«Черкаський Мафусаїл» - стало відомо, скільки років було легендарному черкаському довгожителю

Серед всесвітньо відомих довгожителів [1] згаданий лише один українець – останній отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський, який прожив 112 років [2].

Петро Калнишевський

На жаль, незаслужено забутим виявився наш земляк та добрий знайомий Тараса Шевченка – легендарний дід Вахмистренко.

Спогади Слюсаренка

У 1925 році в науковому двомісячнику українознавства вийшла публікація «Шевченко на Черкащині в спогадах сучасників», де зокрема зазначалося: «В сучасний же момент живий ще один свідок перебування поетового у Черкасах, поважний черкаський мешканець Максим Васильович Слюсаренко; він бачив і знав Шевченка і дещо про нього може розказати й зараз» [3].

Малюнок Тараса Шевченка

Слово – свідку та безпосередньому учаснику тих подій:

«Тарас Григорович любив слухати оповідання Вахмистренка про старовину й особливо про Гайдамаччину. Часто можна було бачити, як Шевченко записував щось зі слів старого діда. Як відомо, Тарас Григорович згадує про цього Вахмистренка в своїх листах. По професії швець (чоботар), Вахмистренко любив оповідати про Гайдамаків, про подорож Катерини II по Дніпру й таке інше. Гайдамаки, з його слів, траплялось, що брали у нього, Вахмистренка, чоботи без грошей, та ще в придачу не забували часом насмикати зі стріхи соломи на устілки. “Насмикає собі соломи, забере чоботи без грошей та й піде”, жалкувався дід своїм слухачам-хлопцям, серед котрих був і оповідач Максим Васильович Слюсаренко» [3].

Довгожитель Вахмистренко

То скільки ж було років діду Вахмистренку у 1859 році, коли він ділився своїми особистими спогадами про часи Гайдамаччини [4]?

Давайте порахуємо разом: 1859 – 1768 = 91 рік.

Слід врахувати, що у 1768 році, коли спалахнуло найпотужніше гайдамацьке повстання Коліївщина, дід Вахмистренко вже був далеко не дитиною.

Не буде перебільшенням сказати, що у ті часи Вахмистренко вже був досвідченим майстром-чоботарем, раз гайдамаки так вподобали його вироби та, траплялося, забирали їх, не заплативши грошей.

Але перш, ніж стати майстром та отримати право самостійно виготовляти чоботи, Вахмистренко мав послідовно пройти усі щаблі тривалого професійного зростання у ремісничому цехові українських чоботарів [5]: від учня – до підмайстра і лише потім – до майстра.

Чоботар за роботою

Отже, у 1768 році майстрові-чоботарю Вахмистренку мало бути щонайменше 20 років.

Виходить, що на момент розмови з Тарасом Шевченком у 1859 році дідові Вахмистренку вже мало виповнитися, як мінімум, 111 років (20 + 91).

Впевнений, що дід Вахмистренко по праву заслуговує на звання найстарішого черкащанина в історії.

Вадим Мишаков, спеціально для сайту «Новини Черкас»

Використані джерела:

1. Стаття «Довгожитель» на Вікіпедії

2. Стаття «Петро Калнишевський» на Вікіпедії

3. О. Олександрів. Шевченко на Черкащині в спогадах сучасників // Україна: науковий двомісячник українознавства. – 1925. – № 1/2. – С. 157-160

4. Стаття «Гайдамацькі повстання» на Вікіпедії

5. Стаття «Чоботарство» на Вікіпедії