Орловецькою черепицею покривали будинки в Європі

Орловецькою черепицею покривали будинки в Європі Існують дві легенди про походження назви села Орловця. Перша свідчить, що в поселенні жив Орлов, який розводив вівці, мав великі прибутки, а коли він помер, то назва поселення так і залишилася – Орловець. Інша легенда говорить, що назва села походить від орлів, яких було дуже багато тут. Тому люди і прозвали поселення Орловцем.

Перша писемна згадка про Орловець датується 1499 роком. За адміністративним поділом часів Російської імперії село Орловець належало до Київської губернії Черкаського повіту. Село спочатку було в складі Смілянських володінь князя Потьомкіна. А в 1862 році Орловець дістався графу Мнішку.

У 1834 році в селі збудовано перший у Київській губернії цукровий завод. У середині 19 століття тут мешкало 3 786 православних, 116 римокатоликів і 38 євреїв. На той час у селі була дерев'яна Свято-Миколаївська церква, побудована 1779 року запорізьким козаком Кирилом Половим.

На початку ХХ століття в селі налічувалося 7 412 жителів і було 1 435 дворів. Діяли дві православні церкви, єврейський молитовний дім, церковно-парафіяльна школа, лікарня. Широко було розвинуте промислове виробництво, про що свідчать діяльність цукрового (з оборотом 440 тисяч карбованців на рік, робітників – 446), цегельного та дріжджевого заводів, а також наявність гуральні (16 034 відер спирту), водяного млина та 34 вітряків. А ще тут виготовляли якісну черепицю, яку використовували для покрівлі дахів навіть у Європі. Нещодавно орловецькі учні побували на екскурсії в Австрії. Виявляється, на тамтешніх будинках і досі лежить черепиця, виготовлена в селі.

Тяжким випробуваням для кожного жителя села стала Велика Вітчизняна війна. Колгоспи були пограбовані, зруйновані, але люди гаряче стали до відбудови: копали лопатами, сіяли вручну. На фронтах війни захищали Батьківщину 672 жителі села Орловець, із них 410 загинули, 275 осіб нагороджені орденами й медалями СРСР.

У 1972 році в селі мешкало 4 287 людей, працювали 4 школи, де навчалося 600 учнів, діяв Будинок культури із залою на 400 місць, 2 бібліотеки з фондом понад 10 тисяч книг, лікарня на 35 ліжок.

У селі були розміщені центральні садиби колгоспів ім. Калініна та ім. Мічуріна, які використовували

5 427 га землі, в тому числі 4 358 га орної. Вони вирощували зернові й технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, садівництво.

Нині в Орловці діють загальноосвітня школа, Будинок культури, бібліотека з книжковим фондом понад 13 тисяч томів, лікарська амбулаторія, дитячий садок та відділення Ощадбанку. Було також відремонтовано дерев'яну церкву Святого Миколая.