Які були виборчі маніпуляції у Черкасах сто років тому?

Безлад у Черкаській міській раді - давня традиція нашого міста. Ще сто й більше років тому виборні гласні та управа часом займалися дурнею, тому рідко думали про містян.

Місто собі на умі: історія

У червні 1870 року уряд Російської імперії цілком у “реформаторському стилі” затвердив положення про міське самоврядування, скасоване на землях Наддніпрянської України у 1830-х роках. У кожному місті було запроваджено загальностанову думу, що складалася з Міських виборчих зборів та Міської управи. До кінця 1870-х років міське самоврядування стало реальністю і в Черкасах. Першим міським головою був титулярний радник Яків Вишневський.

Відповідно до положення право голосу на міських виборах отримували громадяни міста, що мали певний майновий ценз, а також – юридичні особи, які платили внески у міський бюджет. Законодавець розрізняв 3 категорії (курії) виборців (відповідно до сум платежів міських податків): великих, середніх і дрібних. Кожна курія обирала ⅓ складу міської думи.

У 1892 році було видане ще одне положення, згідно з яким управління містом була уповноважена здійснювати Міська дума, яка складалася з виборних гласних. До участі у виборах із правом бути обраним гласним допускалися лише громадяни, що володіли нерухомістю, оціненою не менше, ніж у 1 тисячу рублів, а також – власники торгівельно-промислових закладів найвищих купецьких гільдій.

Як ми бачимо, розпорядча влада належала думі, точніше – виборним гласним Міських зборів, а виконавча – міській управі на чолі з міським головою. Міська управа і її керівник неодноразово перевищували свої повноваження і гальмували рішення думи. А подеколи до цього спонукали і вищі за рангом органи влади, наприклад, Київське губернське у міських справах присутствіє. Тобто, мешканці міста, які справно платили податки і навіть ті, які входили до органу самоврядування, досить часто опинялися в ситуації, коли їхні рішення ігнорували. Часом причиною цього були не тільки тиск чи приписи вищих щаблів влади, але й станові інтереси самих членів думи. Відомим є представництво різних соціальних станів у Черкаській міській думі 1898 р., що була обрана на чотирирічний період. Тоді серед 21 гласного було 9 міщан, 5 купців, 4 чиновники різних рангів, 2 селянина і 1 рабин. Неважко здогадатися, на чию користь ухвалювалося більшість рішень такої думи. І хоча міське самоврядування тих часів стало в нагоді багатьом суспільно корисним справам (у частині освіти, медицини, екології і влаштування добробуту), перебільшувати його значення не можна саме з-за олігархічного стилю керування Черкаською міською управою.

Маніпуляції – давня політична технологія

Про хитрощі із маніпуляціями на виборах у Черкасах, із погляду сторічної і хронологічно старішої перспективи, можна судити з матеріалів Державного архіву Черкаської області, зокрема, із заяви жителів міста до Черкаської міської управи початку ХХ ст., в якій вони висловлювали своє незадоволення тим, що вибори гласних міської Думи проводилися не із закінченням терміну їхньої служби, а лише через півроку після нього. Справа в тому, що більшість черкасців, які мали право брати участь у виборах, займалися господарськими промислами, а тому ранньою весною залишали місто і поверталися лишень восени. Цим і скористалися деякі зацікавленні особи, які встановили вибори гласних у літній час.

Відтак майже половина міських виборців реально була позбавлена можливості (хоча і не права) брати участь в обранні гласних, а інша половина мала повну можливість агітувати на свою користь, – через що вибори відбулися в інтересах незначної кількості осіб. Цілком логічно, що після таких маніпуляцій мешканці Черкас просили перенести вибори на січень, як це і мало бути.

У ще одній своїй заяві до Міської управи черкасці внесли пропозицію розділити місто на виборчі дільниці, щоб кожен учасник міг обирати зі своєї дільниці гласних у Міську думу окремо. Надто доцільно це було через те, що тоді місто в ширину простягалося вже на 6 верст, і багато виборців не мали ніякої інформації про кандидатів, бо ж декого взагалі не знали. Місто пропонувалося поділити на 4 виборчі дільниці. Перша дільниця – від початку міста зі сторони лісу до Музичної вулиці, від якої передбачалося обирати 6 гласних; друга – від Музичної до Митницької вулиці (16 гласних); третя – від Митницької вулиці до Ново-Пречистенської (8 гласних) і четверта – від Ново-Пречистенської до кінця міста (5 гласних). Із цих відомостей можемо зробити висновок, що кількість гласних до Міської думи у Черкасах постійно зростала, громадяни міста прагнули демократизації управління, висловлюючи подекуди достатньо слушні думки також щодо оптимізації місцевого самоврядування.

Місто на Че