бабанка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Бабанка. Учитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 14 липня 1937 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований у 1957 р.

ЛАУТА Федір Трохимович, 1894 р.н., уродженець с. Оксанина Уманського р-ну, українець, б/ п. Проживав у с. Острівець Уманського р-ну. Учитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1960 р.

МЕДВІДЬ Сафон Мефодійовнч, 1907 р.н., уродженець с. Чорна Гребля Джулинського р-ну Вінницької обл., українець, б/п. Проживав у с. Сушківка Уманського р-ну. Директор школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 20 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

МЕЛЬНИК Варвара Миколаївна, 1889 р., уродженка с. Берестівець Уманського району Черкаської області, вчителька. За вироком Київського обласного суду від 22.04.1935 р. за ст. 54-10 ч.І, 98 ч.2 КК УСРР засуджена до 3-х років позбавлення волі з обмеженням у правах. За протестом заступника Генерального прокурора України реабілітована Верховним судом України в 1993 р.

МЕЛЬНИК Герасим Олександрович, 1899 р.н., уродженець Польщі, українець, 6/п. Проживав у смт. Бабанка Уманського р-ну. Відділ народної освіти, методист. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1959 р.

МОВЧАН Григорій Фотійович, 1919 р. н., уродженець і мешканець с. Дмитрушки Уманського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п. освіта вища, одружений, вчитель математики у с.Дмитрушки. Арештований 13.04.1944 р. Засуджений 14.09.1944 р. ВТ Київського ВО за от. 54-1 "а" КК УРСР до 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. Реабілітований 15.01.1993 р. прокуратурою Черкаської обл.

Джерела: ЦДАГО України , ф. 263, оп.1. спр.27256.

Мовчанівський Теодосій Миколайович, 1899 р.н., уродженець с.Берестовець Уманського району, українець, навчався в Уманському духовному училищі, а також у Київській та Одеській семінаріях. Проте духовного сану не прийняв, а присвятив себе просвітницькій роботі, дослідженню і збереженню історико-культурної спадщини України. У 1919 р. був директором школи с. Берестовець, де створив музей при клубі. З 1921 р. очолював трудову школу у селищі Краснопілка, де також організував місцевий музей. З 1926 р. брав участь в археологічних дослідженнях Райковецького кургану та могильника на річці Гнилоп’ять Житомирської обл.. Проводив чисельні розкопки, розвідки, де були зафіксовані пам’ятки трипільської та черняхівської архітектурних культур, виявлені городища часів Київської Русі, давньоруських міст Вишгорода і Києва. Брав участь у розкопках античного міста Ольвія. Керував розкопками Райковецького городища ХІ-ХІІІ ст., розкопками городищ у с. Городськ Житомирської області. Ним була створена Трипільська експедиція Інституту історії матеріальної культури АН УРСР (ІІМК).

Займав посаду наукового співробітника Секції історії матеріальної культури Всеукраїнської академії наук (ВУАН), потім на посаді вченого секретаря ІІМК.

Археологічна колекція речей з розкопок видатного архітектора Т. М. Мовчанівського у Києві (близько 5 тис. одиниць) зберігається в Національному музеї історії України. Він створив систему наукової фіксації процесу розкопок, що складається з щоденників, які ведуться за єдиною схемою загальних реєстрів знахідок, графічних та фоторобіт.

17. 02.1938 його заарештували, було висунуто звинувачення за ст. 54-7, 54-II КК УРСР у причетності до антирадянської націоналістичної терористичної організації, за «підривну шкідницьку діяльність у галузі науки». Засуджено до ВМП. Вирок виконано 10.05.1938 року о 23 годині.

12.05.1971р. був посмертно реабілітований (т.8, с.442).

МОТАЙЛЕНКО Хома-Микола Якимович, 1897 р. н., українець. Місце народження: с.Морова Чигиринського району. Вчитель с.Кочубіївка Уманського р-ну. Був заарештований 20.11.1932 р. Київським облвідділом ДПУ УСРР. За постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УСРР від 08.04.1933 на підставі ст. 54-10 КК УСРР засуджений до 3-х років ув'язнення у концтаборі. Подальша доля: відомості відсутні. Рішенням Прокуратури м. Києва від 02.10.1989 реабілітований на підставі Указу Президії Верховної Ради від 16 січня 1989 р. "О дополнительных мерах по восстановлению справедливости в отношении жертв репрессий, имевших место в период 30-40-х и начала 50-х годов".

На час арешту: місце проживання - м. Київ, площа Радянська, 3, кв. 8- а; місце роботи - Інститут соціального виховання, студент.

МУЗИКА Ілля Григорович, 1900 р.н, уродженець с. Танське Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Танське. Вчитель середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 листопада 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

НАГОРНИЙ Василь Зіновійович, 1914 р.н, уродженець с. Берестівець Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Оксанина Уманського р-ну. Вчитель середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 1 грудня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1956 р.

НАЙЧУК Кіндрат Тимофійович, 1901 р.н, уродженець с. Танське Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Родниківка Уманського р-ну. Вчитель середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до 10р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

Нечаєвський Петро Іванович, 1890 р.н., с.Псярівка Уманського р-ну, українець, освіта незакінчена вища, б/п, учитель. Обвинувачувався за ст.54-11 КК УРСР. Постановою трійки ДПУ 13.03.1933 р.висланий на 3 роки у північний край. Реабілітований судом УРСР 10.08.1960 р. (Т. 6, С. 113)

ОЛІЙНИК Юлій (Юліан) Михайлович, 1889 р.н, уродженець Галичини, українець, б/п. Проживав у с. Оксанина Уманського р-ну. Вчитель середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 1 вересня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1957 р.

ОРАТОВСЬКИЙ Олександр Гермогенович, 1896 р.н, уродженець с. Дубова Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Бабанка. Вчитель. Київським облсудом 14липня 1937 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований у 1957 р.

ОРАТОВСЬКИЙ Василь Гермагенович, 1888 р.н, уродженець с. Дубова Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Дубова. Вчитель школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 14 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1960 р.

ОСИПЕНКО Вячеслав Микитович, 1907 р.н., уродженець і мешканець с. Антонівка, Уманського р-ну, українець, б/п. Учитель. 19 січня 1938 р. НКВС і Прокурором СРСР засуджений до розстрілу. Реабілітований 20 січня 1972 р. ВС УРСР.

ПЕТЛЬОВАНИЙ Йосип Семенович, 1893 р.н., уродженець смт. Бабанка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Бабанка. Вчитель праці. ДПУ УРСР 17 березня 1933р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1960р.

Петросюк Сильвестр Артемович, 1896 р., с.Панське Уманського р-ну, українець, б/п, учитель. Заарештований 07.04.1929 р. Розстріляний при спробі втечі. Реабілітований прокурором Черкаської області 19.08.1991 р. (Т. 7, С. 121)

ПІЧКУР Андрій Ілліч, 1885 р.н., уродженець с. Родниківка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Городецьке Уманського р-ну. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

Поломарчук Степан Васильович, 1897 р., с.Голяківка (нині с.Василівка) Христинівського р-ну, мешканець с.Кочубіївка Уманського р-ну, українець, освіта початкова, б/п, учитель. Заарештований 12.08.1935 р. за ст. ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Помічник прокурора в спец справах Київської області, керуючись частиною 2-ою статті 197 КПК УРСР постановив 09.04.1936 р. справу припинити. (Т. 7, С. 117)

РИЖИЙ Прокофій Семенович, 1898 р.н., уродженець с. Родниківка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Старі Бабани Уманського р-ну. Вчитель середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

РУДЕНКО Микола Дмитрович, 1897 р.н., уродженець с. Скибинці Сквирського р-ну Київської обл., українець, б/п. Проживав у смт. Бабанка Уманського р-ну. Вчитель школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

РУСАНОВСЬКИЙ Михайло Якович, 1898 р.н., уродженець с. Станіславівка Підвисоцького р-ну Кіровоградської обл., українець, б/п. Проживав у с. Оксанина Уманського р-ну. Директор середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

Слизюк Петро Леонтійович, 1899 р.н., уродженець с.Липовецьке Одеської області, мешканець с.Панське Уманського р-ну, українець, освіта середня, б/п, директор НСШ. Арештований 01.10.1937 р. за ст.ст.54-7, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки КОУ НКВС 17.11.1937 р. ув’язнений на 10 років ВТТ. Висновком слідчої частини НКВС по Київській обл.28.12.1939 р. з ВТТ звільнений. Слідчу справу припинено. (Т. 6, С. 191)

СЛОБОДЯНИК Василь Омелянович, 1894 р.н., уродженець с. Оксанина Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Оксанина. Вчитель школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 20 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

СМІРНОВ Іван Тарасович, 1891 р.н., уродженець с. Паланка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Черповоди Уманського р-ну. Вчитель. ОС НКВС СРСР 10 жовтня 1938р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

ТЕЛЯТНИК Микита Філімонович, 1900 р.н., уродженець смт. Бабанка Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у смт. Бабанка. Вчитель. ДПУ УРСР 13 березня 1933 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1960 р.

ТИМОФІЇВ Григорій Степанович, 1905 р.н., уродженець с. Тарасівка Дніпропетровської обл., українець, виключений із ВКП(б). Проживав у смт. Бабанка Уманського р-ну. Директор середньої школи. Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 25 жовтня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітоваий у 1956 р.

УСЕНКО Корній Якович, 1896 р.н., уродженець с. Петрівка Ладижинського р-ну, українець, б/п, Проживав у с. Родниківка Уманського р-ну. ОС НКВС СРСР 5 жовтня 1938 року,засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1957 р.(т.4, с.141)

ХИЛИНСЬКИЙ Тимофій Юхимович, 1906 р.н., уродженець с. Шаулиха Тальнівського р-ну, українець, виключений з ВКП(б). Проживав у с. Родниківка Уманського р-ну. Директор школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1959 р.

ЧИПАК-БОЖКО Павло Павлович, 1902 р.н., уродженець с. В. Хайча Овруцького р-ну Житомирської обл., українець, б/п. Проживав у с. Старі Бабани Уманського р-ну. Зав. РВНО. Трійкою УНКВС по Київській обл. 14 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1939 р.

ЧАПЛИГІН Григорій Степанович, 1897 р.н., уродженець с.Васильків Київської обл., мешканець с.Черповоди Уманського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, одружений, вчитель, директор школи с.Ропотуха. Арештований 06.10.1944 р. Засуджений 20.10.1944 р. ВТ 5-го гв. механізованого Зимовниковського корпусу за ст. 58-10 ч.2 ККУРСР до 10р. позбавлення волі в ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. 12.04.1993 р. реабілітований Генпрокуратурою України.

Юлін Григорій Володимирович, 1899 р.н., уродженець м.Котовськ, мешканець с.Колодисте Уманського р-ну, українець, освіта неповна вища, б/п, учитель. Заарештований 22.03.1938 р. за ст. ст.54-4, 54-7, 54-9, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки НКВС по Київській області 15.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 03.05.1938 р. Реабілітований Черкаським обласним судом 25.02.1959 р. (Т. 6, С. 220)

ЯНИШЕНКО Андрій Андрійович, 1909 р. н., уродженець Уманського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта середня - вчитель, одружений, вчитель початкової середньої школи с.Павлопіль. Арештований 26.07.1946 р. Засуджений 20-22.10.1946 р. ВТ артилерійської Червонопрапорної дивізії за ст. 54-1 "б" до 10 р. ВТТ з обмеженняму правах на 5 р. і конфіскацією майна. Реабілітований 22.10.1992 р. військовою прокуратурою Київського ВО за відсутністю доказів по справі.

Місто Умань

БАБЕНКО Максим Єлизарович, 1886 р.н, уродженець Гоївка Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював учителем школи №2 м. Умань. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956 р.

БАЛИЦЬКИЙ Микола Антонович, 1885 р.н., с. Калюжне Сквирського району Київської області, мешканець м. Умань, українець, освіта вища, із духовенства, безпартійний, колишній офіцер царської армії, учитель. Заарештований 8.02.1938 р. за ст.ст. 54-4, 54-7, 54-11 КК УРСР. Розстрі­ляний 3.05.1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 13.04.1938 р. Реа­білітований 20.07.1956 р. Черкаським обласним судом

Барвінський (Усик) Степан Євтихійович, 1891 р.н., уродженець с.Буцик Ковельського повіту на Волині (нині Польща). Проживав у м.Умань, українець, освіта середня, член КП(б)У, директор Уманського плодово-ягідного інституту. Заарештований 30.10.1930 р. за ст.54-13 КК УРСР. Постановою заступника прокурора в спец справах УРСР 25.08.1934 р. справу закрито. (Т. 7, С. 10)

БАЧИНСЬКИЙ Тимофій Семенович, 1892 р.н, уродженець м. Умань, поляк, б/п. Проживав у м. Умань. Працював в Учительському інституті, декан. Трійкою УНКВС по Київській обл. 4 травня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

БІЛОУС Василь Кузьмович, українець, член КПРС. Проживав у м. Умань. З 1968 р. працював викладачем в Уманському технікумі механізації сільського господарства. Судовою колегією Черкаського обласного суду 12 лютого 1973 р. засуджений до 2-х років ув’язнення загального режиму.

БЛИНОВСЬКА Марія Іванівна, 1902 р., с. Завадівка (Поділля), меш­канка м. Умань, полька, середня освіта, вчителька Уманської трудшколи № 18, безпартійна. Заарештована 15.12.1937 р. за ст.ст. 54-4, 54-11 КК УРСР. _3.01.1938 р. Уманське РВ НКВС справу припинило, з-під варти звільнена

БОНДАРЕНКО Семен Пилипович, 1894 р., с. Кузьмина Гребля Христинівського району, мешканець м. Умань, українець, безпар­тійний, незакінчена середня освіта, учитель. Заарештований 9.04.1938 р. за ст.ст. 54-4, 54-7, 54-11 КК УРСР. Розстріляний 4.05.1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 16.04.1938 р. Реабілітований 25.02.1959 р. Черкаським обласним судом

ВАЛЯВСЬКИЙ (ВАЛЯНСЬКИЙ) Володимир Тихонович, 1886 р.н, уродженець Житомирської обл., українець, б/ п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем школи №11. Комісією НКВС і прокуратурою СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

ВЕРХОЛЯК Іван Григорович, 1899 р.н, уродженець м. Яворів, Галичина, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем. Трійкою Колегії ДПУ УРСР 1 жовтня 1933 р. засуджений до Зр. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

ВОЛКОВ Валеріян Костянтинович, 1876 р.н, уродженець с. Перегонівка Васильківського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем в школі глухонімих. Трійкою УНКВС по Київській обл. 9 березня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

ВОЛОСЬКИЙ (ВОЛЬСЬКИЙ) Хома Антонович, 1888 р.н., уродженець с. Фернатія Нантського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Трійкою УНКВС по Київській обл. 28 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

ГАЦ Петро Осафатович, 1889 р.н., уродженець с. Лозки, Польща, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював завучем школи №3. Комітетом НКВС та прокуратурою СРСР 2 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

ГЕРАСИМЕНКО Іван Федорович, 1903 р.н., уродженець Одеської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 16 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

Гудзаль Федір Іванович, 1877 р.н., уродженець с.Чорнява (Польща), мешканець м.Умань, поляк, освіта вища, б/п, викладач. Заарештований 25.12.1937 р. за ст.54-1 «а» КК УРСР. Постановою НКВС СРСР від 16.01.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 13.02.1938 р. Реабілітований прокуратурою Черкаської області 15.08.1991 р. (Т. 7, С. 41)

ГУРИН Микола Миколайович, 1893 р.н., уродженець Курської обл., росіянин, б/п. Проживав у м. Умань. Вчитель педшколи. Комісією НКВС та прокурором СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

ДАРІЄНКО Борис Іванович, 1893 р.н., уродженець с. Дмитрушки Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював комендантом педшколи. КОУ НКВС УРСР 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

ДЕМИДЮК Феодосій Ілліч, 1890 р.н., уродженець с. Кузьмина Гребля Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем СШ № 1. ОН при НКВС СРСР 9 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956 р.

ДЖУЛАЙ Феофан Петрович, 1885 р.н., уродженець с. Гаївка Одеської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем школи № 2. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956р.

Дорошкевич Гліб Костянтинович, 1899 р.н., с.Хацки Черкаського р-ну, мешканець м.Умань, українець, освіта вища, син лікаря, педагог. Заарештований 04.03.1933 р. за ст. 54-11 КК УРСР. Постановою трійки при колегії ДПУ УРСР 01.10.1933 р. ув’язнений на 3 роки. Реабілітований прокурором Черкаської області 19.06.1989 р. (Т. 7, С.48)

ДУБИНА Лукаш Варфоломійович, 1898 р.н., уродженець с. Медвин Богуславського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем педшколи. Трійкою УНКВС по Київськії обл. ЗО серпня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956 р.

ДУШЕНКІВСЬКА Надія Іванівна, 1889 р.н., уродженка с. Кислин Букського р-ну, українка, б/ п. Проживала у м. Умань. Працювала вчителькою школи №8. ОН при НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. засуджена до ВМП. Реабілітована у 1989 р.

ДЯТЛОВ Костянтин Васильович, 1891 р.н., уродженець м. Умань, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 4 травня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

ЖУК Яків Михайлович, 1892 р.н., уродженець с. Заречче, білорус, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем школи №6. Постановою НКВС СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

ЗАТОВСЬКИЙ Василь Григорович, 1886 р.н., уродженець м. Умань, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем медтехнікуму. Комісією НКВС та прокуратурою СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

ЗАХАРИК Михайло Дем'янович, 1896 р.н., уродженець с. Лішня Дрогобичеської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем. Заарештований 9 квітня 1938 року за ст..ст: 54 - 4, 54 - 7, 54 - 11 КК УСРС Трійкою УНКВС по Київській обл. 16 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Розстріляний 4 травня 1938 року. Реабілітований Черкаським облсудом 25 лютого 1959 р.

ЗАЯЧКОВСЬКИЙ Євген Пилипович, 1905 р.н., уродженець с. Вороне Букського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем школи № 8. ОН при НКВС СРСР 9 жовтня 1938 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований у 1956 р.

ЗВОЛИНСЬКИЙ Костянтин Іванович, 1902 р.н., уродженець с. Красилівка Ставищанського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем технікуму механізації. Трійкою, УНКВС по Київській обл. 17 вересня 1937 р. був заарештований - "за приналежність до української націоналістичної організації". Одержав 10 років концтаборів, У 1948 р. повернувся із місць ув'язнення. Працював учителем Брилівської середньої школи Ставищенського району Київської області. 22 жовтня 1949 р. знову був заарештований. 25 лютого 1950 р. Особлива нарада при міністрі державної безпеки СРСР постановила: "Зволинського Константина Ивановича за принадлежность (в 1937 р. - авт.) к антисоветской организации украинских иационалистов сослать на поселение в Красноярский край". Пробув там аж до реабілітації Черкаським облсудом (19 грудня 1958 p.)

ІВАНСЬКИЙ Олександр Люціанович, 1893 р.н., уродженець с. Городієвка Липовецького р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем кооперативного технікуму. Трійкою Колегії ДПУ УРСР 6 червня 1933 р. засуджений до 5р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

КАМІНСЬКИЙ Всеволод Дмитрович, 1888 р.н., уродженець м. Умань, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 14 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1959 р.

КАРВОВСЬКИЙ (Карловський) Петро Тимофійович, 1887 р., уродженець і мешканець м. Умань, українець, із священиків, закінчив Київську духовну семінарію, працював учителем у школі. Заарештований 9.10.1937 р. Приречений 2.11.1937 р. трійкою при КОУ ККВС УРСР до розстрілу. Вирок виконано 25.12.1937 р. о 24 год. Реабілітований 30.03.1989 р

КІФОРЕНКО Іван Тимофійович, 1885 р.н., уродженець с. Шубині Стави Букського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 28 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

Козак Михайло Пахомович, 1898 р.н., с.Кузьмина Гребля Христинівського р-ну, мешканець м.Умань, українець, із службовців, освіта середня, директор Уманської СШ №11. Заарештований 08.02.1938 р. за ст. ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Розстріляний 13.04.1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 03.04.1938 р. Реабілітований 11.03.1959 р. Черкаським обласним судом. (Т. 6, С. 21)

КОЗІЦЬКИЙ Федір Євгенович, 1892 р.н., уродженець м. Могилів-Подільський Хмельницької обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем. ОН при НКВС СРСР 5 жовтня 1928 р. засуджений до 3 р. ВТТ. Реабілітований у 1956 р.

КОЦЮМБАС Іван Іванович, 1892 р.н., уродженець м. Умань, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем школи №3. Комісією НКВС і прокурором СРСР 2 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

КРАМІНСЬКИЙ (КРЕМІНСЬКИЙ) Микола Григорович, 1897 р.н., уродженець м. Сквира Київської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював техніком механіком, викладачем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 жовтня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1958 р.

КРИЖАНІВСЬКИЙ Юхим Сергійович (Сергій Юхимович), 1884 р.н., уродженець м. Кам'янець-Подільський, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем. Постановою НКВС і прокуратури СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

КОЛОМІЙЧУК (КОЛОМІЄЦЬ)* Сила Петрович, 1888 року народження, уродженець с.Повчини (Подчини) Ярунського району Волинської губернії (Житомирської області), українець, освіта середня-педагогічна, учитель, до арешту проживав за адресою: м. Умань, передмістя Софіївська Слобідка, вул. Ш Інтернаціоналу і працював завідуючим 13-ою школою. Заарештований 9 квітня 1938 року Уманським райвідділом НКВС, після арешту утримувався під вартою в Уманській тюрмі. Обвинувачувався по ст.ст. 54-4, 54-7, 54-11 КК УРСР. Рішенням Трійки УНКВС Київської області від 28 квітня 1938 року Коломійчук* С. П. приречений до розстрілу. Вирок відносно Коломійчука (Коломійця)* С. П. приведений до виконання 28 травня 1938 року. Постановою президії Черкаського обласного суду від 14 грудня 1957 року рішення Трійки УНКВС Київської області від 28 квітня 1938 року відносно Коломійця* С. П. скасовано і справа закрита за недоведеністю пред'явленого обвинувачення.

Джерела: ДАЧО ф.Р-5625, on. 1, спр.1685, арк.15.15зв.,164, спр.1686, арк. 199,201,202,211,212,215, спр.1687, арк.331,334,335.

КОМПАНСЬКА Ганна Іванівна, 1902 р. н., уродженка с.Жванчик Мінковського р-ну Вінницької обл., мешканка м. Умань. Українка, б/п, освіта вища, заміжня. До арешту працювала вчителькою в школі м.Умань. Арештована 19.04.1944 р. Засуджена 22.08.1944 р. ВТ військ НКВС Українського ВО до ВМП за ст.54-1 "а" КК УРСР. Вирок виконаний в м. Києві 05.01.1945 р.Реабілітована 13.12.1991р. прокуратурою Черкаської обл.

Коцюбинський Валентин Мефодійович, 1906 р.н., м.Тальне, мешканець м.Умань, українець, освіта вища, б/п, директор робфаку приУманському педінституті. Заарештований 15.11.1937 р. за ст.54-1 п. «а» КК УРСР. Розстріляний 04.01.1938 р. за постановю НКВС СРСР від 11.12.1937 р. Реабілітований 30.08.1957 р. ВТ КВО. (Т. 6, С. 37)

Кукурудза Овсій Якович, 1902 р.н., с.Кисляк Вінницької області, мешканець м.Умань, українець, б/п, викладач-інженер Уманського с\г-технікуму. Заарештований 26.06.1937 р. за ст. ст.58-7, 58-10 частина перша, 58-11 КК РРФСР. Постановою трійки про КОУ НКВС УРСР 25.10.1937 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 11.11.1937 р. Дані про реабілітацію відсутні. (Т. 6, С. 37)

Куліш Максим Каленикович, 1905 р.н., м.Христинівка, мешканець м.Умань, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 17.08.1929 р. за ст.54-11 КК УРСР. Інші дані відсутні. (Т. 6, С. 53)

Курінний Петро Петрович, 1894р, уродженець м. Умань, українець, освіта вища, історик, архітектор, етнограф, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені, один із засновників Української Вільної Академії Наук.До 1924 року був викладачем Уманської чоловічої гімназії та директором краєзнавчого музею. У 1924 П. Курінний був викликаний на роботу до Києва - директором Всеукраїнського музейного містечка та Лаврського заповідника.

Під його керівництвом велись широкі наукові дослідження. Петро Курінний був дослідником білогрудівської (саме він відкрив білогрудівську культуру) та трипільської культур. Керував експедиціями на поселеннях трипільської культури. Досліджував околиці Києва, Чернігіва, Переяслава, Канева та інших міст.

24.02.1933 р. Петро Курінний був заарештований за звинуваченням у використанні музеїв як засобів націоналістичного виховання. 16.07.1934 р. слідство по обвинуваченню Курінного направлено облпрокурору на закінчення, так як слідством не зібрано достатніх даних для передачі його до суду.

Після звільнення з-під арешту був позбавлений права працювати за фахом, викладати та друкуватись. Працював як економіст зоологічних партій, старшим науковим співробітником Інституту археології АН УРСР, був консультантом Центрального історичного музею УРСР. Під час окупації був інспектором охорони пам’яток м. Харків, заступником директора Краєвого музею первинної та стародавньої історії в Києві. У 1943 р. повернувся до Умані, щоб врятувати від розграбування один із найбагатших на той час музеїв. Він супроводжував потяг із фондами українських музеїв, які вивозила окупаційна влада з України до Кракова, а згодом до м. Гохштадт (Німеччина). Після закінчення війни залишився у Німеччині, де став фундатором УВАН, а після переїзду академії до США- президентом УВАН на Європу.

У рукописях лишились праці П. Курінного: «Варіянти трипільської культури в Україні», «Кадіївці», «Крутородинці – 2», «Борисівський варіант трипільської культури», «Совєтська етнографія на службі соціялістичного будівництва» тощо. Очолювана ним українська редакція Інституту видала 17 томів «Українських збірників» (1954-1960 рр.)

Помер археолог у ніч з 24 на 25.11.1972 р. У Радянському Союзі його ім’я було заборонено (т.8, с. 446).

ЛАВЛІНСЬКИЙ Іван Федорович, 1902 р.н., уродженець х. Безимянський Сталінградської обл., росіянин, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем технікуму механізації. Трійкою УНКВС УРСР 17 листопада 1937 р, засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1954 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Семен Михайлович, 1884 р.н., уродженець с. Мельники Канівського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював директором школи № 6. Трійкою УНКВС по Київській обл. 5 листопада 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1958 р.

ЛЕВСЬКИЙ (ЛЕЛЕВСЬКИЙ) Юрій Юлійович, 1916 р.н., уродженець м. Умань, поляк, б/п. Проживав у м. Умань. Працював інструктором фізкультури, школи № 9. Постановою НКВС СРСР 26 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

МАЄВСЬКИЙ Олександр Володимирович, 1890 р.н., уродженець с.Межигірка Чигиринсь­кого р-ну Черкаської обл., мешканець м. Умань. Українець, б/н, освіта вища, одружений, вчитель російської мови. Арештований 3.11.1945 р. Засуджений 21.06.1946 р. ВТ військ НКВС за ст.54-1 "а'" КК УРСР на 15 р. позбавлення волі в ВТТ. Помер 17.08. 1949 р. в таборі м. Тюмень. Реабілітований 27.10.1993 р. прокурором Черкаської обл.

Марковський Іван Якович, 1904 р. народження, уродженець с. Ямпіл Катеринопільського району, мешканець м. Умань, українець, б/п, освіта вища, викладач Уманського технікуму механізації сільського господарства. Заарештований 27.06.1937 р.. Вироком військової колегії Верховного Суду СРСР 25.10.1937 р. приречений до розстрілу за ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР. Реабілітований 27.09.1977 р. військовою колегією Верховного Суду СРСР (т.8, с. 297).

МЕЛЬНИК Йосип Климович, 1908 р.н., уродженець с. Криниця Одеської обл., мешканець м. Умань. Українець, б/п. освіта вища, неодружений, учитель школи № 1 м.Умань. Арештований 01.03.1946 р. Засуджений 21.06.1946 р. ВТ військ НКВС за ст. 54-1”а” КК УРСР на 10 р. позбавлення волі в ВТТ. Реабілітований 22.10.1993 р. прокурором Черкаської обл.

МЕТЕЛЬСЬКИЙ Макар Іванович, нар. 19.01.1895 р., в с. Громи Уманського району, мешкав в Умані, українець, із селян бідняків, закінчив рабфак учительського інституту, лаборант в музеї. Заарештований 30.11.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Засуджений 4.12.1937 р. трійкою при КОУ НКВС УРСР до розстрілу. Вирок виконано 5.01.1938 р. о 2 год. Реабілітований 10.05.1989 р. прокурором Черкаської області.

МАРТИНЮК Микола Назарович, 1897 р.н., уродженець с. Кринчек Грушівського р-ну, українець, виключений з ВКП(б). Проживав у м. Умань. Працював вчителем історії. ОН при НКВС СРСР 5 жовтня 1938 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1956 р.

МАТВІЮК Кузьма Іванович, 1941 р. н., уродженець с.Ілляшівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, до арешту працював викладачем Уманського технікуму механізації сільського господарства, проживав у м. Умані, був засуджений 16 листопада 1972 року Черкаським обласним судом за ч.І ст.62 КК УРСР до 4-х років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму без заслання. Висновком прокуратури Черкаської області від 3 вересня 1991 року на підставі ст.1 Закону України від 17 квітня 1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», Матвіюк К.І. - реабілітований.

МАТКОВСЬКИЙ Андрій Федорович, 1888 р.н., уродженець с. Горбульове Потіївського р-ну Житомирської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював учителем школи №1. Військовою Колегією Верховного Суду СРСР 25 жовтня 1937 р.засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

МАШКОВСЬКА (МОШКОВСЬКА) Вікторія Іванівна, 1910 р.н., уродженка с. Осітна Христинівського р-ну, українка, б/п. Проживала у м. Умань. Працювала вчителькою школи №14. Комітетом НКВС і прокуратурою СРСР 2 листопада 1937 р. засуджена до ВМП. Реабілітована у 1958 р.

МЕЛЬНИК Володимир Федорович, 1890 р.н., уродженець Галичини, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем фізики. Комісією НКВС і прокурором СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

МЕЛЬНИКОВ Василь Маркович, 1893 р.н., уродженець с. Крижопіль Вінницької обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював військовим керівником с/г інституту. Постановою НКВС і прокурором СРСР 13 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1965 р.

МЕРЕЖИНСЬКИЙ Лев Григорович, 1907 р.н., уродженець с. Дектрянка Тамбовської обл., росіянин, б/п. Проживав у м. Умань. Працював заступником директора школи. Закритим судовим засіданням ВС Військової Колегії ВР СРСР засуджений до15 р. ВТТ. Реабілітований у 1941 р.

МУССО Роман Робертович, 1903 р.н., уродженець Естонії, німець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем с/г інституту. ОН при НКВС СРСР 16 грудня 1942 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1959 р.

НАГОРНИЙ Іван Зіновійович, 1908 р.н., уродженець с. Берестівець Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 28 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

Олефір Кіндрат Давидович, 1902 р.н., уродженець с.Яськи Білявського р-ну Одеської обл., мешканець м.Умань, українець, освіта вища, викладач с/г-інституту, член ВКП(б). Арештований 30.05.1937 р. за ст. ст.54-2, 54-11 КК НКВС. Постановою трійки НКВС Київської області 20.11.1937 р. ув’язнений на 10 років ВТТ. Реабілітований Черкаським обласним судом 11.02.1959 р. (Т. 6, С. 121)

ОЛЬШАНСЬКИЙ Віктор Ананійович, 1889 р., уродженець с. Лебедин Шполянського району, мешканець міста Умань, українець, вчитель школи №4, освіта вища, безпартійний, вчитель. Заарештований 29.11.1937 р. за ст.ст. 54-10,54-11 КК УРСР. Постановою трійки НКВС Київської області 04.11.1937 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 05.01.1938 р. Реабілітований 26.11.1959 р. Черкаським обласним судом. (т.6, с.121)

ОРЖЕХОВСЬКИЙ Йосип Ромуальдович, 1891 р.н., уродженець с. Вербовець Хмельницької обл., поляк, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем педшколи. Постановою НКВС СРСР 7 січня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957р.

ОРЖЕХОВСЬКА Олена Францівна, 1894 р.н., уродженка Польщі, полька, б/п. Проживала у м. Умань. Працювала викладачем СШ № 1. Постановою НКВС СРСР 7.01.1938 р. засуджена до ВМП. Реабілітована у 1957 р.

ОСМАЛЯНА Марія Іванівна, 1898 р., уродженка Польщі, мешканка м. Умань, українка, освіта середня, вчителька, безпартійна. Заарештована 24.11.1937 р. за ст. 54-12 КК УРСР. Постановою ОН при НКВС СРСР 26.3.1938 р. віддана під нагляд за місцем проживання на два роки. Даних про реабілітацію немає.

ОСТРОМЕНСЬКА Янина Мартинівна, 1890 р., м. Варшава, мешканка м. Умань, полька, середня освіта, безпартійна, вчителька. Заарештована 31.1.1930 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою ОН при колегії ДПУ УРСР 12.4.1930 р. ув’язнена в концтабір на три роки. Постановою ОН при колегії ДПУ УРСР 24.11.1930 р. достроково звільнена. Реабілітована Прокурором Черкаської області 26.11.1991 р.

ОСТРОВСЬКИЙ Генріх Флоріанович, 1911 р.н., уродженець м. Клівленд США, поляк, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем. ОН при НКВС СРСР 28 листопада 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1956 р.

ПАВЛИКОВСЬКИЙ Олександр Йосипович, 1896 р., м. Одеса, мешканець м. Умані, поляк, середня освіта, учитель, безпартійний. Заарештований 9.5.1926 р. за ст. 66 КК УРСР. Постановою ОН при колегії ДПУ УРСР 14.9.1926 р. ув’язнений в концтабір на три роки. 10.9.1928 р. постановою колегії ОДПУ позбавлений права проживання на три роки в 12 населених пунктах СРСР. Довідка про реабілітацію відсутня.

ПАДАЛКА Петро Пилипович, 1902 р., с. В. Хутір Драбівського району. мешканець м. Умані. українець, віща освіта, член ВКПб, вчитель. Заарештований 6.2.1938 р. а ст.ст. 54-11 ч.2, 54-10 КК УРСР. Прокурор Уманського району 28.3.1939 р. справу припинив, з-під варти звільнений.

ПАРФИЛОВ Яким Іванович, 1883 р.н., уродженець Київської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем муз. школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 17 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1959 р.

ПАХАЛОВИЧ Павло Олексійович, 1896 р., с. М.Березанка Таращанського району (Київська область), мешканець м. Умань, українець, вища освіта, безпартійний, учитель. Зав. Пед. 4-ї школи. Заарештований 15.9.1938 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Трійка при КОУ НКВС 17.11.1937 р. ув’язнила на 10 років у ВТТ. Реабілітований Верховним Судом УРСР 18.7.1958 р.

Перловська Марія Миколаївна, 1890 р. народження, уродженка м. Тбілісі, мешканка м. Умань, полька, б/п, освіта н/вища. У 1936-1937 роках в Уманському сільгоспінституті викладала німецьку мову та у СШ №8 – французьку і німецьку, згодом учителем іноземних мов у СШ. № 4.

Заарештована 22.12.1943 р., 3.02.1944 р. ВТ військ НКВС Київської області за ст. 54-1 «а» КК УРСР виніс вирок – розстріляти. Військова колегія Верховного Суду СРСР розстріл замінила на 10 р. ВТТ з обмеженням в правах на 5 років. Реабілітована 31.03.1997 р. Генпрокуратурою України. ( т.8, с. 615).

ПИРОЖКОВ Костянтин Миколайович, 1872 р.н., уродженець м. Глазов Кіровської обл., росіянин, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем у колгоспній школі. Трійкою УНКВС по Київській обл. 14 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956 р.

ПЕРХАЛЬ Станіслав Юліанович, 1893 р.н., уродженець с. Михаль-Старе Долинського р-ну, поляк, б/п. Проживав у м. Умань. Перебіжчик. Працював вчителем німецької мови м. Калуш. ОВ НКВС СРСР 1 березня 1941 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

РУДКЕВИЧ Микола Васильович, 1903 р., уродженець с. Очеретна Київської області, мешканець м. Умань, українець, освіта вища, викладач, безпартійний. Заарештований 13.7.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою засідання трійки при КОУ НКВС УРСР 25.10.1937 р. ув’язнений у ВТТ на 10 років. Постановою УНКВС Київської області 18.9.1939 р. з-під варти звільнений.

РИМАР Георгій Йосипович, 1907 р. н., уродженець с.Тополівка Теплинського р-ну Вінниць­кої обл. Українець, б/п, вища педагогічна освіта, одружений. До арешту працював вчителем в школах м.Умань. Арештований 5 лютого 1946 р. Засуджений 21 червня 1946 р. ВТ військ НКВС до 10 р. ВТТ за ст.54-1 "а" КК УРСР. Реабілітований 27 жовтня 1993 р. прокуратурою Черкаської обл.

РИМАР-КОЛОМІЄЦЬ Валентина Кіндратівна, 1911 р.н., уродженка с.Гайсин Вінницької обл., мешканка м.Умань. Українка, б/п, середня освіта, одружена. До арешту працювала вчителем у школах м.Умань. Арештована 5 лютого 1946 р. Засуджена 21 червня 1946 р. ВТ військ НКВС до 10 р. ВТТ за ст. 54-1 "а" КК УРСР. Реабілітована 27 жовтня 1993 р. прокуратурою Черкаської обл.

Родзивіл Никифір Гаврилович, 1899 р. н., уродженець с. Кузьмина-Гребля, мешканець м. Умань, українець, б/п, освіта вища, вчитель у школі. Заарештований 31.03.1944 р. за ст.54-2, 54-10, 54-11 КК УРСР. ВТ військ НКВС Київської обл. від 07. 12.1944 р. засуджений на 25 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років. Постановою Уманського МГБ Київської обл. від 13.05.1946 р. з-під варти звільнений за відсутністю складу злочину. (т.8, с. 302.)

РОЛИНСЬКИЙ Віктор Августович, 1900 р.н., уродженець м. Миргород, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вагарем цукрозаводу, був директором польської школи. Комісією НКВС СРСР і прокурором СРСР 31 серпня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 році

РУТКЕВИЧ Дмитро Васильович, 1896 р.н., уродженець с. Очеретня Плісковського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем с/г школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

СЕЛЕНКО Казимира Вацлавівна, 1897 р.. уродженка с. Дитятки Чорнобаївського району, мешканка м. Умань, полька. Освіта н/в, вчителька, б/п. Заарештована 7.08.1937 р. за ст.ст. 54-4, 54-11 КК УРСР. Постановою Уманського РВ НКВС 28.12.1937 р. слідчу справу припинено, з-під варти звільнена.

СЕМИЗ Матвій Маркович, 1886 р.н., уродженець с. Леськи Черкаського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем СШ № 8. ОН при НКВС СРСР 5 жовтня 1938 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1957 р.

СИДОРЕНКО Тетяна Пилипівна, 1919 р., уродженка м. Сміла, мешканка м. Умань, українка, освіта вища, викладач, б/п. 7.07.1945 р. взята підписка про невиїзд. Рішенням ОН при МВС СРСР 1.04.1946 р. підписку відмінено.

СКРИПЧИНСЬКИЙ Леонід Олександрович, 1895 р.н., уродженець Вінницької обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 16 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1959 р.

Смулько Лев Михайлович, 1885 р.н., уродженець с.Дмитровичі Львівської обл., мешканець м.Умань, українець, освіта вища, КП(б)У, учитель індустріального технікуму. Заарештований 20.11.1932 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою ОН при колегії ДПУ СРСР 06.05.1933 р.висланий на спец поселення терміном на 3 роки. Довідка про реабілітацію в справі відсутня. (Т. 6, С. 194)

СТАНЮК Степан Григорович, 1898 р.н., уродженець Польщі, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Вчитель СШ. Комісією НКВС і прокурором СРСР 19 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

СТЕПАНЕНКО (СТЕПАНЧЕНКО) Петро Кирилович, 1900 р.н., уродженець с. Озірна Звенигородського р-ну, українець, виключений з ВКП(б). Проживав у м. Умань. Вчитель культцентру. ОН при НКВС СРСР 5 жовтня 1938 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1955 р.

СТОРОЖЕНКО Артем Прокопович, 1898 р.н., уродженець с. Цвітна Знаменського р-ну, українець, член ВКП(б). Проживав у м. Умань. Директор с/г інституту. Трійкою УНКВС по Київській обл. 2 грудня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1955 р.

СУРОВЦОВА Надія Віталіївна - 18.03.1896 р., м. Київ, мешканка м. Умань, українка, освіта вища, доктор філософії, із службовців. За Центральної Ради працювала у Секретаріаті внутрішніх справ, потім завідувачка відділу Міністерстві закордонних справ. За Директорії була секретарем інформаційного бюро дипломатичної місії УНР у Відні. В еміграції переходить на рядянофільські позиції. Після повернення в УСРР 1925 р. співробітник багатьох державних установ: Наркомат закордонних справ, РАТАУ, Головліту. Займалася науковою і публіцистичною діяльністю. Співробітник кафедри історії та культури України проф.. Д,Ш, Багалія.

Заарештована 29.12.1927 р. Колегія ОДПУ 29.12.1927 р. вирішила ув'язнити на п'ять років. 16.10.1932 р. колегія ОДПУ продовжила термін ув'язнення на три роки. 03.09.1937 р. - новий вирок - п'ять літ Колими. 12.06.1950 р. - нове рішення - безтермінове заслання. Реабіліто­вана 25.05.1956 р. ВТ КВО. 1957 року повернулася до Умані. Там будинок суроцової був місцем зустрічі «шестидесятників». Померла в Умані 13.04.1985 р.

Джерело: Архів СБУ ФП 36584

ТАУБЕ-КРИСТОФ Єдуард Якович, 1879 р.н., уродженець Латвії, латиш, б/п. Проживав у м. Умань. Працював у СШ №7, викладач німецької мови. Комісією НКВС і прокурором СРСР 18 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

ТОРГОВЕЦЬ-СОХАЦЬКИЙ Микола Сергійович, 1893 р.н., уродженець м. Луцьк, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 5 травні 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

ТРОЯНОВСЬКИИ Сигизмунд Михайлович, 1903 р.н., уродженець с. Животове Оратівського р-ну Вінницької обл., поляк, б/п. Проживав у м. Умань. Працював військовим керівником. Постановою НКВС і прокурора СРСР 9 грудня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1966 р.

ХРАБАН Григорій Юхимович, 1902 р.н., уродженець Житомирської обл., українець, виключений з ВКП(б). Проживав у м. Умань. Працював вчителем, зам. директора. ОН при НКВС СРСР 5 жовтня 1938 р. засуджений до 8 р. ВТТ. Реабілітований у 1955 р.

ХРИСТАЧЕНКО Кіндрат Мануїлович, 1888 р.н., уродженець с. Степанівка Одеської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював у сільгоспшколі. Трійкою УНКВС по Київській обл. 25 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

ХУТОРЯН Ганна Іванівна, 1900 р. н.. уродженка і мешканка м.Умань. Українка, б/п, середня освіта, вдова. До арешту працювала завідуючою Уманською початковою школою №13. Арештована 9 квітня 1945 р. Засуджена 4 червня 1945 р. ВТ військ НКВС Київської обл. до 10 р. з обмеженням у правах на 3 р. за ст. ст. 54-3, 54-2 КК УРСР. Реабілітована 15 березня 1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ЦЕШКОВСЬКИЙ Володимир Олександрович, 1879 р.н., уродженець с. Нехворощ Бердичевського р-ну Житомирської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював доцентом плодоягідного інституту. Трійкою УНКВС по Київській обл. 9 травня 1933 р. засуджений до 3 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

ЧАЛИЙ Володимир Федорович, 1878 р.н., уродженець м. Волочанськ Харківської обл., українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював викладачем с/г інституту. Трікою УНКВС по Київській обл. 4 травня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ Феодосій Іванович, 1899 р.н., уродженець м. Тальне, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Працював зам. директора педінституту. Трійкою УНКВС по Київській обл. 06 березня 1930 р. засуджений до 5 р. таборів. Реабілітований у 1989 р.

ЧОРНОМАЗ Богдан Данилович, 1948 р.Н., уродженець с.Стегніківці Тернопільського р –ну, Тернопільської обл., українець. Проживав у м.Умань. На час арешту був студентом Уманського сільськогосподарського інституту. Заарештований 13.07.1972 р. Черкаський обл.. суд у закритому режимі 16.11.1972 р. за ст.. 62 ч.1 КК УРСР засудив на 3 роки таборів суворого режиму. Після звільнення – активний учасник боротьби за незалежність України. Займається науковою роботою, кандидат історичних наук. Працює доцентом Уманського державного педагогічного інституту. Реабілітований 3.09.1991 р. відповідно до Закону УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій».

ЧОРНОПИСЬКИЙ Устим Порфирович, 1901 р.н., уродженець с. Молодецьке Маньківського р-ну, українець, виключений із ВКП(б). Проживав у м. Умань. Працював вчителем інституту військових керівників. Трійкою УНКВС по Київській обл. 28квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1959 р.

ЧУБА Захар Парамонович, 1889 р.н., уродженець с. Кочубіївка Уманського р-ну, українець, б/ п. Проживав у м. Умань. Працював вчителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 28 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

ШКУРО Іларіон Михайлович, 1890 р.н., уродженець с. Плиски Ніжинського повіту, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Військовий керівник ОСОВІАХІМА. Судом Трійки при Колегії ДПУ УРСР 25 липня 1931 р. засуджений до 3 р. ВТТ умовно. Реабілітований у 1989 р.

ШРАМЧУК Антон Мойсейович, 1899 р.н., уродженець с. Ставок Ковельського повіту, українець, б/п. Проживав у м. Умань. Вчитель. Трійкою УНКВС по Київській обл. 11 серпня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1959 р.

Ярошевич Олександр Кузьмович, 1870 р.н., уродженець м.Варшава, мешканець м.Умань, росіянин, освіта середня, б/ п, учитель. Заарештований 10.10.1937 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою трійки про КОУ НКВС 16.10.1937 р. ув’язнений у ВТТ на 10 років. Реабілітований прокурором Черкаської області 28.06.1989 р. (Т. 6, С. 227)

Ясенецький Кіндрат Людвігович, 1879 р.н., уродженець і мешканець м.Умань, українець, освіта вища, б/п, учитель-агроном. Заарештований 31.01.1930 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою ОН при колегії ДПУ УРСР 12.04.1930 р. висланий на Північний край на 3 роки. Реабілітований прокурором Черкаської області у вересні 1991 року. (Т. 6, С. 228)

Христинівський район

БАЛАЗЮК Іван Власович, 1883 р.н., уродженець с. Ботвинівка Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Ботвинівка. Працював учителем в школі. Засуджений 15 лютого 1933 р. ОН ДПУ УРСР до 3 р. заслання. Реабілітований за Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

БОНДАР Іван Ксенофонтович, 1918 р. н., уродженець і мешканець с.Івангород Христинівського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта незакінчена вища, неодружений. До арешту працював вчителем. Арештований 18.03.1944 р. Засуджений 10.08.1944 р. ВТ військ НКВС Українського ВО до ВМП заст. 54-1 "а" ККУРСР. Дані про виконання вироку відсутні. Реабілітований 28.04.1992 р. прокурором Черкаської обл.

Бушинський Володимир Єлисейович, 1902 р.н., уродженець і мешканець с. Пеніжкове Христинівського р-ну, українець, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 18.09.1944 р. за ст. ст.54-1 «а», 54-11 КК УРСР. Постановою ОН при НКВС СССР від 10.03.1945 р. ув’язнений на 10 років ВТТ. Реабілітований 17.06.1994 р. прокурором Черкаської області. (Т. 7, С. 23)

ВЛАСЮК Михайло Мелентійович (Мілентійович), 1888 р. н., уродже­нець і житель с. Ботвинівка Христинівського р-ну, українець, за соціальним походженням -селянин, до вступу у колгосп - бідняк, освіта - середня, професія - вчитель сільської школи, б/п. До революції вчився у Верхняцькій двокласній школі, яку закінчив у 1903 р., був призначений вчителем у школі с. Коржова Слобода, через три роки перевели в с. Коржова, у 1910 р. перевели в с. Русанівка у 1915 р. був призваний на фронт. На фронті служив єфрейтором музикантської команди. У січні 1918 р. покинув армію і повернувся додому. У 1918 р. селянський союз призначив його комісаром маєтку, що був у селі із дорученням слід­кувати за збереженістю панського майна. У тому ж році від села був обраний представником на повітовий з'їзд у м. Умані, а на з'їзді обраний у повітову раду, яка через тиждень була ро­зігнана Червоною Армією. У тому ж 1918 р. як комісар маєтку роздав реманент та худобу маєтку бідним селянам, за що при гетьмані зазнав переслідувань.

У 1920 р. два місяці за призначенням відділу управління працював секретарем сільсь­кої ради. У лютому 1921 р. призначений завідувачем загального відділу Верхняцької волості, а 14 серпня того ж року був заарештований Уманською повітовою Надзвичайною комісією („ЧК"), за приналежність до так званого „ЦУНКОМу" - Центрального Українського повс­танського комітету, був у Києві під слідством 6 місяців, але від слідства звільнений. З січня 1922 р. перебував у селі, працював у власному господарстві, у 1926 р. призначений продавцем сільського споживчого товариства, але за 15 місяців був засуджений за розтрату на 18 місяців, покарання відбув повністю.

У 1924-1925 рр. (є також відомості, що до 1928 р.) був регентом у сільській автокефа­льній церкві, співав у церковному хорі. У колгосп вступив у 1930 р. З 15 листопада 1931 р. по 1 серпня 1932 р. працював сек­ретарем сільської ради.

Заарештований 10 лютого 1933 р., після арешту утримувався в Уманській тюрмі. Склад сім'ї на день арешту: дружина Параска, домогосподарка, брат Пилип, працює головою колгоспу, сестра Євич Ганна, колгоспниця, син Тарас, 10 років.

Обвинувачувався за ст.ст.20,54-11 УК УРСР. Постановою судової Трійки при колегії ГПУ УРСР від 17 березня 1933 р. Власюк Михайло Мілентійович був приречений до роз­стрілу. Вирок приведений до виконання 30 березня 1933 р. Ухвалою судової колегії у кримінальних справах Верховного суду УРСР від 10 серпня 1960 р. постанова судової Трійки при колегії ГПУ УРСР від 13 березня 1933 р. стосовно Власюка М. М. була скасована, справа закрита за недове­деністю обвинувачення.

Джерело: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр.3231, арк.589; спр.3235, арк.55, 58 а, 58 6, 59, 60, 61, 62, 71, 91, 122, 13; спр.3239, арк.315, 525; спр.3241, аркІП.

ВЛАСЮК Пилип Мелентійович, 1893 р.н., уродженець с. Ботвинівка Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Ботвинівка. Засуджений 25 жовтня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до 8 р. ВТТ. Реабілітований 30 червня 1989 р. за Указом.

ДЯТЛОВ Костянтин Олексійович, 1891 р., м. Умань, мешканець с. Івангород Христинівського району, украї­нець, середня освіта, безпартійний, учитель. Заарештований 11.04.1938 р. за ст.ст. 54-4 54-7, 54-11 КК УРСР. Розстріляний 23.05.1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 4.05.І938 р. Реабілітований 6.08.1957 р. ВТ КВО

ЗАБОЛОТНИЙ Лука Андрійович, 1886 р., уродженець с. Оратів, мешканець с. Притика Христинівського району, українець, безпар­тійний, освіта середня, завідувач шко­лою. Заарештований 15.03.1933 р. за ст. 54-10 КК УРСР як петлюрівський офі­цер. 28.04.1933 р. Особлива нарада при ДПУ УРСР звільнила з-під варти, ли­шивши права проживання в 12 населених пунктах СРСР. Реабілітований Проку­рором Черкаської області 28.06.1989 р

ЗБАРЖЕВСЬКИЙ Григорій Тимофійович, 1907 р. н., уродженець с.Дубова Умансько­го р-ну, мешканець м.Христинівка. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту працював завідуючим навчальною частиною Христинівської школи №18. Арештований 27.03.1947 р. Засуджений 23.09.1947 р. ВТ Одеської залізниці до 8 р. за ст.54-10 ч.2. Реабілітований 17.06.1994 р. прокуратурою Черкаської обл.

Іванюк Василь Степанович, 1891 р.н., с.Тростянець (Білорусія), мешканець с.Голяківка (нині с.Веселівка) Христинівського р-ну, білорус, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 13.08.1935 р. за ст. ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Помічник прокурора в спец справах Київської області ,керуючись частиною другою ст.197 КПК УРСР 09.04.1936 р. справу припинив. 28.11.1936 р. Чернігівським обласним судом засуджений за ст.54-10 частина перша КК УРСР на 3 роки ВТТ. Реабілітований 19.04.1993 р. прокурором Черкаської області. (Т. 7, С. 62)

Крутько Іван Васильович, 1885 р.н., с.Новосело (Галичина), мешканець с.Мала Севаствянівка Христинівського р-ну, українець ,освіта неповна вища, б/п, учитель трудової школи, заарештований 15.03.1933 р. за ст. ст.54-2, 54-6, 54-11 КК УРСР. ОН при колегії ДПУ УРСР 03.06.1933 р. зіслала в концтабір на 3 роки. Реабілітований 11.06.1990 р. прокурором Черкаської області. (Т. 7, С. 83)

ЛАПТЄВ Порфирій Савовнч, 1900 р.н., уродженець с. Велика Севастьянівка Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Івангород. Працював зав. курсами трактористів в Івангородській МТС. Засуджений 25 жовтня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до 10 р. ВТТ. Реабілітований 9 листопада 1956 р. Черкаським облсудом.

Любонько Федір Іванович, 1892 р.н., уродженець с.Псярівка Уманького р-н, мешканець с.Шукайвода Христинівського р-ну, українець, освіта вища, б/п, директор 7-річної школи. Заарештований 02.12.1937 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою трійки НКВС Київської області 04.12.1937 р. ув’язнений на 10 років ВТТ. Реабілітований 29.06.1989 р. прокурором Черкаської області. (Т. 6, С. 77)

МАЄВСЬКИЙ Володимир Іванович, 1912 р.н., уродженець с. Сатіїв Волинської обл., поляк, б/ п. Проживав у с. Верхнячка. Працював вчителем. Засуджений 16 січня 1938 р. НКВС і прокурором СРСР до ВМП. Реабілітований 21 жовтня 1960 р. ВС УРСР.

Мельник Петро Матвійович, 1892 р.н., уродженець с.Мазурівка Вінницької обл., мешканець м.Христинівка, українець, освіта вища, б/п, учитель. Заарештований 11.03.1929 р. за ст. ст.58-10, 58-13 КК РРФСР. Постановою Особливої наради ОДПУ висланий у Північний край на 3 роки. Реабілітований прокурором Черкаської області 02.09.1991 р. (Т. 7, С. 104)

МЕЛЬНИЧУК Дмитро Федорович, 1890 р.н., уродженець м. Христинівка, українець, б/п. Проживав у м. Христинівка. Працював учителем. Засуджений 17 березня 1933 р. ОН ДПУ УРСР до ВМП. Реабілітований 10 серпня 1960 р. ВС УРСР.

МАРУСЯК Григорій Олексійович, народився 1900 р. с. Дуніків, Галичина, українець, мешканець с. Ягубець Христинівського району, безпартійний, учитель Ягубецької СШ. Заарештований 16.02.1938 р. за ст. 54-4, 54-11 КК УРСР. Розстріляний 7.10.1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 30.09.1938 р. Реабілітований 20.06.1989 р.

НЕЧАЄВСЬКИЙ Петро Іванович, 1890 р.н., уродженець с. Псярівка(нині село Ятранівка) Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Чайківка, Христинівського р-ну. Працював вчителем у школі. Засуджений 13 березня 1933 р. ОН ДПУ УРСР до 3 р. заслання. Реабілітований 10 серпня 1960 р. ВС УРСР.

ОСАДЧИЙ Герман Терентійович, 1896 р.н., уродженець с. Угловатка Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Велика Севастьянівка. Працював учителем у школі. Засуджений 16 жовтня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 29 червня 1989 р.

ПАШКОВСЬКИИ Георгій Павлович, 1889 р.н., уродженець с. Оксанине Уманського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Христинівка. Працював вчителем. Засуджений 17 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до 10 р. ВТТ. Реабілітований 19 червня 1989 р. за Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ПИЛИПЕНКО Марк Іванович, 1897 р. н., уродженець і мешканець с.Красностав Борзнинського р-ну Черніговської обл. Українець, б/п, освіта початкова, неодружений. До арешту працював інспектором народної освіти с.Христинівка. Арештований 14 лютого 1937 р. Засуджений 12 вересня 1937 р. спец, колегією Київського обл. суду за ст. 54-10 КК УРСРдо 6 р. ВТТ. 16 жовтня 1939 р. Київським обл. судом виправданий.

ПЛАХОТНЮК Дорофій Дементійовнч, 1896 р.н., уродженець с. Верхнячка Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Христинівка. Працював вчителем у Малосевастьянівській школі. Засуджений 9 жовтня 1938 р. ОН при НКВС СРСР до 8 р. ВТТ. Реабілітований 25 травня 1989 р. за Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ПОЛІЩУК Сергій Дорофійович, 1894 р.н., уродженець с. Веселівка Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Ботвинівка. Працював вчителем у Ботвинівській НСШ. Засуджений 16 жовтня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 29 червня 1989 р. за Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.(т.4, с.219)

Поляруш Василь Корнійович, 1906 р.н., уродженець с.Верхнячка Христинівського р-ну, мешканець ст..Христинівка, українець, освіта неповна вища, б/п, учитель. Арештований 18.11.1947 р. за ст.54-1 «а» КК УРСР. Звільнений з-під варти 20.05.1955 р. Справу припинено постановою КДБ при РМ УРСР по Черкаській області 19.05.1955 р. (Т. 6, С. 150)

Пуденко Василь Іванович, 1921 р.н., с.Талалаївка Христинівського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 30.08.1945 р. за ст. ст.54-8, 54-11, 56-17 КК УРСР. Справу припинено 28.02.1946 р. за відсутністю складу злочину. (Т. 7, С. 129)

Романщак Петро Гаврилович, 1898 р.н., уродженець с.Покотилове Кіровоградської обл., мешканець с.Велика Севаствяновка Христинівського р-ну, українець, освіта вища, б/п, учитель СШ. Постановою трійки НКВС по Київській області 22.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 19.05.1938 р. Реабілітований Черкаським обласним судом 29.06.1989 р. (Т. 7, С. 134)

СЕРЕДА Василь Кириловнч, 1900 р.н., уродженець с.Ягубець Христинівського р-пу Черкась­кої обл., мешканець с.Росішки Христинівського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п. освіта вища. одружений, директор школи. Арештований 07.03.1945 р. Засуджений 21.04.1945 р. ВТ військ НКВС за ст. 54-1 "а" КК УРСРдо 10р. позбавлення волі в ВТТ. Президією Черкаського обл. суду вирок відмінено 06.12.1960 р.

СКРИННИК Іван Тарасович, 1917 р.н., уродженець і мешканець с.Вільшанка Христинівеького р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, неодружений, вчитель. Арештований 13.04.1944 р. Засуджений 10.08.1944 р. ВТ військ НКВС за ст. 54 -1”а” КК УРСР до розстрілу. Реабілітований 28.04.1992 р. Черкаською обл. прокуратурою.

СТРАЖЕВСЬКИЙ Богуслав Іполітович, 1902 р.н., уродженець с. Животівка Оратівського р-ну, поляк, б/п. Проживав у с. Чайківка Христинівського р-ну. Працював директором школи. Засуджений 16 січня 1938 р. НКВС і прокурором СРСР до ВМП. Реабілітований 21 жовтня 1960 р. ВСУРСР.

СТУПАК Павло (Степан) Пилипович, 1886 р.н., уродженець с. Заячківка Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Розсішки. Працював вчителем. Засуджений 11 вересня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 3 лютого 1989 р. Черкаським облсудом.

СУХЕЦЬКИЙ Фадей Кузьмович, 1884 р.н., уродженець с. Велика Севастянівка Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. В. Севастянівка. Працював вчителем. Засуджений 6 січня 1931 р. ОН ДПУ УРСР до 3 р. заслання. Реабілітований 13 листопада 1989 р. прокурором Черкаської обл.

ТАРНОВСЬКИЙ Володимир Йосипович, 1893 р.н., уродженець м. Хмельник, поляк, б/п. Проживав у с. Івангород. Працював вчителем. Засуджений 1 грудня 1937 р. КОУ НКВС УРСР до 10 ВТТ. Реабілітований 20 червня 1989 р. прокурором і УКДБ Черкаської обл.

ФОРОСТЯНИЙ Олександр Федорович, 1923 р. н.. уродженець с. Івангород Христинівського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта середня, одружений. До арешту працював військруком СШ с.Івангорода. Арештований 22 серпня 1946 р. Засуджений 30 січня 1947 р. ВТ Полтавського гарнізону за ст. 54-1 "б" КК УРСР до 7 р. з обмеженням у правах на 3 р. Вирок відмінений 27.07.1955 р. військовою колегією Верховного Суду УРСР справа припинена, з місць позбавлення волі звільнений.

ФІЛІПЕНКО Микола Іванович, 1888 р.н., уродженець с. Корнилівка Радомишльського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Верхнячка Христинівського р-ну. Працював учителем математики у СШ №1. Засуджений 1 грудня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до 10 р. ВТТ. Реабілітований 29 жовтня 1957 р. Черкаським облсудом.

ШАВАЛА Володимир Михайлович, 1879 р.н., уродженець с. Стара Силь, Польща, українець, б/п. Проживав у с. Верхнячка, Христинівського р-ну. Працював вчителем у СШ. Засуджений 19 січня 1938 р. НКВС СРСР до ВМП. Реабілітований 22 травня 1989 р. Черкаським облсудом.

Шарпинський Яків Євдокимович, 1895 р.н., уродженець с.Пастирське Смілянського р-ну, мешканець с.Осітня Христинівського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 11.02.1930 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою окружного відділу ДПУ 21.3.1930 р. слідство припинено, з-під варти звільнений. (Т. 7, С. 204)

ШЕМИЛИНСЬКИЙ (ШЕПЛИНСЬКИЙ) Гнат Станіславович, 1895 р.н., уродженець с. Красне Ямпільського р-ну, поляк, б/п. Проживав у с. Верхнячка, Христинівського р-ну. Працював учителем СШ. Засуджений 10 листопада 1937 р. НКВС і прокурором СРСР до ВМП. Реабілітований 16 листопада 1957 р. ВС СРСР.

ШИНДОР Григорій Севастянович, 1880 р.н., уродженець с. Івангород Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Велика Севастянівка, Христинівського р-ну. Працював учителем початкової школи. Засуджений 25 жовтня 1937 р. трійкою У НКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 20 червня 1989 р. за Указом.

ШТОВБА Іван Сильвестрович, 1889 р.н., уродженець с. Веселівка Христинівського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Заячківка, Христинівського р-ну. Працював вчителем. Засуджений 14 квітня 1938 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 17 травня 1957 р. Черкаським облсудом.

Черкаський район

БОЧКОВСЬКА Ольга Миколаївна, 1898 р.н., уродженка м. Варшава, росіянка, б/п. Проживала в с. Софіївка, Черкаського р-ну. Працювала вчителькою. Засуджена 4 грудня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до 10 р. ВТТ. Реабілітована 14 липня 1989 р. за Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

БРУСС-КОСМАЧ Петро Платонович, 1885 р.н., уродженець с. Мошни Черкаського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Мошни. Працював інструктором стрілецької підготовки курорту "Соснівка". Засуджений 5 жовтня 1938 р. ОН НКВС СРСР до 8 р. ВТТ. Реабілітований 9 липня 1959 р. Черкаським облсудом.

ГРИЩЕНКО Максим Йосипович, 1897 р.н., уродженець с.Байбузи Черкаського р-ну, мешканець с.Руська Поляна Черкаського р-ну, українець, освіта вища, б/п, учитель СШ. Заарештований 19.04.1932 р. за. ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки при КОУ НКВС 23.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 16.05.1938 р. Реабілітований прокурором Черкаської області 11.07.1989 р. (Т. 7, С. 40)

ГОВ’ЯДОВСЬКИЙ Харитон Федорович, 1874 р.н., уродженець с. Мошни Черкаського р-ну, українець. Навчався в Київській духовній семінарії (1891-1895). Вчителював у м. Богуславі (1895-1897). Працював у земських установах Курщини, у Курській та Оренбуржській духовних консисторіях. З 1918 р. проживав у Києві. 1921 р. приєднався до УАПЦ, священник Свято-Покровської церкви на Солом’янці. У1930 р. відійшов від церковної діяльності. За вироком Трійки УЕКВД Київської обл.. від 28 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 7 травня 1938 р. Реабілітований 12 травня 1989 р.

ДНІПРОВИЙ-ПАЦАН Охрім Михайлович, 1892 р.н., уродженець с. Мошни Черкаського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Мошни. Працював вчителем у школі №2. Засуджений 14 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до 10 р. ВТТ. Реабілітований 20 червня 1989 р. за Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ДОБРОВОЛЯНСЬКИЙ Олександр Якович, 1890 р.н., уродженець с. Сигнаївка Шполянського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Хацьки Черкаського р-ну. Працював вчителем. Засуджений 14 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до 8 р. ВТТ. Реабілітований 22 червня 1989 р. за Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ЗБАРАСЬКИЙ Анатолій Степанович, 1881 р.н., уродженець с. Боровиця Чигиринського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Шелепухи Черкаського р-ну. Працював вчителем у школі. Засуджений 9 жовтня 1938 р. ОН при НКВС СРСР до 5 р. ВТТ. Реабілітований 25 травня 1959 р. Черкаським облсудом.

Зілінський Михайло Йосипович, 1888 р.н., уродженець м.Галич (Галичина), мешканець с.Дахнівка, Черкаського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 25.04.1933 р. за ст. ст.54-2, 54-11 КК УРСР. Постановою судової трійки при колегії ДПУ УРСР 09.05.1933 р. ув’язнений до концтабору на 10 років. Реабілітований прокурором Черкаської області 13.07.1989 р. (Т. 7, С. 59

КОНОНЕНКО Феодосій Олексійович, 1887 р.н., уродженець с. Руська Поляна, Черкаського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Руська Поляна. Працював вчителем. Засуджений 28 квітня 1938 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 14 грудня 1957 р. Черкаським облсудом.

КРОТЕВИЧ Леонід Людвигович, 1895 р.н., уродженець с. Мошни Черкаського р-ну, поляк, б/ п. Проживав у м. Харків. Викладав у військ.-господар. академії РСЧА. Засуджений 20 жовтня 1938 р. ВС СРСР до ВМП. Реабілітований 29 жовтня 1957 р. ВС СРСР.

Кущенко Андрій Ілліч, мешканець с.Дахнівка Черкаського р-ну, учитель, український лівий есер. Заарештований 30.04.1919 р. Звинувачений у контрреволюційній діяльності. (Т. 6, С. 62)

МАЗУР Степан Іванович (Ісаковнч), 1961 р.н., уродженець с. Нововолодимирівка Миколаївської обл., українець, б/п, освіта вища. Проживав у с. Білозір'я Черкаського р-ну. Працював вчителем. Заарештований 9.10.1937 року за статтею 54 – 11 КК УРСР. Засуджений 14 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до 10 р. ВТТ. Реабілітований 14 січня 1959 р. Черкаським облсудом.(т.4,с.245)(т.6,с.80)

МОСКАЛЕНКО Савелій Іванович, 1905 р.н., с. Яснозір’я Черкаського району, українець, середня освіта, безпартійний, вчитель Байбузької СШ. Заарештований 16.2.1938 р. за ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. Розстріляний у квітні 1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 2.4.1938 р. Реабілітований Черкаським обласним судом 5.12.1956 .

Настечко Іван Романович, 1897 р.н., с.Байбузи Черкаського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 07.03.1929 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою колегії ОДПУ УРСР засланий на Північ на 10 років. Реабілітований 16.09.1991 р. прокурором Черкаської області. (Т. 7, С. 109)

НЕГОДА Василь Олексійович, 1905 р. н., уродженець с.Бузуків Черкаського р-ну. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту директор середньої школи с.Білозір'я. Арештований 27 вересня 1946 р. Засуджений 20 жовтня 1947 р. Київським обл. судом за ст.ст. 54-10 ч.І, 69 ч.2 КК УРСР до 7 р. ВТТ. Реабілітований 14 березня 1995 р. прокуратурою Черкаської обл.

ПИВОВАР Григорій Степанович, 1907 р. н., уродженець с.Миколаївка Літенського р-ну Вінницької обл., мешканець с.Леськи Черкаського р-ну. Українець, б/п, освіта вища, одружений, директор школи с.Леськи. 09.01.1944 р. арештований. 22.04.1944 р. ВТ Черкаського гарнізону за ст. 54-10 ч.2 КК УРСР засуджений до 10 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна. 22.05.1990 р. судовою колегією з кримінальних справ Верховного Суду УРСР реабілітований.

ПРОЦЕНКО Степан Полікарпович, 1901 р.н., уродженець с. Шелепухи Черкаського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Шелепухи. Працював вчителем Голяківської школи Канівського р-ну. Засуджений 20 квітня 1938 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 7 травня 1957 р. Черкаським облсудом.(т.4,с .248)

ПУНДИК Павло Вікторович, 1894 р.н., уродженець с. Янковці, Польща, українець, б/п. Проживав у с. Руська Поляна, Черкаського р-ну. Працював завучем у школі № 1. Засуджений 28 листопада 1937 р. ОН при НКВС СРСР до 10 р. ВТТ. Реабілітований 27 лютого 1959 р. ВТ КВО.

Тесля Дем´ян Іванович, 1896 р.н., уродженець і мешканець с.Мошни Черкаського р-ну, українець, освіта вища, б/п, директор школи. Заарештований 29.08.1944 р. Постановою УНКДБ Київської області 24.01.1945 р. справу припинено. (Т. 7, С. 155)

ФОМЕНКО (Хоменко) Каленик Трохимович, 1889 р.н., уродженець с. Мошни Черкаського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Мошни. Працював учителем у школі. Засуджений 14 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 10 червня 1959 р. Черкаським облсудом.

ХАРЧЕНКО Олександр Сазонович, 1895 р.н., уродженець с. Мошни Черкаського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Мошни. Працював завучем школи. Засуджений 4 грудня 1937 р. трійкою УНКВС Київської облі до ВМП. Реабілітований 20 серпня 1958 р. Черкаським облсудом.

ЧЕПУРНИЙ Денис Давидович, 1898 р.н., уродженець с. Байбузи Черкаського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Байбузи. Працював вчителем. Засуджений 26 березня 1938 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 19 листопада 1958 р. Черкаським облсудом.

Місто Черкаси

БАСЕНКО Клавдій Віталійович, 1903 р.н., уродженець м. Могилів-Подільський, українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював у Черкаському педінституті викладачем(доцент кафедри російської мови і літератури). Заарештований 20 жовтня 1937 року. Засуджений 10 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до 10 р.ВТТ. Реабілітований 23 квітня 1962 р. Черкаським облсудом.

БІЛИЧУК Трохим Романович, 1892 р.н., уродженець с. Киселип Волинської області, мешканець м. Черкаси, українець, освіта вища, зав. навчальною частиною профтехшколи, безпартійний. Заарештований 26 листопада 1937 р. Ув'язнений за ст. 54-10 КК УРСР постановою трійки при Київському облуправлінні НКВС 1 грудня 1937 р. на 10 р. ВТТ. Висновком слідчої частини УНКВС Київської області від жовтня 1939 р. постанову трійки від 1 грудня 1937 р. відмінено, з-під варти звільнений.

Буркацький Терентій Сергійович, 1901 р. н., уродженець с. Плескачівка Смілянського р-ну, українець, б/п, освіта вища, вчитель, при окупації заступник директора Черкаського педінституту – викладав історію України.

При інституті створив організацію українських націоналістів. Був головою «антисоветского националистического общества» – «Просвіта» при педінституті.

За пропозицією Буркацького в інституті було введено за правило: викладач заходячи в аудиторію, вітаючись, мав говорити не традиційне «Добрий день», а «Слава Україні», а студенти відповідали «Героям Слава». Оце вітання було важливим пунктом звинувачення.

Після розгрому і часткового розстрілу націоналістичних організацій в Києві німці почали арешти і в Черкасах. Рятуючись від переслідування гестапо Буркацький виїхав в село Плескачівку, працював учителем початкових класів. В кінці травня 1942 р. у м.Смілі потрапив в облаву і відразу відправлений на роботу в Німеччину. І так уникнув арешту як націоналіст.

У 1946 р. вернувся в Плескачівку, але знову, щоб уникнути арешту НКВС, виїхав.

19 квітня 1952 р. був розшуканий і заарештований в хуторі Петров Приуральського району Західно-Казахстанської області, де працював учителем.

13 серпня 1952 р. ВТ військ МДБ Київської обл. за ст. 54-1 «а», 54-11, 54-10 ч. 2 КК УРСР засудив до 25 р. ВТТ. Підставою для винесення вироку служили націоналістичні погляди, пропаганда націоналістичних ідей, прагнення боротися за самостійну, соборну Україну.

«Преподавал историю Украины по учебнику украинского националиста Грушевского». Читав лекції про ідею українського націоналізму. Носив тризуб, «учил студентов петь песню» – «Ще не вмерла Україна».

Одним із пунктів звинувачення було: «Находясь на територии Германии, в городе Ной-Аубинг, в закрытых лагерях, среди совецких граждан проводил антисовецкую агитацию».

Засіданням Верховної Ради СРСР по розгляду справ на осіб відбуваючих покарання за політичні, службові та господарські злочини 4 липня 1956 р., термін покарання Буркацькому Терентію Сергійовичу знизити до 8 років.

Реабілітований 19.03.1992 р. прокурором Черкаської обл.. (т.8, с.516)

ВАСИЛЬЄВ Іван Костянтинович, 1883 р.н., уродженець Смоленської області, мешканець м. Черкаси, росіянин, освіта вища, вчитель. Заарештований 19.12.1932 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР з-під варти звільнений. Реабілі­тований 29.06.1989 р. Черкаською обласною прокуратурою.

ВАРИЧ Семен Кіндратович, 1886 р.н., уродженець с. Бієвці Богуславського району Київської області, мешканець м. Черкаси, українець, освіта середня, безпартійний, вчитель, працював інструктором-статистом. Заарештований 3.11.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою трійки при КОУ НКВС УРСР від 27.11.1937 р. ув'язнений до 10 р. ВТТ. 31.08.1939 р. рішенням трійки з-під варти звільнений.

ГОЛУБЄВ Милентій Іванович, 1899 р.н., уродженець ст. Вапнярка, меш­канець м. Черкаси, українець, освіта вища, безпартійний, вчитель. Заареш­тований 8.09.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою трійки при КОУ НКВС УРСР від 27.11.1937 р. ув'язнений до 10 р. у ВТТ. Постановою управління НКВС по Київській області від 11.10.1939 р. рішення трійки відмінено, з-під варти звільнений

ДЗЮБА Павло Захарович, 1883 р.н., уродженець с. Копієвате Канів­ського району, мешканець м. Черкаси, українець, освіта середня педагогічна, вчитель, безпартійний. Заарештований 20.10.1937 р. за ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки при КОУ НКВС УРСР засуджений до ув'яз­нення у ВТТ на 10 років. Рішення трійки слідчою частиною УНКВС по Київській області 7.01.1940 р. від­мінено, з-під варти звільнений.

ГОРНИЦЬКИЙ Семен Павлович, 1888 р.н., уродженець с. Мошни(у архівно-слідчій справі назва цього села подається у тодішній редакції – с. Дудницьке) Черкаського р-ну, росіянин, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював вчителем. Засуджений 29 жовтня 1937 р. трійкою УНКВС Київськ.обл. до 10 р ВТТ. Реабілітований 31 серпня 1989 р.

КАЛИТЕНКО Феодосій Антонович, 1884 р.н., уродженець і меш­канець м. Черкаси, українець, учитель, освіта вища, безпартійний. Заареш­тований 30.11.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою трійки НКВС по Київській області 4.12.1937 р. ув'яз­нений у ВТТ на 10 років. Постановою зам. начальника відділу УДБ КОУ НКВС Бабича від 23.04.1939 р. з-під варти звільнений.

КАЛЬМУК Петро Степанович, 1893 р.н., уродженець с. Беремяни Тернопільської обл., українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював у технікумі механізації викладачем. Засуджений 13 листопада 1937 р. НКВС і прокурором СРСР до ВМП. Реабілітований 27 лютого 1959 р. ВТ КВО.

КЛИМЕНКО Дмитро Григорович, 1903 р., уродженець і мешканець с. Багатирка Ставищанського району Київської області, мешканець м. Черкаси, українець, освіта вища, безпартійний, лектор ветеринарно-фельдшерської школи. Заарештований 20.10.1937 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. 26.10.1937 р. Черкаський РВ НКВС справу припинив.

КОРОЛЕВИЧ Олександр Дмитрович (Лесь Гомін), 1900 р., уродженець і мешканець м. Черкаси, освіта вища, письменник, учитель, викладач вищої педагогічної школи. Закінчив Київський інститут народної освіти. Один з організаторів філії спілки пролетарських письменників «Гарт» у Черкасах. Працював у Тирасполі та Одесі. За вироком Одеського обласного суду від 10.11.1935 р. й ухвалою Верховного суду УСРР від 1.071936 року. У 1939 – 1957 роках працював у Ніжинському педагогічному інституті: викладачем кафедри української літератури, проректором з заочного навчання. Під час німецько-рядянської війни разом з колективом інституту пребував у евакуацій (м. Ленінськ, Андижанської обл.. Узбекистану). Тут Королевич працював учителем завучем, директором школи, інспектором районного відділу освіти. Повернувшись з евакуації у квітні 1944 року, продовжував працювати у Ніжинському інституті. Тут він пише ґрунтовні наукові твори з теорії на історії української літератури, фольклористики, завершує романи «Гологофа, «Люди». У 1957 році його звинуваченно в послабленні пильності, сприянні не здоровим настроям і звільненно з роботи у інституті. Помер у Черкасах 11 (16) січня 1958 року. Реабілітований 4 грудня 1958 р. Президією Верховного суду УРСР.

КРАСІЙ-ПЕРЕСАДА Олександра Матвіївна, народилась 6 травня 1906 року в родині залізничника. Кандидат сільськогосподарських наук, працювала агрономом, викладачем біології. Письменниця, видала дві книжки: "Повернення" та "Саня", друкувалася в газетах та журналах "Радянська жінка", "Крестьянка", "Донбасс". Заарештована в 1937 році як дружина ворога народу, покарання відбувала в Магадані. Реабілітована в 1958 році. Померла й похована в Черкасах в 1985 році. Т.1, с.533

Культенко Михайло Якович, 1899 р.н., м.Черкаси, українець, освіта вища, кандидат в члени ВКП(б), учитель школи № 17. Заарештований 24.06.1938 р. за ст.54-10 КК УРСР. Черкаським РВ НКВС 03.01.1939 р. справу припинено, з-під варти звільнений. (Т. 6, С. 53)

ЛИСЕНКО Марія Іванівна, 1897 р.н., уродженка с. Оржиця Полтавської обл., українка, б/п. Проживала у м. Черкаси. Працювала вчителем. Засуджена ОН при НКВС СРСР 21 липня 1938 р. до 5 р. заслання в Казахстан. Реабілітована 12 липня 1959 р

ЛИСЕНКО Олексій Дем'янович, 1896 р.н., уродженець с. Бровахи Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював вчителем в школі для глухонімих. Засуджений 27 вересня 1937 р. ОН при НКВС СРСР до ВМП. Реабілітовний 12 липня 1959 р. ВТ КВО.

ЛЯХ Ілля Михайлович, 1896 р.н., уродженець с. Тармоков Сокольського повіту, Польща, українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював вчителем в 6 і 12 школах. Засуджений 27 вересня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 28 серпня 1989 р.

МАЛЕВИЧ Софія Болеславівна, 1890 р.н., уродженка с. Селище Канівського р-ну, полька, б/п. Проживала в м. Черкаси. Працювала вчителькою математики. Засуджена 22 жовтня 1937р. ОН при НКВС і прокурором СРСР до ВМП. Реабілітована 3 листопада 1961 р. ВТ КВО. т.4, с.273

МАТЮХА Андрій Романович, 1896 р.н. уродженець с. Худяки Черкаського р-ну, українець, б/ п. Проживав у м. Черкаси. Працював вчителем. Засуджений 15 лютого 1930 р. ОН ДПУ УРСР до Зр. заслання. Реабілітований 21 липня 1989 р. прокурором і УКДБ Черкаської обл.

МИХАЛИЧКО (Міхалічко) Вільгельміна Йосипівна, 1899 р.н., уродженка Австрії м.Інсбург, німкеня, б/п. Проживала у м. Черкаси. Працювала викладачем німецької мови в педінституті. Заарештова 27.06.1941р , засуджена 21 лютого 1942 р. ОН при НКВС СРСР до 10 р. ВТТ. Реабілітована 30 липня 1989 р.

МИХНО Павло Федорович, 1890 р.н., уродженець хутора Долина Козельщанського

р-ну Полтавської обл., українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював у СШ № 2 вчителем. Засуджений 15 жовтня 1938 р. ОН при НКВС СРСР до 5 р. ВТТ. Реабілітований 10 липня 1989 р. за Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989р.

МИЩЕНКО Дмитро Панасович, 1912 р.н., уродженець с. Дахнівка, (м. Черкаси), українець, б/ п. Проживав у с. Василиця (м. Черкаси). Працював вчителем. Засуджений 28 серпня 1947 р. ВТ військ НКВС Київської обл. до 10 р. ВТТ. Реабілітований 2 лютого 1960 р. ВТ КВО.

Мороз Іван Якович, 1899 р., уродженець с. Нова Іванівка Оріховського р-ну Запорізької обл., українець, б/п, освіта вища, перед війною був старшим викладачем, а при окупації директором Черкаського педінституту.

30.03.1945 р. ВТ військ Київської обл. за ст.. 54 – 10 ч. 2 КК УРСР засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 років без конфіскації майна через його відсутність.

(Архів УСБУ в Черкаській обл., 1863 П). (т. 8, с. 516)

НАЗАРЕНКО Григорій Костянтинович, 1893 р.н., уродженець с. Тлубівка Прилуцького р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював учителем. Засуджений 14 листопада 1937 р. КОУ НКВС УРСР до ВМП. Реабілітований 18 вересня 1989 р. прокурором і УКДБ Черкаської обл.

НЕРОДЕНКО Василь Самійлович, 1904 р. н., уродженець с.Адамівка Чигиринсь­кого р-ну, мешканець м.Черкаси. Українець, б/п, вища освіта, неодружений, викладач технікуму механізації сільського господарства. Арештований 23 грудня 1937 р. Засуджений 11 травня 1938 р. судовою колегією Київського обл. суду в м.Черкаси за ст.ст. 54-10 ч.І, 165-1 ч.2 КК УРСР до 8 р. ВТТ. Реабілітований 15 червня 1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

ОРЛОВСЬКИЙ Микола Йосипович, 1878, уродженець с. Чупири, Б.-Церківськогор-ну, українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Давав приватні уроки. Засуджений 26 жовтня 1937 р. НКВС і прокурором СРСР до ВМП. Реабілітований 18 вересня 1962 р. ВТ КВО.

 

ПАЛІНИЧКА Авксентій Іванович, 1880 р., уродженець м. Ічня, мешканець м. Черкаси, українець, освіта середня, безпартійний, вчитель. Заарештований 1.11.1929 р. за ст. 54-11 КК УРСР. Постановою окружного Прокурора Шевченківщини 5.2.1930 р. слідчу справу припинено.

Панчик Макар Андрійович, 1905 р.н., уродженець Волинської області, мешканець м.Черкаси, українець, освіта вища, б/п, викладач у школі. Заарештований 04.10.1937 р. за ст.54-6 КК УРСР. Постановою ОН при НКВС СССР ув’язнений на 10 років ВТТ. Реабілітований 28.12.1963 р. Черкаським обласним судом. (Т. 6, С. 132)

ПЕТРОВ Леонід Іванович, 1893 р.н., уродженець м. Черкаси, росіянин, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював у Будинку офіцерів учителем. Засуджений 3 жовтня 1938 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 6 жовтня 1964 р. ВТ КВО.

ПЕТРУШЕВСЬКИЙ Петро Андрійович, 1876 р.н., уродженець с. Котринове Тальнівського р-ну, Черкаської обл., українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Давав приватні уроки. Засуджений 22 вересня 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. по ВМП. Реабілітований 12 червня 1989 р.

ПІНЧУК Макар Андрійович, 1905 р.н., уродженець с. Тартак Волинської обл., українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював вчителем у школі № 9. Засуджений 27 жовтня 1937 р. ОН при НКВС СРСР до 10 р. ВТТ. Помер у таборі 12 січня 1944 р. Реабілітований 38 грудня 1963 р. Черкаським облсудом.

ПЛЯЧЕНКО Іван Степанович, 1887 р.н., уродженець Кам'янського р-ну Черкаської обл., українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював у автошколі вчителем. Засуджений 17 квітня 1938 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 11 лютого 1959 р. Черкаським облсудом.

РАКОВСЬКА Людмила Михайлівна, 1889 р.н., уродженка м. Межиріч Черкаські обл., українка, б/п. Проживала у м. Черкаси. Працювала вчителем школи №2. Засуджена ОН при НКВС СРСР 21 червні 1938 р. до 5 р. заслання до Казахстану. Реабілітована 26 червня 1959 р. ВТ КВО.

САВИЦЬКА Софія Казимирівна, 1896 р.н., уродженка м. Проскурів, полячка, б/п. Проживала у м. Черкаси. Працювала у фельдшерсько-акушерській школі викладачем математики. Засуджена 22 жовтня 1937 р. НКВС і прокурора СРСР до ВМП. Реабілітована 3 листопада 1961 о. ВТ КВО.

СЕРБІНЕНКО Федір Петрович, 1892 р.н., уродженець с. Сунки Смілянського р-ну. українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював у технікумі механізації с/г зав. виробничою частиною. Засуджений 5 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 9 березня 1950 р. Черкаським облсудом.

СИМОНОВСЬКИЙ Іван Петрович, 1891 р., уродженець с. Оситняжка (нині Кіровоградська обл.) Шполянського району, мешканець м. Черкаси, українець, освіта вища, учитель СШ № 5, б/п. Арештований 14.12.1937 р. за ст. 54-1 а КК УРСР. Постановою НКВС і Прокурора СРСР 19.01.1938 р. приречений до розстрілу. Реабілітований ВТ КВО 3.12.1957р. Т.6, с.185

Цимбалов Степан Алімович, 1884 р.н., уродженець м.Переяслав, мешканець м.Черкаси, українець, освіта середня, учитель малювання. Заарештований 28.12.1937 р. Черкаським РВ НКВС за ст.54-10 КК УРСР. Постановою трійки при КОУ НКВС 29.12.1937 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 14.01.1938 р. Реабілітований Черкаським обласним судом 25.05.1959 р. (Т. 7, С. 186)

ЧЕРКАС Марія Савівна, 1888 р.н., уродженка с. Ахиньки Прилуцького окр., українка, б/п. Проживала у м. Черкаси. Працювала вчителькою. Засуджена 16 березня 1930р. судтрійкою ДПУ СРСР до ВМП. Реабілітована 9 червня 1989 р.

ШАРДТ Адольф Станіславович, 1898р.н., уродженець с. Карларуе К. Лібкнехтського р-ну Одеської обл., німець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював у школі № 1 вчителем. Засуджений 2 листопада 1937р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований ЗО листопада 1963р. Черкаським облсудом.

ШВАРЦ Рудольф Іларіонович, 1898р. н., уродженець с. Кам'янка, Буковина, Румунія, німець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював вчителем в школі. Засуджений 19 вересня 1938 р. трійкою УНКВС Київської обл. до ВМП. Реабілітований 8 липня 1989 р.

ШИШКО Сава Стратонович, 1887 р.н., уродженець с. Сверидівка Лохвицького р-ну, Полтавської обл., українець, б/п. Проживав у м. Черкаси. Працював учителем СШ № 5. Засуджений 9 жовтня 1938 р. ОН при НКВС СРСР до 5 р. ВТТ. Реабілітований 16 грудня 1964 р. Черкаським облсудом.

Яровий Купріян Радіонович, 1877 р.н., м.Черкаси, начальник другого початкового училища м.Черкаси, українець. Заарештований 16.08.1919 р. як «прихвостень Скоропадського і заговорщик». Даних про злочинну діяльність Ярового К.Р. у справі немає. Засідання ЧК 11.08.1919 р. приречений до розстрілу. Ростріляний того ж дня. Реабілітований прокурором Черкаської області 11.05.1993 року. (Т. 6, с. 308, т.7, с.227)

Чигиринський район

БІЛАШ Михайло Макарович, 1912 р. н., уродженець с.Бориш Глобинського р-ну Полтавської обл., мешканець с. Трушівці Чигиринського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта незакінчена вища, одружений. До арешту був викладачем Трушівської школи. Арештований 21 жовтня 1934 р. Засуджений 11 лютого 1935 р. спец, колегією Верховного Суду У РСР за с т. 54-1 ОКК УРСР до 5 р. ВТТ з обмеженням у правах на 3 р. 11 травня 1989 р. пленумом Верховного Суду УРСР вирок скасовано, справу закрито.

БРИТКІВСЬКИЙ Веніамін Гнатович, 1893 р.н., уродженець м. Чигирин, українець, б/п. Проживав у с. Чернече Чигиринського р-ну. Працював вчителем. Трійкою УНКВС Київської обл. 24 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

Горбань Михайло Макарович, 1892 р.н., уродженець і мешканець с.Головківка Чигиринського р-ну, українець, письменний, б/п, вчитель СШ. Заарештований 21.04.1938 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою засідання трійки при КОУ НКВС УРСР від 23.04.1938 р. ув’язнений на 10 років ВТТ. Реабілітований 13.03.1958 р. президією Черкаського обласного суду. (Т. 7, С. 36).

Горбань Федір Андрійович, 1890 р.н., уродженець і мешканець с.Головківка Чигиринського р-ну, українець, письменний, б/п, вчитель СШ. Заарештований 21.04.1938 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою засідання трійки при КОУ НКВС УРСР від 23.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 16.05.1938 р. Реабілітований 13.03.1958 р. президією Черкаського обласного суду. (Т. 7, С. 37).

ГРИШКО Нестір Феофілактович, 1889 р.н., уродженець і мешканець с. Суботів Чигиринського району, украї­нець, освіта вища, учитель, безпар­тійний. Заарештований 13.09.1928 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою колегії ОДПУ 27.05.1929 р. - 5 років концтаборів

ГРУШЕВСЬКИЙ Марк Федорович - 1865 р.н., уродженець с. Худоліївка, Чигиринського району, мешканець м.Києва, із священнослужителів, українець, освіта вища духовна, священик, педагог, фольклорист, вчителював в с.с. Суботів, Худоліївка, Чернявка, Головківка, Мордва.

1921 р. єпископ Української автоке­фальної православної церкви. Видат­ний етнограф, краєзнавець. Автор все­світньо відомої праці про народну педа­гогіку «Дитина в звичаях і віруваннях українського народу» (Л., 1906 р.) За­арештований 2 червня 1938 р. Розстрі­ляний 2.09.1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 9.08.1938 р. Реабілітований 16.05.1989 р. Т.4, с.406

Грушевський Сергій Григорович, 1888 р. н., с. Чигирин Київської обл.(нині м. Чигирин, Черкаської обл.., освіта вища, професор-історик. ОС колегія ОГПУ від 28.08.1933 р. за ст. 58-2, 11,13 КК засуджений на 10 років ВТТ. Засідання особливої трійки УНКВС Ленінградської обл.. від 09.10.1937 р. постановляє – розстріляти. Вирок виконано на честь 20-ї річниці Жовтневої революціїї в лісовому урочищі Сандармох під Медвежегорським, Кареська АРСР. (т.8, с. 314).

ДАВИДЕНКО-ПАЦЮКОВА Леоніда Олександрівна, 1891 р. н., уродженка с.Мліїв Городищенського р-ну Черкаської обл., мешканка м.Чигирин. Росіянка, б/п. середня педагогічна освіта, одружена. До арешту працювала вчителем початкових класів Чигиринської школи №1. Арештована 12 травня 1944 р. Засуджена 19 вересня 1944 р. військовим трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 р. позбавлення волі та обмеженням у правах на 5 р. за ст. 54 ч,2 КК УРСР. Реабілітована 20 грудня 1991 р. Черкаською обл.прокуратурою.

ДАВИДЕНКО-ПАЦЮКОВ Гнат Харитонович, 1883 р.н., уродженець с. Любичани Климовицького р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Чигирині. Працював вчителем у с. Галаганівка. Трійкою УНКВС 9 березня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1956 р.

ДОВГИЙ Сергій Васильович, 1892 р. н., уродженець Полтавської обл., мешканець с.Тіньки Чигиринського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту працював вчителем у школі. Арештований 28.12.1943 р. Засуджений 07.07.1944 р. ВТ військ НКВС Кіровоградської обл. до 10 р. з обмеженням у правах на 5 р. за ст.ст. 54-1 "а", 54-10 ч.2. Реабілітований 09.12.1993 р. прокуратурою Черкаської обл.

ЖАБКО Петро Іванович, 1888 р.н., уродженець с. Адамівка Чигиринського р-ну, українець, б/ п.. Проживав у с. Адамівка. Працював вчителем. ОН при НКВС СРСР 5 жовтня 1938 року засуджений до 8 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1959 р.

ІВАНЕНКО Кирило Євменович, 1902 р.н., уродженець с.Саморока Корсунь-Шевченківського р-ну, українець, б/п. Проживав у м. Чигирині. Зав. навчальної частини школи бухгалтерів. Кіровоградським облсудом 30-31 січня 1941 р. засуджений до 10 р. позбавлення волі . Реабілітований у 1970 р.

КАНЮК Євген Миколайович, 1899 р. н., уродженець с.Головківка Чигиринського р-ну, мешканець с.Медведівка Чигиринського р-ну. Українець, б/п, освіта вища, одружений. До арешту працював вчителем у с.Медведівка. Арештований 12.05.1944 р. Засуджений 15.12. 1944 р. ВТ військ НКВС Кіровоградськоїобл. до 10 р. за ст.54-10 КК УРСР. Реабілітований 30.12.1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

КОВАЛЕНКО Іван Григорович, 1912 р.н., уродженець та житель с. Матвіївка Чигиринського р-ну Кіровоградської (нині Черкаської) обл., українець, за соціальним походженням - із бідняків, б/п, одружений (члени сім'ї не зазначені), освіта - се­редня, фах - учитель неповно-середньої школи, після закінчення середньої школи та курсів вчителів з 1932 р. до Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. працював учителем, писав вірші, які друкувалися у Чигиринській районній газеті, під час тимчасової німецько-фашистської окупації до 1942 р. працював на різних роботах, з 1942 р. по травень 1943 р. працював у школі, викладав у 3-му класі арифметику, з травня 1943 р. працював директором школи і, одночасно, завідувачем сільським клубом до січня 1944 р., був заарештований 18 лютого 1944 р. Чигиринським РВ НКВС, під час слідства утримувався під вартою у тюрмі при Чигиринському РВ НКВС.

Постановою Чигиринського РВ НКВС від 8 квітня 1944 р. Коваленко І. Г., як такий, стосовно якого не встановлено достатньо доказів співпраці із німецько-фашистськими окупантами для представлення у народний суд, у відповідності із вказівкою НКДБ СРСР та Головного управління Фронту НКО СРСР був направлений для фільтрації у спецтабір НКВС СРСР № 240 м. Сталіно Сталінської обл., після перевірки з серпня 1944 р. по 30 березня 1946 р. служив у військах НКВС, після чого продовжив педагогічну роботу.

Джерело: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр.6089, арк.4,9,10, 11,14,19,20,22,26 зв.

КОВАЛЕНКО Феодосій Семенович, 1894 р.н., уродженець і мешканець м.Чигирин Черкась­кої обл. Українець, б/п, освіта вища, одружений, директор школи в м. Чигирині. Арештований 10.03.1944 р. Засуджений 28.08.1944 р. ВТ військ НКВС Кіровоградської обл. за ст. 54-1"а" КК УРСР до 20 р. каторжних робіт з обмеженням у правах на 5 р. 24.06.1992 р. реабілітований прокурором Черкаської обл.

КОМПАНІЄЦЬ Іван Маркурович, 1890 р.н., уродженець с.Суботів, учитель. Вчителював у Суботівській школі. Сотник кінної сотні полку гайдамаків Холодного Яру. Загинув в 1920 р. Похований на території Мотронинського монастиря.

Кононенко Іван Данилович, 1900 р.н., с.Розсошинці Чигиринського р-ну, українець, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 21.04.1938 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою засідання трійки при КОУ НКВС УРСР від 23.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 16.05.1938 р. Реабілітований 13.03.1958 р. Черкаським обласним судом. (Т. 7, С. 75).

КОНОНЕНКО Іван Лазаровнч, 1894 р.н., уродженець с. Розсошинці Чигиринського р-ну, українець, б/п. Проживав ус. Розсошинці. Працював вчителем середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 20 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1957 р.

КОСТИНСЬКИЙ Петро Миколайович, 1897 р.н., уродженець с. Жедирки Глинського р-ну Харківської обл., українець, б/п. Проживав у м. Чигирин. Працював лектором бухгалтерської школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 5 листопада 1937 р. засуджений до 10 р. позбавленні волі. Реабілітований у 1989 р.

Красницький Іван Петрович, 1892 р.н., м.Чигирин, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 18.04.1922 р. за контрреволюцію. Висновком КДБ при РМ УРСР від17.11.1960 р. слідчу справу припинено. (Т. 6, С. 41).

КРИМСЬКИЙ Андрій Іванович, 1905 р.н.,уродженець с. Триліси Кіровоградської обл., українець, б/п. Проживав у м. Чигирині. Працював учителем середньої школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 20 листопада 1937 р. засуджений до 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1963 р.

КУДРИЦЬКИЙ Микола Антонович, 1883 р.н., уродженець с. Новоселівка Чигиринського р-ну, українець, б/п, освіта вища. Мешканець м. Києва, професор Київського медичного інституту, науковий співробітник ВУАН, член Президії мед секції ВУАН. Заарештований 15 вересня 1929 р.За вироком Верховного суду УСРР від 19.04.1930 р. у справі «Спілки визволення України» за ст..ст. 54-2, 54-11 КК УСРР засуджений до 3-х років позбавлення волі (умовно). Реабілітований за постановою Пленуму Верховного суду УРСР від 11.08.1989 р.

Людний Антон Григорович, 1883 р.н., уродженець с.Шили Збаразького р-ну, мешканець м.Чигирин, українець, освіта середня спеціальна, б/п, учитель. Заарештований 08.03.1929 р. за ст. ст.58-11, 2 КК РРФСР. Постановою Особливої наради при ОДПУ 30.07.1929 р. позбавлений волі на 3 роки. Постановою Особливої наради 16.04.1933 р. засланий на 3 роки в Північний край. Реабілітований прокурором Черкаської області в травні 1992 року. (Т. 6, С. 77).

МІНІН Петро Іванович, 1902 р.н., уродженець с. Ново-Георгіївка Кіровоградської обл., українець, б/п. Проживав у с. Шабельники (нині - Тіньки) Чигиринського р-ну. Працював вчителем. ОН при НКВС 14 березня 1942 р. засуджений до 6 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1961 р.

ПЕДОРИЧ Іван Павлович, 1911 р.н., уродженець с. Новоселиця Чигиринського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Медведівка Черкаського р-ну. Працював директором школи. Засуджений трійкою УНКВС Київської обл. до 10 р. ВТТ. Реабілітований 22 грудня 1958 р. ВТ КВО.

ПРИХОДЬКО Платон Тимофійовнч, 1912 р.н., уродженець с. Шабельники (нині - Тіньки), Чигиринського р-ну , українець, б/п. Проживав у м. Чигирин. Працював викладачем у школі бухгалтерів. Кіровоградським облсудом 30-31 січня 1941 р. засуджений до 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1970 р.

ПОХИЛ Петро Федорович, 1894 р. н., уродженець с Головківка. Чигиринського району Київської (нині Черкаської) області, українець, освіта середня спеціальна (закінчив учительську школу), до арешту проживав у м. Чигирин Київської (нині Черкаської) області і працював учителем Чигиринської неповно-середньої школи (є відомості: учителем у с Головківка). Заарештований 21 квітня 1938 р. Чигиринським райвідділом НКВС, після арешту утримувався під вартою в Черкаській тюрмі. Обвинувачувався по ст.ст. 54-2, 54-11 КК УРСР. Рішенням Трійки при Київському обласному управлінні НКВС УРСР від 23 квітня 1938 року Похил П. Ф. був засуджений до розстрілу з конфіскацією особисто належного йому майна.. Вирок приведений до виконання 16 травня 1938 р. Постановою президії Черкаського обласного суду від 13 березня 1958 року рішення Трійки УНКВС Київської області від 23 квітня 1938 року відносно Похила П. Ф. відмінено за недоказаністю пред'явленого обвинувачення.

Джерело: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр.13217, арк.5,5зв.,8,84,86,87,95,98, 253,254.

ПУЗИРЕНКО Іван Тнмофійовнч, 1891 р.н., уродженець с. Боровиця Чигиринського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Полуднівка Чигиринського р-ну. Працював завідуючим школи. Трійкою УНКВС 19 жовтня 1937 р. засуджений до 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1959 р.

РВАЧОВА Ксенія Олексіївна, , 1888 р. н., уродженка м.Мглинськ Чернігівської обл. мешканка м.Чигирин. Єврейка, б/п, незакінчена вища освіта, одружена. До арешту працювала вчителем СШ №3. Арештована 3 листопада 1937 р. Засуджена 14 вересня 1940 р. Кіровоградським обл. судом до З р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 2 р. за ст. 54-10 ч.І КК УРСР. 10 лютого 1960 р. судовою колегією Верховного Суду УРСР вирок скасовано, справу припинено за відсутністю складу злочину. Т.4, с.301

РВАЧОВ Логвин Федорович, 1882 р.н., уродженець м. Чигирин, росіянин, б/п. Проживав у м. Чигирин. Працював вчителем СШ № 3. Трійкою УНКВС по Київській обл. 14 листопада 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований Черкаським облсудом.

РОМАНУХА-КОНДРАТЧУК Андрій Лаврентійович, 1899 р.н., уродженець с. Дерев'яна Ровенського р-ну Ровенської обл., українень, б/п. Проживав у с. Трушівці Чигиринського р-ну. Працював вчителем СШ. КОУ НКВС 27 вересня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

РУБАНИК (РУБАНІН) Федір Семенович, 1886 р.н., уродженець м. Соснівка Чернігівської обл., українець, б/п. Проживав у м. Чигирин. Працював вчителем СШ. Трійкою НКВС 14 листопада 1937 р. Засуджений до 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1989 р.

РУДЕНКО Степан Федосійович, 1895 р.н., уродженець с. Синиця Богуславського р-ну Київської обл., українець, б/п. Проживав у с. Боровиця Чигиринського р-ну. Працював вчителем. Трійкою УНКВС по Київській обл. 9 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

Сиянко Арсеній Якович, 1888 р.н., с.Тіньки Чигиринського р-ну, українець, б/п, вчитель. Заарештований (дата відсутня) 1928 р. за ст. ст..54-10 КК УРСР. ОН при колегії ДПУ УРСР 23.02.1929 р. ув’язнила в концтабір на 3 роки. Довідка про реабілітацію відсутня. (Т.6, С. 187).

СТАРОВ Харитін, житель с. Вергуни, вчитель с. Мельники. Учасник Холодноярської організації, вів пропа­гандистську роботу, вербував селян у повстанські загони. (Згідно з радянськими джерелами, інших відомостей немає).

ХОРОШИЙ Федот Никифорович (в чернецтві - Михаїл), 1885 р.н., уродженець м. Чигирин, українець. Навчався в університеті св.. Ворлодимира в Києві. З 1920 р. – священник. У березні 1923 р. приєднався до УАПЦ. Був репресований і перебував у таборах протягом 1929-1937 рр. У листопаді 1942 р. став Архієпископом Кіровоградським. Після переїзду на захід був професором Богословської Академії в м. Мюнхені. З 1951 р. у Канаді – архієпископ Торонто і Східної Канади.Заступник митрополита Ілларіона (Огієнка) у 1951-1972 рр. У 1972-1975 рр. – першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді.Нагороджений медаллю сторіччя Канади і почесним докторатом УВУ. Помер в 1977 р.

ЦЕБРО Яким Карпович, 1887 р.н., уродженець с. Кожарки Чигиринського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Кожарки. Працював директором школи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 19 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

ЧУЧУПАК (Чучупака) Василь Степанович (1894 р., с. Мельники -12.04.1920 р., х. Кресельці Чигиринсь­кого пов., тепер Мельники Чигиринсь­кого р-ну Черкаської обл.), військовий і громадський діяч, учитель, командир Мельничанської сотні самооборони (1919 р.), командир полку гайдамаків Холодного Яру (1919, 1920 рр.), Го­ловний отаман Холодного Яру; військове звання - поручник росій­ської армії. До 1914 р. вчителював у с. Тимошівці Чигиринського повіту. Учасник Першої світової війни. Після повернення з армії вчителював у с. Пляківці, а потім у с. Ревівці (нині Кам'янського району Черкаської обл.) Ю.Г.-Г. у книзі „Холодний Яр" харак­теризує його як „двадцятишестилітнього гарного блондина, в якого блакитно-сірих очах було забагато „молодости". 10 квітня 1919 р. підняв постання „проти комуни та Совітської влади за самостійність". Успішно воював проти білогвардійців, зокрема на початку січня 1920 р. брав участь у вигнанні їх із Черкас. За визнанням більшо­вицького історика Д. Кіна, „в районе Холодного Яра оперировал атаман Чучупак, здесь никакой деникинской власти не было". Організаційно під­порядковувався отаману Херсонщини і Катеринославщини Андрієві Гулому-Гуленку. 12 квітня 1920 р.(за н.ст.) потрапивши на х. Крісельці в оточення червоного ескадрону, застрелився. Похований у рідному селі.

ЧУЧУПАК (Чучупака) Петро Степанович (1885 р., с. Мельники -квітень 1920 р., м. Черкаси), війсь­ковий діяч, учитель, музикант; началь­ник штабу полку гайдамаків Холодного Яру (1919 р. - 12.04.1920 р.), началь­ник штабу Холодноярської повстанської округи (1920 р.); військове звання - підпоручик російської армії. Старший брат Ореста, Василя, Олекси і Дем'яна Чучупаків. Закінчив церковно-приходську школу, потім - трирічну Головківську двокласну учительську школу. Вчителював у с. Вербівці. Організував хор, драматичний гурток. Навча­ння продовжив у Київській консерва­торії, яку успішно закінчив, набувши фаху вчителя співів. Працював нагля­дачем 3-го Київського двокласного училища та міського училища № 1. У складі російської армії воював на Румунському фронті Першої світової війни. Розстріляний у Черкаській (Смілянській) ЧК.

ЧУЧУПАК (Чучупака) Олекса Степанович (після 1894 р., с. Мель­ники - після 4.08.1921 р.), військовий діяч, учитель, рядовий російської армії, повстанський отаман (1918 р.). Молодший брат Петра і Василя Чучупаків. До Першої світової війни вчителював у с. Рацевому на Чигиринщині. Служив у Петрограді, брав участь у Лютневій революції. Вже 1917 року вчителював у с. Мельники. На прохання ігуменії Мотронинського монастиря в 1917 р. (1918 р.) створив і очолив монастирську охорону із 22 чоловік - першу українську військову організацію в Холодному Яру. 4 серпня 1921 р. піддався на біль­шовицьку “амністію” і був знищений.

ЧУЧУПАК (Чучупака) Антоном Юхимович, уродженець с. Мельники Чигиринського пов. Київської губ. Священик, учитель, учасник визвольної бороть­би. Вбитий більшовиками в 1920-х роках. Мав сина Леоніда й дочку Лідію. Леонід Автономович вчителю­вав, викладав українську мову, роз­мовляв літературною українською мовою. Деякий час працював у Чернів­цях, де жила його родина. Потім переї­хав у Харцизськ Донецької області, звідки була його дружина. Мав синів - Юрія і Богдана. Перед смертю приїжд­жав до Рівного та Львова. Лідія живе в м. Кам'янка Кіровоградської області (тепер Черкащина).

ЧУЧУПАК Семен Юхимович, уродженець с. Мельники, військовий і громадський діяч, учитель, командир 2-ї сотні Першого куреня Холодноярської бригади (1920 р.), член Ок­ружного (Холодноярського) повстансь­кого комітету (1920 р.); заступник голови Холодноярського окружного штабу (1921); військове звання - пра­порщик російської армії. Двоюрідний брат Петра, Василя, Олекси та Дем'яна Чучупаків. Піддався на „амністію" 4 се­рпня 1921 р. і був страчений більшо­виками.

Шевченко Трохим Андрійович, 1894 р.н., уродженець і мешканець с.Головківка Чигиринського р-ну, українець, освіта середня, б/п, вчитель СШ. Заарештований 20.04.1938 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою засідання трійки при КОУ НКВС УРСР від 23.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 16.05.1938 р. Реабілітований 13.03.1958 р. президією Черкаського обласного суду. (Т. 6, С. 208).

Отаман ЯКІВ МАМАЙ, спр. прізвище - Яків Опанасович Щириця. (8.10.1887 р., с. Боровиця Чигиринсь­кого повіту Київської губ. - 27.04.1929 р.,м. Черкаси), військовий і громадський діяч, учитель, голова полкової (312-го Васильківського полку), потім дивізій­ної ради (78-і „Української" дивізії) 26-го армійського корпусу російської армії (1917 р.), отаман сотні самообо­рони с. Тіньки (жовтень 1919 р.), отаман Білоярського полку Холодноярської організації, 2-го куреня Холодноярської бригади (1920 р.), Першої гайдамацької кінної сотні (1921 р.). Мамай - прізвище матері і водночас повстанський псевдонім. Навчався разом із братами Чучупаками в двокласній Головківській учительській школі. По її закінченні у 1906-1914 роках працював учителем у селах Бужині та Тіньках Чигиринського повіту. З 1914 року - на військовій службі. 1 червня 1917 року, по закін­ченню Київської військової школи, отримав звання прапорщика і вже, як офіцер, брав участь в українізації частин Румунського фронту царської армії. 24-27 квітня 1919 р. на повітовому учительському з'їзді був обраний членом шкільної ради. У травні того ж року, після ліквідації повстання Матвія Григор'єва, загони якого на короткий час захопили Чигирин, Яків Щириця “тимчасово завідував Чигиринським відділом народної освіти”. Перебуваючи на цих посадах, проводив лінію на позбав­лення всіх росіян права вчителювати в Україні, мотивуючи свою думку тим, що кацапи завжди вимагають більшої зарплати... під час учительської кон­ференції. У тому ж році в травні чи червні місяці відверто виявив свою самостійність до того, що після закін­чення конференції було заспівано „Заповіт" Шевченка, після якого Щириця запропонував проспівати „Ще не вмерла Україна", що видно із прото­колу". Влітку 1919 р. Я. Щириця став членом партії соціалістів-революціонерів. 17 серпня 1921 р. піддався на „амністію" і одразу перебрався у м. Вер­хньодніпровськ, де працював під своїм прізвищем учителем Куцеволівської семирічки. У вересні 1921 р. вступив до Катеринославського інституту. Од­ночасно вчителював у 4-й залізничній школі м. Катеринослава. Приховавши своє минуле, 5 квітня 1926 р. вступив у компартію кандидатом з дворічним стажем. Наприкінці жовтня 1926 р. перейшов на посаду учителя робітничої школи 2-го ступеня у Дніпропетров­ську, викладав суспільствознавство у Зем. технікумі. Перебуваючи на цій посаді, був заарештований Дніпропет­ровським ОДПУ. 26 серпня 1928 р. уповноважений слідчий відділом Шевченківського відділу ДПУ УСРР розглянув матеріали щодо „злочинної діяльності громадянина Щириці Якова Опанасовича”. 19 квітня 1929 р. від­булося закрите судове засідання Кри­мінального відділу Надзвичайної сесії Шевченківського окружного суду. На лаві підсудних - Щириця Яків Опанасович, Романенко Федір Агафонович, Дешевенко Мина Порфирійович, Чубенко Карпо Якович, Великий Максим Гнатович, Великий Степан Іванович, Сіянко Гнат Петрович.

Суд постановив: „Щирицю Якова Опанасовича, 42 роки, за сан­кцією 54 2 арт. КК до вищого заходу самооборони - розстріляти; від конфіскату майна, як неімущого, звіль­нити”.

27 квітня 1929 року о 23 годині 50 хвилин ум. Черкаси вирок стосовно Якова Щириці виконано, а його тіло поховано на міському цвинтарі. (Р.К.)

Останні його слова: «Доживете – привітайте від мене вільну Батьківщину. Для неї, невільної, я зробив, що зміг».

Чорнобаївський район

Авраменко Павло Васильович, 1888 р.н., уродженець м.Решетилівка Полтавської обл., проживав у с.Велика Бурімка Чорнобаївського р-ну, українець, освіта вища, б/п, директор школи. Заарештований 04.03.1938 р. за ст. ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС Полтавської області 09.04.1938 р. засуджений до ВМП. Розстріляний 01.06.1938 р. Реабілітований 31.08.1957 р. Черкаським обласним судом. (Т. 7, С. 367)

БАЖАНОВ (ВАЖАНОВ) Микола Миколайович, 1896 р.н., уродженець м.Гродно, мешканець с.Мельники Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. Росіянин, б/п, освіта нечакінчена вища, одружений. До арешту працював вчителем у школі. Арештований 04.02.1937 р. Засуджений 10.04.1937 р. Київським обл. судом до 3 р. позбавлення волі за ст. 54-10 ч.І КК УРСР. Реабілітований 21.12.1992 р. Черкаською обл. прокуратурою.

ВОРОНА Іван Прокопович, 1914 р.н., уродженець с.Богодухівка Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта середня — педагогічний технікум, неодружений, червоноармієць 4-го дивізіону 188 полку РВ НКВС. Арештований 02.04.1937 р. за ст. 58-10 КК РРФСР. Засуджений 24.04.1937 р. Військовим трибуналом внутрішньої охорони Свердловської обл. на 4 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 2 р. Справу припинено постановою пленуму Верховного Суду СРСР від 20.06.1990 р.

ГРИШКО Іван Сафонович, 1891 року народження, уродженець с Вітково Потуржинської волості Томашівського повіту Люблінської губернії (Польша), українець, освіта незакінчена вища, до арешту проживав у с. Жовнине Градизького району Полтавської (нині Чорнобаївського району Черкаської) області і працював учителем у с Жовнине. Заарештований 24 серпня 1937 року Градизьким райвідділом НКВС, після арешту утримувався у Кременчуцькій та Полтавській тюрмах. Обвинувачувався по ст.ст.54-6, 54-9, 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 13 листопада 1937 року Гришко Іван Сафонович приречений до розстрілу. Вирок приведений у виконання 4 січня 1938 року. Постановою президії Черкаського обласного суду від 15 грудня 1938 року постанова Особливої наради при НКВС СРСР від 13 листопада 1937 року відносно Гришка І. С. відмінена, а кримінальна справа закрита за недоказаністю його участі у здійсненні злочину.

Джерело: ДАЧО, фФ.Р-5625, оп.1, спр.6301, арк.8,8зв.,9,32,33,42,43.

ГРИШКО Антоніна Яківна, 1890 р.н., уродженка м. Москва. Проживала в с. Жовнине Чорнобаївського р-ну. Працювала вчителькою. Вироком Полтавського облсуду від 15 травня 1939 р. засуджена до 5 р. позбавлення волі. Реабілітована 27 лютого 1990 р. ВС УРСР.

Дичкевич Іван Федорович, 1894 р.н., уродженець м.Глиняна (Галичина), мешканець с.Жовнине Чорнобаївського р-ну, українець, закінчив Львівську гімназію, б/п, вчитель. Заарештований 09.09.1929 р. за ст.54-10 КК УРСР. Постановою судової трійки при колегії ДПУ УРСР 08.02.1930 р. ув’язнений на 5 років. Реабілітований прокурором Черкаської області 28.06.1989 р. (Т. 7, С. 47, 620)

ДРАЙ-ХМАРА Михайло Опанасович - уродженець с. Малі Канівці, Чорнобаїського району, українець. Закінчив Черкаську гімназію, колегію Павла Галагана, історико-філологічний факультет Київського університету, поет, учений-мовознавець, викладав у вищих навчальних закладах. Видано книги: «Вибране (поезії та переклади)», Київ, 1969, с. 278, «Вибране», Київ, 1989р., с. 542, «Поезії»,Черкаси, 2004р., с. 168.

Уперше заарештований 21.03.1933р. 11.05.1933р випущений з-за грат. Повторно заарештований 05.09.1935р., звинувачений у націоналістичній, контррелюційній діяльності. 28 березня 1936 р. Осолива нарада при НКВС СРСР винесла вирок 5 років ВТТ. 27.05.1938р постановою трійки при УНКВС Дальбуду додано ще 10 років. Помер 19.01.1939р. в концтаборі. Існує ще одна версія смерті Михайла Драй-Хмари. За спогадами П. Василевського, письменник у квітні 1939 р. став на місце смертника під час одного з чергових розстрілів кожного 5-го в шерензі, врятувавши цим невідому молоду людину.

ЄРЕМЕНКО Прокіп Гаврилович, 1906 р. н., уродженець і мешканець с.Лихоліти Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта середня, одружений. До арешту працював учителем середньої школи. Арештований 17 листопада 1944 р. Засуджений 18 січня 1945 р. ВТ військ НКВС Полтавської обл. до 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна за ст. 54-2 КК УРСР. Реабілітований 17 лютого 1993 р. прокуратурою Черкаської обл.

Зеленін Костянтин Костянтинович, 1884 р.н., с.Вільшани Харківської області, мешканець с.Іркліїв Чорнобаївського р-ну, українець ,освіта вища, б/п, учитель математики. Заарештований 12.07.1941 р. за ст.54-10 КК УРСР. 23.10.1942 р. помер у в’язниці №10 м.Мамадиш. 04.11.1942 р. Верховний суд Татарії справу припинив у зв’язку зі смертю звинуваченого. (Т. 7, с. 380).

ІЛЬЇН Степан Миколайович, 1902 р.н., українець, б/п. Працював вчителем. 27 березня 1937 р. Засуджений до ВМП. Реабілітований у 1962 р.

КЕРЖНЕР Фаїна Мойсеївна, мешканка с.Іркліїв Чорнобаївського р – ну, директор школи. Заарештована в 1937р. Повернулась у 1939 р. Інші дані не відомі.

Ляпкало Дмитро Харлампійович, 1902 р.н., с.Мойсенці Чорнобаївського р-ну, українець, освіта вища, б/п, учитель. Арештований 10.11.1943 р. за ст.54-1 «а» КК УРСР. Постановою Іркліївського РВ НКВС 11.09.1944 р. слідчу справу припинено, з-під варти звільнений. (Т. 6, С. 78)

МОЙСЯ Олександр Дем'янович, 1900 р.н., уродженець с. Мойсинці Чорнобаївського р-ну, українець, б/п. Працював вчителем у Вереміївці. 10 лютого 1938 р. УНКВС і прокурором СРСР засуджений до ВМП. Реабілітований у 1918 р.

ПАЛАШ Петро Володимирович, 1912 р.н. уродженець с. Крутьки Чорнобаївського р-ну, українець, б/п, освіта нижча, одружений, вчитель. Арештований за ст.. 54-10 КК УСРР. Засуджений 25.11.1934 р. спец. Колегією Київського обл. суду за ст. 54-10 КК УСРР до 3 р. ВТТ. Реабілітований 11.11.1991 р. прокуратурою Черкаської обл..

ПАНЧЕНКО Григорій Якович, уродженець села Вереміївка Чорнобаївського району, На початку 20-х років працював завідуючим Вереміївською трудовою школою. Був викладачем в учительському інституті м.Кременчук, водночас – директорм середньої школи. В 1929 році заарештований за ст. 54 -10 КК УРСР на 10 років концтаборів. Інші дані не відомі.

ПАНЧЕНКО Юхим Самійлович, 1898 р.н., уродженець і мешканець с.Вереміївка Чорнобаївського р-ну. Українець, б/п, освіта середня, одружений. До арешту працював вчителем Вереміївської середньої школи. Арештований 6 вересня 1945 р. Засуджений 14 січня 1946 р. Полтавським обл. судом за ст.ст. 54-3.54-10 КК УРСР до 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна. Реабілітований 20 вересня 1994 р. Черкаською обл. прокуратурою.

ПАСІЧНИЙ (ПАСЕЧНИК, ПАСІЧНИК), 1884 р.н., уродженець с. Коврай, мешканець с. Велика Бурімка Чорнобаївського району, українець середня освіта, безпартійний, учитель. Заарештований 19.10.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Трійка при ПОУ НКВС ув’язнила у ВТТ на 10 років. Реабілітований Прокурором Черкаської області 9.4.1990 р.

Перетятько Олексій Павлович, 1900 р.н., уродженець с.Китлове, мешканець с.Кліщинці Чорнобаївського р-ну, українець, освіта вища, б/п, учитель. Заарештований 22.07.1938 р. за ст.54-10 частина перша КК УРСР. Постановою помічника прокурора Полтавської області 29.06.1939 р. справу припинено, з-під варти звільнений. (Т. 7, С. 120)

ПЕТРОВСЬКИЙ Іван Михайлович, 1904 р.н., уродженець і мешканець с. Вереміївка Чорнобаївського р-ну. Українець, б/п, освіта середня, одружений, вчитель креслення. Арештований 02.07.1941 р. Засуджений 14.02.1942 р. Верховним Судом Татарської РСР за ст. 58-10 ч.І КК РРФСР до 10 р. позбавлення волі в ВТТ і обмеженням у правах на 5 р. Реабілітований 08.10.1991 р. Генпрокуратурою України.

ПРОДЧЕНКО Іван Ілліч, мешканець с.Чорнобай, учитель Чорнобаївської семирічної школи. Заарештований у 1937 р. Інші дані невідомі.

САХНОВСЬКИЙ Борис Григорович, 1898 р.н., уродженець с. Крутьки Чорнобаївського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Крутьки. Учитель. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 26 січня 1957 р. Черкаським облсудом.

СЕНЬКО Яків Олександрович, 1889 р. н., уродженець с.Чорнобай Чорнобаївського р-ну, українець, б/п Працював вчителем. 13 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Полтавської обл. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1959 р.

СКЛЯНКО Кирило Федорович, 1882 р.н., уродженець с. Ільковичі Сапальського пов., Польща, українець, б/п. Проживав у с. Мойсенці Чорнобаївського р-ну. Працював вчителем. Засуджений 2 листопада 1937 р. ОН при НКВС СРСР до ВМП. Реабілітований 25 липня 1989 р.

Слісаренко Віктор Ілліч, 1897 р.н., уродженець с.Верхнячка Христинівського р-ну, мешканець смт. Чорнобай ,українець, освіта середня, б/п, вчитель. Заарештований 10.02.1938 р. за ст. ст.54-10, 55-11 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС по Полтавській області 21-23.03.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 16.04.1938 р. Реабілітований президією Черкаського обласного суду 13.03.1958 р. (Т. 7, С. 143)

Соколовський Олексій Ніканорович, 1884 р.н., уродженець с.Велика Бурімка Чорнобаївського р-ну, мешканець м.Харків, українець, освіта вища, б/п, академік АН УРСР (з 1929 р.), дійсний член ВАСГНУЛ (з 1935 р.), професор, заслужений діяч науки УРСР. Опублікував понад 140 наукових праць з питань ґрунтознавства і землеробства і про фізичні властивості грунту, обмінні катіони і вплив їх на механічні і водні властивості грунту та інше. Заарештований 28.04.1938 р.. 22.04.1939 р. ВТ виніс вирок - розстріл з конфіскацією йому особисто належного майна. Військова колегія Верховного суду СРСР вирок скасувала і направила на дорозслідування. 03.01.1940 р. справа була скасована, з-під варти звільнений. 08.08.1959 р. Науково-дослідному інституту грунтознавства присвоєно ім’я О.Н.Соколовського. (Т. 7, С. 426).

ТРЕЗВИНСЬКИЙ Юрій Костянтинович, 1886 р.н., уродженець с. Самовиця Чорнобаївського району Черкаської області, мешканець Києва, вчитель Київської трудшколи. За вироком Верховного суду УСРР від 14.04.1930 р. за ст.ст. 54-2, 54-3, 54-4, 54-8, 54-11 КК УСРР засуджений до 3-х років позбавлення волі. Реабіліто­ваний за постановою Пленуму Верхов­ного суду УРСР від 11.08.1989 р. т.5, с.183

ТУКАЛЕВСЬКИЙ Іван Петрович, 1881 р. н., уродженець і житель с. Вереміївка Жовнинського району Кременчуцької губернії (нині Чорнобаївського району Черкась­кої) області, українець, освіта незакінчена вища, у 1905 р. закінчив Полтавську духовну семінарію, біля трьох років навчався у Київському комерційному інституті, до арешту працював учителем Вереміївської трудшколи (семирічної школи). Заарештований 17 вересня 1929 р. Кременчуцьким ОДПУ, після арешту утримувався під вартою у Кременчуцькому Допрі. Обвинувачувався по ст. 54-10 КК УРСР. Постановою Особливої наради при Колегії ДПУ УРСР від 26 січня 1930 р. Тукалевський І. П. ув'язнений в концтабір терміном на три роки. Покарання відбував у Соловецьких виправно-трудових таборах. Постановою президії Черкаського обласного суду від 27 липня 1964 року постанова Особливої наради при Колегії ДПУ УРСР від 26 січня 1930 року відносно Тукалевського Івана Петровича скасована, а справа закрита за недоведеністю пред'явленого обвинувачення засудженому.

Ддерело: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр. 5534, арк.5,8,8зв.,20,47,48,52,80.

ЦИБАНЬ Михайло Петрович, 1886 р. н., уродженець с. Великі Канівці Чорнобаївськогор-яу, українець, б/п. Працював у школі. 25 листопада1937 р. трійкою УНКВС Полтавської обі засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

ЦИГАННИК Петро Петрович, 1885 р.н., уродженець с. Вільхи Золотоніського р-ну, українець, б/п. Працював вчителем у смт. Чорнобай. 5 грудня 1937 р. трійкою при КОУ НКВС засуджений до 10 р. ВТТ. Повернувся додому. Помер в 1951 р., похований в смт. Чорнобай. Реабілітований у 1989 р.

ЦИМБАЛІЙ Василь Сафронович, 1900 р. н., уродженець с. Вишнівка, Чорнобаївського р-ну, мешканець м.Дніпропетровськ. Арештований 05. 11.1937 . Засуджений 07.12.1937, трійкою УНКВД Дніпропетровської обл. Статті : 54-104.2, 54-11 КК України до 10 р. позбавлення волі в ВТТ .

ШАРИЙ Іван Ілліч, 1894 року народження, с. Вереміївка Чорнобаївського району Черкаської обл., українець, із селян, освіта вища. Учитель укр. мови та історії Вереміївської семирічної школи. Проживав у м. Київ. Заарештований 12 жовтня 1929 р. Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30 січня 1930 р. за ст. ст. 54-П, 54-13 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні. Реабілітований Полтавським обласним судом 19 липня 1958 р.

* Джерело: Реабілітовані історією. Полтавська область. Книга четверта. - Київ-Полтава, 2006.- С. 495.

ШАРИЙ Олександр Савович, 1909 року народження, уродженець с Вереміївка Жовнинського району Кременчуцького округу, українець. На час арешту проживав в с Вереміївка Жовнинського району Кременчуцького округу, учитель Вереміївської семирічної школи, навчався в Черкаському педтехнікумі. 28.09.1929 року, був заарештований Кременчуцьким відділом ДПУ УРСР і 30.01.1930 року засіданням Судової Трійки при Колегії ДПУ УРСР засуджений за скоєння злочину, передбаченого ст.ст. 54-11, 54-13 КК УРСР (контрреволюційна діяльність) і йому було призначено покарання - вислати в Північний Край терміном на 3 роки. 19.07.1958 року Шарий О.С. постановою Президії Полтавського обласного суду реабілітований.

Джерело: архів УСБУ в Полтавські\й обл.., спр. 5196-с

ЯЦЕНКО Феодосій Романович, 1886 р.н., уродженець с. Савківка Чорнобаївського р-ну, українець, б/п. 19 листопада 1937 р. трійкою УНКВС Полтавської обл. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований у 1980 р.

Шполянський район

БЕНДЮЖЕНКО (Бен) Степан Федорович, 1900 р.н., уродженець с. Лозоватка Шполянського району, украї­нець, поет. Учитель української мови і літератури в с.Лозоватка. Заарештований у 1929 р. Черкаським ДПУ у зв'язку зі справою СВУ, за­суджений на 3 роки заслання на Край­ній Північ. Повернувся додому, вчите­лював у с.Княжа. Повторно заарештований 2 се­рпня 1937 р. НКВС УРСР, звину­вачувався в участі у „шпигунсько-повстанській організації". Засуджений 22 жовтня 1937 р. до розстрілу. Вирок виконано 1 листопада 1937 р. опівночі. Реабілітований 1958 р. Військовим трибуналом Київського ВО.

БЕРЕЗА Юхим Пилипович, 1904 р.н., уродженець с. Чернявка Черкаського району, житель с. Матусів Шполянського району, українець, освіта вища, учитель школи № 1 с. Матусів, 1929 по 1933 рр. був членом ВКП(б). Заарештований 22.12.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Трійкою КОУ НКВС 16.04.1938 р. приречений до розстрілу. Страчений 5.05.1938 р. Реабілітований Черкась­ким обласним судом 7.05.1957 р.

БОГАЧ Кирило Касьянович, 1894 р.н., уродженець с. Надточаївка Шполянського р-ну. Працював учителем. Трійкою НКВС по Київській обл. 25 квітня 1938 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1959 р.

ГЕЛЬНЕР Томаш Станіславович, 1905 р.н., уродженець м. Вінниця, поляк, б/п. Проживав у с. Васильків Шполянського р-ну. Працював вчителем у школі. Комітетом і прокуратурою СРСР засуджений до ВМП. Реабілітований у 1958 р.

ГАЙДАШ Роман Логвинович, 1890 р.н., уродженець с. Кримки Шполянського р-ну, українець, б/п. Проживав у с. Васильків Шполянського р-ну. Працював директором школи. Комісією НКВС і Прокурором СРСР 19 січня 1938 р. засуджений до ВМП.

Реабілітований у 1957 р.

ГНАТОВСЬКИЙ Сергій Костянтинович, 1899 р., уродженець с. В.-Березівка Таращанського району Київської області, мешкав у м. Шпола, українець, освіта середня, інспектор шкіл, безпартійний. Заарештований 22.12.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Трійкою КОУ НКВС 16.04.1938 р. приречений до розстрілу. Страчений 5.05.1938 р. Реабілітований Черкась­ким обласним судом 7.05.1957 р.

ГОНЧАРУК Юрій Йосипович, 1912 р., уродженець м. Умань, мешка­нець м. Шпола, українець, освіта вища, безпартійний, учитель Шполянської СШ №1. Заарештований 27.12.1937 р. за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. 4 відділ УДБ КОУ НКВС 22.01.1938 р. слідчу справу припинив, з-під варти звільнений

ДАШКІВСЬКИЙ Іван Олександрович, 1890 р., уродженець і мешканець м. Шпола, українець, освіта вища, учитель, безпартійний. Заареш­тований 16.09.1929 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою особливої наради ДПУ УРСР 26.01.1930 р. ув'язнений у концтабір на 3 роки. Реабілітований Прокурором Черкаської області 24.11.1989 р

ДОБРЯНСЬКИЙ Михайло Іванович, 1915 р. н., уродженець с. Яструбинці Дашевського р-ну Вінницької обл., мешканець с. Лозуватка Шполянського р-ну Черкаської обл., завідувач середньої школи с. Лозуватка. Поляк, б/п, освіта вища, одружений. Арештований 27.02.1944 р. Засуджений 05.07.1945 р. ВТ Київського ВО за ст. 54-1 "б" до 10 р. ВТТ та конфіскації майна. 05.08.1965 р. військовою колегією Верховного Суду СРСР вирок скасовано, справу закрито за недоведеністю.

ЖУРАКІВСЬКИЙ Степан Григорович, 1904 р., уродженець с. Тіньки Чигиринського району, мешканець с. Лебедин Шполяиського району, ук­раїнець, освіта середня, безпартійний, директор школи № 1 с. Лебедин. За­арештований 26.12.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС по Київській області від 16.04.1938 р. приречений до розстрілу. Страчений 5.05.1938 р. Реабілітований Черкаським обласним судом 7.05.1957 р.

КОВАЛЬ Олексій Самойлович, 1899 р. н., уродженець і мешканець с. Надточаївка Шполянського району, українець, освіта середня, безпартійний, вчитель. Заарештований 31.01.1930 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою Особливої наради при колегії ДПУ УРСР від 21.02.1930 р. справу припинено, з-під варти звільнений.

КОВАЛЕНКО Григорій Федотович, 1906 р. н., уродженець м. К-Шевченківський, мешканець м. Шпола, українець, освіта середня, директор школи № 3, безпартійний, Заарештований 27.12.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки НКВС Київської області 16.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 05.05.1938 р. Реабілітований Черкаським обласним судом 05.05.1957 р.

КОВАЛЕНКО Михайло Степанович, уродженець с. Шевченково, мешка­нець м. Шпола, українець. Працював учителем в с. Надточієвка. 24.09.1949 р. Особливою нарадою при МГБ СРСР по ст. ст. 54-11 і 54-1«б» КК УРСР засуджено в концтабори на 15 років. Постановою Верховного Суду СРСР на підставі п. «б» ст.4 УПК УРСР від 30.06.1956 р. справу припинено, за відсутністю складу злочину.

Креховський Віктор Костянтинович, 1897 р.н., уродженець с.Єрки Катеринопільського р-ну, мешканець с.Лебедин Шполянського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель школи №1. Заарештований 27.12.1937 р. за ст. ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки НКВС Київської області 16.04.1938 р. приречений до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Розстріляний 05.05.1938 р. Реабілітований 07.05.1957 р. Черкаським обласним судом. (Т. 6, С. 42)

Ласкований Пилип Андрійович, 1893 р.н., с.Журавка Шполянского р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований за ст. ст.54-10,54-11 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС Київської обл.. 23.04.1938 р. приречений до розстрілу. Реабілітований 12.07.1959 р. Черкаським обласним судом. (Т. 6, С. 88)

ЛІТВІН Геронтій Григорович, 1915 р.н., уродженець с. Нечаєве Шполянського р-ну Черкаської обл., мешканець м. Монастириська Тернопільської обл. Українець, б/п, освіта середня, неодружений, директор Григорівської школи Монастириського р-ну. Арештований 30.06.1949 р. Засуджений 27.10.1949 р. ВТ в/ч 07120 за ст.. 54-1 «б» КК УРСР на 15 років з обмеженням в правах на 5 р. і конфіскацією майна. Реабілітований 19.02.1998 р. прокуратурою Черкаської обл.. реабілітований.

Лисак Олександр Пилипович, 1904 р.н., уродженець с.Михайлівка Звенигородського р-ну, мешканець с.Кримки Шполянського р-ну, українець, освіта середня, б/п, директор НСШ. Заарештований 26.12.1937 р. за ст. ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки НКВС Київської області 16.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 05.05.1938 р. Реабілітований 07.05.1057 Черкаським обласним судом. (Т. 6, С. 69)

ПАЦЮК Марія Олександрівна, 1885 р., с. Каменоватка Шполянського району, українка, середня освіта, безпартійна, учителька. Заарештована 02.11.1937 р. за ст. 54-13 КК УРСР. ОН при НКВС 21.06.1938 р. заслала в Казахстан на 5 років.

Попович Антон Семенович, 1896 р.н., с.Лозоватка Шполянського р-ну, українець, освіта середня ,б/п, учитель. Арештований 12.08.1937 р. за ст. ст.54-6, 54-11 КК УРСР. Постановою НКВС СРСР 22.10.1937 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 01.11.1937 р. Реабілітований ВТ КВО 08.08.1958 р. (Т. 6, С. 152)

ПОПОВИЧ Наталія Макарівна, 1897 р. н., с. Кобрине Тальнівського р-ну Черкаської обл., українка, б/п. Проживала в с. Лозуватка Шполянського р-ну. Працювала вчителем. Постановою НКВС СРСР 21 червня 1938 р. засуджена до 5 р. заслання в Казахстан. Реабілітована у 1959 р.

РИБАКОВСЬКИЙ Мелентій Іванович, 1895 р.н., с. Варовичі (Київщина), мешканець м. Шпола, українець, н/вища освіта, учитель хімії у школі № 3. Заарештований 26.12.1937 р. за ст. ст. 54-10 54-11 КК УРСР. Розстріляний 05.05.1938 р. за рішенням трійки при КОУ НКВС від 16.04.1938 р. Реабілітований Черкаським обласним судом 07.05.1957 р.

СЕМКО Дмитро Климентійович, 1884 р.н., уродженець с. Терешки, мешканець с. Матусів Шполянського району, українець, освіта вища, б/п, директор школи № 1. Заарештований 26.12.1937 р. за ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС по Київській області від 16.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 5.05.1938 р. Реабілітований Прокурором Черкаської області 29.03.1995 р.

СІБКО (СИВКО) Людвиг Петрович, 1908 р. н., с. Красносілка Коростенського р-ну Житомирської обл., українець, б/п. Проживав у с. Сигнаївка Шполянського р-ну. Працював учителем. Постановою НКВС СРСР 29 жовтня 1937 р. засуджений до ВМП. Реабілітований у 1989 р.

Скрипник Софрон Васильович, 1885 р.н., с.Лозоватка Шполянського р-ну, українець, освіта середня, б/п, учитель. Заарештований 12.08.1937 р. за ст. ст.54-6, 54-11 КК УРСР. Розстріляний 01.11.1937 р. за постановою НКВС СССР від 22.10.1937 р. Реабілітований ВТ КВО 08.08.1958 р. (Т. 6, С.190)

ТРУШЕВСЬКИЙ Іван Миколайович, 1911 р. н., с. Глиняна балка Шполянського р-ну, українець, б/п. Учитель. ВТ КВО 17 квітня 1945 р. засуджений до 10 р. ВТТ.

Реабілітований у 1960 р.

ТУРОВСЬКИЙ Петро Михайлович, 1897 р. н., уродженець с. Хильки Лисянського району Київської (нині Корсунь-Шевченківського району Черкаської) області, українець, освіта вища-педагогічна, до арешту проживав у м. Шпола Київської (нині Черкаської) області і працював директором школи № 1 (зразкової) у м. Шпола. Заарештований 26 грудня 1937 року Шполянським райвідділом НКВС, після арешту утримувався під вартою в Черкаській та Київській тюрмах. Обвинувачувався по ст.ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. Рішенням Трійки УНКВС Київської області від 16 квітня 1938 року Туровський П. М. був приречений до розстрілу. Вирок приведений до виконання 5 травня 1938 року. Постановою президії Черкаського обласного суду від 7 травня 1957 року рішення Трійки УНКВС по Київській області від 16 квітня 1938 року відносно Туровського П. М. скасовано, справа закрита за недоведеністю пред'явленого йому обвинувачення.

Джерело: ДАЧО ф.Р-5625, оп.1, спр.1374, арк.62,62зв., 100,261,262,265,26,269,367,368.

ЦАРЕНКО Олександр Іларіонович, 1911 р. н., м. Шпола, українець, б/п. Проживав у с. Матусів Шполянського р-ну. Працював учителем. ОН при колегії НКВС СРСР 16 січня 1943 р. засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований у 1989 р.

ЧЕРНИШЕНКО Самеон Феофанович, 1893 р. н., с. Кримки Шполянського р-ну, українець, б/ п. Проживав у с. Кримки Шполянського р-ну. Працював вчителем. Трійкою колегії ДПУ УРСР 6 квітня 1930 р. засуджений до 8 р. концтаборів. Реабілітований у 1989 р.

ШЕСТУН Михайло Явтухович, 1907 р. н., уродженець с. Калинівка Городищенського р-ну. мешканець м.Шпола Черкаської обл. Українець, б/п, вища освіта, одружений. До арешту працював вчителем Шполянської середньої школи. Арештований 8 червня 1950 р. Засуджений 22 листопада 1950 р. ВТ військ МВС Київської обл. до 25 р. позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 р. і конфіскацією майна за ст.54-1 "б" КК УРСР. Помер 28 березня 1955 р. 10 травня 1955 р. ВТ Київського ВО вирок відмінено, справу направлено на дорозслідування. 22 вересня 1955 р. УКДБ по Черкаській обл. слідство припинено за ст. 4"а" КК УРСР та ст. 5 Указу Верховної Ради СРСР від 17 вересня 1955 р. "Про амністію...". З вересня 1970 р. військовою прокуратурою Київського ВО кримінальну справу припинено у зв'язку з недоведеністю участі в злочині. Реабілітований.

Чеховський Віктор Васильович, 1900 р.н., уродженець с.Новоселиця Чигиринського р-ну, мешканець м.Шпола, українець, освіта вища, б/п, заступник директора школи №3. Заарештований 26.12.1937 р. за ст. ст.54-10, 54-11 КК УРСР. Постановою трійки УНКВС по Київській області 16.04.1938 р. приречений до розстрілу. Розстріляний 05.05.1938 р. Реабілітований Черкаським обласним судом 07.05.1957 р. (Т. 6, С. 196)

Біографічні довідки громадян інших регіонів, які після реабілітації проживають на Черкащині

(за даними обласної організації «Меморіал».)

м.Черкаси

АДАРКІНА (Переверзова) Ніна Олександрівна, 1924 р.н., уроджен­ка с. Риковичі Іваничівського району Волинської області, мешканка с. Буйковичі Локачинського району Волинсь­кої області, українка, безпартійна, вчителька. Заарештована 17 вересня 1944 р. Обвинувачувалася за ст.ст. 54-1 а, 54-11 КК УРСР. Засуджена війсь­ковим трибуналом військ НКВС Во­линської області 26 жовтня 1944 р. на 10 років ВТТ з конфіскацією майна. Звільнена з ув'язнення 3 вересня 1954 р. Реабілітована на підставі ст. 1 Закону „Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р.

БОПП Петро Петрович, 1918 р.н., уродженець м. Маркс на Поволжі. Німець, безпартійний, освіта середня педагогічна. На час арешту 2 лютого 1942 р. працював у колгоспі ім. Кірова Казахської РСР. Обвинувачувався за ст.ст. 58-10 п. 2, 58-11 КК РРФСР. Позбавлений волі на 8 років поста­новою Особливої наради при НКВС СРСР від 23 грудня 1942 р. Звіль­нений у лютому 1950 р. Реабілітований 25 березня 1993 р. Прокурором Ціли­ноградської області.

БОРУШЕВСЬКА (Посполіта) Віра Григорівна, 1929 р.н., уродженка і мешканка с. Княже Золочівського ра­йону Львівської області, українка, без­партійна, вчителька початкової школи. Заарештована у вересні 1948 р. Обви­нувачувалася за ст.ст. 54-1 а, 54-11 КК УРСР. Позбавлена волі постано­вою Особливої наради при МДБ СРСР 14 вересня 1948 р. на 10 р. ВТТ. Звільнена з ув'язнення 29 лютого 1956 р. Реабілітована 1993 р. на підставі ст. 1 Закону Української РСР від 17 квітня 1991 р.

ДУНАЄВСЬКИЙ Борис Григорович, 1913 р.н., уродженець і мешканець м. Москва. На час арешту 23 березня 1938 р. працював викла­дачем фізкультури в середній школі № 238 м. Москви. Обвинувачувався за ст. 58-10 КК РРФСР. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 2 червня 1938 р. ув'язнений на 5 років каторжних робіт. Місце відбу­вання терміну - Каргопольлаг Архан­гельської області. Звільнений з ув'яз­нення 23 березня 1943 р. Реабіліто­ваний 19 квітня 1957 р. Військовим Трибуналом Московського військового округу.

КИРИЛАШ Іван Сидорович, 1920 р., уродженець с. П'ятигорці Лу­бенського району Полтавської області, українець, мешканець м. Харкова. Працював консультантом-методистом Харківської юридичної школи. Зааре­штований 23 липня 1948 р. Обвину­вачувався за ст. 54-10 КК УРСР. За­суджений 24 вересня 1948 р. Харків­ським обласним судом на 10 років ВТТ. Звільнений з ув'язнення 5 січня 1955 р. Реабілітований на підставі ст. 1 Закону УРСР від 17 квітня 1991 р.

м.Сміла

РЕВУЦЬКИЙ Григорій Іванович, 1922 р.н., уродженець с.Книсело Дрогобицької обл., українець. Працював вчителем сільської школи с.Книсело. Реабілітований Львівською облпрокуратурою 12.05.1993 р. Проживає в м. Сміла.

м.Умань

ЗАБОЛОТНА Марія Федорівна, 1922 р.н., уродженка с. Піддубці Томашівського повіту Люб­лінського воєводства, Польща, меш­канка с. Вержбиця Томашівського по­віту. Українка, безпартійна, освіта се­редня, вчителька. Заарештована 25 січня 1945 р. 05 вересня 1945 р. засуд­жена ВТ військ НКВС Львівської області на 10 років. Звільнена 1954 р. Реабілітована 17. 09.1992 р. (т.4, с.185)

Джерела інформації:

1. Книги «Реабілітовані історією. Черкаська область» у 27 томах, т.т. 1 – 9, «Черкаський ЦНТЕІ», Черкаси, 2006
2. Жорна. Нариси, спогади, документи про політичні репресії 1917 – 1980-і роки. Книга перша. «Сіяч», Черкаси, 1999.
3. «Коли кулі співали», Роман Коваль. «Холодний Яр», Київ – Вінниця, 2006
4. Ю.Горліс-Горський, «Холодний Яр». «Відродження», Київ – Львів – Дрогобич, 2006
5. Краєзнавець Черкащини. Обласний краєзнавчий музей. 1992
6. Архівна довідка, галузевий архів служби безпеки України, м.Черкаси
7. Державний архів Черкаської області, м.Черкаси
8. Архівна довідка, галузевий архів служби безпеки України м.Полтава
9. Архівна довідка, управління МВС України в Полтавській обл.,м.Полтава
10. Державний архів Полтавської області, м.Полтава
11. Центральний державний архів громадських об´єднань України, м.Київ.
12. Архівна довідка, галузевий архів служби безпеки України, м.Київ
13. «З порога смерті: Письменники України – жертви сталінських репресій», вип. 1 Київ, 1991
14. «Письменники Уманщини (Довідник - Антологія)», Умань, 2011
15. «Спадкоємці козацької слави». Біографії генералів Армії УНР – уроженців Черкащини. «Відродження» Дрогобич. 2009.
16. «Історія з грифом секретно». Володимир Вятрович. 2013.
17. «Розстріляні таланти». Володимир Поліщук. Черкаси, 2013