95-річний смілянин Федір Бех: «Я і зараз би пішов захищати свою Україну рідну!»

70-річчя Перемоги над гітлерівським нацизмом у Другій світовій війні в Смілі відсвяткували як ніколи тепло, навіть родинно. Не було нічого, що б роз’єднувало людей.

Про це пише Прочерк.

– Я так боялася, що знову будуть партійні прапори, портрети Сталіна, так звані георгіївські стрічки, – зізналася мені того дня літня вчителька пані Лариса Сергіївна. – Та слава Богу нічого цього не було, а були лише скорбота за загиблими і щира радість від Перемоги.

І дійсно, люди, що зібралися вранці у центрі міста навіть розмовляли якось інакше, ніж у минулі роки. Не було напускної бравади, агресивних поглядів, різких рухів. Були посмішки, червоні маки на грудях і державні прапори, як і годиться на державному святі. І свічки каштанів, що так вчасно викинули дерева по всій Смілі. Тільки на БТРі, який віз справжніх, а не ряджених, ветеранів, майоріла копія червоного стягу Перемоги. О 10-й годині колона, в якій ішли учасники минулої війни, їхні сім’ї, представники місцевої влади, учасники АТО, козаки, школярі, рушила до меморіалу Слави у міському парку культури і відпочинку.

Там до присутніх, насамперед, звернувся виконуючий обов’язки міського голови Сміли, секретар міської ради Ярослав Березань, який подякував ветеранам за їхній подвиг, привітав зі святом.

Командир роти забезпечення батальйону Айдар Віктор (позивний Ремба) звернувся до присутніх з такими словами:

– 70 років тому ми перемогли у страшній війні. Зараз знову іде війна, і знову гинуть люди, щоб наша країна була неподіленою, єдиною. Чому я, боєць батальйону Айдар зараз знаходжуся тут? Нам дали за розподілом списану техніку місцевої автошколи. Центральне управління забезпечення збройних сил України виділило запчастини, щоби налагодити цю техніку, паливо. Та я хочу, насамперед, подякувати самообороні Сміли, зокрема братам Стеценкам, Кравченку, Іваненку, Прохорову, Юрченку, Вітру тощо, а також Андрію Бондаренку і особливо Олексію Цибку. Вони, забувши про свої справи і сім’ї, зробили все, що могли, для відновлення цієї техніки. Нам надали і житло, місцеве кафе „Едельвейс” безплатно годувало. Чимало смілян передали на АТО продукти, одяг. Дякую вам за все! А ми там будемо за вас воювати, як за нас воювали батьки, діди і прадіди. Слава Україні!

І присутні відгукнулися триразовим „Слава!”.

Учасник штурму Берліна Федір Михайлович Бех пройшов усю війну. Ленінград, Москва, Сталінград, Прибалтика, Східна Прусія, Берлін – це віхи його бойового шляху. 9 Травня на Рейхстазі він написав: Федір Михайлович Бех. І ввважає, що саме це подовжило йому життя. Федору Михайловичу уже 95 років, та він і нині повний сил і енергії. „Я і зараз би пішов захищати свою Україну рідну”! – сказав на мітингу біля меморіалу Слави. Чим викликав захоплені оплески присутніх.

На це учасник АТО, боєць батальйону Дніпро-1, учасник 8-ї афганської сотні Майдану Олексій Цибко, який виступив після ветерана, відказав:

– Ви подарували нам Перемогу! На нинішній війні героїчно воюють патріоти, яких виховали своїм подвигом, своїм життям ви – ветерани. Обіцяю: вам не буде соромно за нас. Ми також передамо ваші знання і пам’ять майбутнім поколінням.

Розчулила усіх і ветеран війни та праці Тамара Гаєнко. Цій жінці за пару місяців виповниться 96 років. Вона має 55 років трудового стажу. На урочистий мітинг Тамара Іванівна за традицією принесла свою чергову вишивку, на якій 600 вишитих букв. До речі, пані Тамара показала на заході і світлину брата свого чоловіка, який був першим депутатом Верховної Ради ще радянської України від Смілянського машинобудівного заводу, Олексія Гаєнка. Він загинув у 1944 році на 2-му Білоруському фронті. На світлині Олексій Гаєнко у вишиванці, бо ніколи з нею не розлучався.

„Голки падають з рук, та все-одно я вишиваю і читаю, бо цим зараз живу”, – наголосила ветеран. Квіти їй дарували учні школи №3, в якій вона почала працювати ще 1937 року.

Захід закінчився салютом з бойової зброї на честь Перемоги, а тоді розтікся по парку і Смілі обіймами, піснями, танцями і фронтовою кашею.

Олександр Вівчарик, Сміла

Фото автора