Володимир Валюк: «Перспектива Христинівщини – у децентралізації, залученні інвестицій та відновленні економіки»

Наприкінці травня Христинівську районну державну адміністрацію очолив Володимир Григорович Валюк, який до цього обіймав посаду першого заступника голови райдержадміністрації. Про перші кроки на новій посаді, погляди, переконання і найближчі плани у роботі – наша розмова з новопризначеним очільником району.

- Володимире Григоровичу, Ви людина - публічна, довгий час очолювали районний відділ внутрішніх справ, місцеву спілку офіцерів і прапорщиків ЗСУ та органів внутрішніх справ, районну організацію ветеранів. У 2018-му прийшли у владні коридори на посаду першого заступника голови РДА. А якщо до сказаного додати, що район дев’ять місяців був без керівника виконавчої влади, то Вам не звикати до проблемних питань району і пошук шляхів їхнього подальшого вирішення.

- В рамках проєкту LIFT пройшов тестування і співбесіди, потім мою кандидатуру погодив Кабмін, а 27 травня указом Президента мене призначили головою Христинівської райдержадміністрації. Приймаючи рішення очолити район, насамперед керувався бажанням долучитися до тих трансформаційних процесів, які сьогодні відбуваються у державі й суспільстві. І не просто долучитися, а взяти активну участь у їх проведенні та логічному завершенні, що, в свою чергу, дасть можливість зробити впевнений крок вперед нашій Христинівщині. Де б я не працював, пріоритетним для мене є люди. Вивчення проблем громад, що формують Христинівський район, вважаю для себе найголовнішим, у поєднанні зі спільним пошуком можливостей вирішення або недопущення проблемних ситуацій. За часи роботи знаю зсередини проблемні питання нашого регіону, з них слід виокремити важливі та наболілі і шляхи їх подолання.

- Період Вашого керівництва районом припав на пік реформ, зокрема, освіти, медицини та децентралізації. Як вони впроваджуються в життя?

- Якщо говорити про процес децентралізації, то прийнято правильне рішення - не розпорошувати район, а створити одну об’єднану територіальну громаду. Стосовно медицини, маємо відчутні кроки вперед, з освітою є деякі “пробуксовки”. Ми добре розуміємо, що кожна реформа потребує фінансів. На розвиток і діяльність цих галузей виділяються значні кошти. Для прикладу, Національна служба здоров’я України не в повному обсязі фінансує заклади охорони здоров’я, тож з районного бюджету виділялися кошти на заробітну плату працівникам. Так, КНП “ЦПМСД” було виділено з районного бюджету майже 950 тис. грн (2019-2020рр.), КНП “Христинівська ЦРЛ” - 720 тис. грн (2020р.). На ремонт терапевтичного відділення ЦРЛ виділено 700 тис. грн, правда, роботи відтерміновані у зв’язку з коронавірусом. Всі ми є свідками того, який масштабний ремонт проведений в поліклінічному відділенні райлікарні. З районного бюджету виділено 1890 тис. грн для проведення газифікації котельні ЦРЛ, що здешевить вартість послуг, а головне - вони будуть якісні. Сподіваємося, що ці роботи будуть проведені до початку опалювального сезону. За рахунок співфінансування з районного бюджету (555 тис. грн) буде придбано шкільний автобус, який доставлятиме учнів до навчальних закладів.

- До нагальних проблем додалася ще й коронавірусна пандемія. На владу покладені особливі обов’язки щодо подолання СОVІD-19.

- З самого початку наші кроки були спрямовані на упередження розповсюдження цієї страшної хвороби. Були вжиті жорсткі заходи щодо протидії коронавірусної інфекції, відтак маємо відповідний результат: повторні лабораторні підтвердження у підозрілих на захворювання - негативні. Завдяки бюджетним, спонсорським коштам (загальна сума 1219,7 тис. грн) закупили засоби індивідуального захисту, деззасоби, апарат штучної вентиляції легень. Невдовзі очікуємо ще один ШВЛ, який буде придбаний за кошти сільгосптоваровиробників району.

– А яка Ваша думка з приводу оптимізації малокомплектних шкіл?

– Переконаний, що у питанні освіти треба думати не про кількість, а про якість. Кожні свідомі батьки зацікавлені, щоб їхня дитина отримала міцні знання, навчалася у сучасних класах, мала можливість розкрити таланти. Подивіться на розвинені країни, у них немає малокомплектних шкіл, адже це нераціонально і неефективно. Після завершення децентралізації об’єднаній територіальній громаді, скоріш за все, доведеться приймати відповідні рішення.

- Наряду з нагальними проблемами, не можна забувати, що країна вже шостий рік поспіль - в стані війни. Як соціально забезпечені учасники бойових дій, які брали участь в ООС?

- Торік виділялися кошти на придбання житла із числа осіб з інвалідністю, учасники бойових дій забезпечуються санаторно-курортними путівками, виділяються земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

- У межах президентської програми #Великебудівництво наразі проводяться масштабні ремонтні роботи об’єктів соціальної, освітньої, медичної, культурної, спортивної та дорожньої інфраструктури. Чи включені об’єкти Христинівщини до цього переліку.

- Стан доріг був і залишається головною проблемою. Сьогодні ми можемо спостерігати як проводяться поточні середні ремонти дорожнього покриття. До переліку президентської програми включено ремонт дороги Ліщинівка-Гребля на суму майже 4300 тис. грн. Невдовзі буде розпочато капітальний ремонт дороги Ягубець-К.Гребля, що вартує 10200 тис. грн., також направили лист до ОДА щодо ремонту дороги Мала Севастянівка-Талалаївка. На наступний рік вже виготовлена проектно-кошторисна документація на ремонт дорожнього покриття Козаче-Мала Севастянівка, Верхнячка-Розсішки-Заячківка. Стосовно будівництва амбулаторії в Розсішках, яка є перехідним об’єктом, всі кошти, передбачені на співфінансування, виділені ще в минулому році. Обсяг робіт проведений на 80%.

- Христинівка - місто залізничників з діда-прадіда. І небезпідставні розмови щодо реорганізації локомотивного депо в невеликий цех сколихнув громаду. Будь ласка, проясніть ситуацію, адже це - втрата робочих місць, надходжень до бюджету, поповнення списку безробітних.

- Підрозділи залізничного вузла - одні з найбільш бюджетоутворюючих підприємств, надходження від них до районного бюджету - майже 30%. Відповідно до плану АТ “Укрзалізниця” включила локомотивне депо Христинівка до переліку підприємств, що підлягають реструктуризації. Тож заради збереження ремонтного потенціалу та кваліфікованих спеціалістів проведено ряд зустрічей, перемовин, направлені звернення до вищестоящих організацій, народного депутата Антона Яценка, голови ОДА Романа Боднара. На сьогодні в планах - реформувати локомотивне депо на основне ремонтне депо і на зворотне експлуатаційне депо.

- Цьогоріч уряд планує закінчити реформу децентралізації. Якою Ви бачите Христинівську об’єднану територіальну громаду?

- Христинівська об’єднана територіальна громада має бути спроможною і потужною. Жителі району в абсолютній більшості бачать себе в одній великій громаді. Коли проходив об’єднавчий процес, то керувались єдиною метою - покращення добробуту мешканців. За взаєморозуміння і підтримку завдячую і мешканцям, і головам сільських рад. Адже, коли говорити про будівництво водогону, утримання закладів соціальної сфери, високоякісний ремонт доріг – вирішення цих проблем потребує більших коштів. Децентралізація, власне, у тому і полягає, що частина функцій, які раніше фінансувалися з держбюджету, сьогодні наближаються до людей, до тих, хто, власне, створює валовий продукт. В останній етап децентралізації Христинівщина входить з непоганим “багажем”. Тож нам треба не лише зберегти фінансову спроможність громади, а й зміцнити її.

- Позаду - півріччя-2020 наполегливої роботи, які маємо фінансові показники?

- Незважаючи на впровадження реформ, що потребує значного фінансування, карантинних обмежень, районний бюджет виконали на 103%, зведений - 101,8%. Відсутні борги по зарплаті, енергоносіям. Намагаємося заощаджувати кошти, акумулювати і направляти їх на діяльність життєво важливих сфер. Наступним важливим завданням є економічний розвиток району, який неможливий без залучення інвестицій задля розвитку громади. Саме ці завдання вважаю пріоритетними. І їхнє вирішення у майбутньому дасть певний поштовх у розвиток економіки, покращить фінансовий стан району, сприятиме створенню робочих місць і поліпшенню рівня життя та добробуту населення.

Розмову вела Валентина Добринська