Жашків – у переказах і документах

Видатний дослідник минулого Лаврентій Похилевич (1816-1893) навіть звичайну історичну довідку умів подавати у майже поетичній формі. Ось як у книзі «Розповіді про населені місця Київської губернії» (1864 рік) він описував Жашків: «Жашків – містечко на правому березі струмка Торчі. Ліворуч лежить село Городище із залишками древніх валів. Прикметно, що в глибокій древності Городище було містом, а Жашків його передмістям.

Нині в Жашкові православних християн 1533, євреїв – 556, римокатоликів – 52. У Жашкові не помітно жодних залишків старовини. Існує лише спогад, який зберігся між жителями, що раніше Жашків називався Рашковом. У Городищах, за словами жителів, було 12 церков. Це місто 300 років тому зруйнували татари. На основі переказів батьків та дідів вказують на місцезнаходження лише одного храму, поблизу воріт укріплення, де 150 років тому були відкопані уламки хрестів і кадильниць. На залишках оборонного валу помітні двоє воріт – зі сходу і з заходу. На жашківських полях знаходиться частина відомого Дрожи-поля, на якому жителі і дотепер ще знаходять уламки списів та рушниць. Поблизу Жашкова знаходиться 300 десятин дубового лісу. Раніше, він був далеко більшим».

Поблизу міста виявлено залишки поселення черняхівської культури. Як свідок сивої давнини, на території жашківського краєзнавчого музею стоїть кам’яна баба. Це монументальна кам'яна скульптура, якій більше 6 тисяч років. Розглядалася давніми людьми як ідол-оберіг.

Уперше в документах Жашків згадується на початку XVII ст. У 1740 році власниками Жашкова стали: ротмистр панцирної хоругви Францишек-Антоній Ледуховський та староста Влодзимирський, що підписав деякі церковні документи. Після його смерті у 1796 році Жашковом два роки володів Закревський. У 1798 році він продав село Іоанну Тарновецькому. Після смерті його сина Іоанна Тарновецького-молодшого у 1852 році Жашків був розділений на дві частини між сестрами Соломією Бонавентурівною та Палагеєю Чарковською. Але 1326 десятин землі придбали селяни за 62425 рублів, по силі викупної оборудки.

В енциклопедії Брокгауза і Ефрона читаємо: «Жашків – містечко Київської губернії, Таращанського повіту. Жителів 4230. Цукровий завод, з виробництвом на 480 тис руб. Школа. 2 вітряки». З інших джерел також відомо, що сотню років тому у Жашкові були заводи: пивоварний, винокурний, цегельний. Тут розводили іспанських овець. Щотижня по четвергах проходили ярмарки.

Володимир Чос

Газета «Нова Доба»