Шполянська громада збагатилася селами Капустине та Лебедин

На черговій сесії Шполянської міської ради було прийняте остаточне рішення про приєднання територіальних громад сіл Капустине та Лебедин до Шполянської  міської об’єднаної територіальної громади та призначення в.о. старост цих сіл – Рудаса О.П. в Лебедині та Колісник Н.В. в Капустине.

Для жителів цих сіл рішення про приєднання стало виваженим і непростим кроком. Після довгих вагань та побоювань, що життя їх сіл може змінитися не на краще, люди  придивлялися до життя сіл Кримки і Скотареве, які вже були в громаді. Побачили, що ні в Кримках ні в Скотаревому не закрили школи, ФАПи та сільради, а державні кошти на розвиток інфраструктури сіл розподіллено чесно між селами згідно кількості населення в них.  Зрозуміли, що влада Шполянської громади нікого не силує приєднуватися до неї, адже Шполянська громада і в тому складі, що є – успішна та самодостатня!

Адже не можливо не помітити позитивні зміни у селах громади: у школах влітку зроблені внутрішні ремонти, у Кримках нині здійснюється капітальний ремонт приміщення для шкільного спортзалу (якого досі ніколи не було), у Скотареве виготовлено проектно-кошторисну документацію з капітального зовнішнього ремонту школи (після колишньої пожежі в будівлі з’явилися суттєві дефекти). Біля навчальних закладів з’явилися дитячі та спортивні майданчики. У ФАПах сіл теж є позитивні зміни – закуповується нове обладнання для обстеження, ліки. У Кримках для лікаря придбане службове житло. Сільради змінили свої назви на «старостати» - там працюють старости та діловоди, які надають населенню весь спектр  послуг можливих на селі, а раз на тиждень приїздить адміністратор з ЦНАПу громади, який надає більш широкий спектр послуг людям, яким не зручно їздити до міста. Та й загальний благоустрій сіл суттєво покращився: вуличне освітлення, нові тротуари, ремонт доріг та інше. В селах на постійній основі за порядком слідкують працівники комунальних підприємств. За десять місяців села громади отримали втричі більше коштів на розвиток (не рахуючи зарплати працівників та комунальні послуги), ніж їх тогорічні бюджети сіл, яких якраз і вистачало  тільки на  утримання робітників сільради та комунальні.