Скільки насправді років Черкасам?

21-10-2018, 15:25
Черкаси та область / Наш край
опублікував Тетяна Стеценко

0
3793

1. Черкаси давніші за Київ:

17 січня 2017 року Центральне розвідувальне управління США розсекретило більше 10 тисяч архівних документів про Україну [1]. Частина оприлюднених архівів стосується і міста Черкаси. Зокрема, у тематичній доповіді ЦРУ від 3 жовтня 1956 р. «Опис міста Черкаси» прямо вказано, що (далі – цитата): «Черкаси давніші за Київ» [2].

Це можна було б вважати просто прикрою помилкою аналітиків ЦРУ, якби не інші факти, що суперечать відомій історії нашого міста.

2. Сенсаційна знахідка:

У червні 2018 року під час виконання ремонтних робіт на подвір‘ї черкаської школи №3 були виявлені залишки загадкових цегляних приміщень.

Висловлювалася думка, що це колишні катівні НКВС, втім, черкаські історики поки що не поспішають робити передчасні висновки.

Але вже зараз зрозуміло, що знайдена будівля була споруджена набагато раніше, ніж створено НКВС.

Так, відкопана стіна викладена зі старої цегли дореволюційного зразка.

Більше того, деякі цеглини містять відбиток заводу-виробника та дату виробництва – 1830-і роки.

Проблема полягає в тому, що на той час у Черкасах просто не могло бути жодного цегляного будинку.

Так, принаймні, досі вважалося.

У червні 2018 року під час виконання ремонтних робіт на подвір‘ї черкаської школи №3 були виявлені залишки загадкових цегляних приміщень

Наприклад, видатний український історик та краєзнавець 19-го століття Л.І. Похилевич [3] стверджував, що навіть у 1863 р. в Черкасах було лише 3 цегляні будівлі, а саме:

духовне училище (побудоване в 1843 році):
Соборно-Миколаївська церква (1861 рік):
Троїцька церква (1863 рік):

Місто ж було забудоване переважно сільськими хатами-мазанками з солом’яними стріхами.

Приблизно таку ж пасторальну картину змалював і Тарас Шевченко під час свого перебування в Черкасах у 1859 р.

Приблизно таку ж пасторальну картину змалював і Тарас Шевченко під час свого перебування в Черкасах у 1859 р.

А сьогодні ми цілком випадково дізнаємося, що і за 30 років до Шевченка та Похилевича в Черкасах вже будувалися цегляні споруди.

3. Неоднозначна дата:

Історики ще й досі не можуть прийти до спільної думки щодо дати заснування Черкас [4].

Одні науковці вважають, що наше місто засноване у ХІІІ столітті, інші ж переконують, що це трапилося набагато пізніше.

Цікаво, що прихильники різних версій про дату заснування Черкас (1286 р., 1305 р., 1362 р.) часто посилаються на одне й те ж саме історичне джерело – Густинський літопис [5].

Проблема полягає в тому, що там взагалі немає жодної із звичних дат.

Багато хто ігнорує той факт, що дати у давніх літописах записували церковними буквами, а не цифрами [6].

дати у давніх літописах записували церковними буквами, а не цифрами

Крім того, літочислення вели не від початку нашої ери (або Різдва Христового), а від «Створення світу».

Але ж Створення світу саме по собі є подією неоднозначною щодо датування – тільки в християнських джерелах налічують 200 (!) різних варіантів [7].

Так от, перша згадка про Черкаси у Густинському літопису записана літерами (şωτι) і означає 6813 рік від Створення світу.

У нашому випадку можливі кілька варіантів переведення цієї дати у звичний нам формат в залежності від того, яким саме християнським календарем користувався стародавній літописець:

 Так, за Візантійським календарем 6813 рік від Створення світу відповідав 1305 рокові від Різдва Христового.

 Але відповідно до Олександрійського календаря 6813 рік від Створення світу вже означав 1189 рік від Різдва Христового.

 Згідно із датування «батька» церковної історії Євсевія Кесарійського 6813 рік від Створення світу взагалі відповідав 1614 рокові нашої ери.

 Ще літописці використовували Антіохійське літочислення, яке відсуває дату створення Черкас у билинні часи – в 844 рік нашої ери.

Таким чином, з абсолютно рівною вірогідністю Черкаси могли бути засновані у 844, 1189, 1305 і навіть у 1614 роках.

Так що, аналітики ЦРУ, може, і не помилялися у своїх висновках щодо стародавності нашого міста.

4. Два вожді на одній посаді:

Наочним прикладом розбіжностей у тлумаченні неоднозначних дат у літописах є суперечки видатних українських істориків щодо часу перебування на посаді черкаського старости Дмитра (Байди) Вишневецького та Дмитра Сангушка.

Дмитро (Байда) Вишневецький

Дмитро (Байда) Вишневецький

Дмитро Сангушко

Дмитро Сангушко

Наприклад, видатний український історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, дослідник історії українського козацтва Дмитро Яворницький (1855 – 1940), спираючись на польські архівні документи, повідомляв: «Князь Дмитро Вишневецький вперше згадується під 1550 роком, коли польський уряд призначив його на посаду черкаського й канівського старости. На цій посаді Вишневецький залишався до 1553 року» [7].

З Яворницьким був категорично незгодний інший корифей української історичної науки Михайло Грушевський (1866 – 1934).

У своїй праці «Байда Вишневецький в поезії й історії» [8] М.Грушевський заперечував сам факт перебування Вишневецького на посаді черкаського та канівського старости у 1550-1553 роках: «але ті замки (Канів та Черкаси) в сих часах тримав Дмитро Сангушко».

З приводу «достовірності» стародавніх літописів влучно висловився український історик, доктор історичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України Олексій Толочко: «Це видатний літературний твір, але абсолютно недостовірна історія. Не існує жодних причин засновувати на ньому наші знання про минуле» [9].

Таким чином, навряд чи можна встановити справжній рік заснування Черкас. Особливо за такими неоднозначними джерелами як стародавні літописи.

5. Неймовірний факт (в якості бонуса):

Відомо, що у Хмельницького було кілька імен: Богдан, Зіновій, Теодор [11].

У польських архівах знайшлося ще одне ім’я видатного гетьмана. Так, в Національній бібліотеці Польщі зберігається унікальна середньовічна гравюра 1659 року, на якій зображений гетьман БОГУСЛАВ Хмельницький [12].