«Веселий Роджер» над Дніпром - про черкаських піратів розповів краєзнавець

10-04-2019, 21:01
Черкаси та область / Головне / Люди
опублікував Сергій Корнелюк

1
3567

Кілька вулиць у Черкасах названі на честь видатних українських флотоводців та, за сумісництвом, піратів: Байди Вишневецького, Остафія Дашкевича, Самійла Кішки та Петра Сагайдачного.

Козаки і коні

Свого традиційного вигляду – на баскому коні з шаблею в руках – українські козаки набули відносно нещодавно.

Джерело фото [1]

До середини XVII століття козаки взагалі не мали кінноти і пересувалися суходолом пішки, а для подорожей використовували інший вид транспорту – козацьку чайку [2].

Відеосюжет «У Черкасах Дніпром мандрувала козацька чайка»

Це і не дивно, адже у давнину кінь був надзвичайно дорогим задоволенням, доступним лише багатіям.

Один із британських королів був ладен за коня віддати навіть половину свого королівства [3]. І це – не авторське перебільшення Шекспіра. Принаймні, не дуже велике перебільшення.

Наявність коня у середньовічної людини свідчила про її приналежність до еліти.

Зовсім не випадково багато дворянських титулів походять від слова «кінь»: слов’янський «князь», французький «шевальє», іспанський «кабальєро» і навіть німецький «рицар» [4].

Морська піхота України

У 1881 році газета «Руська мова» визнавала: «Козаки стали відомі середземноморським республікам Генуї та Венеції не як вправні вершники, а як сміливі корсари, котрі нищили турецькі кораблі та прибережні міста Анатолії, Румелії, Криму та Царьграду» [5].

Від самого початку українські козаки були морською піхотою і про жодних коней навіть не йшлося [6].

Козачий флот остаточно занепав лише у другій половині 19 століття. Фіналом його героїчної історії стала оборона Севастополя в часи Кримської війни 1853-1856 років.

Якщо подивитися на зворотній бік козачого прапора, подарованого Запорізькій Січі імператрицею Анною Іоаннівною у 1734 році, то легко побачити корабель з гарматами та звитяжними козаками – морськими піхотинцями. На прапорі так прямо і написано: «Це знамено Війська її Імператорської Величності Низового, зроблене коштом піхоти то ж Війська, яка воює на Чорному морі, а також на річках Дніпро та Дунай».

Цілком очевидно, що на морі та річках могла воювати виключно морська піхота, а не суходільна.

Козачий морський прапор (1734-1775 рр.)

Козачий морський прапор (1734-1775 рр.) [7]

Москітний флот Черкас

Найперші повідомлення про дії козацького флоту, на які посилаються видатні українські історики Дмитро Яворницький та Михайло Грушевський, датують 1492 роком [8].

Саме тоді кримський хан поскаржився на черкащан з киянами, котрі знищили татарський корабель під Тягинею (сьогодні місто Бендери [9]).

Наступного року вже самий турецький султан жаліється Польщі на те, що козаки під керівництвом черкаського старости Богдана Глинського зруйнували турецьку фортецю Очаків. Інші черкаські старости – Остафій Дашкевич та Дмитро (Байда) Вишневецький – також здійснювали морські походи проти турок [8].

Черкаський староста Остафій Дашкевич

Черкаський староста Остафій Дашкевич

Про дії черкаських піратів згадував і середньовічний мандрівник Евлія Челебі у своїй «Книзі подорожей»:

«Фортеця Черкаси (1657 рік від Різдва Христового): У цій фортеці три тисячі воїнів. І невірні саме цієї фортеці, використовуючи придатні для того кораблі, грабують та плюндрують прибережні землі Чорного моря» [10].

Війська адмірала Сагайдачного беруть приступом Кафу (нині – Феодосія)

Війська адмірала Сагайдачного беруть приступом Кафу (нині – Феодосія) [11]

До речі, на відміну від запорожців, котрі на Січ жінок не допускали, черкащанки не лише несли гарнізонну службу, але й часто брали участь у морських походах нарівні з чоловіками [10].