Черкаські люстратори розповіли, як змусити політиків жити по-новому

Люди, які хочуть долучитися до люстрації в нашій країні, зібралися учора на віче. Чи то час доби, чи то холод завадили народним масам заповнити Соборну площу в центрі Черкас.

Тим не менш ті, хто прийшов, активно ділилися своїми думками, щодо люстрації.

Люстрація (від лат. lustratio — очищення через жертвопринесення) — заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі.

Термін зазвичай вживається щодо процесів у посткомуністичних державах Східної Європи з кінця 80-их років XX століття, де люстрація застосовується до високопосадовців комуністичного режиму, колишніх агентів таємної поліції, іноді — до всіх членів комуністичних партій. Зокрема, люстрація була проведена в Чехії, Польщі, Німеччині, Угорщині, Румунії, Грузії, Литві, Латвії, Естонії та інших державах. Так пише про нині популярний в Україні термін інтернет-енциклопедія.

Пенсіонер Віктор Колісник зазначив, що він виступає виключно за гуманістичну люстрацію без використання сили:

“Люстрацію необхідно розпочати із самих верхів, потім перейти до керівництва областей, і завершити її на рівні сільських рад”, — наголосив чоловік.

Бійці батальйону “Луганськ-1″, які також вирішили долучитися до народного зібрання, відзначили, що старт люстрації в Україні має бути радикальним, із використанням сили:

“В першу чергу необхідно люструвати силовиків і суддів”, — вважають бійці.

Один з організаторів зібрання, громадська активістка Наталя Вернидуб також поспілкувалася з кореспондентом нашого видання.

“Майдан не розходиться, все тільки починається” — так написано в нашому запрошенні. Цими словами ми не закликаємо до агресивних дій, ми закликаємо людей єднатися і щоденною важкою працею будувати державу. Ми більше не можемо залишатися глядачами. От я порахувала, якби ми по 2 години на тиждень віддавали волонтерській, громадській роботі, контролю над органами влади, то оцієї трагічної зими в нас би не було. Але ми вважали, що нічого не можна вдіяти. А ми б могли змусити людей працювати так, як цього вимагала б громада. Це прекрасно демонструє недавнє прийняття закону про люстрацію: якби люди з усієї країни не з′їхались до Верховної Ради і не почали палити шини, то ми б зараз і мітинг цей не проводили. Натомість ми бачимо, що влада нарешті погодилась прийняти цей закон”.

Розповіла активістка також і про те, як же змусити нашу владу жити по-новому:

“Я вважаю, що треба прикувати до політиків увагу громадськості, стежити за кожним їхнім кроком, відслідковувати їхні публічні дії. Цього вони бояться. Коли політики чують буквально півслова про свою нечесність, вони починають довго виправдовуватися” — зауважила Наталя Вернидуб.