За рік шість із десяти українців хоча б раз скористалися електронними послугами

Рівень користування електронними державними послугами в Україні за рік зріс на 7%.

Кількість українців, що користувалися державними електронними послугами протягом вересня 2020 – вересня 2021 рр., зросла з 53% до 60%. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у вересні 2021 року на замовлення Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки Швеції. Таким чином, станом на вересень 2021 року троє з п’яти українців мали досвід користування електронними послугами протягом року.

Найчастіше українці користуються мобільним застосунком чи порталом Дія, причому цей показник зріс більше, ніж удвічі – з 13% у 2020 році до 30% у 2021 році. Серед інших популярних послуг – такі, що стосуються особистого транспорту (15%), отримання паспортів та інші послуги Державної міграційної служби (14%), отримання субсидій (13%), пенсійного забезпечення (11,5%), приватного підприємництва (11%), оподаткування (10,5%) та отримання інформації з державних реєстрів (10%).

Найактивніше електронними державними послугами минулого року користувалися чоловіки, люди молодшого віку, жителі великих населених пунктів та громадяни, що мають вищий рівень освіти. Водночас найбільш істотний «розрив» у користуванні простежується залежно від віку: серед 18-29-річних 80% респондентів користувалися принаймні однією послугою, серед 70+-річних такий досвід мають 32% опитаних.

Мета Міністерства цифрової трансформації – побудувати найбільш зручну державу з точки зору якості надання послуг, саме тому для Міністерства важливо відстежувати зворотній зв’язок та думки користувачів і користувачок, підкреслив Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі, під час презентації опитування, що відбулася сьогодні у Києві.

«Це дослідження показало, що рівень користування електронними послугами росте. Все більше людей користуються Дією – 13,5 мільйонів порталом та стільки ж застосунком. Ми створюємо все більше можливостей, щоб всі українці могли скористатися наявними сервісами – на порталі Дія наразі доступні 72 державні послуги, а в мобільному застосунку – 9 держпослуг та 15 цифрових документів. Ми знаємо, на чому потрібно зосередити ще більше зусиль та уваги, щоб забезпечити інклюзивний підхід у створенні державних послуг», – сказав він.

Загалом, 69% респондентів користуються інтернетом щоденно не менше трьох годин. Ще 16% користуються менш регулярно – не більше 2-3 годин на тиждень. При цьому, зі зростанням віку тривалість користування інтернетом знижується: 94,5% респондентів у віці до 30 років щоденно користуються інтернетом, натомість для 70+-річних респондентів цей показник сягає 27%. 13,5% респондентів не користуються інтернетом узагалі.

Серед тих, хто користувався державними цифровими послугами, 78% оцінили свій досвід як «скоріше позитивний» або «дуже позитивний». Водночас 54% вважають більш зручним способом отримувати електронні державні послуги саме онлайн, а 11% – відвідуючи ЦНАП чи інші установи. Кожен четвертий респондент сказав, що обидва способи зручні.

Антон Грушецький, заступник виконавчого директора КМІСу, зауважив, що розвиток електронних сервісів приносить не лише зручність для людей в отриманні державних послуг, але й більше прозорості у цю сферу.

«Це опитування засвідчило високу задоволеність електронними послугами серед людей. Але цифровізація – це не лише про зручність. За всіма опитуваннями, одна з топ-проблем, на думку українців, – корупція. Цифровізація дає більше запобіжників проти корупційних складових, і це в перспективі має сприяти зростанню суспільної довіри до державних послуг», – сказав він.

Основна причина, чому деякі респонденти не користувалися електронними державними послугами цього року, – відсутність потреби (62%), брак цифрових навичок (22%) і відсутність пристрою з виходом в інтернет (17%). Ці причини не змінилися порівняно із минулим роком.

«ПРООН у партнерстві з Швецією активно підтримує Міністерство цифрової трансформації України, спрямовуючи зусилля на те, аби переваги цифрової трансформації були доступні для всіх чоловіків та жінок, незалежно від їхнього достатку, рівня освіти чи місця проживання, – зазначила Олена Урсу, керівниця групи проєктів ПРООН з демократичного врядування. – Наприкінці минулого року ПРООН допомогла Мінцифрі реалізувати інформаційну кампанію з поширення 3 млн листівок про можливості Дії та Дія.Цифрова освіта для людей віком 55+ по всій Україні, зокрема у найвіддаленіші регіони країни», – нагадала вона.

«Результати опитування дозволять приймати поінформовані рішення, аби люди мали рівний доступ до електронних послуг. Так, наприклад, другою за популярністю причиною, чому люди не користувалися електронними послугами, опитані назвали нестачу навичок – 22,3%. ПРООН разом із Урядом Швеції будуть раді допомогти Мінцифрі працювати над подоланням викликів, виявлених в ході дослідження, зокрема у сфері підвищення цифрової грамотності людей», – наголосила вона.

Дані національного репрезентативного опитування Омнібус корелюють із результатами національного дослідження, проведеного ПРООН в Україні у 2020 році. Тоді 47% опитаних не користувалися цифровими послугами протягом року. Більшість із них сказали, що не мали такої потреби (68%), 24% не мали потрібних для цього цифрових навичок, а 21% – пристрою з доступом до інтернету. Ще 9% не користувалися державними електронними послугами, тому що не довіряли електронним документам чи послугам, і близько 4% через те, що не знали, чи доступна потрібна їм послуга в електронному вигляді.

Довідково

Всеукраїнське опитування «Думки і погляди населення України щодо державних електронних послуг» провів Київський міжнародний інститут соціології у вересні 2021 року у межах регулярного національного опитування Омнібусу на замовлення проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: Підтримка цифровізації державних послуг в Україні (Проєкт підтримки Дія)», що впроваджується ПРООН в Україні за підтримки Уряду Швеції. Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) серед респондентів старше 18 років, які проживають на території України за виключенням непідконтрольних Уряду України Донецької і Луганської областей, а також АР Крим та м. Севастополь, тимчасово окупованих РФ згідно з резолюцією ГА ООН 74/168.

Польовий етап дослідження тривав з 18 до 27 вересня 2021 року. Загалом було проведено 2006 інтерв’ю. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з дизайн-ефектом 1,1) не перевищує 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25 або 75%, 1,5% для показників, близьких до 10 або 90%, 1,1% для показників, близьких до 5 або 95%, 0,5% для показників, близьких до 1 або 99%.