Торг під час пандемії: як система охорони здоров'я стає заручником чиновників і хто заплатить за помилку

Кілька днів тому Асоціація операторів ринку медичних виробів (AMOMD – професійне об'єднання понад 70 національних учасників ринку медичних виробів) звернулася до центральних органів влади із закликом припинити спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну шприців в умовах безпрецедентного збільшення попиту на цей вид продукції.

AMOMD в офіційному відкритому листі звернулася до РНБО, прем'єр-міністра, МЕРТ і МОЗ із закликом вивчити доцільність проведення спеціального розслідування імпорту в Україну шприців в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 (яке зараз проводить Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України). Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на сайт AMOMD, пише «Експерт-Україна».

Історія з передісторією

Спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну шприців (незалежно від країни походження) було розпочато 7 грудня 2019 року. Про це повідомила Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) у новому складі, рішення якої було підготовлено Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України (МЕРТ).

Вітчизняний виробник шприців ПАТ «Гемопласт», що ініціював це розслідування, мотивував його зростанням імпорту в обсягах, які могли завдати йому шкоди. Простіше кажучи, один український завод просить підтримки держави для його комерційної діяльності.

«У заяві наведені досить обґрунтовані докази, на підставі яких можна вважати, що протягом II кварталу 2015 року – I кварталу 2019 імпорт в Україну шприців незалежно від країни походження та експорту здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, що міг заподіювати значної шкоди національному товаровиробнику», – йдеться в повідомленні МЕРТ від 07.12.2019, яке обґрунтовує необхідність проведення цього розслідування.

Цікаво, що ПрАТ «Тюмень-Медико-Сміла» утрималося від участі в нинішньому спеціальному розслідуванні; те ж саме стосується і великого українського виробника шприців ТОВ «Умед Груп», що нещодавно розпочав роботу, а також інших національних виробників. Таким чином, з усіх учасників ринку питання збільшення обсягів імпорту станом на зараз турбує тільки ПАТ «Гемопласт», у той час як всі інші не тільки розвивають свою діяльність, а й відкривають заводи.

Зазначимо, що кілька місяців тому МКМТ вже проводила аналогічне розслідування щодо імпорту шприців. МКМТ тоді двічі переносила прийняття рішення за підсумками згаданого попереднього антидемпінгового розслідування, розпочатого ще в листопаді 2017 року. МЕРТ пропонувало ввести обмеження на імпорт, але попередній склад МКМТ не побачив підстав для застосування захисних заходів і обмежень, припинивши розслідування в 2019 році і залишивши ПАТ «Гемопласт» без преференцій. За цим рішенням пішов судовий процес, який ніякого результату не дав.

ПАТ «Гемопласт» і ПрАТ «Тюмень-Медико-Сміла», які ініціювали розслідування, мотивували його зростанням імпорту. «Імпорт в Україну шприців з Індії, Туреччини і Китаю здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, які могли призвести до заподіяння шкоди українським виробникам», – вважають в компаніях.

Експерти ринку відзначають, що підстав для захисту ПАТ «Гемопласт» немає, а приводом для повторного (четвертого) звернення стали зростання конкуренції з боку українських виробників, плани продажу ПАТ «Гемопласт» (необхідність підвищення його ціни власниками, за чутками) і оновлений склад МКМТ, який власне дозволив МЕРТ знову зайнятися ринком шприців.

Скаржник зі Скринькою Пандори

Під час антидемпінгового розслідування, яке завершилося влітку 2019 року, було виявлено чималу кількість контраргументів на противагу позиції скаржників, які і стали визначальними для МКМТ.

Виявилося, що введення мит невигідно практично всім учасникам внутрішнього ринку (як виробникам, так і імпортерам), за винятком двох великих виробників медичних виробів – ПАТ «Гемопласт» (Одеська обл.) і ПрАТ «Тюмень-Медико-Сміла» (Черкаська обл. ). Власне, ці дві компанії і стали ініціаторами антидемпінгового розслідування.

Окрім того, як виявилося, ПАТ «Гемопласт» і ПрАТ «Тюмень-Медико-Сміла» є пов'язаними компаніями і входять до фармацевтичної групи мільярдера Костянтина Жеваго, вони історично були монополістами на ринку виробництва шприців. При цьому сукупно ПАТ «Гемопласт» і ПрАТ «Тюмень-Медико-Сміла» займають близько трьох чвертей всього українського ринку виробництва шприців. На пов'язаність компаній «Гемопласт» і «Тюмень-Медико-Сміла» додатково вказує той факт, що в минулому вони вже були помічені у спільних скаргах на конкурентів: одне з перших таких звернень до МКМТ мало місце в 2008 році. З тих пір під різними приводами періодично виникають заклики обмежити імпорт шприців.

Під час проведення останнього антидемпінгового розслідування не раз звучала думка про те, що воно не стільки було ініційоване двома незалежними національними виробниками, скільки містило елементи узгоджених конкурентних дій. А ще виявилося, що раніше АМКУ вже накладав штраф на «Гемопласт» саме за такі дії.

Ще з'ясувалося, що «Гемопласт» належить не остання роль у процесі банкрутства банку «Фінанси та кредит» (належав знову ж Костянтину Жеваго). Є думка, що за позовом пов'язаної з «Гемопласт» фірми з сумнівною репутацією з банку «Фінанси та кредит» були виведені 425 млн. грн. (приблизно $15,7 млн.).

Є ще одна думка, відповідно до якого погіршення фінансово-економічних результатів «Гемопласта» могло бути спричинене проблемами маркетингової, виробничої, інвестиційної політики тощо.

Зокрема, в інтерв'ю корпоративному виданню «Вісник «Гемопласта» співробітники неодноразово відзначали, що обладнання на їхньому підприємстві застаріле (що негативно позначається на якості виробленої продукції), що його було б доцільно замінити на сучасне. Також співробітники скаржаться на незабезпеченість спецодягом (не видаються навіть рукавички) і в цілому на те, що «робота не відповідає очікуванням».

ПАТ «Гемопласт» (на відміну від конкурентів) не може похвалитися чітко вираженою медичною спеціалізацією. На сайті «Гемопласта» повідомляється, що крім шприців підприємство виробляє широкий спектр побутових пластикових виробів з низькою наукомісткою складовою (господарський, кухонний і садовий інвентар). Підприємство займається активним маркетинговим просуванням таких виробів, як канцелярські скріпки, набори для пікніків, набори для напоїв, бутербродниці і т.п. При погляді на таке активне промо утилітарного побутового інвентарю створюється враження, що виробництво шприців аж ніяк не є пріоритетом для ПАТ «Гемопласт».

За даними «Інтерфакс-Україна», ринкова частка ПАТ «Гемопласт» дійсно має тенденцію до зниження, але не за рахунок зростання імпорту, а через недостатню технічну оснащеність, а також через невисоку частку шприців в лінійці вироблених підприємством товарів. В результаті скаржник просто не в змозі самостійно забезпечити наповнення внутрішнього ринку шприців.

У цьому контексті експерти називають вельми сумнівним твердження про те, що саме демпінговий імпорт шприців став причиною такого згубного впливу на виробничу діяльність і завдав їй значної шкоди. У новому розслідуванні вже навіть не йдеться про демпінг – ПАТ «Гемопласт» не влаштовує імпорт в цілому.

Але і це ще не все. Є одна важлива інституційна невідповідність, пов'язана з надмірною активністю навколо зміни власників ПАТ «Гемопласт». У період між 2013 і 2016 роках зі складу акціонерів вийшла Exis Management Limited (Велика Британія). Станом на зараз відповідно до Єдиного Держреєстру основними акціонерами є Руслан Петрович Зозуля і Наталія Ярославівна Продан, істотний пакет акцій також розподілений між 1998 фізичними особами. І, зрозуміло, виникає питання: чому відбувалося стільки рухів з акціями у період, коли підприємство показує більш ніж серйозні збитки, та ще й з урахуванням історії з банком «Фінанси та кредит»?

Всі збіги випадкові

За часом проведення нещодавнє антидемпінгове розслідування і початок спеціального розслідування збіглися з запуском нової фабрики Umedo Group з виробництва шприців (ТОВ «Умед Груп», СМТ Макарів, Київська обл., Кінцеві бенефіціари – Фісталь Г.Е., Фісталь В.Е. і Валітов Т.І.). Відкриття фабрики Umedo Group було подано як досягнення лідерів партії Опозиційний Блок Євгена Мураєва і народного депутата Тетяни Бахтєєвої, які були запрошені на урочисте відкриття виробництва в ролі головних персон. Компанія не фігурує в розслідуванні і, судячи з дій МЕРТ, її «помічати» не планують.

До речі, згадані беніфіціари ТОВ «Умед Груп» мають давню дружбу з Тетяною Бахтєєвої.

«Доступ до справжніх великих грошей Фісталі отримали за допомогою Тетяни Бахтєєвої. Ще раз повторимо, що коли Бахтєєва в 1997-му очолила в Донецьку обласне управління охорони здоров’я, то брати Фісталі тут же заснували одну зі своїх перших фірм для «великого бізнесу» ПП «ВКФ «Донмед». А коли Бахтєєва в 2002-му обралася в нардепи і отримала до своїх рук парламентський комітет з охорони здоров'я, то через рік у Києві з фірмою «Діспомед» з'явилися і Фісталі», – повідомляє джерело.

В умовах, які ПАТ «Гемопласт» вважає критичними, паралельно запускається завод Umedo Group, а значить навіть незважаючи на наявний імпорт, ринок всередині країни далекий від насичення. І цей проект є ще одним вигодонабувачем закриття ринку під виглядом підтримки ПАТ «Гемопласт», що потопає понад 10 років.

А ще в минулому році лунала думка (до речі, зі згадуванням братів Фісталів і Тетяни Бахтєєвої) про те, що на ринку держзакупівель ліків спостерігається посилення перерозподілу сфер впливу. Деякі джерела вважають, що з певною часткою ймовірності можна говорити про те, що посиленням впливу згаданого квартету (брати Фісталі, Тетяна Бахтєєва та Тимур Валітов) якраз і обумовлені настільки сильні збудження різних розслідувань у МКМТ і МЕРТ.

Розслідування методом взаємного виключення

У своїх коментарях учасники ринку, на яких посилається «Інтерфакс-Україна», повідомляють, що станом на зараз (у березні 2020 р.) – у момент запровадження надзвичайної ситуації, обумовленої загрозою поширення пандемії коронавирусу, – МЕРТ демонструє бездіяльність щодо критичного імпорту.

Деякі з опитаних нами представників вітчизняного ринку медичних виробів ще більш категоричні в судженнях щодо МЕРТ, кажучи, що після об'єднання Мінекономрозвитку з Міністерством сільського господарства запанувала плутанина, спостерігається відсутність єдиної лінії поведінки серед різних підрозділів і департаментів міністерства. Звучать звинувачення у вибірковості при прийнятті рішень, хоча часто така вибірковість є наслідком організаційної невпорядкованості всередині міністерства.

В епоху чинного заступника міністра – торгового представника України (зараз посаду обіймає Тарас Качка) ширяться розслідування на підставі поверхневих скарг. Причому одні учасники стикаються з жорстким формалізмом, а інші відчувають абсолютне сприяння; і питання такої вибірковості залишається відкритим. У цьому процесі МЕРТ акцентує увагу на необхідності неухильного поетапного проходження процесу, покладаючи доведення істини на його учасників, за їх рахунок і шляхом непідйомних запитів.

Для контрасту, раніше Міністерством демонструвалася абсолютно інша ініціативність у частині припинення розслідувань, що були розпочаті на шкоду інтересів держави.

Напередодні піку епідемії

Відповідно до прогнозів епідеміологів, пік епідемії коронавірусу в Україні припаде на середину квітня, а обмежувальні заходи частково можуть бути збережені аж до вересня цього року.

З урахуванням критичної ситуації, що склалася на ринку медичних виробів в умовах загрози пандемії COVID-19, в AMOMD відзначають безпрецедентне збільшення попиту на шприци в Україні (близько 30%).

«В Україні розглядається можливість обмеження імпорту шприців з усіх країн світу, що не може не викликати занепокоєння з боку Асоціації та її членів. Українські виробники не в змозі власними силами забезпечити потреби внутрішнього ринку, особливо – в умовах підвищеного попиту», – уточнили в AMOMD.

Учасники ринку шприців вважають, що в разі застосування антидемпінгових заходів, як на тому наполягає ПАТ «Гемопласт», вартість продукції критичного імпорту (яким є шприци в умовах надзвичайної ситуації) зросте, збільшиться їх дефіцит на ринку, але при цьому саме підприємство-скаржник не зможе наростити частку на ринку.

«Існують очевидні підстави для закриття розслідування на підставі національних інтересів», – повідомили в AMOMD.

На думку експертів, з урахуванням поточного рівня попиту на цей товар серед українських споживачів, які, зокрема є пацієнтами установ охорони здоров'я, навіть при відсутності торгових обмежень, не можна виключати виникнення дефіциту шприців на ринку України найближчим часом.

«У цих умовах Асоціація вважає, що подальше проведення Міністерством розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України спеціального розслідування і, тим більше, застосування попередніх чи остаточних заходів (додаткових ввізних мит, кількісних обмежень (квот), режиму нагляду) є абсолютно неприпустимими», – наголосили в AMOMD.

На завершення

Мета будь-яких захисних заходів – це підтримка індустрії, причому з виразною метою і не на шкоду іншим. Нинішне ж розслідування має на меті підтримку одного виробника, який раніше її отримував, але не зумів скористатися. У той же час на ринку існують приклади інших національних виробників, які демонструють добрі показники діяльності, а також з'являються нові.

Єдиним прогнозованим і очікуваним ефектом запропонованих ПАТ «Гемопласт» заходів є підвищення цін всередині України і обмеження імпорту. За підвищення врешті-решт заплатить все населення, незалежно від того, хворіє воно чи ні, адже фінансування охорони здоров'я здійснюється за бюджетні кошти. Обмеження імпорту в умовах пандемії викликає цілковите нерозуміння, вважають в AMOMD.

А що ПАТ «Гемопласт»? Може його, нарешті, продадуть дорожче на тлі заходів, або це підприємство і далі буде просити про підтримку? Хоча раніше воно її отримувало, але не скористалося, а тепер ще й нові заводи з'явилися. Будемо стежити за розвитком подій.