Жителі Чорнобаю самостійно рятують річку

Гуртом рятують річку жителі селища Чорнобай, що на Черкащині. Кажуть – несила дивитися, як у болоті тоне їхній колись повноводний Ірклій. За місяць люди зібрали гроші. За них тепер зариблюють водойму, а ще чистять береги від сміття і борються з браконьєрами. Як триває порятунок річки – інформує ICTV.

“На цій річці писав книжку “Вир” письменник Григорій Тютюнник, – розповідає місцевий житель.

Ліва притока Дніпра річка Ірклій завжди була окрасою краю і найдовшою річкою району. На колись прекрасні пляжі і чисту воду їхали відпочивати багато людей. Нині водойма заростає ряскою та очеретом. Тут давно не купаються, береги засмічені.

“Років два тому були проведені аналізи води для того, щоб отримать паспорти для відкриття пляжів, але санепідемстанція не дозволила”, – кажуть місцеві.

Аби взагалі не втратити річку, місцеві жителі почали самотужки рятувати водойму. створили організацію і розробили план дій. Насамперед, зібрали по людях гроші на зариблення. Менше ніж за місяць вийшло понад 36 тисяч гривень.

Кілька днів тому запустили 20 тисяч мальків, в основному – коропа і трохи білого амура. Днями планують організувати суботник і прибрати береги від сміття, а водойму очистити від браконьєрських сіток. Вже встигли попастися у пастку і нещодавно запущені мальки.

“Громада вирішила прибрати річку, щоб це була не просто брудна калюжа, а водна артерія. Питання було серйозне – утримання рівня води. Як не буде води струмки замулюються, а береги заростають очеретами. А також боротьба з браконьєрами – каже голова громадської організації зі збереження річки Ірклій Віталій Труш.

Звільнити від городів, парканів і забудов прибережну смугу – ще одна проблема активістів. Тут уже заручилися підтримкою селищної ради. Тут уже найближчим часом комісія перевірить дотримання природоохоронного законодавства.

Нині селяни продовжують збирати гроші, щоб запустити білого амура, щоб почистив рибу від заростей. Люди розуміють – швидкого результату не буде, але розуміють – не можна сидіти, склавши руки. Кажуть, аби річці дати спокій вона сама б оновилася за 10 років. І люди готові чекати, аби хоч дітям і внукам залишити окрасу краю.