Повернувся на землю предків
- 29-05-2015, 16:16
- Черкаси та область / Суспільство
- опублікував Сергій Корнелюк
- 0
- 1529
23-річний Олександр Дєхтярьов родом зі Стаханова, що на Луганщині. Події останніх місяців, коли рідне місто потрапило під контроль сепаратистів, змусили молодого чоловіка задуматися про виїзд з міста. Тим більше, що дружина Олександра чекала дитину, а залишатися на контрольованій бойовиками території для молодої родини було ризиковано.
«Та ми й не до чужих людей їхали», — пояснює Олександр. У Шполі проживають близькі родичі Дєхтярьових, а коріння родини знаходиться в Товмачі, звідки родом прабабуся. Вона виїхала на Луганщину після війни, там народила доньку — бабусю Олександра.
Зараз молода родина відчуває себе у безпеці. Знімають житло, тішаться донечкою Міланою, яка народилася в квітні. Постійно підтримують телефонний зв’язок з батьками та іншою ріднею, які залишилися у Стаханові і надіються, що військові дії скінчаться і вони повернуться додому.
А ще радіють, що чоловік має роботу. За спеціальністю автомеханік, Олександр разом з батьками займався приватним підприємництвом, торгували речами, які возили з харківського ринку «Барабашово». У Шполі, куди приїхали в лютому, родина відразу звернулася за допомогою до управління соціального захисту населення. Саме там молодому чоловікові порадили стати на облік у місцевий центр зайнятості. А вже через деякий час Олександра направили на стажування до приватного підприємця Максима Доценка, в магазин «Цукерня».
Днями стажування завершилося і Олександр вважається офіційно працевлаштованим у підприємця. Чоловік радий, що знайшов роботу, а приватний підприємець відзначає його відповідальність і старанність. «Олександр дуже розумна і толерантна людина, — розповідає Максим Васильович. — Не цурається будь-якої роботи. Він і на касі підмінить колег, і з кавовим апаратом вправляється, і віник до рук візьме, коли потрібно прибрати біля магазину».
Та й у колективі Олександра поважають. Колеги-продавці кажуть, що коли Саша на роботі, то й працюється легко і спокійно.
Катерина Вальчиковська, газета «Шпола»